Рішення № 139617251, 08.09.2026, Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/548/26

Провадження №2/151/511/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

08 вересня 2026 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області у складі :

головуючої судді Токарчук Л. Г.

за участю секретаря судових засідань Бондаренко В. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, адвокат Вдовцова А.Д. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів. Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 30.04.2014 було розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 залишено дошлюбне прізвище '' ОСОБА_4 ''. Від вказаного шлюбу у сторін є двоє неповнолітніх синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Неповнолітні діти сторін у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України проживають разом зі своєю матір`ю - позивачем у справі ОСОБА_1 за межами України, а саме в Німеччині, що підтверджується Параграфом 24 в паспорті громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 .. Рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 02.08.2016 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання синів, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 500 грн (п`ятсот гривень) щомісячно на кожного, починаючи з 25.05.2016 року і до досягнення повноліття. Постановою старшого державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Голового територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кузьмином М.В. 01 серпня 2018 року відкрито виконавче провадження №56865325 за дублікатом виконавчого листа Чечельницького районного суду Вінницької області №151/441/16-ц від 10.05.2018 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання синів, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 500 грн (п`ятсот гривень) щомісячно на кожного, починаючи з 25.05.2016 року і до досягнення повноліття. З моменту набрання законної сили рішенням суду про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей відповідач належним чином покладений на нього обов`язок не виконує. Так, за весь період після ухвалення судового рішення відповідач жодного разу не здійснив сплату аліментів у визначеному судом розмірі, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів станом на 24.04.2026. Відповідно до зазначеного розрахунку, сукупний розмір заборгованості відповідача зі сплати аліментів становить 273 956 грн, що свідчить про тривале, систематичне та умисне ухилення останнього від виконання батьківського обов`язку щодо матеріального забезпечення своїх дітей. При цьому відповідач не лише не виконує рішення суду в частині сплати аліментів, а й не надає дітям будь-якої іншої матеріальної допомоги, не бере участі у покритті витрат на їх харчування, одяг, лікування, навчання, розвиток та задоволення інших повсякденних потреб. Неповнолітні діти сторін перебувають на повному матеріальному утриманні позивача. На даний час позивач самостійно здійснює виховання та матеріальне забезпечення трьох неповнолітніх дітей. Окрім двох спільних із відповідачем синів на утриманні позивача також перебуває син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач несе основний тягар витрат, пов`язаних із забезпеченням належних умов проживання, харчування, медичного обслуговування, навчання та всебічного розвитку всіх трьох дітей. Наявність на утриманні ще однієї неповнолітньої дитини суттєво впливає на матеріальне становище позивача та обсяг його щомісячних витрат, оскільки потреби дітей є постійними та потребують значних фінансових ресурсів. За таких обставин позивач фактично самостійно забезпечує належний рівень життя дітей, тоді як відповідач не бере участі у виконанні своїх обов`язків щодо утримання спільних дітей, що додатково ускладнює матеріальне становище сім`ї та негативно впливає на можливість належного забезпечення потреб неповнолітніх. Як вже зазначалося вище, позивач разом із неповнолітніми дітьми проживає на території Німеччини. У зв`язку з цим забезпечення належного рівня життя дітей потребує значних фінансових витрат, зумовлених як їх віком, так і рівнем вартості життя в країні проживання. Діти щоденно потребують повноцінного та збалансованого харчуванню, одягу відповідно до сезону, взуття, предметів особистої гігієни, засобів догляду, шкільного приладдя та інших необхідних речей для забезпечення їх належного фізичного, психологічного та соціального розвитку. Позивач самостійно та на постійній основі несе всі витрати, пов`язані з утриманням дітей, зокрема здійснює оплату житла та комунальних послуг, якими користуються діти, купує продукти харчування, побутову хімію, меблі, постільну білизну, сезонний одяг та взуття, а також інші товари і послуги, необхідні для забезпечення належних умов проживання, навчання, виховання та всебічного розвитку синів. Крім того, спільні неповнолітні діти сторін навчаються у середній школі ''Schwarzachtal-Mittelschule'', що потребує додаткових витрат, пов`язаних із забезпеченням належного освітнього процесу та розвитку дітей. Так, син ОСОБА_8 навчається у 5 класі зазначеного навчального закладу, а син ОСОБА_9 - у 6 класі. Факт їх навчання підтверджується довідкою про зарахування до школи відносно ОСОБА_10 від 19.05.2026 та довідкою про зарахування до школи відносно ОСОБА_11 від 19.05.2026. У зв`язку з навчанням дітей позивач змушений нести витрати на придбання шкільного приладдя, канцелярських товарів, навчальних матеріалів, одягу та взуття, необхідних для відвідування навчального закладу, а також інші витрати, пов`язані із забезпеченням належних умов для здобуття освіти та всебічного розвитку дітей. Вказані обставини свідчать про наявність постійних та об`єктивно необхідних витрат на утримання дітей, які позивач фактично здійснює самостійно. Разом з тим, розмір аліментів по 500 грн, на кожну дитину є вкрай недостатнім на сьогоднішній день для належного утримання, виховання та розвитку дітей. У теперішніх умовах ця сума не покриває навіть базових потреб дитини, не кажучи вже про створення належних умов для їх всебічного розвитку та якісного навчання. На сьогодні 500 грн. - це сума, за яку неможливо повноцінно забезпечити дитину всім необхідним. Дітям потрібен якісний одяг та взуття, відповідно до сезону, що потребує регулярних фінансових витрат. Крім того, для належного рівня освіти діти часто потребують додаткових занять із репетиторами, адже шкільної програми не завжди достатньо для повного засвоєння навчального матеріалу тим паче, що вся інформація в школі викладається на німецькій мові, яка дітям наразі не є легкою без додаткових занять з німецької мови. Щоденні витрати на кишенькові гроші, харчування, проїзд, оплату гуртків та секцій, що є необхідними для розвитку здібностей та соціалізації дітей. Таким чином, встановлений розмір аліментів у 500 грн. не відповідає реальним потребам дітей, а також не дозволяє забезпечити їм належний рівень життя, розвитку та освіти. У зв`язку з цим, позивач вважає за доцільне переглянути суму аліментів з урахуванням сучасних умов та потреб дитини. У позивача наявна інформація про те, що наразі відповідач працевлаштований та являється діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , має стабільний дохід, що підтверджується інформаційною довідкою про нараховане грошове забезпечення та інші одноразові виплати, від 25.05.2026, що свідчить про покращення матеріального стану відповідача, що дає йому можливість надавати належне матеріальне утримання своїм неповнолітнім синам, інших утриманців окрім спільних дітей він не має. Факт проходження батьком військової служби сам по собі не може розглядатися, як передумова для відкладення або відтермінування реалізації права дитини на належне утримання. Після ухвалення рішення про стягнення з відповідача аліментів від 02 серпня 2016 року змінився як матеріальний стан сторін, так і реальні потреби дітей. Витрати на їх утримання істотно збільшились, оскільки з моменту визначення розміру аліментів значно зросли ціни на основні товари першої необхідності - продукти харчування, одяг, взуття, засоби гігієни, ліки та інші мінімальні засоби для повноцінного існування дитини. На даний час ціни на вказані товари продовжують стрімко зростати, що ще більше ускладнює матеріальне становище позивача. Просить змінити спосіб стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, визначених рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 02.08.2016 у цивільній справі №151/441/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили до досягнення старшою дитиною повноліття. Стягнення за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 02.08.2016 у цивільній справі №151/441/16-ц припинити з дня набрання законної сили рішенням суду та повернути виконавчий лист до суду після завершення виконання. Також просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. та стягнути з відповідача судовий збір в дохід держави, від сплати якого звільнено позивача.

29 червня 2026 року ухвалою Чечельницького районного суду Вінницької області дану справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачка та її представник, адвокат Вдовцова А.Д. у судове засідання не з`явилися, ОСОБА_12 , згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України надіслала до суду письмову заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримує в повному обсязі, просить його задоволити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання 30.07.2026 та 08.09.2026 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення повісток за зареєстрованим місцем проживання. Рекомендовані повідомлення повернулися без вручення адресату, з відміткою "адресат відсутній". Будь-яких заяв та клопотань, в тому числі відзиву на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило.

За таких підстав відповідач вважається належно повідомленим про дату, час і місце судового засідання.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з`явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 25 грудня 2012 року виконкомом Виноградської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 і його батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( а.с.15).

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 , виданого 19 серпня 2014 року Бондурівською сільською радою Чечельницького району Вінницької області ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 і його батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( а.с.16).

Згідно рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 30.04.2014 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано, після розірвання шлюбу ОСОБА_3 присвоєно прізвище ОСОБА_4 . (а.с.14)

Згідно рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 02 серпня 2016 року стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в розмірі 500 гривень щомісячно, починаючи з 25.05.2016 і до досягнення повноліття. (а.с.17)

На підставі виконавчого листа виданого Чечельницьким районним судом Вінницької області державним виконавцем Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кузьмином М.В. 01.08.2018 відкрито виконавче провадження (а.с.19)

Згідно інформації наданої командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_13 ОСОБА_2 нараховується грошове забезпечення та інші одноразові виплати, в тому числі додаткова винагорода. (а.с.27)

Неповнолітні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 навчаються у середній школі ''Schwarzachtal-Mittelschule''.(а.с.25-26)

Як вбачається із розрахунку заборгованості ОСОБА_2 станом на 24.04.2026 має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 273 956 гривень.(а.с.20-23)

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст.7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Відповідно обов`язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.

Згідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька (або) у твердій грошовій сумі.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України).

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як роз`яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Враховуючи зміст статтей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Оскільки змінився мінімальний гарантований розмір аліментів, позивач отримує аліменти на утримання дітей нижче мінімального гарантованого розміру, то розмір присуджених аліментів за рішенням не відповідає закону.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ст.183 СК України).

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статей 182-184 СК України не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі, та навпаки).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Враховуючи викладене, а також те, що після ухвалення попереднього рішення суду про стягнення аліментів змінився визначений положеннями Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів, розмір яких має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд приходить до висновку про необхідність зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми в розмірі 500 гривень на частку заробітку (доходу) відповідача в розмірі 1/3 частини щомісяця на утримання дітей, але не менше як 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст.5 Закону України "Про судовий збір", з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1331(одну тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути 10000 гривень понесених судових витрат, а саме за надання правничої допомоги, які повністю підтверджені договором про надання професійної правничої допомоги від 06.04.2026 та квитанцією про оплату послуг у розмірі 10000 гривень.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 263-265, 268, 273, 280, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Змінити спосіб стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 зідно рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 02 серпня 2016 року у цивільній справі № 151/441/16-ц, провадження № 2/151/205/16 з твердої грошової суми 500 (п`ятсот) гривень на 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили до досягнення дітьми повноліття.

Стягнення за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 02.08.2016 у цивільній справі №151/441/16-ц припинити з дня набрання законної сили рішенням суду.

Стягнути з ОСОБА_2 до Державного бюджету (отримувач коштів ГУК у м.Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 1331(одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом.

Повне найменування (ім`я) сторін та їх місцезнаходження:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , картка платника податків НОМЕР_4 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , картка платника податків НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Суддя Людмила ТОКАРЧУК