Рішення № 139620293, 10.09.2026, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________________ Справа № 299/2958/26

Номер провадження 2/299/1456/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10.09.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді - Леньо В.В. за участю секретаря судового засідання Бордей О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 15.05.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 10449410 в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора. На виконання умов договору кредитодавець перерахував відповідачу кредитні кошти у сумі 2 600 грн. на банківську картку, зазначену останньою при укладенні договору.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Станом на дату звернення до суду загальний розмір заборгованості становить 15 496,00 грн, з яких: 2 600,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 11 856,00 грн заборгованість за процентами, 1040,00 грн - заборгованість за штрафами.

Позивач зазначає, що відповідачу було надіслано письмову Претензію з погашення наявної заборгованості, однак спір вирішено не було.

Посилаючись на положення Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про споживче кредитування», позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також судові витрати. Крім того, позивач просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження та за його відсутності.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.ст.128, 131 ЦПК України.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» Усенко М.І. у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. Про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки до її електронного кабінету, а також за допомогою SMS-повідомлення.

Відзив на позовну заяву відповідач не подала, своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористалася, доводів позовної заяви не спростувала, доказів на підтвердження протилежного суду не надала.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Тому, у відповідності до порядку, встановленого ст.ст. 280-282 ЦПК України суд, приймаючи до уваги, що позивач не заперечує щодо такого вирішення справи, вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 15.05.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 10449410 в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.

На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 2 600,00 грн, які були перераховані на банківську картку, зазначену відповідачем при укладенні договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, визначеному ЦК України та іншими законами України. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про її прийняття.

Відповідно до ст. 12 цього Закону електронний договір може бути підписаний, зокрема, одноразовим ідентифікатором. Електронний правочин, вчинений у встановленому законом порядку, не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Отже, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли договірні правовідносини, а укладення кредитного договору в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора є належним способом його укладення.

Відповідач належним чином свої договірні зобов`язання не виконала, кредитні кошти у встановлений договором строк не повернула та передбачені договором проценти не сплатила.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку, станом на дату звернення до суду загальна сума заборгованості відповідача становить 15 496,00 грн, з яких: 2 600,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 11 856,00 грн - заборгованість за процентами, 1040,00 грн - заборгованість за штрафами.

Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, суд виходить із того, що відповідно до ст. 1054 ЦК України обов`язок позичальника повернути отриману суму кредиту та сплатити проценти є істотною умовою кредитного договору.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом встановлюється договором залежно від виду кредиту.

З огляду на встановлені обставини та відсутність доказів належного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, суд вважає доведеними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 14 456 грн., яка складається з 2 600,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 11 856,00 грн - заборгованість за процентами.

Разом із тим, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 040,00 грн.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Ця норма Цивільного кодексу України має однозначний зміст, поширює свою дію на кредитні правовідносини, що виникли на підставі кредитного договору у даній справі, норма, передбачена нормативно-правовим актом-Кодексом має перевагу перед нормами у Законах, тому суд її застосовує і вирішує, що вимога про стягнення штрафу у розмірі 1 040,00 грн задоволенню не підлягає.

Позивач підтвердив понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн: надано, зокрема, Договір про надання правничої допомоги, Додаткова угода до договору, та АКТ прийому-передачі наданих послуг, детальний опис робіт та послуг. Проте, розмір витрат на оплату правових послуг є явно неспівмірним із складністю справи, ціною позову. Справа є незначної складності та розглядалася у спрощеному позовному провадженні. Адвокат має договір на тривале представництво інтересів позивача у справах про стягнення заборгованості за кредитними угодами, а тому виконані адвокатом роботи та надані послуги є напрацьованими та шаблонними, що значно скорочує витрати часу та обсяг робіт. Вимоги частини четвертої ст.137 ЦПК України не дотримано. Тому суд на підставі частини третьої ст. 141 ЦПК України вирішив зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, та визначити до розподілу 3 000,00 грн витрат позивача на правничу допомогу.

Позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Позов задоволено частково. На відповідача слід покласти 2 483,72 грн судового збору пропорційно до задоволеного позову.

Керуючись ст. 526, 530, 610, 629, 631, 634, 639, 1046-1050, 1054ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 137, 141, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» (ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) заборгованість за Кредитним договором № 10449410 від 15.05.2024 року у розмірі 14 456,00 (чотирнадцять тисяч чотириста п`ятдесят шість гривень) 00 копійок, з яких: 2600,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 11 856,00 грн заборгованість за процентами.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» (ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) судовий збір у розмірі 2 483,72 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» (ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Леньо В. В.