Постанова № 139619066, 09.09.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2956/26

Номер провадження3/173/884/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

09 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Челюбєєв Є.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 Кам`янського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 130, ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 28.07.2026 о 22:10 у м. Верхівцеве по вул. Озерній, Кам`янського району, керував транспортним засобом ВАЗ 217030, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я - міській лікарні № 9 м. Кам`янського під відеозапис відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, тим самим правопорушення вчинив повторно протягом року, а також, не маючи посвідчення водія відповідної категорії, повторно протягом року керував зазначеним транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя доходить такого висновку.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їхню увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення від 28.07.2026 серії ЕПР1 № 731502 та № 731514, ОСОБА_2 28.07.2026 о 22:10 у м. Верхівцеве по вул. Озерній, Кам`янського району, керував транспортним засобом ВАЗ 217030, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я - міській лікарні № 9 м. Кам`янського під відеозапис відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, а також не маючи посвідчення водія відповідної категорії, повторно протягом року керував зазначеним транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху.

Зазначені в протоколах обставини підтверджуються рапортом інспектора СРПП ВП № 3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до яких ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду, письмовим поясненням ОСОБА_2 , наданим працівнику поліції, в якому останній визнає, що дійсно вживав алкогольні напої, постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2026 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 грн, та інформаційним листом, згідно з яким ОСОБА_2 27.04.2026 було притягнуто до відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП та піддано стягненню у виді штрафу у розмірі 3400 грн.

Також наведені у протоколах обставини підтверджуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи на DVD-диску, з якого вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора або в медичному закладі, на що ОСОБА_2 відмовився. Крім того, він визнає, що вживав алкогольні напої, а саме пиво.

Оскільки ОСОБА_2 , будучи особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, знову керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, при цьому відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду для виявлення стану алкогольного сп`яніння, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах об`єднаної справи, суддя доходить висновку, що він винний у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При визначенні виду та міри адміністративного стягнення суддя враховує характер вчинених адміністративних правопорушень, ступінь вини, дані про особу правопорушника, а саме: ОСОБА_2 не працює, вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнав, протягом року піддавався адміністративним стягненням.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Суддя також враховує, що ОСОБА_2 , будучи раніше притягнутим до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, через нетривалий проміжок часу повторно вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з керуванням транспортним засобом та відмовою від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, ОСОБА_2 повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, що свідчить про неврахування ним наслідків попереднього притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд також враховує, що ОСОБА_2 не сплатив накладені на нього за попередні адміністративні правопорушення за ч.1 ст. 130, ч.2 ст. 126 КУпАП адміністративні стягнення у виді штрафів у розмірі 17000 грн та 3400 грн.

Невиконання ОСОБА_2 раніше накладених адміністративних стягнень у виді штрафів, у сукупності з вчиненням ним у нетривалий проміжок часу нових адміністративних правопорушень свідчить про те, що застосування до нього адміністративних стягнень у виді штрафу не забезпечило досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП.

При цьому суддя враховує, що вчинені ОСОБА_2 адміністративні правопорушення посягають на встановлений порядок забезпечення безпеки дорожнього руху та створюють підвищену небезпеку для життя і здоров`я інших учасників дорожнього руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З урахуванням наведених обставин, а саме характеру вчинених адміністративних правопорушень, ступеня вини, даних про особу правопорушника, повторності вчинення ним правопорушень протягом року, невиконання раніше накладених адміністративних стягнень у виді штрафів, а також того, що застосування штрафу не забезпечило належного впливу на його поведінку, суддя доходить висновку, що застосування до ОСОБА_2 більш м`якого адміністративного стягнення у виді штрафу не забезпечить досягнення мети адміністративного стягнення, передбаченої ст. 23 КУпАП.

За таких обставин суддя вважає, що для забезпечення виховного та превентивного впливу адміністративного стягнення необхідним і достатнім є застосування до ОСОБА_2 адміністративного арешту.

Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

При цьому суддя не застосовує адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки відповідно до матеріалів справи зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення транспортний засіб ВАЗ 217030, номерний знак НОМЕР_1 , на праві приватної власності належить іншій особі, яка не притягається до адміністративної відповідальності у цій справі.

При цьому суддя враховує положення статті 2 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, відповідно до якої кожен, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, має право на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним або винесеного йому вироку.

У справі «Швидка проти України» у рішенні від 30 жовтня 2014 року Європейський суд з прав людини констатував порушення статті 2 Протоколу № 7 до Конвенції у зв`язку з тим, що суд розглянув апеляційну скаргу заявниці на постанову суду першої інстанції про визнання її винною у вчиненні адміністративного правопорушення вже після того, як вона відбула призначене їй адміністративне стягнення у повному обсязі, у зв`язку з чим такий перегляд не міг виправити недоліки суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, з метою недопущення порушення прав і свобод особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та забезпечення її права на ефективний перегляд постанови судом апеляційної інстанції, суддя вважає необхідним не звертати постанову в частині адміністративного арешту до негайного виконання.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст. 36, ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126, статтями 283, 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі ст. 36 КУпАП призначити стягнення у виді адміністративного арешту строком на 10 (десять) діб з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Строк арешту обчислювати з моменту затримання.

Виконання постанови покласти на відділення поліції № 3 Кам`янського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом 10 (десяти) днів з моменту винесення постанови.

Суддя Є.В. Челюбєєв