Рішення № 139617368, 04.09.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/754/26

Провадження № 2/302/498/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

04 вересня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді Повідайчика О.І.,

з участю секретаря судового засідання Куруц В.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Колочавської сільської ради, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позову, з врахуванням його уточненої редакції, стверджувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим за ним відкрилась спадщина. До складу спадщини увійшло належне померлому нерухоме майно, зокрема житловий будинок в с. Негровець та земельні ділянки. На час смерті ОСОБА_5 був тимчасово зареєстрований в с. Заворичі Броварського району Київської області, де був офіційно працевлаштованим. В належному ОСОБА_5 житловому будинку на день відкриття спадщини та не менше шести місяців до того ніхто не проживав у не був зареєстрованим. За життя ОСОБА_5 заповіт не складав. До дня смерті ОСОБА_5 перебував у шлюбі з матір`ю позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після відкриття спадщини позивачка з`ясовувала у матері ОСОБА_3 чи прийняла вона спадщину за ОСОБА_5 . У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 повідомила позивачку про прийняття й оформлення спадщини за ОСОБА_5 ОСОБА_1 до нотаріуса з відповідною заявою не зверталась. З часу смерті батька позивачка відкрито й безперервно користувалась спадковим будинком і земельними ділянками, вважаючи, що її мати, з якою вони проживають однією сім`єю, оформила на них право власності в порядку спадкування. Нещодавно позивачка отримавши від матері документи на житловий будинок та земельні ділянки з`ясувала, що ОСОБА_3 не подавала до нотаріуса заяви про прийняття спадщини та не оформила спадщину за ОСОБА_5 . Позивачка звернулась до нотаріуса за прийняттям спадщини за ОСОБА_5 , проте отримала інформацію, що за спадкодавцем ніхто спадщини не приймав, спадкові справи за ним не заводились. Водночас ОСОБА_1 було повідомлено, що вона пропустила строк прийняття спадщини. Обґрунтовуючи позов вказаними обставинами позивачка просила визначити їй додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за батьком ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05 червня 2026 року було відкрито провадження в справі, постановлено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання в справі.

22 червня 2026 року відповідач Колочавська сільська рада подала заяву, якою не заперечувала проти визначення позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Просила розглядати справу без участі її представника в судовому засіданні.

22 червня 2026 року третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 подала до суду заяву, якою, серед іншого підтвердила, що ОСОБА_5 був її чоловіком, а ОСОБА_1 її донька. Заявила, що не подавала заяву про прийняття спадщини за ОСОБА_5 і не бажає приймати її та не заперечує проти визначення позивачці додаткового строку для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини.

25 серпня 2026 року третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій зазначила, що як дружина померлого ОСОБА_5 уважала, що прийняла за ним спадщину позаяк зберігала у себе всі документи на належне йому майно. ОСОБА_3 підтвердила, що вона повідомила доньку про те, що переоформила на себе майно, яке належало її чоловіку. На даний час не бажає переоформляти майно й не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 .

Ухвалою від 25 серпня 2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду.

26 серпня 2026 року представниця позивачки адвокатка Гренджа В.Ю. подала до суду уточнену редакцію позовної заяви у якій виклала доводи щодо пропуску строку прийняття спадщини через повідомлення її матері ОСОБА_3 про прийняття й переоформлення на себе спадкового майна.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.

Представниця позивачки адвокатка Гренджа В.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні. Заявила клопотання про допит позивачки ОСОБА_1 як свідка в цій справі. Зазначене клопотання підтримала ОСОБА_1 і погодилась допитати її як свідка.

Відповідач Колочавська сільська рада явку представника в судове засідання не забезпечила, подала суду заяву в якій просила розглянути справу без участі представника відповідача. З поданої заяви слідує визнання позову Колочавською сільською радою.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, подав суду заяви про розгляд справи за її відсутності, позов ОСОБА_1 визнає і підтверджує викладені в ньому фактичні обставини, просить позов задовольнити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про час і місце судового розгляду повідомлялась належним чином.

Ознайомившись із змістом поданих сторонами заяв і доводами по суті справи, заслухавши учасників справи в судовому засіданні, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги визнання позову учасниками справи й відсутність заперечень як щодо фактичних обставин так і щодо позовних вимог, суд установив такі фактичні обставини й дійшов таких висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 7). Із свідоцтва про одруження № 3 від 29 травня 2001 року (а.с. 10) слідує, що 01 березня 1975 року одружились ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження 01 березня 1975 року було зроблено відповідний актовий запис за № 3. Після одруження дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ».

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 8) та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 (а.с. 9) підтверджується, що позивачка ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 був власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці 0,25 га (для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель), що підтверджується випискою з по господарської книги житлового будинку АДРЕСА_2 від 25.02.2026 № 130 (а.с. 17). ОСОБА_5 на праві власності належали земельні ділянки в ур. «Біля хати» в с. Негровець Хустського району Закарпатської області на підставі державних актів серії : ЯК № 641784, ЯИ № 073592 та ЯИ 073585 (а.с. 18-20).

Відповідно до довідки, виданої Виконавчим комітетом Калитянської селищної ради 12 грудня 2025 року № 2835 (а.с. 13) ОСОБА_5 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

З довідки, виданої Негровецьким старостинським округом 11 березня 2026 року № 168 (а.с. 12), слідує, що за адресою АДРЕСА_4 за період не менше шести місяців до смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ніхто не проживав та не був зареєстрований.

З довідки, виданої Негровецьким старостинським округом 09 березня 2026 року № 162 (а.с. 14), слідує, що адресу будинку АДРЕСА_4 , згідно рішення XXVI сесії VIII скликання Колочавської сільської ради від 18.12.2024 за № 31 перейменовано на адресу: АДРЕСА_5 .

З Витягу зі Спадкового реєстру № 85411763 від 27.05.2026 (а.с. 15) вбачається, що відомості про заведені спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину за ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в Спадковому реєстрі відсутні.

З Витягу зі Спадкового реєстру № 85411804 від 27.05.2026 (а.с. 16) вбачається що відомості про складені заповіти чи спадкові договори ОСОБА_5 , 1954 р.н. у Спадковому реєстрі відсутні.

Допитана в судовому засіданні, за її згодою, як свідок, позивачка ОСОБА_1 , після її приведення до присяги й попередження про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, показала, що після смерті її батька ОСОБА_5 , з`ясовувала у матері ОСОБА_3 питання прийняття за ним спадщини. Ствердила, що мати ОСОБА_3 , яка перебувала з її батьком ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі на дату смерті останнього, запевнила позивачку, що прийняла за ним спадщину й переоформила на себе право власності на все належне йому майно: житловий будинок і земельні ділянки. Водночас документи щодо переоформлення майна ОСОБА_3 позивачці показувати відмовлялась проте ствердила, що спадщину переоформила. Не бажаючи виникнення конфліктних ситуацій, будучи впевненою, що мати ОСОБА_3 , з якою вони проживали й проживають однією сім`єю, прийняла спадщину за батьком ОСОБА_5 , позивачка вирішила не подавати заяву про прийняття спадщини. Відтак, після смерті ОСОБА_5 позивачка фактично почала користуватись житловим будинком і земельними ділянками, які за життя належали спадкодавцю, уважаючи, що право власності на них переоформлено матір`ю ОСОБА_3 . Нещодавно ОСОБА_3 надала позивачці документи на будинок та земельні ділянки, з яких остання довідалась, що її мати не прийняла спадщину за ОСОБА_5 . Невідкладно позивачка звернулась до нотаріуса, яка підтвердила, що спадкові справи за ОСОБА_5 не заводились. Після цього ОСОБА_1 звернулась до адвоката, яким в подальшому цей позов було спрямовано до суду.

За загальним правилом положень про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року N 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вбачається, що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 вбачається, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

У відповідності з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування, тому відповідач визначений в особі Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як вбачається з наданих позивачем документів, протягом шестимісячного строку після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивачка ОСОБА_1 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не зверталася, оскільки вважала, що її мати ОСОБА_3 , як дружина померлого і спадкоємець першої черги, прийняла і належно оформила спадщину та має право розпорядитися нею. Маючи запевнення матері про прийняття нею спадщини за ОСОБА_5 , позивачка не зверталась до нотаріуса за прийняттям спадщини.

Доводи позивачки про пропуск строку подання заяви про прийняття спадщини за ОСОБА_5 внаслідок добросовісної впевненості про вступ у спадщину за ним ОСОБА_3 , підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності. Враховуючи встановлені обставини справи та беручи до уваги сумлінну поведінку ОСОБА_1 , яка після отримання відомостей про неприйняття спадщини за ОСОБА_5 будь-ким із спадкоємців, зокрема й ОСОБА_3 , не допускала невиправданих зволікань, суд доходить висновку про поважність причин пропуску позивачкою строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, визначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників, їхніх представників.

Суд не встановив обставин, які б свідчили, що визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини за ОСОБА_5 порушує права чи законні інтереси третіх осіб, оскільки ОСОБА_3 , яка є спадкоємцем першої черги за померлим ОСОБА_5 , подала заяву про відсутність заперечень щодо заявленого позову, тобто визнання позову. Інших спадкоємців першої черги, або ж спадкоємців, які б подали заяви про прийняття спадщини чи виявляли інтерес до неї суд не встановив.

Враховуючи встановлені обставини та відповідно до вказаних вище норм законодавства суд доходить висновку, що матеріалами справи доводиться наявність законних підстав визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-81, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Колочавської сільської ради, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як спадкоємцю першої черги за законом, додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в селі Заворичі Броварського району Киїівської області, строком в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення суду складено 09.09.2026.

Суддя О. І. Повідайчик