Ухвала суду № 139617686, 08.09.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1284/26

Провадження 2/681/1245/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"08" вересня 2026 р. м. Полонне

Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Іллюк С.В., вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Полонської міської ради Шепетівського району Хмельницької області про визнання права власності за набувальною давністю на квартиру,

в с т а н о в и в:

28.08.2026 позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду з цим позовом до Полонської міської ради Шепетівського району Хмельницької області, в якому вказує, що з моменту свого повноліття постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Просить визнати за ним в порядку набувальної давності право власності на вказану вище квартиру.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 та ст. 177 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з пунктами 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Виходячи з того, що пред`явлені позивачем вимоги стосуються майна, вони підлягають грошовій оцінці, що визначається вартістю майна та має бути відображено в ціні позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну.

Позивач ОСОБА_1 визначає ціну позову 86728 грн 00 коп. На підтвердження чого ним надано висновок про визначення вартості майна, а саме: двокімнатної квартири в одноповерховому цегляному житловому будинку загальною площею 41,8 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість якої складає 86728 грн 00 коп.

Оцінка нерухомості виконана станом на 02.07.2020. При цьому, відповідно до вказаного висновку, його строк дії становить 6 (шість) місяців від дати оцінки. Також вказана мета оцінки розрахунок ринкової вартості об`єкта оцінки для судового збору. Крім того, замовником вказаний ОСОБА_3 , житель АДРЕСА_2 .

Розміри ставок судового збору визначені у ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

За статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

У пунктах 15, 16 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» передбачено, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Пунктами 50-55 Національного стандарту № 1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

За приписами абзаці 3 пункту 2 розділі IV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України 17.05.2018 № 658, строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, що зазначається в такому звіті.

Суд зауважує, що визначення ціни позову майнового характеру є обов`язковою вимогою до позовної заяви, і процесуальний закон не передбачає підстав звільнення позивача від його виконання. Така вимога визначається приписами Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких сума судового збору, яка підлягає сплаті у позовах майнового характеру, визначається, виходячи саме із ціни позову.

Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Позивачем до позовної заяви долучено висновок про оцінку майна від 02.07.2020. З позовом до суду позивач звернувся 28.08.2026, тобто більше як через шість років після проведення оцінки спірного майна.

При цьому, долучені до позовної заяви документи не містять інформації про вартість квартири станом на дату звернення до суду з позовними вимогами, адже строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, відповідно до пунктів 2, 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

З аналізу вказаної норми можна зробити висновок, що набувальна давність - це спосіб набуття права власності на нерухомість, який не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а виникає із сукупності певних обставин, а саме: майно може бути об`єктом набувальної давності; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність; відсутність інших осіб, які претендують на це майно; відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності. Позивачем у справах про набуття права власності за набувальною давністю є володілець чужого майна.

Одночасно з цим право власності за набувальною давністю можна визнати лише за особою, яка фактично не є законним володільцем такого майна, тобто особа, яка володіє майном по волі власника і завжди знає хто є власником майна, не може вимагати визнання за нею права власності за давністю володіння.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю можливе за наявності доказів того, що особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності. Відсутність добросовісності в позивача під час заволодіння ним спірним майном звільняє від потреби аналізувати інші умови набуття права власності за набувальною давністю, передбачені ст. 344 ЦК України.

Позивачем в змісті позовної заяви не зазначено обставини, які мають суттєве значення для розгляду справи, та докази, що їх підтверджують, а саме: позивач вказує, що проживає у вказаній квартирі з повноліття з 2006 року, однак не зазначає, з яких підстав позивач вселився та проживає у спірному житловому приміщенні.

Доказів на підтвердження того, що позивач заволодів чужим майном матеріали справи не містять.

У постанові від 01.08.2018 в справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном.

Поряд із цим, статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

У постанові Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

В позовній заяві не зазначено як, яким чином і коли відповідач - Полонська міська рада Шепетівського району Хмельницької області порушив, не визнав чи оспорив права позивача ОСОБА_1 .

Водночас, суд звертає увагу на те, що у додатках до позовної заяви усі докази: звіт про вартість майна, довідка з комунального підприємства Полонської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» від 03.10.2019, довідка з комунального підприємства Полонської міської ради «Благоустрій» від 14.12.2022 адресовані ОСОБА_3 , тоді як з позовом звертається ОСОБА_1 , який жодним чином не вказує, яке відношення до вказаної вище квартири має ОСОБА_3 .

З урахуванням вищенаведеного, позивачу необхідно уточнити суб`єктний склад учасників справи та вказати, яке відношення до позову має ОСОБА_3 ,

Також позивачем не зазначено на балансі якої установи перебуває житловий будинок, в якому знаходиться спірна квартира.

Суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Таким чином, позивачу ОСОБА_1 слід долучити докази щодо оцінки вартості майна станом на час звернення до суду, чи інший доказ про його вартість, визначити дійсну ціну позову, надати суду докази сплати судового збору у відповідному розмірі або докази про звільнення від сплати судового збору, а також вказати, яке відношення до позову має ОСОБА_3 , на ім`я якого надані відповіді на звернення та який був замовником звіту (висновку) про вартість майна (квартири) у 2020 році, право власності за набувальною давністю на яку просить визнати позивач, цим самим уточнити суб`єктний склад учасників справи.

За таких обставин суд вважає, що на підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк п`ять днів для усунення вказаних вище недоліків. Керуючись ст. ст. 175-177, 185, 260, 353, суддя,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Полонської міської ради Шепетівського району Хмельницької області про визнання права власності за набувальною давністю на квартиру залишити без руху, усунути вище зазначені недоліки заяви, шляхом:

- зазначення ціни позову та надання доказів про дійсну вартість об`єкта нерухомості;

- документу про сплату судового збору, виходячи з загальної вартості спірного майна в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331 грн 20 коп. станом на 01.01.2026) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640 грн станом на 01.01.2026). Судовий збір слід внести або перерахувати за такими реквізитами: отримувач ГУК у Хмел.обл/Полонська мтг/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA908999980313111206000022657, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050 або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- уточнити суб`єктний склад учасників справи, вказати, яке відношення до позову має ОСОБА_3 , на ім`я якого надані відповіді на звернення та який був замовником звіту (висновку) про вартість майна.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу.

Надати позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Розяснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Сергій ІЛЛЮК