Рішення № 139618104, 07.09.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8895/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: Гончарука В.П.

при секретарі: Коваленко Д.В. (помічник судді, який за дорученням головуючого судді виконує обов`язки секретаря судового засідання),

розглянувши в приміщенні суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 755/8895/25 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,-

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 18 581,10 грн. та судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказано, що управлінням було проаналізовано пенсійну справу ОСОБА_1 та виявлено виникнення переплати пенсії в сумі 18 581,10 грн. за період часу з 01.11.2022 по 31.12.2024 в результаті приведення матеріалів пенсійної справи до норм чинного законодавства.

При аналізі електронної пенсійної справи було з`ясовано, що починаючи з 01.10.2020 не проводилось подовження виплати пенсії по другому утриманцю, тому пенсія ОСОБА_1 розраховувалася не коректно. У зв`язку із цим було не можливо провести автоматичний масовий перерахунок з урахуванням обмежень розміру пенсії в разі втрати годувальника.

Зазначено, що з метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача було направлено лист з вимогою про добровільне повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 18 581,10 грн., однак така вимога з боку відповідача залишилася без виконання.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.05.2025 відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Відповідачу був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З матеріалів справи не вбачається, що позивач заперечує щодо розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 37 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного члена сім`ї, зазначеного у частині другій статті 36 цього Закону, - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше членів сім`ї, зазначених у частині другій статті 36 цього Закону, - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками". Дітям-сиротам пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірах, визначених частиною першою цієї статті, виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Судом встановлено, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на те, що управлінням було проаналізовано пенсійну справу ОСОБА_1 та виявлено виникнення переплати пенсії в сумі 18 581,10 грн. за період часу з 01.11.2022 по 31.12.2024 в результаті приведення матеріалів пенсійної справи до норм чинного законодавства. При аналізі електронної пенсійної справи було з`ясовано, що починаючи з 01.10.2020 не проводилось подовження виплати пенсії по другому утриманцю, тому пенсія ОСОБА_1 розраховувалася не коректно.

З матеріалів справи убачається, що ГУ ПФУ в м. Києві зверталося до відповідача з листом - вимогою про добровільне повернення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 18 581,10 грн.

В свою чергу, відповідач у заяві від 11.02.2025 повідомила ГУ ПФУ в м. Києві про відсутність її вини у здійсненій на її користь переплаті.

Відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України визначено, що не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

При цьому, правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), дійшла висновку, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Згідно з частиною першою статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Отже, повернення надмірно сплачених сум пенсій відбувається лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера внаслідок його зловживань.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було доведено факту недобросовісного набуття відповідачем пенсії у розмірі 18 581,10 грн, а також не надано належних доказів для встановлення наявності рахункової помилки зі сторони позивача.

В свою чергу, судом приймається до уваги те, що позивач фактично вказує виявлення отриманої відповідачем переплати в результаті приведення матеріалів пенсійної справи до норм чинного законодавства та не проведення подовження виплати пенсії по другому утриманцю, що неможливо вважати рахунковою помилкою, тобто порушенням порядку проведення розрахунку пенсійних виплат, які дійсно належать до виплати отримувачу.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 02.07.2014 у справі № 6-91цс14, до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд, проаналізувавши в сукупності досліджені докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, дійшов висновку, що стороною позивача не доведено тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 3, 11, 15, 16, 1212, 1215 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 7, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 280, 282, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, місце знаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42098368.

Відповідач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Текст судового рішення складено 07.09.2026.

Суддя