Рішення № 139616843, 09.09.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8998/26

Провадження № 2/344/5466/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Гарасимів А.В.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.05.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 452674585 на суму 5 200,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора EMPC-9822.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 296 від 06.08.2024, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних 5 даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).

30.09.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 30/0925-01. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 30.09.2025 за Договором факторингу 2 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 19 399,67 грн. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимоги, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 19 399,67 грн, яка складається з: 5 199,44 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11 600,51 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за комісією; 2 599,72 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 16 799,95 грн.

Враховуючи наведене, просять суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 452674585 від 25.05.2024 у розмірі 16 799,95 грн., яка складається з 5 199,44 грн. заборгованості за тілом, 11 600,51 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. покласти на Відповідача.

02.06.2026 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість по відсотках у розмірі 11 600,51 грн, що більше ніж удвічі перевищує суму виданого кредиту (5 200,00 грн). Проте, відповідно до пункту 12.5 Договору крединої лінії № 452674585 від 25.05.2024 року, який долучений Позивачем до матеріалів справи, Сторони погодили суворе договірне обмеження фінансової відповідальності споживача: «12.5. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі Договору, зокрема процентів передбачених пунктом 12.4 Договору, не може перевищувати половини суми Кредиту, одержаної Позичальником за цим Договором, і не може бути збільшена за домовленістю Сторін». Оскільки сума одержаного Відповідачем кредиту становить 5 200,00 грн, сукупний максимальний розмір будь-яких відсотків, нарахованих понад тіло кредиту за цим Договором, обмежений сумою 2 600,00 грн (5 200,00 * 50%).

Позовна вимога про стягнення 11 600,51 грн відсотків прямо суперечить п. 12.5 Договору. Новий кредитор не може мати більше прав, ніж мав первісний кредитор.

Щодо незаконного нарахування відсотків факторинговою компанією ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та безпідставності розрахунку боргу, зазначає, що згідно з Розрахунком заборгованості первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Додаток №16), станом на дату першого відступлення боргу (06.08.2024 р.) сума нарахованих відсотків становила виключно 4 971,36 грн.

Проте, як вбачається з Розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Додаток №17), зазначена компанія після набуття права вимоги самовільно в період з 07.08.2024 р. по 30.10.2024 р. щодня нараховувала Відповідачу відсотки в розмірі 77,99 грн, штучно збільшивши суму боргу за відсотками на 6 629,15 грн (до загального розміру 11 600,51 грн).

Таке нарахування прямо суперечить пункту 11.4 Правил надання грошових коштів ТОВ «МАНІВЕО» (у редакції від 01.01.2024 р., яка є невід`ємною частиною Кредитного договору) «Кожна редакція Правил з будь-якими змінами та доповненнями до них поширюється лише на ті Електронні договори, що укладені після введення її в дію» Жодні внутрішні домовленості між МФО та факторами (на кшталт п. 5.3.4 договору факторингу від 2020 року) не можуть розширювати обов`язки споживача за договором від 2024 року.

Щодо припинення нарахування відсотків у зв`язку з достроковим розірванням Договору кредитором, зазначає, що згідно з матеріалами справи, а саме Повідомленням ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» від 31.10.2024 р. № ТП/452674585 (Додаток №28), попередній кредитор скористався своїм правом та офіційно достроково розірвав Кредитний договір з 31.10.2024 року.

Обґрунтований контррозрахунок суми, яка дійсно підлягає сплаті Відповідач визнає факт отримання тіла кредиту в розмірі 5 200,00 грн на підставі наданого Позивачем Платіжного доручення від 25.05.2024 р. Згідно з розрахунком «Манівео», Відповідачем було здійснено часткові оплати на загальну суму 292,00 грн. Відповідно до імперативних вимог ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» сума оплат споживача у період прострочення зараховується в першу чергу в рахунок тіла кредиту, відтак залишок заборгованості за тілом становить 4 908,00 грн (5 200,00 - 292,00). Щодо відсотків та інших платежів, відповідно до імперативного договірного обмеження, встановленого п. 12.5 Договору, їх розмір не може перевищувати 2 600,00 грн. Таким чином, доведений та договірний розмір вимог складає: 7 508,00 грн (4 908,00 грн тіла кредиту + 2 600,00 грн відсотків). Сума понад цей розмір задоволенню не підлягає.

Також відповідачем зазначається про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу Позивача.

Позивач просить стягнути 7 000,00 грн витрат на адвоката. Згідно з наданими Додатками №8 та №9, адвокат Тимошенко О.О. направив запит до АТ КБ «ПриватБанк», на який отримав повну відмову у наданні інформації. Робота адвоката була неефективною, а позовна заява подана за стандартним масовим шаблоном, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Враховуючи наведене просить позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» задовольнити частково в розмірі 7 508,00 грн. В іншій частині позовних вимог (стягнення заборгованості по відсотках понад договірне обмеження, встановлене п. 12.5 Договору) відмовити в повному обсязі. У задоволенні вимог Позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн відмовити повністю.

03.06.2026 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що Відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору Відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. Відповідно до п. 8.5.1. За період від дати видачі першого Траншу до 03.06.2024 р. (включно) розрахунок витрат за Кредитом здійснюється за процентною ставкою 0,58 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 211,70 (двісті одинадцять цілих сім десятих) відсотків річних; Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 5 200,00 грн. (сума виданого кредиту)*0,58 (процентна ставка)/100= 30,16 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 25.05.2024- 03.06.2024 року.

03.06.2024 року Відповідач здійснив погашення на суму 0.56 грн за тілом та 271,44 грн за відсотками. Згідно з п. 8.5.2. У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів або здійснить Поновлення Дисконтного періоду, на період після 03.06.2024 р. розрахунок витрат за Кредитом здійснюється за ставкою 1,44 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 525,57 грн. відсотків річних,. Кредитодавець має право зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступни періодах Пролонгації, зокрема у разі отримання Позичальником від Кредитодавця та введення в Особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на Індивідуальну процентну ставку. 5199,44 (сума виданого кредиту)* 1,44 (процентна ставка)/100=74,87 грн. (сума за один день користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду), що здійснювалось за період 04.06.2024 -03.07.2024.

06.07.2024 року Відповідач здійснив погашення на 15,00 грн за відсотками.

Зазначає, що 07.07.2024 нараховано різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду.

Згідно до п.8.3. На момент укладення цього Договору та отримання першого Траншу за цим Договором Базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 грн. відсотків річних 5199,44 (сума виданого кредиту)* 1,50 (процентна ставка)/100= 77,99 грн. (сума за один день користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду), що здійснювалось за період 08.07.2024 -06.08.2024.

В подальшому нарахування за несплаченими процентами здійснювалось ТОВ «Таліон Плюс». Оскільки, ТОВ «Таліон Плюс» є фінансовою установою, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи ФК № 563 від 21.04.2015 р., видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг та Ліцензією від 07.11.2017 р. діюча безстроково, на підставі розпорядження від 07.11.2017 № 4234. 5199,44 (сума виданого кредиту)* 1,50 (процентна ставка)/100= 77,99 грн., що здійснювалось за період 07.08.2024-30.10.2024.

Під час укладення договору Відповідач ознайомився з його текстом та змістом в цілому, паспортом споживчого кредиту, зміст договору жодним чином не порушує його законних прав та інтересів, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила та з ними погодилась, про що свідчать її підписи та згода обробку персональних даних та доступ до кредитної історії.

Відповідач не відмовлявся від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликав, не звертався за додатковим роз`ясненням положень договору, тобто не скористалася цим своїм правом. Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсними не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірним і повинен виконуватися належним чином, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору. Уклавши Договір, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід`ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов Договору на Сайті Первісного кредитора. Інформація надана ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з дотриманням всіх вимог законодавства, виклавши її в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».

Згідно п.12.4 Кредитного договору Сторони погоджуються, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов`язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 547,50 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Тобто, дана норма передбачає отримання кредитором гарантій належного виконання зобов`язань боржником у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, однак вже після закінчення строку виконання основного зобов`язання.

Кредитним договором № 452674585від 25.05.2024 передбачено розмір прострочених відсотків та конкретну процентну ставку яка буде застосовуватись в період прострочення. Всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору. Уклавши Договір, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід`ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов Договору на Сайті Первісного кредитора. Інформація надана ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з дотриманням всіх вимог законодавства, виклавши її в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».

У Позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст.625 ЦК України).

До позовної заяви долучено свідоцтво адвоката, довіреність надана ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ", договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт. Відповідно до п. 3.4 Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, після належного виконання доручення Адвокатське бюро надає Клієнту Акт прийому-передачі наданих послуг. Позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином. Просить суд позов задовольнити.

11.06.2026 року відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що відповідач визнає позовні вимоги частково, виключно в межах залишку фактично отриманого тіла кредиту та відсотків, що обмежені імперативними умовами самого Договору та Правил Кредитодавця, та категорично заперечує проти стягнення суми відсотків, які були незаконно донараховані факторинговою компанією.

Відповідно до пункту 12.5 Договору крединої лінії № 452674585 від 25.05.2024 року, який долучений Позивачем до матеріалів справи, Сторони погодили суворе договірне обмеження фінансової відповідальності споживача: «12.5. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі Договору, зокрема процентів передбачених Договором, не може перевищувати половини суми Кредиту, одержаної Позичальником за цим Договором, і не може б ути збільшена за домовленістю Сторін» . 3. Оскільки сума одержаного Відповідачем кредиту становить 5 200,00 грн, сукупний максимальний розмір будь-яких відсотків, нарахованих понад тіло кредиту за цим Договором, обмежений сумою 2 600,00 грн (5 200,00 * 50%). Позовна вимога про стягнення 11 600,51 грн відсотків прямо суперечить п. 12.5 Договору. Новий кредитор не може мати більше прав, ніж мав первісний кредитор (ст. 514 ЦК України).

Щодо незаконного нарахування відсотків факторинговою компанією ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та безпідставності розрахунку боргу зазначають, що згідно з Розрахунком заборгованості первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», станом на дату першого відступлення боргу (06.08.2024 р.) сума нарахованих відсотків становила виключно 4 971,36 грн. Проте, як вбачається з Розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зазначена к омпанія після набуття права вимоги самовільно в період з 07.08.2024 р. по 30.10.2024 р. щодня нараховувала Відповідачу відсотки в розмірі 77,99 грн, штучно збільшивши суму боргу за відсотками на 6 629,15 грн (до загального ро зміру 11 600,51 грн) . Таке нарахування прямо суперечить пункту 11.4 Правил надання грошових коштів ТОВ «МАНІВЕО» (у редакції від 01.01.2024 р., яка є невід`ємною частиною Кредитного договору) (4. Копія П... pp. 5, 7): «Кожна редакція Правил з будьякими змінами та доповненнями до них поширюється лише на ті Електронні договори, що укладені після введення її в дію» (4. Копія П... p. 5). Жодні внутрішні домовленості між МФО та факторами (на кшталт п. 5.3.4 договору факторингу від 2020 року) не можуть розширювати обов`язки споживача за договором від 2024 року.

Щодо припинення нарахування відсотків у зв`язку з достроковим розірванням Договору кредитором, зазначає, що згідно з матеріалами справи, а саме Повідомленням ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» від 31.10.2024 р. № ТП/452674585 попередній кредитор скористався своїм правом та офіційно достроково розірвав Кредитний договір з 31.10.2024 року (в файлі « копія кредтного договору». Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду (постанова у справі № 444/9519/12), направлення кредитором вимоги про дострокове повернення кредиту або повідомлення про розірвання договору змінює строк виконання основного зобов`язання. Після розірвання договору кредитні правовідносини припиняються, а отже, нарахування будь-яких відсотків за користування кредитом повністю припиняється.

Відповідач визнає факт отримання тіла кредиту в розмірі 5 200,00 грн на підставі наданого Позивачем Платіжного доручення від 25.05.2024 р. Згідно з розрахунком «Манівео», Відповідачем було здійснено часткові оплати на загальну суму 292,00 грн. Відповідно до імперативних вимог ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» сума оплат споживача у період прострочення зараховується в першу чергу в рахунок тіла кредиту, відтак залишок заборгованості за тілом становить 4 908,00 грн (5 200,00 - 292,00). Щодо відсотків та інших платежів, відповідно до імперативного договірного обмеження, встановленого п. 12.5 Договору, їх розмір не може перевищувати 2 600,00 грн Таким чином, доведений та договірний розмір вимог складає: 7 508,00 грн (4 908,00 грн тіла кредиту + 2 600,00 грн відсотків). Сума понад цей розмір вважаю задоволенню не підлягає.

Позивач просить стягнути 7 000,00 грн витрат на адвоката. Згідно з напраленим адвокатом Тимошенко О.О. запитом до АТ КБ «ПриватБанк»,ним отримано повну ві дмову у наданні інформації. Робота адвоката була неефективною, а позовна заява подана за стандартним масовим шаблоном, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000.00 грн, зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи наведене просить суд позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» задовольнити частково в розмірі 7 508,00 грн. В іншій частині позовних вимог (стягнення заборгованості по відсотках понад договірне обмеження, встановлене п. 12.5 Договору) відмовити в повному обсязі. У задоволенні вимог Позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн відмовити повністю.

12.06.2026 року представником позивача подані письмові пояснення в яких зазначає, що заперечуючи проти стягнення процентів, Відповідач посилається на встановлене пунктом 12.5 Договору обмеження сукупного розміру платежів половиною суми Кредиту, наводячи цей пункт у редакції «…зокрема процентів передбачених Договором…». Однак Відповідач цитує пункт 12.5 Договору в неповному та перекрученому вигляді. Насправді цей пункт встановлює, що сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, які підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі Договору, «зокрема процентів передбачених пунктом 12.4 Договору», не може перевищувати половини суми Кредиту. Слова «пунктом 12.4» з наведеної Відповідачем цитати вилучено, що повністю змінює зміст норми. Таким чином, встановлене пунктом 12.5 Договору обмеження поширюється виключно на: (а) неустойку (штраф, пеню) та (б) проценти за користування чужими грошовими коштами, передбачені пунктом 12.4 Договору, які нараховуються після закінчення строку дії Договору або його дострокового розірвання у розумінні частини другої статті 625 ЦК України. Натомість проценти за користування Кредитом, передбачені розділом 8 Договору, є платою за наданий кредит (ціною фінансової послуги), нараховуються за період дії Договору, до предмета обмеження пункту 12.5 Договору не належать і цим пунктом не обмежуються. При цьому Позивач не заявляє до стягнення ані неустойки (2 599,72 грн), ані процентів за пунктом 12.4 Договору. Заявлені до стягнення проценти у розмірі 11 600,51 грн є виключно процентами за користування Кредитом за період дії Договору. Відтак обмеження, передбачене пунктом 12.5 Договору, до заявлених вимог не застосовується та не може бути підставою для їх зменшення.

Твердження Відповідача про «самовільне» та «незаконне» нарахування новим кредитором процентів у розмірі 77,99 грн на день не відповідає дійсності. Проценти нараховані не за довільною, а за Базовою процентною ставкою, встановленою пунктом 8.3 Договору (1,50% від суми залишку Кредиту за кожний день користування ним), погодженою Сторонами під час укладення Договору. Розмір 77,99 грн становить 1,50% від залишку тіла кредиту 5 199,44 грн. Жодної нової процентної ставки новий кредитор не запроваджував. Розмір Базової процентної ставки (1,50% на день) станом на дату укладення Договору (25.05.2024) не перевищував граничного розміру денної процентної ставки, встановленого абзацом 3 пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (1,5% на день у період з 23.04.2024 по 20.08.2024). Тобто застосована ставка є правомірною, а не «кабальною». Право на нарахування та одержання процентів за користування Кредитом перейшло до нового кредитора разом із правом вимоги.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу. Нарахування процентів за користування Кредитом відбувається в силу самого Договору за фактичне користування Позичальником сумою Кредиту (несплату тіла) і не є наданням нового кредиту новим кредитором, а тому не потребує наявності у нового кредитора окремої ліцензії на кредитування. Посилання Відповідача на пункт 11.4 Правил є безпідставним: новий кредитор не застосовував жодної нової редакції Правил, оскільки проценти нараховані за ставкою, встановленою самим Договором від 25.05.2024 (пункт 8.3), а не будь-якою наступною редакцією Правил.

Позивач не заперечує проти правової позиції, на яку посилається Відповідач: право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу строку кредитування або пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12). Саме цього принципу Позивач і дотримався. Кредитний договір достроково розірвано з 31.10.2024 (Повідомлення ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» № ТП/452674585 від 31.10.2024). Згідно з розрахунками заборгованості нарахування процентів за користування Кредитом припинено 30.10.2024, тобто до дати розірвання Договору. За період після розірвання Договору (з 31.10.2024) жодних процентів за користування Кредитом не нараховувалося та до стягнення не заявляється. Отже, наведений Відповідачем довід не лише не спростовує, а навпаки підтверджує правильність розрахунку заборгованості: уся заявлена сума процентів (11 600,51 грн) нарахована за період дії Договору (до 30.10.2024 включно), а не поза його межами.

Здійснені Позичальником платежі (272,00 грн 03.06.2024; 15,00 грн 06.07.2024; 5,00 грн 14.07.2024, разом 292,00 грн) зараховані відповідно до черговості, встановленої пунктом 7.7 Договору, та відображені у Розрахунку заборгованості Первісного кредитора. Зокрема, платіж від 03.06.2024 здійснено Позичальником у межах Дисконтного періоду кредитування з метою його продовження (Пролонгації) шляхом сплати нарахованих процентів (пункти 3.2, 7.4 Договору), у зв`язку з чим його правомірно зараховано в рахунок процентів (271,44 грн), а решту в рахунок тіла кредиту (0,56 грн). Це є сплатою процентів для збереження пільгових умов користування Кредитом, а не зарахуванням платежу «у період прострочення». Посилання Відповідача на статтю 11 Закону України «Про споживче кредитування» наведеного не спростовує: для платежів, здійснених у межах Дисконтного періоду як плата за Пролонгацію, зарахування відбувається в порядку, передбаченому Договором. Залишок заборгованості за тілом кредиту правомірно становить 5 199,44 грн, що підтверджується розрахунками заборгованості та випискою з особового рахунку.

Твердження Відповідача про «неефективність» роботи адвоката з огляду на отримання відмови банку у наданні інформації є помилковим. Інформація про рух коштів за рахунком та емісію платіжної картки клієнта становить банківську таємницю і відповідно до статей 60, 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» розкривається банком, зокрема, за рішенням суду. Отримання адвокатом письмової відмови банку є не свідченням неефективності, а необхідною підставою для заявлення клопотання про витребування відповідних доказів судом у порядку статті 84 ЦПК України, тобто адвокатський запит досяг своєї процесуальної мети. Доводи про «масовий шаблон» позовної заяви є нічим не підтвердженим припущенням. Позовна заява стосується конкретного Кредитного договору, конкретного Позичальника та конкретного ланцюга відступлення права вимоги, містить індивідуальні розрахунки заборгованості, витяги з реєстрів прав вимоги та інші докази у цій справі.

Заявлені витрати на правничу допомогу (7 000,00 грн) є документально підтвердженими (Договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, Додаткова угода від 21.01.2026, Акт прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026) та співмірними зі складністю справи й обсягом виконаної роботи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на Відповідача (частина 6 статті 137 ЦПК України), проте жодних доказів неспівмірності, окрім загальних тверджень, Відповідачем не наведено. Отже, доводи, викладені у запереченні Відповідача, ґрунтуються на неточному цитуванні умов Договору та помилковому застосуванні норм матеріального права, не спростовують факту наявності та розміру заборгованості й не дають підстав для відмови у задоволенні позовних вимог. Просять позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу за відсутності його представника.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого позивач звернувся з позовом про відновлення його прав шляхом стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.

Згідно з ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Оскільки відповідач не виконує умови договорів у добровільному порядку, сума отриманих кредитів, проценти за користування ним підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитор/ зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

25.05.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено Договір кредитної лінії № 452674585 який є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору № 452674585 від 25.05.2024 року за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у формі Кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Згідно п.2.2. Кредитного договору № 452674585 від 25.05.2024 року Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, є Загальною сумою Кредиту за цим Договором і є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.

Як вбачається з п.2.3. Кредитного договору № 452674585 від 25.05.2024 року Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 5200 грн 00 коп. (п`ять тисяч двісті грн. нуль коп.) 25.05.2024 року.

З п.3.1. Кредитного договору № 452674585 від 25.05.2024 року вбачається, що Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 9 (дев`ять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

Згідно п.3.2. Кредитного договору № 452674585 від 25.05.2024 року сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

П.3.3. Кредитного договору № 452674585 від 25.05.2024 року передбачено, що для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 9 (дев`ять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 271 грн 44 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет. У разі якщо строк Дисконтного періоду закінчився, Позичальник має можливість повернутися в Дисконтний період, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати його закінчення здійснить оплату всіх фактично нарахованих на дату повернення процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки). Після Поновлення Дисконтного періоду, його тривалість складає 30 (тридцять) календарних днів та застосовуються умови його Пролонгації Дисконтного періоду, описані в п. 3.2. Договору.

Із п. 4.1. Кредитного договору № 452674585 від 25.05.2024 року вбачається, що з метою укладення цього Договору Позичальник, ознайомившись з Правилами, заповнив Заявку, вказавши всі дані, визначені в Заявці як обов`язкові. При подачі Заявки Позичальник вказав суму грошових коштів, яку він бажає отримати одразу після укладення Договору (перший Транш) та строк оплати обов`язково платежу по процентам за користування Кредитом. Протягом обраного строку застосуються спеціальні умови користування кредитом Дисконтний період. Максимально доступна сума Кредиту, яка доступна Позичальнику і яку Позичальник може отримати шляхом ініціювання другого та наступних Траншів, вказана в п. 2.1. Договору як сума Кредитного ліміту, та визначається Кредитодавцем в залежності від кредитного рейтингу Позичальника.

Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору № 452674585 від 25.05.2024 року Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 5168-75XX-XXXX-7050, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

Згідно п.7.1.-7.2. Кредитного договору № 452674585 від 25.05.2024 року Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 03.06.2024, а саме протягом 9 (дев`ять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. У разі Пролонгації чи Поновлення Дисконтного періоду Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту зміщується на відповідну дату закінчення Дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору. 7.2. В обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 7.2.2. дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.

Як вбачається з п. 7.3. Кредитного договору № 452674585 від 25.05.2024 року Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 24.06.2029.

П.7.3.7.4 Договору передбачено, що проценти за Договором сплачуються в наступному порядку: 7.4.1. протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування чи Поновлення Дисконтного Сторінка 13 із 28 періоду, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору; 7.4.2. після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно.

Як вбачається з п.8.3. Кредитного договору № 452674585 від 25.05.2024 року на момент укладення цього Договору та отримання першого Траншу за цим Договором Базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 (п`ятсот сорок сім цілих п`ять десятих) відсотків річних.

Як вбачається з п. 8.4. Кредитного договору № 452674585 від 25.05.2024 року суми Кредиту отриманої за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 9 днів Дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 5902 грн 00 коп. (п`ять тисяч дев`ятсот дві грн. нуль коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 702 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 5200 грн 00 коп.. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, з припущення користування Кредитом протягом Дисконтного періоду зі сплатою процентів за Базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 16897,60 відсотків річних. Денна процентна ставка, за методикою розрахунку передбаченою частиною 4 статті 8 Закону, розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування Загальним розміром Кредиту за весь строк кредитування: 142428,00 грн) / (Загальний розмір Кредиту (Кредитний ліміт): 5200 грн 00 коп.) / (строк кредитування: 1826 днів) ? 100% = 1,50 відсотків в день.

Як вбачається з п. 11.1. Кредитного договору № 452674585 від 25.05.2024 року Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.

Згідно п.12.3. Кредитного договору № 452674585 від 25.05.2024 року за порушення будь-якого з платежів передбачених цим Договором на 14 (чотирнадцять) і більше календарних днів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5000% від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання, але не більше половини суми Кредиту, одержаної споживачем за цим Договором. Обмеження максимальної суми штрафу відбувається в наступному порядку: - у разі порушення строку оплати будь-якого з платежів на 14 (чотирнадцять) і більше календарних днів, загальний розмір штрафу не може перевищувати 25 % від суми Кредиту, яка була в користуванні Позичальника на дату в яку платіж мав бути сплачений; - у разі порушення строку оплати будь-якого з платежів на 21 (двадцять один) і більше календарних днів, загальний розмір штрафу не може перевищувати 50 % від суми Кредиту, яка була в користуванні Позичальника на дату в яку платіж мав бути сплачений.

Відповідно до п.12.4. Кредитного договору № 452674585 від 25.05.2024 року сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов`язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 547,50 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Із п.12.5. Кредитного договору № 452674585 від 25.05.2024 року сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі Договору, зокрема процентів передбачених пунктом 12.4 Договору, не може перевищувати половини суми Кредиту, одержаної Позичальником за цим Договором, і не може бути збільшена за домовленістю Сторін.

З п.14.1. Кредитного договору № 452674585 від 25.05.2024 року вбачається, що невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Як вбачається з розділу 15 Кредитного договору № 452674585 від 25.05.2024 року ОСОБА_1 підписав зазначений договір Одноразовим ідентифікатором EMPC, відправленим 25.05.2024 року о 13:24:24 год., та введеним 25.05.2024 року о 13:25:22год. (а.с.67-78).

Позивачем до матеріалів позовної долучено паспорт споживчого кредиту продукту «САМАРТ» до Кредитного договору № 452674585 від 25.05.2024 року, з якого вбачається, що сторонами погоджено умови кредитування (а.с.65).

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало свої зобов`язання, а саме перерахувало на картку відповідача 5168-75XX-XXXX-7050 кредитні кошти в сумі 5 200,00 грн., згідно договору № 452674585 від 25.05.2024 року, що підтверджується платіжним дорученням від 25.05.2024 року (а.с. 43).

Крім цього, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано довідку від 12.06.2026 року з якої вбачається, що за період з 25.05.2024 року до 30.05.2024 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 , який емітованого на ОСОБА_1 надходили грошові кошти на суму 5 200,00 грн.

З розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за Кредитним договором № 452674585 від 25.05.2024 року становить 12 770,52 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 199,44 грн. та нарахованих процентах у розмірі 4 971,36 грн., та неустойки в розмірі 2 599,72 грн.

Крім того, із зазначеного розрахунку встановлено, що відповідачем 03.06.2024 року сплачено тіло кредиту в розмірі 0,56 грн., відсотки в розмірі 271,44 грн. (а.с.21).

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу №28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (а.с. 50-55).

28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с.55 на звороті).

31.12.2020 між «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції (а.с.56).

31.12.2021 між «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (а.с.61).

31.12.2022 між «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (а.с.61 на звороті).

31.12.2023 між «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (а.с.62).

Предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3. Договору під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за

Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.2. визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.

Пунктом 4.1.встановлено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку цього Договору.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 296 від 06.08.2024 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 12 770,52 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 199,44 грн. та нарахованих процентах у розмірі 4 971,36 грн., та неустойки в розмірі 2 599,72 грн. (а.с.8-9).

Таким чином відступлення прав вимоги до Відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» відбулося відповідно до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього).

30.09.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 30/0925-01 (а.с.12).

З розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС`вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за Кредитним договором № 452674585 від 25.05.2024 року станом на 30.09.2025 року становить 19 399,67 грн, яка складається з: 5 199,44 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11 600,51 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за комісією; 2 599,72 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) (а.с.22).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 30.09.2025 за Договором факторингу 2 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до Відповідача за Договором кредитної лінії № 452674585 від 25.05.2024 року на загальну суму 19 399,67 грн, яка складається з: 5 199,44 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11 600,51 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за комісією; 2 599,72 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) (а.с.17-18).

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 2 від 30.09.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру прав вимоги за Договором факторингу 2 (а.с.19).

Таким чином позивачем доведено факт відступлення права грошової вимоги до відповідача.

У відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті кредиту, оскільки відповідач не виконав прийняті на себе відповідно до Договору кредитної лінії № 452674585 від 25.05.2024 року зобов`язання, у зв`язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими.

З виписки з особового рахунку за Договором кредитної лінії № 452674585 від 25.05.2024 року встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за вказаним кредитним договором станом на 18.03.2026 (включно) складає 19 399,67 грн, яка складається з: 5 199,44 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11 600,51 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за комісією; 2 599,72 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) (а.с.24).

В той же час, звертаючись до суду із даним позовом, позивач вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляв, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 16 799,95 грн.

Враховуючи наведене, просять суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 452674585 від 25.05.2024 року у розмірі 16 799,95 грн., яка складається з 5 199,44 грн. заборгованості за тілом, 11 600,51 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ч. 2ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України«Про електроннукомерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п.12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 прийняв умови та правила надання банківських послуг шляхом підписання їх електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора EMPC.

Положеннями ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у встановленому законом порядку набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 452674585 від 25.05.2024 року.

За умовами вищезазначеного кредитного договору відповідач отримав кредитні кошти в сумі 5 200,00 грн. та користувався ними.

Належних та допустимих доказів на підтвердження повернення суми отриманих в кредит коштів за Договором кредитної лінії № 452674585 від 25.05.2024 року відповідач не надав, відтак, суд приходить до переконання, що заборгованість за тілом кредиту, яку просить стягнути позивач в сумі 5 199,44 грн. на підставі вказаного договору підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Так, що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 11 600,51 грн., то суд враховує, що відповідно до висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому, у кредитному договорі від 25.05.2024 року сторони, діючи відповідно до положень ст. 6, 627 ЦК України врегулювали відносини щодо сплати процентів за користування кредитом, що передбачено розділом 7 та 8 договору.

Сторонами було погодження, що кінцева дата повернення (виплати) Кредиту 24.06.2029 року (п.7.3.Договору). Відповідно до п. 11.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років, а в частині розрахунків - до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії цього договору діють до повного їх виконання.

Як вбачається із наданих позивачем розрахунків заборгованості, відсотки за користування кредитом нараховувалися, в межах дії кредитного договору.

З урахуванням викладеного, суд встановивши, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником якого є ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредит в обумовленій сумі, тоді як відповідач неналежно виконував свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість за відсотками у сумі 11 600,51 грн., що підтверджується належними та допустимими доказами.

Що стосується посилань відповідача на те, що позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість по відсотках у розмірі 11 600,51 грн, що більше ніж удвічі перевищує суму виданого кредиту (5 200,00 грн). Проте, відповідно до пункту 12.5 Договору крединої лінії № 452674585 від 25.05.2024 року, який долучений Позивачем до матеріалів справи, Сторони погодили суворе договірне обмеження фінансової відповідальності споживача, слід зазначити наступне.

Із п.12.5. Кредитного договору № 452674585 від 25.05.2024 року вбачається, що сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі Договору, зокрема процентів передбачених пунктом 12.4 Договору, не може перевищувати половини суми Кредиту, одержаної Позичальником за цим Договором, і не може бути збільшена за домовленістю Сторін.

Відповідно до п.12.4. Кредитного договору № 452674585 від 25.05.2024 року сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов`язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 547,50 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

В той же час, сторонами погоджено, що термін дії договору 24.06.2029 року.

Таким чином, заявлені до стягнення проценти у розмірі 11 600,51 грн. є виключно процентами за користування Кредитом за період дії Договору, який погоджено сторонами.

Крім того, слід зазначити, що згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки п.7.3.Договору визначено термін дії договору до 24.06.2029 року, таким чином, нарахування процентів ТОВ «Таліон Плюс» за користування Кредитом нараховано відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи 31.10.2024 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» надіслало ОСОБА_1 повідомлення про дострокове розірвання Договору № 452674585 від 25.05.2024 року (а.с.78 на звороті).

Із розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитним Договором № 452674585 від 25.05.2024 року встановлено, що заборгованість нарахована станом на 30.10.2024 року (а.с.23).

Таким чином, згідно з розрахунками заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» нарахування процентів за користування Кредитом припинено 30.10.2024, тобто до дати розірвання Договору.

За наведених обставин, суд вважає, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором кредитної лінії № 452674585 від 25.05.2024 року в розмірі 16 799,95 грн., яка складається з 5 199,44 грн. заборгованості за тілом, 11 600,51 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2 662,40 грн. судового збору.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд враховує, що ч.1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26.02.2015у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30.03.2004у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014у справі «East|WestAlianceLimited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 в справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 в справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/ 16-ц.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу суду надано: Договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року (а.с.25-26), Додаткову угоду №25771382022 від 21.01.2026 року до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року (а.с.29), Акт прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026 року на суму 7 000,00 грн., з яких вартість складання позовної заяви становить 5 000,00 грн., вивчення матеріалів справи становить 1000,00 грн., підготовка адвокатсього запиту 500,00 грн., підготовка та подача клопотання 500,00 грн.

Враховуючи, що позов задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Керуючись ст.ст.12,76,77,78,79,80,81, 133, 137, 141, 211, 223, 263,265,280,285,289 ЦПК України, ст.ст. 11, 207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 546, 610, 625, 629, 638, 1050, 1052, 1054, 1077 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: м.Київ, вул.Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163 заборгованість за Договором кредитної лінії № 452674585 від 25.05.2024 року в розмірі 16 799 (шістнадцять тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) гривень 95 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: м.Київ, вул.Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: м.Київ, вул.Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Татарінова О.А.

Повни текст рішення складено 09 вересня 2026 року