Ухвала суду № 139616128, 08.09.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/14141/26

1-кс/569/7217/26

УХВАЛА

08 вересня 2026 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області, клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, капітана Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у кримінальному провадженні №62025240030010453 від 23.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - ОСОБА_4 , -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді у слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області перебуває клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_6 , погоджене прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 62025240030010453 від 23.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Слідчий клопотання обґрунтовує тим, що старший лейтенант ОСОБА_4 , у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 11, 16, 128, 129 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч. 1 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», будучи військовослужбовцем Збройних Сил України за призовом під час мобілізації на особливий період, проходячи військову службу на посаді командира 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, близько 09 год. 00 хв. 24.04.2025 (точніше досудовим розслідуванням не встановлено, однак саме в цей час виявлено його відсутність на службі) самовільно залишив місце розташування військової частини НОМЕР_2 , що знаходиться у АДРЕСА_1 , після чого перебуваючи поза межами вказаної військової частини, почав проводити службовий час на власний розсуд, не пов`язаний із проходженням військової служби, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України.

10.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ч. 5 ст. 407 КК України.

10.06.2026 о 10 год. 50 хв. підозрюваного ОСОБА_4 затримано в порядку абз. 10 ч. 1 ст. 615 КПК України.

11.06.2026 слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 10.08.2026 включно без визначення розміру застави.

Керівником Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 10.09.2026.

У ході досудового розслідування стороною обвинувачення проведено необхідний комплекс слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, зібрано та перевірено докази, які у своїй сукупності визнано достатніми для завершення досудового розслідування та вирішення питання про складання обвинувального акта.

У зв`язку із цим 02.09.2026 року відповідно до вимог ст. 290 КПК України стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та про надання доступу до його матеріалів.

Відповідне письмове повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження 02.09.2026 особисто вручено підозрюваному ОСОБА_4 під підпис, чим останнього належним чином повідомлено про завершення досудового розслідування, а також про його право на доступ до матеріалів, зібраних стороною обвинувачення.

Цього ж дня стороні захисту фактично відкрито матеріали кримінального провадження та створено всі необхідні умови для реалізації передбаченого ст. 290 КПК України права на ознайомлення з ними, зокрема забезпечено безпосередній доступ до документів, можливість їх огляду, копіювання та відображення іншим передбаченим законом способом.

02.09.2026 захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 - скористалася наданим доступом та ознайомилася з матеріалами досудового розслідування у повному обсязі.

Одночасно 02.09.2026 підозрюваному ОСОБА_4 також було фактично надано матеріали кримінального провадження та реальну можливість розпочати й здійснювати ознайомлення з ними.

Разом із тим ОСОБА_4 , незважаючи на належне повідомлення про завершення досудового розслідування, фактичне відкриття йому матеріалів та створення необхідних умов для реалізації права, передбаченого ст. 290 КПК України, 02.09.2026 повідомив, що на даний момент ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування не бажає, та від ознайомлення з ними на той момент відмовився.

Підозрюваному було роз`яснено його право на доступ до матеріалів досудового розслідування та можливість ознайомлюватися з ними у порядку ст. 290 КПК України. Будь-яких перешкод чи обмежень у доступі до матеріалів стороною обвинувачення не створювалося. Факт надання доступу та позиція підозрюваного щодо небажання здійснювати ознайомлення були належним чином зафіксовані у відповідному протоколі, а перебіг процесуальної дії фіксувався за допомогою технічного засобу відеозапису.

Наступного дня, 03.09.2026, підозрюваному ОСОБА_4 повторно забезпечено можливість безпосередньо ознайомитися з усіма матеріалами кримінального провадження.

Ознайомлення 03.09.2026 проводилося у період часу з 14 год. 32 хв. до 17 год. 07 хв., протягом якого ОСОБА_4 фактично ознайомився з матеріалами кримінального провадження з 1 по 137 аркуш включно.

Після ознайомлення з аркушем 137 та перед переходом до аркуша 138 ОСОБА_4 повідомив, що на даний момент продовжувати ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не бажає у зв`язку з тим, що втомився та бажає встигнути на вечерю.

Незважаючи на зазначене, підозрюваному повторно роз`яснено його право на доступ до матеріалів кримінального провадження та можливість продовжити ознайомлення. Будь-яких перешкод для подальшого ознайомлення ОСОБА_4 стороною обвинувачення не створювалося.

Крім того, з метою забезпечення максимально повної реалізації права на захист підозрюваному ОСОБА_4 були надані відскановані копії всіх матеріалів кримінального провадження, доступ до яких відкрито стороні захисту відповідно до ст. 290 КПК України.

Після ознайомлення зі змістом відповідного протоколу ОСОБА_4 повідомив, що забирає із собою лише копії матеріалів по 137 аркуш включно, тоді як копії матеріалів починаючи з аркуша 138 залишає слідчому, мотивуючи це тим, що особисто з ними ще не ознайомлювався.

Підозрюваному при цьому роз`яснено, що факт надання йому всіх матеріалів кримінального провадження для ознайомлення свідчить про забезпечення стороною обвинувачення реального доступу до них та не є твердженням про фактичне прочитання ним кожного окремого документа.

Таким чином, починаючи з 02.09.2026 матеріали досудового розслідування фактично відкриті стороні захисту в повному обсязі, захисник ОСОБА_5 02.09.2026 ознайомилася з ними повністю, а підозрюваному ОСОБА_4 цього ж дня було забезпечено реальний та безперешкодний доступ до всіх матеріалів, однак останній від реалізації свого права на ознайомлення 02.09.2026 відмовився, а 03.09.2026 реалізував його лише частково по 137 аркуш включно.

Вказані обставини свідчать про те, що незавершення на теперішній час процедури ознайомлення підозрюваного з матеріалами кримінального провадження не обумовлено будь-якими діями чи бездіяльністю сторони обвинувачення, оскільки останньою виконано передбачений ст. 290 КПК України обов`язок щодо відкриття матеріалів та створено всі необхідні умови для ознайомлення з ними.

Водночас до завершення процедури, передбаченої ст. 290 КПК України, сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити підозрюваному достатній час та можливість для реалізації права на ознайомлення з відкритими матеріалами, після чого мають бути виконані подальші передбачені кримінальним процесуальним законом дії, пов`язані із завершенням провадження та направленням обвинувального акта до суду.

При цьому на момент відкриття матеріалів стороні захисту 02.09.2026 невикористаний залишок установленого строку досудового розслідування становив 8 днів.

Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування, крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Отже, 02.09.2026 як день повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів включається до строку досудового розслідування, тоді як подальший період ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК України до такого строку не включається.

Таким чином, після належного повідомлення сторони захисту 02.09.2026 та фактичного надання їй доступу до матеріалів досудового розслідування невикористаний залишок строку досудового розслідування зберігається та становить 8 днів, які підлягають подальшому обчисленню після закінчення періоду, що відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України не включається до строку досудового розслідування.

Саме тому завершення дії попередньої ухвали про тримання ОСОБА_4 під вартою 10.09.2026 не означає закінчення строку досудового розслідування та не усуває необхідності вирішення питання про подальше застосування запобіжного заходу.

Необхідність продовження строку застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена також фактичним станом кримінального провадження та необхідністю завершення передбаченої ст. 290 КПК України процедури відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 07.09.2026 встановлено підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику адвокату ОСОБА_5 (іншим захисникам) строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №62025240030010453 від 23.10.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, після спливу якого сторона захисту вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів, - до 15 год., 10.09.2026.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий обґрунтовує актом службового розслідування військової частини, у якій він проходив службу за фактом вчинення вищевказаного правопорушення; протоколами допиту свідків, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Слідчий у клопотанні просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід тримання під вартою, покликаючись на наявність ризиків передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконанням останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також перешкоджання ризикам:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що вінпідозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який, передбачено безальтернативне понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. Також, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ймовірно обізнаний про місця перетину державного кордону з іншими державами, які охороняються меншим складом прикордонних нарядів або у час коли наряд відсутній, що дасть можливість перетнути такий кордон без проблем та без документів або обрати поширений на даний час механізм виготовлення фальсифікованих документів, які можна використати для виїзду за кордон, і таким чином ухилятися від органів слідства та суду.

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. У такий спосіб, підозрюваний як особисто, такі і через інших осіб, будучи обізнаним із колом осіб, котрим відомо або може бути відомо згадані обставини, шляхом умовлянь, чиненням тиску, погрозами та/або будь-яким іншим чином може вплинути на цих осіб з метою серед іншого зміни показань про обставини провадження, або взагалі відмови, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюванийперебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.

- вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний, вчиняючи дезертирство в умовах воєнного стану, фактично відмовився виконувати будь-які накази командира підрозділу щодо виконання свої службових обов`язків в умовах воєнного стану, та у подальшому вибув за межі дислокації військової частини, а отже знизив можливість функціонування підрозділу у випадку надходження наказу про виконання бойового завдання та тим самим сприяв у підриві обороноздатності ЗС України, демонстрування перед іншими військовослужбовцями у відкритій формі можливість відмовитися від проходження від військової служби, що підсилює його схильність до вчинення протиправних дій.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання вищевказаним ризикам, а тому підозрюваному слід застосувати запобіжний захід тримання під вартою, без визначення розміру застави.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задоволити з викладених у ньому підстав.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого за безпідставністю.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані сторонами матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що Третім слідчим відділом (із дислокацією у м. Рівне) Територіального управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, за процесуального керівництва Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону розслідується кримінальне провадження №62025240030010453 від 23.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України.

10.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ч. 5 ст. 407 КК України.

10.06.2026 о 10 год. 50 хв. підозрюваного ОСОБА_4 затримано в порядку абз. 10 ч. 1 ст. 615 КПК України.

11.06.2026 слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 10.08.2026 включно без визначення розміру застави.

Керівником Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 10.09.2026.

11.06.2026 слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 10.08.2026 включно без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 на строк до 10.09.2026 включно без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 07.09.2026 встановлено підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику адвокату ОСОБА_5 (іншим захисникам) строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №62025240030010453 від 23.10.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, після спливу якого сторона захисту вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів, - до 15 год., 10.09.2026.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Також, слід зазначити Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які можуть виправдувати навіть попереднє ув`язнення, як виключну міру.

В своїх рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 40107/02 від «10» лютого 2011 року по справі «Харченко проти України», п. 80; за скаргою № 20808/02 від 04.03.2010 р. у справі «Шалімов проти України», суд визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».

У відповідності до ч .8 ст. 176 КПК України, п ід час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

З огляду на обставини кримінального правопорушення в умовах воєнного стану у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється, тяжкість кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, за наявності вищевказаних ризиків, та положення ч. 8 ст. 176 КПК України, стосовно останнього слід продовжити запобіжний захід, тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.

З огляду на обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, його тяжкість відповідно до ст. 12 КК України, за наявності реальних ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не перестали існувати, а також, з огляду на положення ч. 8 ст. 176 КПК України, а строк дії застосованого запобіжного заходу спливає, стосовно останнього слід продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу не встановлено.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити щодо підозрюваного у кримінальному провадженні №62025240030010453 від 23.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Славута Хмельницької області, українця, громадянина України, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України який на момент вчинення злочину перебував на посаді командира 2 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , у званні «старший лейтенант», запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру, в межах строку досудового розслідування, а саме до 18.09.2026, включно.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали - до 18.09.2026.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_7