Ухвала суду № 139618231, 08.10.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12923/25-к

пр. 1-кс-13173/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

слідчого - ОСОБА_3 ,

представника скаржника, адвоката - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві скаргу ТОВ «Дата Консалтинг» в особі представника ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого, яка полягає у не поверненні тимчасово вилученого майна,

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад вимог та доводів поданої скарги

17.03.2025 до слідчого судді, у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, надійшла скарга представника володільця майна ТОВ «Дата Консалтинг» в особі адвоката ОСОБА_4 про зобов`язання слідчого групи слідчих - старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 , чи іншого слідчого з групи слідчих ГСУ НП України, у провадженні яких, перебуватиме кримінальне провадження № 12023000000000686 від 26.04.2023, негайно повернути ТОВ «Дата Консалтинг», вилучене 28.12.2023, під час проведення обшуку без ухвали слідчого судді в офісних приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1, які на підставі договору суборенди використовуються ТОВ «Дата Консалтинг», майно.

В обґрунтування скарги вказано, що обшук 28.12.2023 проводився без відповідного дозволу слідчого судді на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, тому вилучене майно безумовно набуло статусу тимчасово вилученого майна, виходячи з положень ч. 7 ст. 236 КПК України.

10.03.2025 представник ТОВ «Дата Консалтинг» (код ЄДРПОУ 43158684) звернувся до Печерського районного суду м. Києва із адвокатським запитом стосовно надання інформації про надходження до суду клопотань про арешт вищезазначеного майна Товариства, вилученого в ході обшуку 28.12.2023, за адресою: АДРЕСА_1, проведеного в рамках кримінального провадження № 12023000000000686 від 26.04.2023, на що листом Печерського районного суду м. Києва № 04/973/2025 від 11.03.2025 повідомлено, що за період з 28.12.2023 по 11.03.2025 в провадження суду клопотань органу досудового розслідування про арешт майна, у рамках кримінального провадження № 12023000000000686 від 26.04.2023, відносно ТОВ «Дата Консалтинг», не надходило.

Враховуючи викладене вилучене майно підлягає поверненню володільцю.

Явка сторін

Представник скаржника ОСОБА_4 у судовому засіданні скаргу підтримала, просила її задовольнити з підстав викладених в ній, додатково зазначила, що постанова слідчого про визнання речовим доказом необґрунтована. Сама постанова про визнання речовим доказом не може бути підставою для утримання речей.

Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні оголосив письмові заперечення проти задоволення скарги, з яких вбачається, що 28.12.2023 було проведено обшук, в той же день вилучені під час обшуку речі і документи були визнані речовим доказом у кримінальному провадженні. Під час проведення обшуку адвокат, що був присутній на ньому, заявив, що вилучене майно належить ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН». До скарги не долучено документів, що вказане майно належить ТОВ «Дата Консалтинг». Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва було легалізовано проведений обшук та надано дозвіл на вилучення вказаного майна.

Обставини, встановлені слідчим суддею

Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000686 від 26.04.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

28.12.2023, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, без ухвали слідчого судді старшим слідчим СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 проведено обшук в офісних приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1, під час якого вилучено речі і документи.

28.12.2023 постановою слідчого групи слідчих ГСУ НП України ОСОБА_3 вилучені під час обшуку 28.12.2023 речі і документи були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.01.2024 у справі № 757/229/24-к було надано дозвіл на проведення у порядку, визначеному ч. 3 ст. 233 КПК України, за адресою: АДРЕСА_1, з можливістю відшукання та вилучення переліку речей і документів.

Норми права, якими керується слідчий суддя при розгляді скарги

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом

Відповідно до положень ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Згідно із ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170 174 цього Кодексу.

Стаття 167 КПК України встановлює, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

За правилами п. 1 ч.1 ст. 303 КПК України заявник має право оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 КПК України).

Мотиви слідчого судді

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Виходячи з матеріалів скарги, встановлено, що майно, вилучене під час проведення обшуку 28.12.2023, на поверненні якого наполягає володілець, підпадає під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 05.01.2024 у справі № 757/229/24-к, якою легалізовано проведену працівниками органу досудового розслідування слідчу дію - обшук.

Враховуючи, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.01.2024 (справа № 757/229/24-к) було прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення перелічених у скарзі речей та документів, слідчий суддя критично сприймає доводи скаржника та доходить висновку, що згадане у скарзі майно не є тимчасово вилученим майном в розумінні положення ст. 167 КПК України, а тому у слідчого відсутній обов`язок щодо його повернення.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги ТОВ «Дата Консалтинг» в особі представника ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноваженого слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.

За сукупності встановлених у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст. 169-170, 234, 236, 303, 305-307, 309 КПК України слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Скаргу - залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1