Ухвала суду № 139617435, 04.09.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6936/26

Провадження № 1-кс/461/5415/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

04.09.2026 м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Каланчак Каланчацького району Херсонської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою спеціальною освітою (слюсар), учасника бойових дій, пенсіонера, інваліда ІІ групи, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному 25.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000000845 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.255, ч.3 ст.332, ч.ч.2, 3 ст. 369-2, ч.1 ст.114-1 КК України, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.332, ч.2, 3 ст.369-2 КК України, за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.332, ч.2,3 ст.369-2 КК України,-

в с т а н о в и в:

слідчий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м.Львова із клопотанням, у якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Львівській установі виконання покарань №19, строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

Клопотання обґрунтовує тим, слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 25.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000000845 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.255, ч.3 ст.332, ч.ч.2, 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114-1 КК України, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.332, ч.2, 3 ст.369-2 КК України, за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.332, ч.2, 3 ст.369-2 КК України.

В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено діяльність стійкого, структурованого та внутрішньо організованого об`єднання осіб злочинної організації, створеної та очоленої ОСОБА_8 , до складу якої увійшли ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Злочинна організація діяла на підставі єдиного злочинного плану, мала визначену структуру, ієрархію та розподіл функцій між учасниками, які забезпечували взаємодію організаційної, фінансово-документальної, контактної, медичної та координаційної ланок. ОСОБА_8 як організатор і керівник визначав загальний порядок діяльності, осіб, щодо яких злочинна організація брала на себе зобов`язання, очікуваний результат і його вартість, визначав виконавців та послідовність їх дій, координував взаємодію між учасниками і контролював виконання домовленостей. ОСОБА_9 та ОСОБА_12 забезпечували організаційно-обліковий, фінансово-документальний та координаційний напрям діяльності, а ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 і ОСОБА_11 виконували визначені функціональні завдання щодо первинного контакту, медичного супроводу, проходження медичних процедур, оформлення документів та вирішення питань із використанням можливостей впливу на відповідних осіб.

Механізм злочинної діяльності полягав у тому, що після звернення зацікавленої особи та погодження кінцевого результату її справа передавалася між учасниками злочинної організації, які відповідно до визначених функцій забезпечували отримання коштів і документів, їх облік та передачу, організацію медичних процедур, госпіталізацій, оформлення медичної документації та використання наявних можливостей впливу на осіб, від яких залежало прийняття необхідних рішень. Такий механізм не був випадковою сукупністю окремих дій, а передбачав постійний обмін інформацією, передачу справ між учасниками та продовження їх виконання незалежно від особистої участі окремого виконавця.

Зазначений механізм систематично реалізовувався щодо різних осіб, зокрема військовослужбовців та інших громадян, з метою створення необхідних медичних і документальних підстав для припинення проходження військової служби або отримання можливості виїзду за межі України. Повторюваність такого алгоритму, внутрішній облік осіб та коштів, передача справ між учасниками і взаємодоповнюваність виконуваних ними функцій свідчать про стійкий характер діяльності злочинної організації.

Зокрема, реалізацію вказаного механізму задокументовано щодо військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_15 , у якого після отримання учасниками злочинної організації 18 000 доларів США було організовано послідовне проходження медичних процедур, госпіталізацій та оформлення медичної документації із використанням можливостей впливу учасників злочинної організації на залучених до цього процесу осіб. У подальшому 13.08.2026 ОСОБА_15 встановлено другу (ІІ) групу інвалідності безстроково, після чого він був звільнений з військової служби, а отриманий статус створив передбачену законодавством підставу для перетину державного кордону України.

Також учасниками злочинної організації за 10 000 доларів США організовано використання наявних у них можливостей впливу на осіб, від яких залежало прийняття відповідних рішень щодо медичного та документального оформлення ОСОБА_16 , унаслідок чого останньому встановлено групу інвалідності, що створило передбачену законодавством підставу для перетину державного кордону України. 17.08.2026 ОСОБА_16 скористався зазначеною можливістю, перетнув державний кордон України та не повернувся в Україну.

Крім того, аналогічним механізмом щодо ОСОБА_17 організовано його медичне оформлення, у результаті якого 13.11.2025 йому встановлено ІІІ групу інвалідності, що створило передбачену законодавством підставу для перетину державного кордону України. Надалі ОСОБА_17 26.07.2026 та 12.08.2026 перетнув державний кордон України.

Таким чином, діяльність злочинної організації була спрямована на систематичне одержання неправомірної вигоди за використання учасниками наявних у них можливостей впливу на осіб, уповноважених на прийняття відповідних рішень, а також на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом усунення перешкод, надання вказівок та забезпечення оформлення документів, необхідних для такого виїзду.

03.09.2026 у порядку, передбаченому ст.208 КПК України, ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.332, ч.ч. 2, 3 ст.369-2 КК України.

03.09.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в участі у злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.255 КК України, організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України та сприянні такому переправленню шляхом надання вказівок і усунення перешкод, з корисливих мотивів у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, одержанні неправомірної вигоди для себе та учасників злочинної організації за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, а також одержанні неправомірної вигоди для себе та учасників злочинної організації за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

Зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які у своїй сукупності свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням даних кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

При оцінці обставин, передбачених ст.178 КПК України, досудове слідство дійшло до наступних висновків:

- наявні докази вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень є вагомими, належними та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку;

- у разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.332, ч.ч.2, 3 ст.369-2 КК України, ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що за ступенем тяжкості відноситься, відповідно до ч.6 ст.12 КК України, до особливо тяжкого злочину;

- вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 дозволяє застосування щодо нього запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням волі та свободи пересування.

Оцінюючи особу підозрюваного та вчинені ним кримінальні правопорушення, його значну суспільну небезпеку, орган досудового розслідування вбачає наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків, яким неможливо запобігти у разі перебування підозрюваного на волі, а саме те, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших учасників у даному кримінальному провадженні та осіб, які можуть бути причетними до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, шляхом їх переконання, схиляння, залякування або іншого впливу з метою зміни ними показань, надання неправдивих показань, узгодження позицій між собою та приховування обставин вчинення кримінальних правопорушень; знищити, сховати або спотворити речі, документи та інші матеріальні чи електронні носії інформації, які прямо або опосередковано можуть підтверджувати причетність ОСОБА_5 та інших учасників злочинної організації до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Зазначає, що згідно ст.183 КПК України, заборон щодо застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

Згідно ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи викладені вище обставини, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , очевидну суспільну небезпеку підозрюваного, у разі доведеності його вини безальтернативне покарання у виді позбавлення волі без можливості застосування ст.75 КК України, орган досудового розслідування приходить до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та виконання покладених на підозрюваного обов`язків, оскільки об`єктивно будуть існувати можливості для переховування від органу досудового розслідування чи суду, знищення, приховування або спотворення речей, документів та інших матеріальних чи електронних носіїв інформації, вчинення інших злочинів, перешкоджання кримінальному провадженню, незаконного впливу на свідків як безпосередньо, так і за посередництвом сторонніх осіб, тому лише обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою може запобігти вказаним ризикам.

Орган досудового розслідування у відповідності до п.4 ч.4 ст.183 КПК України просить не визначати підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави, оскільки останній підозрюється, в тому числі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.255 КК України.

На підставі наведеного вище, клопотання просить задоволити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав, наведених у ньому та просив таке задоволити. Вказав, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, та існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні. Звертає увагу на те, що підозрюваний ОСОБА_18 не працює, а лише отримує пенсію по інвалідності (має присвоєну ІІ групу інвалідності), а тому не може утримувати сім`ю, окрім цього, наявність інвалідності ІІ групи дає йому можливість безперешкодно перетнути кордон.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив щодо клопотання сторони обвинувачення про застосування щодо нього запобіжного заходу. Щодо пред`явленої підозри зазначив, що частково погоджується із суттю пред`явленої підозри, втім частково ні. Запевнив, що виїжджати за межі України не збирається. Окрім цього, звернув увагу на міцних соціальних зв`язках, які підтверджуються насамперед тим, що він одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є дитиною, яка потребує домашнього догляду, що підтверджується довідкою №20 від 16.04.2026 про потребу дитини у домашньому догляді, також фактично утримує дитину дружини: ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її повнолітню дочку ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку із смертю їх батька. Окрім цього, на його утриманні перебуває теща ОСОБА_21 , яка є онкохворою. Неофіційно він підробляє таксистом, а також займається сільським господарством, дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною, у зв`язку із чим сукупний дохід сім`ї складає 50-60 тисяч гривень на місяць. Просить застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Зазначив, що пред`явлена підозрюваному підозра не може вважатися обґрунтованою з огляду на таке. Участь ОСОБА_5 в інкримінованій протиправній діяльності зведена до мінімуму, його прізвище згадується 2-3 рази серед доказів, долучених до клопотання. Окрім цього, у нього наявні міцні соціальні зв`язки. Ризики протиправної процесуальної поведінки вважає низькими. Просить при застосуванні запобіжного заходу визначити розмір застави.

Заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 25.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000000845 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.255, ч.3 ст.332, ч.ч.2, 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114-1 КК України, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.332, ч.2, 3 ст.369-2 КК України, за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.332, ч.2, 3 ст.369-2 КК України.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.09.2026, ОСОБА_5 було затримано о 12 годині 39 хвилин 03.09.2026, в порядку ст.208 КПК України.

03.09.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в участі у злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.255 КК України, організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України та сприянні такому переправленню шляхом надання вказівок і усунення перешкод, з корисливих мотивів у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, одержанні неправомірної вигоди для себе та учасників злочинної організації за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, а також одержанні неправомірної вигоди для себе та учасників злочинної організації за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

Згідно змісту ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.177 КПК України).

Згідно положень ст.178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.332, ч.ч.2,3 ст.369-2 КК України. Санкція ч.2 ст.255 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що за ступенем тяжкості відноситься, відповідно до ч.6 ст.12 КК України, до особливо тяжкого злочину. Санкція ч.3 ст 332 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що за ступенем тяжкості відноситься, відповідно до ч.5 ст.12 КК України, до тяжкого злочину. Санкція ч.2 ст.369-2 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п`яти років, що за ступенем тяжкості відноситься, відповідно до ч.4 ст.12 КК України, до нетяжкого злочину. Санкція ч.3 ст.369-2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, що за ступенем тяжкості відноситься, відповідно до ч.5 ст.12 КК України, до тяжкого злочину.

Дослідивши матеріали, долучені до клопотання, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12025140000000845 від 25.06.2025;

- рапорт УСР у Львівській області ДСР НП України про виявлення ознак вчинення кримінального правопорушення від 25.06.2025;

- матеріали виконаного оперативними співробітниками УСР у Львівській області ДСР НП України доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України;

- рапорт УСБУ у Львівській області про виявлення ознак вчинення кримінального правопорушення від 30.03.2026;

- матеріали виконаного оперативними співробітниками УСБУ у Львівській області доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України;

- протоколи допиту свідка ОСОБА_15 від 05.09.2025, 21.10.2025, 23.10.2025, 12.11.2025, 22.11.2025, 15.12.2025, 17.12.2025, 23.01.2026, 25.02.2026, 29.02.2026, 10.03.2026, 26.03.2026, 02.05.2026, 06.07.2026, 17.08.2026, 18.08.2026;

- протокол огляду та ідентифікації грошових коштів від 22.10.2025;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи №62/14/3-4118 від 08.11.2025;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії візуальне спостереження за особою №62/14/3-4081 від 01.11.2025;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину №62/14/3-4001 від 23.10.2025;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії №704/55/112-2026 від 06.02.2026;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи №62/14/3-4686 від 30.12.2025;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії №1712/55/112-2026 від 25.03.2026;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії №1710/55/112-2026 від 25.03.2026;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії №2536/55/112-2026 від 11.05.2026;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії №3817/55/112-2026 від 20.07.2026;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи №62/14/3-2746 від 21.04.2026;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи №62/14/3-3233 від 10.08.2026;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи №62/14/3-3240 від 14.08.2026;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи №62/14/3-3235 від 10.08.2026;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи №62/14/3-3234 від 10.08.2026;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи №62/14/3-4184 від 01.11.2025;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи №62/14/3-4685 від 30.12.2026;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи №62/14/3-2760 від 21.04.2026;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи №62/14/3-5247 від 16.06.2026;

- протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії обсеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи №62/14/3-4097 від 01.11.2025;

- протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії обсеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи №62/14/3-4082 від 01.11.2025;

- протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії обсеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи №62/14/3-2761 від 21.04.2026;

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 03.09.2026,

вважаю, обґрунтованою пред`явлену ОСОБА_5 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованих злочинів, в межах розслідування яких ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані слідчому судді разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.332, ч.2, 3 ст.369-2 КК України.

Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , передбачають покарання у виді позбавлення волі. Зокрема, санкція ч.2 ст.255 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що за ступенем тяжкості відноситься, відповідно до ч.6 ст.12 КК України, до особливо тяжкого злочину. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. Крім цього, ОСОБА_5 не обмежений у праві виїзду за межі території України, оскільки є інвалідом ІІ групи, що збільшує ступінь ймовірності ризику переховування.

Слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження органом досудового розслідування не відшукано та не вилучено усіх документів, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні.

Ураховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 , будучи обізнаним щодо обставин діяльності злочинної організації, ролі її учасників, способів комунікації та здійснення розрахунків, перебуваючи на волі, він може вжити заходів до приховування, знищення або спотворення таких речей, документів та інформації, а також до приховування слідів вчинення кримінальних правопорушень.

На думку слідчого судді існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає у тому, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, інших учасників у даному кримінальному провадженні та осіб, які можуть бути причетними до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, шляхом їх переконання, схиляння, залякування або іншого впливу з метою зміни ними показань, надання неправдивих показань, узгодження позицій між собою та приховування обставин вчинення кримінальних правопорушень, що підтверджується характером і способом вчинення інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, а також його участю у діяльності злочинної організації. ОСОБА_5 обізнаний щодо кола осіб, залучених до реалізації злочинного плану, характеру та обсягу їхньої участі, а також обставин взаємодії між ними, у зв`язку з чим, перебуваючи на волі, може використати наявні у нього зв`язки та можливості для впливу на таких осіб з метою приховування обставин вчинення кримінальних правопорушень, узгодження з ними своїх показань, схиляння їх до надання неправдивих показань або відмови від надання правдивих показань.

Крім цього, на даний час у рамках кримінального провадження не допитано усіх свідків, показання яких можуть мати істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень, а також не встановлено та не допитано усіх осіб, які можуть бути причетними до діяльності злочинної організації та окремих епізодів її протиправної діяльності. За таких обставин існує реальний ризик того, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи обсяг наявних у органу досудового розслідування доказів та будучи обізнаним про осіб, які володіють інформацією щодо діяльності злочинної організації, може вжити заходів для незаконного впливу на них, узгодження позицій та показань, схиляння до надання неправдивих показань або створення штучних доказів його непричетності до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначених ст.615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК).

Також слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, зважаючи на те, що на даний час органом досудового розслідування не завершено проведення всіх необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на встановлення усіх обставин вчинення кримінальних правопорушень, остаточного кола їх учасників, ролі кожного з них, способів комунікації, механізму передачі та розподілу неправомірної вигоди, а також інших обставин, що мають значення для кримінального провадження. Перебуваючи на волі, ОСОБА_5 , будучи обізнаним із ходом досудового розслідування та обставинами діяльності злочинної організації, може використовувати відомі йому відомості для перешкоджання кримінальному провадженню, зокрема шляхом узгодження своєї позиції з іншими учасниками, надання їм порад щодо поведінки та змісту показань, вжиття заходів до приховування обставин вчинення кримінальних правопорушень, а також створення штучної версії подій, спрямованої на приховування його ролі та ролі інших учасників злочинної організації. Крім того, з огляду на наявність у ОСОБА_5 стійких зв`язків з особами, залученими до реалізації злочинного плану, існує можливість його впливу на перебіг досудового розслідування шляхом координації дій таких осіб та інших способів протидії встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя вважає доведеним також ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який обґрунтовується насамперед характером інкримінованої ОСОБА_5 протиправної діяльності, яка не мала одноразового чи випадкового характеру, а здійснювалася у межах організованої та узгодженої діяльності злочинної організації, із залученням інших осіб, використанням налагоджених зв`язків та можливостей впливу на працівників медичних закладів та інших осіб, а також отриманням неправомірної вигоди за сприяння у вирішенні відповідних питань. ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діяв умисно, з корисливих мотивів та з метою отримання неправомірної вигоди. При цьому встановлені під час досудового розслідування обставини свідчать про наявність у нього організаційних можливостей, налагоджених зв`язків та доступу до осіб, за допомогою яких забезпечувалося виконання окремих етапів злочинних планів щодо військовослужбовців та інших осіб. За таких обставин, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може продовжити вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, використовуючи наявні у нього зв`язки та можливості, а також залучати до їх вчинення інших осіб з метою одержання неправомірної вигоди.

Таким чином, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 2,3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

При вирішенні клопотання слідчим суддею враховуються дані про особу підозрюваного, а саме те, що такому станом на день вирішення клопотання виповнилося 41 рік, такий із середньою спеціальною освітою (слюсар), учасник бойових дій, пенсіонер, інвалід ІІ групи, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також фактично утримує дитину дружини: ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її повнолітню дочку ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також тещу - ОСОБА_21 , яка є онкохворою, раніше не судимий.

При цьому, наявність тих обставин, що підозрюваний одружений, має на утриманні дітей та інших осіб, раніше не судимий, учасник бойових дій, пенсіонер, інвалід ІІ групи, не мають такого ступеню довіри, що можуть бути враховані як такі, що мають запобіжний вплив на процесуальну поведінку підозрюваного та не є, в даному випадку, безумовною підставою для застосування йому більш м`якого запобіжного заходу.

Враховуючи сукупність наведених обставин, особу підозрюваного, та те, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Жодних даних, котрі б свідчили про те, що підозрюваний за станом здоров`я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі матеріали клопотання не містять.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що інші запобіжні заходи з об`єктивних причин не забезпечать законослухняну поведінку підозрюваного, та для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, підозрюваному слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що є достатнім та необхідним для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Згідно протоколу затримання від 03.09.2026 ОСОБА_5 затримано о 12 годині 39 хвилин 03.09.2026, а тому строк тримання під вартою слід обчислювати із вказаного моменту.

За приписами ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Водночас, відповідно до п.4 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

З огляду на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.255 КК України, з врахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення йому розміру застави, як альтернативи до запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Керуючись ст.177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 задоволити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою на строк 60 днів, - тобто до 12:39 год 01.11.2026 включно, із утриманням його у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».

Відповідно до положень п.4 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави не визначати.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та направити начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 09.09.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_22