Ухвала суду № 139616716, 31.07.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/646/17

1-кп/705/296/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Умань Черкаської області, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, на утриманні має шістьох неповнолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Умань Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Умань Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 24 квітня 2010 року близько 23 години 40 хвилин перебуваючи в с. Собківка Уманського району Черкаської області, знаходячись разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 біля будинку по АДРЕСА_4 , за місцем проживання ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, діючи умисно з метою нанесення тілесних ушкоджень, нанесла декілька ударів рукою по тулубу ОСОБА_8 , в результаті чого заподіяла йому тілесні ушкодження у вигляді перелому 8-го ребра зліва, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 105 мд/264 від 13.05.2010 та даними висновку судово-медичної експертизи № 105/мд/264/606 від 25.12.2012 , відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Вона ж, 16 серпня 2010 року, близько 21 години 30 хвилин, знаходячись на території домоволодіння ОСОБА_9 по АДРЕСА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно та цілеспрямовано, на ґрунті давніх особистих неприязних відносин, з метою нанесення тілесних ушкоджень, умисно нанесла декілька ударів ногами по спині ОСОБА_10 та вирвала декілька пасм волосся, після чого, близько 22 години 30 хвилин, знаходячись на вул. 8-го Березня, 12, вказаного населеного пункту, зустрівши ОСОБА_10 , продовжила свій злочинний намір та нанесла множинні удари ногами та руками по голові, тулубу, кінцівкам, в результаті чого заподіяла їй тілесні ушкодження у вигляді: синців на лиці, струсу головного мозку, закритого уламкового перелому нижньої третини лівого плеча, які згідно судово-медичної експертизи № 231 від 08.10.2010, відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він та ОСОБА_5 24 квітня 2010 року близько 23 години 40 хвилин знаходячись в АДРЕСА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, діючи умисно та цілеспрямовано, нанесли руками по черзі, декілька ударів по голові та кінцівках ОСОБА_8 , в результаті чого заподіяли йому тілесні ушкодження у вигляді: садна та синці лиця, садно та синець лівої гомілки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 105мд/264/606 від 25.12.2012 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він та ОСОБА_6 , 24 квітня 2010 року близько 23 години 40 хвилин знаходячись в АДРЕСА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, діючи умисно та цілеспрямовано, нанесли руками по черзі, декілька ударів по голові та кінцівках ОСОБА_8 , в результаті чого заподіяли йому тілесні ушкодження у вигляді: садна та синці лиця, садно та синець лівої гомілки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 105мд/264/606 від 25.12.2012 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України.

Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України.

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 подали на адресу суду клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, а саме про звільнення їх від кримінальної відповідальності в зв`язку з закінченням строків давності.

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали подані ними клопотання та просили звільнити їх від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, оскільки закінчились строки для притягнення до відповідальності. Проти закриття кримінального провадження з нереабілітуючої підстави обвинувачені не заперечували.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання та звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності.

Представник потерпілого в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності.

Суд, вислухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1 та 4 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно ч.1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності виключно судом у випадках, передбачених цим Кодексом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

У відповідності до вимог ч.2 та ч.3 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

За приписами п.п. 1-3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

У відповідності до ст. 12 КК України (з урахуванням внесених змін відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень») кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КК України є нетяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, у відповідності до положень ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, за який передбачене покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.

Суд враховує, що за змістом пункту 2 частини 1 статті 49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 статті 49 КК України строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 статті 49 КК України строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 статті 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеної в постанові від 18 лютого 2025 року по справі № 712/8174/23 (провадження № 51-2807км24), положення ч. 13 ст. 49 КК України, якими передбачено підстави та умови звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, не наділяють суд дискрецією, оскільки законодавець чітко визначив, що суд звільняє від кримінальної відповідальності особу в разі існування підстав для застосування положень ст. 49 КК України. Ця підстава звільнення від кримінальної відповідальності є безумовною.

У результаті закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов`язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.

Розглядаючи клопотання обвинувачених, суд враховує, що з дня вчинення кримінальних правопорушень, а саме 24.04.2010 та 16.08.2010, минуло більше п`ятнадцяти років.

Виходячи з вимог ч. 3 ст. 49 КК України судом також не встановлено обставин які б були підставою для переривання строків давності, оскільки матеріали справи не містять відомостей про вчинення ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень після 24.04.2010 та 16.10.2010 або про їх ухилення від суду.

Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 стаття 49 КК України є безумовною підставою для обов`язкового звільнення особи від кримінальної відповідальності в зв`язку з закінченням строків давності. Отже суд, встановивши наявність передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, підготовче провадження, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 надали свою згоду на закриття кримінального провадження відносно них з нереабілітуючої підстави в зв`язку з закінченням строків давності.

Враховуючи вищенаведене, розглядаючи заявлені обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 клопотання про їх звільнення від кримінальної відповідальності, суд бере до уваги, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_4 є нетяжким злочином, а кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є кримінальним проступком, та з моменту їх скоєння минуло більше п`яти років, при цьому перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не переривався, тому суд приходить до переконання, що клопотання обвинувачених є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства, в зв`язку з чим ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підлягають звільненню від кримінальної відповідальності на підставі п.п.1-3 ч.1 ст. 49 КК України, з подальшим закриттям кримінального провадження.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 судом не обирався.

Вирішуючи питання процесуальних витрат у кримінальному провадженні, суд враховує положення ч. 1 ст. 122 КПК України, згідно яких процесуальні витрати сторони обвинувачення на проведення експертиз у певному кримінальному провадженні здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України без окремого судового рішення, а їх покладення на обвинуваченого здійснюється лише у разі ухвалення обвинувального вироку за умови належного документального підтвердження.

Оскільки в даному випадку судом вирішується питання про закриття кримінального провадження через закінчення строків притягнення до кримінальної відповідальності, обвинувальний вирок не ухвалюється, то понесені стороною обвинувачення у кримінальному провадженні витрати на залучення експертів, а саме за проведення судової товарознавчої експертизи № 102 від 31.05.2010 у розмірі 187,80 грн., слід віднести на рахунок держави.

Потерпілим ОСОБА_8 у кримінальному провадженні заявлений цивільний позов про солідарне стягнення з обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 матеріальної шкоди у розмірі 32578,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 175000,00 грн., а всього 207 578,00 грн.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України. Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст.129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову чи відмова в ньому може бути винесене в разі ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів медичного або виховного характеру. Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК України, суд дійшов висновку, що оскільки вирішується питання про закриття кримінального провадження, то заявлений потерпілим цивільний позови підлягає залишенню без розгляду.

Разом із цим суд вважає за необхідне роз`яснити цивільному позивачу право пред`явити позов у порядку цивільного судочинства.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.12, 44, 49 КК України, ст.ст.284-286, 369-372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України звільнити в зв`язку з закінченням строків давності.

ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України звільнити в зв`язку з закінченням строків давності.

ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України звільнити в зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 125 КК України закрити у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 - залишити без розгляду.

Процесуальні витрати, пов`язані з залученням експертів, в розмірі 187,80 грн. віднести на рахунок держави.

Речові докази:

- велосипед «Україна» повернути володільцю;

- труси жіночі чорного кольору, штани спортивні синього кольору, шнурок від мобільного телефону, миску металеву емальовану, скляну банку ємкістю 1 л з медом, пасма волосся знищити;

- два CD диска залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1