Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 138/2725/20
Провадження №:1-кп/138/82/26
УХВАЛА
04 вересня 2026 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу в об`єднаному кримінальному провадженні №12014020220000149 від 11.03.2014 та №12022020160000025 від 20.01.2022 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч. 1, 2 ст. 345 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області перебуває вказане об`єднане кримінальне провадження
03.09.2026 до суду від прокурора ОСОБА_3 надійшло клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою.
Клопотання прокурора мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 21.02.2022 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який у подальшому було змінено ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 21.08.2025 на цілодобовий домашній арешт. Вказаний запобіжний захід було неодноразово продовжено, востаннє ухвалою суду 13.07.2026, строк дії якої закінчується 10.09.2026.
Так, обравши обвинуваченому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, суд поклав на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема не відлучатись з місця проживання за адресою АДРЕСА_1 без дозволу суду, прокурора, крім часу оголошення «Повітряної-Ракетної небезпеки» у м. Могилеві-Подільському Вінницької області, коли останній має право спуститися (пройти) до бомбосховища, визначеного органом місцевого самоврядування.
Разом з тим, 02.09.2026 до прокуратури надійшло повідомлення від начальника Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про порушення ОСОБА_4 вимог дотримання обраного щодо нього запобіжного заходу.
Так, 28.08.2026 та 01.09.2026 ОСОБА_4 був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом та відносно нього винесено постанову про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Сторона обвинувачення також вважає, що на даний час ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, які були встановлені під час досудового слідства продовжують існувати, а тому відсутні підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу, жодна особа не висловила намір особистої поруки за обвинуваченого і вказані заходи не є дієвими у даному провадженні та не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків і дадуть можливість переховуватись, вчиняти інші кримінальні правопорушення та незаконно впливати на потерпілих та свідків.
Прокурор вказує, що підставами вважати, що ризик продовжує істувати, а саме те, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що ОСОБА_4 до вчинення злочинів, передбачених ч. 1, 2 ст. 345 КК України, уже притягувався до кримінальної відповідальної за вчинення умисного тяжкого насильницького злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Підставами вважати, що ризик продовжує істувати, а саме те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілих та свідків є те, що під час затримання ОСОБА_4 , останній поводив себе агресивно, погрожував працівникам поліції спричинити їм тілесні ушкодження та знищити майно, що може свідчити про те, що обвинувачений у подальшому намагатиметься таким чином чини тиск на потерпілих та свідків з метою зміни їх показань або утримання від давання показань у суді.
Крім того, ОСОБА_4 в порядку ст. 290 КПК України ознайомився з матеріалами кримінального провадження та йому відомі анкетні дані та місця проживання свідків, зможе шляхом умовлянь, чинення тиску або будь-яким іншим чином вплинути на них з метою серед іншого зміни показань про обставини подій під час судового розгляду або утримання від давання показань у суді.
Оцінюючи наявність вказаного ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, слід взяти до уваги те, що із встановленого КПК України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті.
Підставами вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що після вчинення кримінального правопорушення у 2014 році, обвинувачений покинув територію України через пункт пропуску Шегині та переховувався від органів досудового розслідування на території іншої держави - Республіки Італія, у зв`язку з чим був оголошений у міжнародний розшук, та у подальшому екстрадований до України для притягнення до кримінально відповідальності.
Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні насильницьких злочинів, за які передбачено кримінальну відповідальність у виді позбавлення волі до п`яти та восьми років відповідно, а тому, усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, він може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, дію воєнного стану на території України, унеможливлюють обрання більш м`якого запобіжного заходу.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, порушення обвинуваченим умов запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, є доцільним змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою.
Крім того, звертає увагу суду, що до ОСОБА_4 уже було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави у розмірі 175 760 грн. Однак, після внесення застави ОСОБА_4 вчинив інші кримінальні правопорушення, а саме хуліганство та умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, а тому можна дійти висновку, що обрання більш м`якого запобіжного заходу не буде дієвим.
Прокурор також вказує на те, що вина ОСОБА_4 в інкримінованих йому злочинах також підтверджується зібраними у кримінальному провадженні письмовими доказами, що вже містяться в матеріалах кримінальної справи.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив його задовольнити.
Обвинувачений проти задоволення клопотання заперечив, зазначив, що він отримав дозвіл залишити місце проживання для звернення за медичною допомогою та для звернення до адвоката від слідчого. Про те, що потрібно звернутись за таким дозволом саме до слідчого йому порадила його адвокат ОСОБА_5 .
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши подані стороною обвинувачення докази, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 21.01.2022 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 20.03.2022, який у подальшому неодноразово продовжувався під час попереднього судового розгляду кримінального провадження, востаннє ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25.06.2025 на строк 60 днів до 24.08.2025.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 21.08.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 терміном на 60 (шістдесят) днів.
Також вказаною ухвалою суду покладено на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області за першою вимогою; не відлучатися з місця проживання за адресою АДРЕСА_1 без дозволу суду, прокурора, крім часу оголошення «Повітряної-Ракетної небезпеки» у м. Могилеві-Подільському Вінницької області, коли останній має право спуститися (пройти) до бомбосховища, визначеного органом місцевого самоврядування; повідомляти суд, прокурора про зміну свого місця проживання; - утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному об`єднаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України, паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення.
Роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на обвинуваченого зобов`язань.
Вказаний запобіжний захід під час розгляду кримінального провадження неодноразово продовжувався з покладенням на обвинуваченого аналогічних обов`язків, востаннє ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13.07.2026, строк дії ухвали встановлено до 10.09.2026 включно.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Також слід враховувати, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України при застосуванні та продовженні запобіжного заходу суд враховує наявність обґрунтованої підозри, доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, а також інші обставини, зазначені у ст. 178 КПК України.
Не вдаючись до оцінки доказів, відповідно до положень ст. 23 та ст. 94 КПК України, згідно яких жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, суд вбачає реальним існування декількох раніше заявлених стороною обвинувачення та встановлених ухвалою суду від 21.08.2025 ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Одночасно суд вважає, що ризик того, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків прокурором як і раніше не доведений.
Одночасно, враховуючи стадію судового розгляду даного кримінального провадження (судовий розгляд), суд не переглядає наявність обґрунтованості висунутого обвинувачення у вчиненні інкримінованих обвинуваченому злочинів.
Так, відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Разом з тим, з доданих до клопотання прокурора доказів вбачається, що згідно з повідомленням начальника Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області від 02.09.2026 з доданими до нього копіями протоколу про адміністративне правопорушення від 01.09.2026 та постанови про притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності від 28.08.2028, ОСОБА_4 28.08.2026 та 01.09.2026., перебуваючи поза місцем проживання, був виявлений працівниками поліції під час керування транспортним засобом. За допущені порушення 28.08.2026 об 11 год. 08 хв. відносно обвинуваченого винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а 01.09.2026 складено протокол о 17 год. 24 хв. про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що свідчить про порушення обвинуваченим умов застосованого до нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, в тому числі і зважаючи на те, що за дозволом про залишення місця проживання останній ні до суду, ні до прокурора не звертався.
При цьому суд відхиляє доводи обвинуваченого, що він отримав дозвіл залишити місце проживання від слідчого, оскільки ухвалами про обрання та продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 було визначено обов`язок отримувати такий дозвіл у суду чи прокурора. Копії таких ухвал обвинувачений отримував, був обізнаний з їх змістом, за роз`ясненнями щодо їх виконання до суду не звертався.
Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 порушив умови застосованого відносно нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, то вказане свідчить про те, що такий запобіжний захід не є дієвим, оскільки не забезпечує виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не запобігає, встановленим судом ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК Украхїни.
Вказане у сукупності дає законні підстави для зміни раніше обраного до обвинуваченого запобіжного заходу на більш жорсткий запобіжний захід, яким є тримання під вартою, який наразі здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, пов`язаних з його статусом у даному кримінальному провадженні, та запобігти заявленим прокурором ризикам.
Враховуючи, що відносно ОСОБА_4 уже обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави у розмірі 175 760 грн., однак, після внесення застави ОСОБА_4 вчинив інші кримінальні правопорушення, а саме хуліганство та умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, а також, зважаючи на те, що останній обвинувачується у злочині вчиненого із застосуванням насильства та погрозою його застосування, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення застави з урахуванням положень п. 1, 3 ч. 4 ст. 183 КПК України.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про задоволення клопотання прокурора.
Керуючись ст. 110, 132, 176, 177, 178, 183, 194, 331, 372, 376, 395 КПК України суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора задовольнити.
Змінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб, по 02 листопада 2026 року включно.
Дія ухвали закінчується 02 листопада 2026 року.
Копію цієї ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1
Судове рішення № 139617190, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 09.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 138/2725/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: