Вирок № 139616989, 08.09.2026, Бершадський районний суд Вінницької області

В И Р О К

іменем України

Справа № 126/1514/26

Провадження № 1-кп/126/323/2026

"08" вересня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Бершадь кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025022120000011 від 26.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Мочулка Теплицького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

16.06.2021 між відділом освіти та спорту Бершадської міської ради в особі начальника ОСОБА_7 та ОСОБА_4 укладено трудовий договір без номера, відповідно до якого ОСОБА_4 призначено на посаду директора Бершадського закладу середньої освіти 1-111 ступенів № 1 (Вінницька області, м. Бершадь, вул. Шкільна, 15) на строк з 26.08.2021 по 25.08.2027. Окрім того, згідно додаткової угоди від 30.12.2022 № 1 до вказаного вище трудового договору від 16.06.2021 внесені зміни, а саме «Бершадський заклад загальної середньої освіти І-ІII ступенів № 1, 24400, Вінницька область, м. Бершадь, вул. Шкільна, 15» замінено на слова «Бершадський ліцей № 1 імені Анатолія Матвієнка, 24400, Вінницька область, Гайсинський район, місто Бершадь, вулиця Шкільна, будинок 15-А».

Відповідно до п. 1.7 Загальних положень Статуту Бершадського ліцею № 1 ім. А. Матвієнка заклад є юридичною особою з моменту його державної реєстрації, має гербову печатку, штамп, бланки зі своєю назвою. Може мати рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України, самостійний баланс.

Так, до посадових обов`язків директора Бершадського ліцею № 1 імені А. Матвієнка ОСОБА_4 , зазначених в посадовій інструкції директора Бершадського ліцею № 1 ім. А. Матвієнка від 01.01.2023, входило: Організація виконання рішень, законодавчих і нормативних актів, загальне управління діяльністю школи, відповідно до Статуту. Розпорядження в установленому порядку шкільним майном, забезпечення раціонального використання бюджетних асигнувань та коштів, які надходять з інших джерел, участь у складанні кошторису та організація його виконання. Видання в межах своєї компетенції наказів, обов`язкових для всіх учасників освітнього процесу. За погодженням з профспілками затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку, колективного договору, посадових інструкцій працівників. Таким чином, ОСОБА_4 , будучи директором Бершадського ліцею № 1 ім. А. Матвієнка виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно- господарські функції, тобто фактично був службовою особою. Окрім того, директор Бершадського ліцею № 1 ім. А. Матвієнка має право призначати на посаду, переводити на іншу посаду та звільняти з посади працівників Ліцею, визначати їхні посадові обов`язки, заохочувати та притягати до дисциплінарної відповідальності, а також вирішувати інші питання, пов`язані з трудовими відносинами, відповідно до вимог законодавства.

Маючи статус та повноваження службової особи, діючи в умовах воєнного стану, введеного указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІX (зі змінами та доповненнями, востаннє згідно Указу Президента від 14.01.2025 № 26/2025, затвердженого Законом № 4220-ІХ від 15.01.2025), у ОСОБА_4 , у невстановлений слідством час, але не пізніше 01.01.2023, виник єдиний кримінально-протиправний умисел, направлений на розтрату грошових коштів Бершадського ліцею № 1 ім. А. Матвієнка, шляхом прийняття на роботу працівників, які в подальшому на робочому місці не перебували та фактично роботу не виконували, однак згідно табелів обліку робочого часу перебували на робочому місці, тому в подальшому їм було нарахована та виплачена заробітна плата.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на розтрату грошових коштів Бершадського ліцею № 1 ім. А. Матвієнка, діючи умисно з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх суспільно небезпечні наслідки, діючи в умовах воєнного стану ОСОБА_4 прийнято на роботу до Бершадського ліцею № 1 ім. А. Матвієнка наступних осіб:

ОСОБА_8 на посаду прибиральниці службових приміщень (1,25 ставки) та лаборанта ліцею (0,25 ставки) з 04.04.2024, яка перебувала на посаді до 18.03.2025 та за вказаний період їй нараховано заробітну плату на загальну суму 133 909,96 грн з урахуванням Єдиного соціального внеску, хоча фактично ОСОБА_8 на робочому місці не перебувала та роботу не виконувала;

ОСОБА_9 на посаду прибиральниці службових приміщень (0,5 ставки) з 20.06.2024 по 12.03.2025 та за вказаний період їй нараховано заробітну плату на загальну суму 132 016,71 грн з урахуванням Єдиного соціального внеску, хоча фактично ОСОБА_9 на робочому місці не перебувала та роботу не виконувала;

ОСОБА_10 на посаду прибиральника службових приміщень з 18.01.2023 по 06.03.2024 та за вказаний період йому нараховано заробітну плату на загальну суму 96 345,05 грн з урахуванням Єдиного соціального внеску, а також на посаду інженера-електрика (1 ставка) з 16.09.2024 по 31.03.2025 та за вказаний період йому нараховано заробітну плату на загальну суму 62 224,32 грн з урахуванням Єдиного соціального внеску, хоча фактично ОСОБА_10 на робочому місці не перебував та роботу не виконував;

ОСОБА_11 на посаду прибиральниці службових приміщень ліцею (0,5 ставки) та двірника (0,5 ставки) з 17.12.2024 по 31.03.2025 та за вказаний період їй нараховано заробітну плату на загальну суму 24 887,24 грн з урахуванням Єдиного соціального внеску, хоча фактично ОСОБА_12 на робочому місці не перебувала та роботу не виконувала;

ОСОБА_13 на посаду секретар-друкарка з січня 2023 року по 31.03.2025 та за вказаний період їй нараховано заробітну плату на загальну суму 134 860,05 грн з урахуванням Єдиного соціального внеску, хоча фактично ОСОБА_14 на робочому місці не перебувала та роботу не виконувала;

ОСОБА_15 на посаду асистента вчителя (1 ставка) з 02.12.2024 по 31.03.2025 та за вказаний період йому нараховано заробітну плату на загальну суму 36 905,83 грн з урахуванням Єдиного соціального внеску, хоча фактично ОСОБА_15 на робочому місці не перебував та роботу не виконував.

Окрім того, ОСОБА_4 двох працівників Бершадського ліцею № 1 ім. А. Матвієнка, а саме: медичну сестру ОСОБА_16 та комірника ОСОБА_17 призначив на посади прибиральниць службових приміщень за сумісництвом, хоча фактично роботу прибиральниць вони не виконували, що призвело до безпідставного нарахування ОСОБА_16 за період з вересня 2023 року по лютий 2025 року заробітної плати в загальній сумі 73 608,99 грн з урахуванням Єдиного соціального внеску та ОСОБА_17 за період з січня 2023 року по лютий 2025 року в загальній сумі 104 388,41 грн з урахуванням Єдиного соціального внеску.

Отже, реалізувавши свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, у зв`язку із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, шляхом зловживання службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою розтрати грошових коштів Бершадського ліцею № 1 ім. А. Матвієнка, шляхом нарахування їх особам, які документально були працівниками ліцею, однак фактично роботу не виконували, вчинив розтрату грошових коштів в загальній сумі 799 146,56 грн з урахуванням Єдиного соціального внеску.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 191 КК України, а саме - розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена у великих розмірах, в умовах воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_4 , будучи директором Бершадського ліцею № 1 ім. А. Матвієнка, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно- господарські функції, тобто будучи службовою особою, мав право призначати на посаду, переводити на іншу посаду та звільняти з посади працівників Ліцею, визначати їхні посадові обов`язки, заохочувати та притягати до дисциплінарної відповідальності, а також вирішувати інші питання, пов`язані з трудовими відносинами, відповідно до вимог законодавства.

Так, починаючи з 01.01.2023 у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на розтрату грошових коштів Бершадського ліцею № 1 ім. А. Матвієнка, шляхом прийняття на роботу працівників, які в подальшому на робочому місці не перебували та фактично роботу не виконували, однак згідно табелю обліку робочого часу працівників Бершадського ліцею № 1 ім. А. Матвієнко, останні перебували на робочому місці, тому в подальшому їм було нарахована та виплачена заробітна плата.

З цією метою, ОСОБА_4 у період з 01.01.2023 по 15.03.2025, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи неправдивий характер відомостей, шляхом внесення інформації, яка не відповідає дійсності, перебуваючи на своєму робочому місці в Бершадському ліцеї № 1 ім. А. Матвієнка, що розташований в м. Бершадь Гайсинського району Вінницької області, вул. Шкільна 15, вніс до табелів обліку робочого часу, що є офіційним документом, відомості щодо перебування на робочому місці працівників ліцею, а саме:

ОСОБА_8 , прибиральниці службових приміщень з 04.04.2024 до 18.03.2025;

ОСОБА_9 , прибиральниці службових приміщень з 20.06.2024 по 12.03.2025;

ОСОБА_10 прибиральника службових приміщень з 18.01.2023 по 06.03.2024 та інженера-електрика з 16.09.2024 по 31.03.2025;

ОСОБА_11 , прибиральниці службових приміщень ліцею та двірника з 17.12.2024 по 31.03.2025;

ОСОБА_13 , секретаря-друкарки з січня 2023 року по 31.03.2025;

ОСОБА_15 , асистента вчителя з 02.12.2024 по 31.03.2025;

ОСОБА_16 , прибиральниці службових приміщень з вересня 2023 року по лютий 2025 року;

ОСОБА_17 , прибиральниці службових приміщень з січня 2023 року по лютий 2025 року.

При цьому вищевказані особи фактично на робочих місцях відповідно до займаних посад не перебували та роботу не виконували.

У подальшому, на підставі зазначених табелів обліку робочого часу працівників Бершадського ліцею № 1 ім. А. Матвієнка, було здійснено безпідставне нарахування заробітної плати працівникам ліцею на загальну суму 799 146,56 грн з урахуванням Єдиного соціального внеску.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, а саме - внесення до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей.

22.06.2026 між прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури, якому на підставі ст. 36 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42025022120000011 від 26.02.2025 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з угодою прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо формулювання підозри та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_4 за ч.4 ст. 191 та ч.1 ст. 366 КК України. Підозрюваний беззастережно та у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, в обсязі згідно повідомленої йому підозри.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: за ч. 1 ст. 366 КК України - у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти незалежно від форми власності, строком на 1 (один) рік; за ч.4 ст. 191 КК України - у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти незалежно від форми власності, строком на 2 (два) роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти незалежно від форми власності, строком на 2 (два) роки. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні, вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 191 КК України, в обсязі висунутого обвинувачення. У вчиненому щиро розкаявся та зазначив, що угода про визнання винуватості є добровільною, що він розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосовний за наслідками затвердження угоди про визнання винуватості судом. Обвинувачений дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання. Просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 , підтвердив позицію обвинуваченого, зазначив про відсутність будь-якого впливу на обвинуваченого, добровільність укладення ним угоди та просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Представник потерпілої юридичної особи відділу освіти та спорту Бершадської міської ради Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_6 не заперечувала проти затвердження угоди про визнання винуватості.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд керувався наступним.

Відповідно до змісту ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Відповідно до п. 2 -1 ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).

Суд встановив, що між прокурором і обвинуваченим укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.

Згідно з приміткою до ст.45 КК України - кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 191 КК України є корупційним кримінальним правопорушенням.

Завдана кримінальним правопорушенням шкода у повному обсязі відшкодована обвинуваченим, тому суд дійшов висновку, що вимоги п. 2-1 та абз. 6 ч. 4 ст. 469 КПК України дотримані.

Суд з`ясував, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

За своєю правовою природою угода про визнання винуватості являє собою ключовий інструмент узгодження інтересів: з одного боку держави (публічний, або суспільний інтерес), з іншого - обвинуваченого. Суспільний інтерес є абстрактним оціночним поняттям і в узагальненому виді являє собою інтерес суспільства або усередненого представника цієї спільноти, пов`язаний із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку. В угоді наявність суспільного інтересу обґрунтована забезпеченням швидкого судового провадження, яке забезпечить повне, своєчасне та невідворотне призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі корупційних та запобіганні повторного вчинення кримінальних правопорушень, як обвинувачем, так і іншими особами, у тому числ , більш тяжких.

Отже, укладена угода відповідає та узгоджується з інтересами суспільства.

Згідно з п. 3 ч. 7 ст. 474 КПК України, під час перевірки угоди на відповідність вимогам законодавства суд також перевіряє, чи не порушують умови угоди права, свободи чи інтереси сторін або інших сторін.

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд встановив, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України, при укладенні угоди про визнання винуватості, забезпечено участь захисника. При цьому, умови угоди не є невиправдано обтяжливими для жодної із сторін кримінального провадження. Також суд враховує позицію потерпілого про надання згоди на укладення цієї угоди. Крім того, з дослідженої у судовому засіданні угоди про визнання винуватості, пояснень сторін убачається, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Угодою також не вирішується питання щодо майна третіх осіб.

За таких обставин умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

У судовому засіданні встановлено, що визначене в угоді покарання і обов`язки є для обвинуваченого зрозумілими та посильними для виконання.

Зі змісту угоди вбачається, що при узгодженні сторонами покарання були враховані і дотримані:

1) положення ст. 65 КК України, а саме сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення; при визначенні меж покарання виходили із положень розділу X Загальної частини КК України; врахували характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень; взяли до уваги особу винного; встановили наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин;

2) положення абз. 2 ч. 2 ст.75 КК України згідно з яким у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м`якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням;

3) положення ст. 76 КК України щодо необхідності покладення на ОСОБА_4 обов`язків у зв`язку із його звільненням від відбування основного покарання з випробуванням;

4) положення ст. 53, 55, 77 КК України та призначення ОСОБА_4 додаткових покарань у виді позбавлення права обіймати посади які пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на строк два роки.

Із урахуванням цього суд вважає, що узгоджене сторонами остаточне покарання, як основне у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі із одночасним звільненням від його відбування з випробуванням, так і додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, які пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на строк два роки відповідають загальним засадам призначення покарання, яке може бути затверджено судом.

Відповідно до ч. 3 ст.75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Згідно з ч. 4 ст. 75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

При визначені іспитового строку ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, який відноситься до корупційних, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, внесення благодійної допомоги Збройним Силам України.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання не встановлено.

Отже, з урахуванням тяжкості та обставин вчинення кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого, наявності обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, ст.76 КК України суд покладає на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Питання відшкодування витрат пов`язаних із залученням експерта вирішити відповідно до положень ст. 124 КПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст.349, 373, 374, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.02.2025 за № 42025022120000011, укладену 22 червня 2026 року між прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти незалежно від форми власності, строком на 1 (один) рік.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти незалежно від форми власності, строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у закладах освіти незалежно від форми власності, строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок відбування іспитового строку рахувати з дня ухвалення вироку, тобто 08.09.2026.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судової економічної експертизи у розмірі 53 484 (п`ятдесят три тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1