Рішення № 139617167, 09.09.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2705/26

Провадження №:2/138/1947/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

09 вересня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Холодової Т.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Паламарчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.11.2016 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір №010/0809/82/0205576, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» надало відповідачу грошові кошти в сумі 200000 грн. на строк 48 місяців з 23.11.2016 по 23.11.2020, які відповідач зобов`язався повернути в строк визначений договором та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 45,00%. 30.11.2021 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 114/2-47, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № №010/0809/82/0205576. В свою чергу, 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № №010/0809/82/0205576, який укладений між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 . Разом з тим, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів. Загальний розмір заборгованості щодо повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на день звернення з позовом до суду становить 6856,26 грн. з яких: 3970,73 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2716,98 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 140,49 грн. інфляційні збитки та 28,06 грн. нараховані 3% річних. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість та судові витрати.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 11.08.2026 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання та надано відповідачу строк для подання відзиву.

09.09.2026 представник позивача у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви не заперечував проти розгляду справи за його відсутності та ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в тому числі і відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, до суду не з`явився без повідомлення причин своєї неявки, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Оскільки позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, з урахуванням викладеного вище, це дає підстави суду відповідно до ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Судом встановлено, що 23.11.2016 між АТ «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0809/82/0205576, за умовами якого з дати початку кредитування клієнт має право отримати, а банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) грошових коштів на КР надати клієнту в межах поточного ліміту грошові кошти у розмірі та на умовах встановлених договором.

Згідно з п. 1.2 договору максимальний ліміт кредиту за договором складає 200000 грн. В межах максимального ліміту встановлюється поточний ліміт кредиту.

Відповідно до п. 1.3 договору розмір поточного ліміту кредиту на дату укладення договору складає 4300 грн. Строк користування кредитом становить 48 місяців, що починається з 23 листопада 2016 року та закінчується 23 листопада 2020 року (п. 1.4 договору).

Процентна ставка за користування кредитом фіксована 45,00% річних (п. 1.5 договору).

Згідно з п. 3.1 договору за користування кредитом клієнт щомісяця зобов`язаний сплачувати банку проценти за ставкою, зазначеною в п. 1.5 договору.

Як визначено п. 8.1 договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору, сторони несуть відповідальність в порядку, визначеному законодавством України, Договором та Договором банківського обслуговування.

Згідно з п. 1.13 договору без укладення додаткових угод до договору, банк має право продовжити строк користування кредитом на той самий строк, за умови, що на останній робочий день строку користування кредитом банк не отримав листа від клієнта про відмову від подовження строку користування кредитом. Використання клієнтом за рахунок кредиту будь-якої суми коштів після подовження строку користування кредитом розглядається сторонами як згода клієнта на подовження строку користування кредитом.

До позовної заяви позивачем приєднано Додаток № 1 до Договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0809/82/0205576 від 23.11.2016 «Умови видачі кредиту», Довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, Заяву на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» від 23.11.2016.

Вказані документи підписані особисто відповідачем власноручним підписом і в цих документах містяться відомості про тип кредиту, суму кредиту, строк надання кредиту та спосіб надання кредиту, розмір процентної ставки, порядок користування та повернення кредиту, відповідальність за порушення умов кредитного договору тощо.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується долученими до матеріалів справи виписками по рахункам відповідача за період з 23.11.2016 по 30.11.2021.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення Договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0809/82/0205576 від 23.11.2016 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом його підписання власноручним підписом. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Також, наданими позивачем доказами підтверджується факт користування відповідачем кредитними коштами, а відтак і факт укладення кредитного договору. При цьому, відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався та не надав доказів на заперечення факту отримання ним кредитних коштів.

Крім того, суд встановив, що 30.11.2021 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-47, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0809/82/0205576 від 23.11.2016, що укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 . Відповідно до реєстру боржників від 15.12.2021 до Договору відступлення права вимоги № 114/2-47 від 30.11.2021, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло грошової вимоги до відповідача в сумі 6687,71 грн.

На підтвердження факту укладення вказаного договору відступлення права вимоги позивачем надано копію Реєстру Боржників та копію платіжного доручення № 30677027 від 30.11.2021 щодо проведення оплати за Договором відступлення права вимоги № 114/2-47 від 30.11.2021.

У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, відповідно до договору відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, у тому числі за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0809/82/0205576 від 23.11.2016, що укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 .

Факт укладення вказаного договору підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 та Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023.

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023, ТОВ «Коллект Центр» набуло грошової вимоги до відповідача в сумі 6856,26 грн., яка складається з 3970,73 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням, 2716,98 грн. сума заборгованості за нарахованими процентами, 168,55 грн. відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п. 1 ч. ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .

Згідно з розрахунками заборгованості за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0809/82/0205576 від 23.11.2016, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 24.07.2026 становить 6856,26 грн., яка складається з: 3970,73 грн. заборгованість за тілом кредиту; 2716,98 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (станом на 30.11.2021); 28,06 грн. 3 % річних; 140,49 грн. інфляційні збитки.

Вказаний розрахунок здійснено в межах погодженого сторонами строку договору з застосуванням процентної ставки визначеної договором, а тому суд вважає вказаний розрахунок вірним.

Крім того, з вказаного розрахунку вбачається, що 24.09.2018 відбулась зміна кредитного ліміту з 4300 грн. на 7300 грн.

Також, в період з 30.11.2021 по 23.02.2022 (включно) позивачем на суму заборгованості відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані інфляційні втрати та 3% річних, щодо стягнення яких суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Воєнний стан в Україні введений з 24 лютого 2022 року, а тому з урахуванням викладеного нарахування процентів та інфляційних втрат, визначених ч. 2 ст. 625 ЦК України можливе лише до 23 лютого 2022 року.

Отже, з урахуванням викладеного вище, суд вважає, що зобов`язання відповідача щодо сплати 3 відсотків річних та інфляційних втрат, здійснених на підставі ст. 625 ЦК України нарахованих за період з 30.11.2021 по 23.02.2022 (86 днів прострочення) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, суд встановив, що відповідачу ОСОБА_1 на підставі Договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0809/82/0205576 від 23.11.2016 було надано кредит у формі кредитного ліміту розміром 7300 грн. строком на 48 місяців з можливістю продовження строку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 45,00 % річних, однак взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів не виконує в повному обсязі, чим істотно порушує умови укладеного договору.

Враховуючи викладене вище, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов`язання за укладеним договором й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позов ТОВ «Коллект Центр» є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог.

Також представник позивача просить стягнути з відповідача понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 9000 грн.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» 01.07.2024 був укладений Договір про надання правової допомоги №01-07/2024. До позову додано копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс»; копію заявки на надання юридичної допомоги № 1794 від 01.06.2026; копію витягу з акту № 23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 на суму 9000 грн.

Зі змісту Витягу з Акту № 23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 вбачається, що адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» в особі Керуючого партнера Т.В. Бурдюг відповідно до Заявки на надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором № 010/0809/82/0205576 позивачу ТОВ «Коллект Центр» надано наступні послуги: Надання усної консультації 2 год. по 1500 грн., всього 3000 грн.; Складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 2 год. по 3000 грн., всього 6000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, відповідач правом подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, та доведення їх неспівмірності не скористався.

При цьому, суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

Крім того, суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в п. 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

При цьому, суд вважає, що виокремлення адвокатом такої послуги як «надання усної консультації» 2 год. 3000 грн., як самостійного виду адвокатських послуг є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката зі «складання позовної заяви», а тому визначення оплати за вказану послугу є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих позивачу послуг правничої допомоги.

Також, суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 6856,26 грн., тобто у справі незначної складності, яка, з огляду на ціну позову, розглядається судом у спрощеному позовному провадженні. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція ТОВ «Коллект Центр» була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Крім того, підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 512, 514, 525, 526, 527, 530, 610, 625, 626, 634, 638, 1054, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст.ст. 7 ч. 13, 12, 76-81, 89, 137, 141, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5, 280-283, 289ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за 010/0809/82/0205576 від 23.11.2016 в розмірі 6856 (шість тисяч вісімсот п`ятдесят шість) гривень 26 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) судовий збір у сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) судові витрати у виді витрат на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя: Т.Ю. Холодова