Рішення № 139616093, 05.09.2026, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №569/10380/26

Провадження №2/568/572/26

05 вересня 2026 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Троцюк В.О.

секретаря судового засідання Гуменюк Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернувся через систему «Електронний суд» до Рівненського міського суду Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 07 січня 2022 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №227625918 у формі електронного документа з використанням електронного підпису MNV843NK. За умовами вказаного договору сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Відповідно умов кредитного договору, первісний кредитор надав відповідачу грошові кошти в сумі 10200,00 гривень шляхом перерахування через банк-провайдер, чим належно виконав умови договору. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 07.01.2022 року перерахувало відповідачу грошові кошти в сумі 10200,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 хх-хххх-7936. яка зазначена відповідачем у заявці на отримання коштів у кредит від 07.01.2022 року. В подальшому розмір кредиту було збільшено до 12000,00 гривень. Отже, первісним кредитором зобов`язання надати грошові кошти виконано в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень.

На підставі договору факторингу №28/1118-01, укладеного 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», додаткових угод, якими було продовжено строк дії договору факторингу, а також реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 року до вказаного договору, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №227625918.

27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №27/0524-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024 року вказаного до договору факторингу від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача.

На підставі договору факторингу №15/07/25-Е, укладеного 15.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «ФК «Ейс», а також реєстру боржників до вказаного договору, ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №227625918 у розмірі 10700,45 грн.

Загальна сума заборгованості за Кредитним договором №227625918 від 07.01.2022р. становить 10700,45 грн., яка складається заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10700,45 грн.

Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задоволити та стягнути судові витрати.

Ухвалою суду від 16 червня 2026 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з (викликом) повідомленням сторін в судове засідання. Також задоволено клопотання представника позивача щодо витребування доказів, а саме витребувано з АТ КБ «Приватбанк» інформацію про випуск банківської карти на ім`я ОСОБА_1 та інформацію щодо зарахування коштів в загальному розмірі 12000,00 гривень та банківську картку № НОМЕР_2 .

30 червня 2026 року АТ КБ «Приватбанк» надано витребувану судом інформацію.

У встановлений строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

01 вересня 2026 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення та /або продовження строку подання відзиву та прийняття відзиву до розгляду. Як на поважну причину пропуску визначеного судом строку для подання відзиву на позов, відповідач посилається на ту обставину, що не зміг скористатися професійною правовою допомогою, а тому змушений був самостійно опрацювати позовну заяву та долучені до неї докази, що потребувало значного часу. У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що не визнає заявлені вимоги повністю, з огляду на те, що первісним кредитором відсотки за користування кредитом нараховувались за ставкою не узгодженою між сторонами кредитних відносин. За умови нарахування процентів на користування кредитними коштами в узгодженому сторонами розмірі 0,42%, зменшує основний борг за кредитом на 3115,68 гривень до 7584,77 гривень. А врахувавши безпідставне нарахування відсотків за користування кредитними коштами після 09 березня (узгодженого строку договору), арифметичний залишок після двох здійснених платежів не перевищує 3264,00 гривень. Також відповідачем ставиться під сумнів переходу права вимоги до позивача з огляду на те, що позивачем не долучено до матеріалів позову повні реєстри, вхідні електронні файли, кваліфіковані підписи сторін, докази повноважень підписантів і первинні документи про фактичне надання фінансування за кожним договором. Щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 7000,00 гривень. то відповідача вважає їх завищеними та не співмірними складністю справи.

01 вересня 2026 року представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якого наполягає на задоволенні позову в повному обсязі та стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат в повному обсязі.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо поважності причин пропуску строку на подання відзиву, суд враховує те, що ухвала про відкриття провадження у справі була 17.06.2026 року отримана відповідачем в електронному кабінеті в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Строк на подання відзиву сплив 08.07.2026 року.

Положеннями ч. 1 ст. 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.

Отже, право учасника справи подати заяву про поновлення процесуального строку стосується процесуального строку встановленого законом, а не процесуального строку встановленого судом, який лише може бути продовжений за заявою учасника справи поданою до його закінчення.

Оскільки строк для подання відзиву на позов, відповідно до ч.7 ст.178 ЦПК України, встановлюється судом, то такий може бути лише продовжено.

З моменту отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження до подачі відзиву минуло 77 днів. Неможливість отримання правової допомоги відповідачем та самостійне підготування відзиву на позовом не можна розцінити як поважну причину на подання відзиву із значною затримкою.

Отже, об`єктивні причини, які можна було б розцінити як поважні в розумінні ч.1 ст.127 ЦПК України, що зумовили подачу заяви по суті справи на яку відводилось 15 днів - із затримкою аж 56 днів відсутні, а тому підстав для задоволення клопотання про його поновлення немає.

Враховуючи вищевикладене, суд не бере до уваги поданий відповідачем відзив на позов та залишає такий без розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про слухання справи без його участі. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.09.2022 року за №761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть, у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулося у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.

Оскільки повне рішення складено 05.09.2026, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 01.09.2026, датою ухвалення даного рішення є саме 05.09.2026 в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

07 січня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №227625918, який підписаний, зокрема, відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV843NK.

Відповідно до п. 1.1. 1.11. договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 12000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Сума кредитного ліміту, вказана в п. 1.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.

Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 10200,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернуто до 04.02.2022.

Кредитна лінія надається строком на 28 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - дисконтний період), а саме до 04.02.2022 р. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.

Згідно п.1.9 договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 153,00% річних, що становить 0,42% від суми кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п.1.8. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.7. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 766,50% річних, що становить 2,10% в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 766,50% річних, що становить 2,10% в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду.

Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду виключно за умови, якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 2,10% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору.

Згідно з п. 1.14.1 1.14.2. договору орієнтовна загальна вартість кредиту для суми кредиту за першим траншем, що вказана в п. 1.3. договору, за умови застосування до відносин між сторонами правил нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою, складає 11399,52 грн та включає в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 1199,52 грн та суму кредиту у розмірі 10200,00 грн. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 326,04% річних, при цьому загальна вартість першого траншу за кредитом у процентному вираженні за строк дисконтного періоду складає 111,76% від суми першого траншу.

У разі настання передбаченої п. 1.9.3. договору відкладальної обставини, що має наслідком виникнення у позичальника зобов`язань по оплаті процентів, за встановлений в п. 1.2. договору строк, у розмірі що розрахований за базовою процентною ставкою - орієнтовна загальна вартість кредиту складе 16197,60 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 5997,60 грн та суму кредиту у розмірі 10200,00 грн.

Відповідно до п.5.1. договору невід`ємною частиною цього договору є правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розмішений на сайті кредитодавця: www.moneweo.ua.

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно- телекомунікаційній системі товариства та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Відповідно до заявки на отримання грошових коштів в кредит від 07 січня 2022 року, ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із заявкою про отримання грошових коштів в сумі 10200,00 грн, строк кредиту 28, зазначено номер карти 4149-49хх-хххх-7936.

Згідно з довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», позичальник ОСОБА_1 07 січня 2022 року о 14:52 пода заявку на отримання кредиту, договір відправлено позичальнику 07 січня 2022 року, акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором MNV843NK відбувся 07 січня 2022 року о 14:53:41, номер телефону НОМЕР_3 , ідентифікатор введено позичальником/відправлено товариством 07 січня 2022 року, перерахування грошових коштів позичальнику здійснено 07 січня 2022 року о 14:55:06.

Згідно з паспортом споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору №227625918 від 07 січня 2022 року, який підписаний відповідачем із застосовуванням одноразового ідентифікатора, сторони погодили наступні умови: тип кредиту кредитна лінія, сума/ліміт кредиту грн 100 22 000,00 грн, строк кредитування 1 65 днів (з можливістю продовження строку), мету отримання кредиту споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту цілодобово (24/7), шляхом переказу грошових коштів позичальнику, після заповнення заявки на сайті www.moneyveo.ua або в мобільному додатку, або за допомогою іншого програмного забезпечення з доступом до інформаційно телекомунікаційної системи кредитодавця (особистого кабінету позичальника) в строк від 1 хвилини до 3 х днів, процентна ставка, процентів річних: дисконтна процента ставка: 3,65% - 766,50%, індивідуальна процентна ставка: 383,25% - 766,50%; базова процентна ставка: 766,50%;тип процентної ставки фіксована; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі) 1 180,00 грн; реальна річна процентна ставка, відсотків річних 649%. Дана інформація зберігає чинність та є актуальною до 23.11.212.01.2022.

Відповідно до платіжного доручення №b5ab033b-5c1a-47ab-b6ca-454077fba3cc від 07 січня 2022 року на картку №414-49хх-хххх-7936, належну ОСОБА_1 , було перераховано грошові кошти в сумі 10200,00 грн, призначення платежу: переказ коштів згідно договору №227625918 від 07 січня 2022 року, ОСОБА_1 , код НОМЕР_4 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 хх-хххх-7936, безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.

Відповідно до платіжного доручення №е7837cd7-9874-4e35-b0f8-39094662da50 від 09 січня 2022 року на картку № НОМЕР_5 хх-хххх-7936, належну ОСОБА_1 , було перераховано грошові кошти в сумі 1800,00 грн, призначення платежу: переказ коштів згідно договору №227625918 від 07 січня 2022 року, ОСОБА_1 , код НОМЕР_4 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 хх-хххх-7936, безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.

Відповідно до інформації АТ КБ «Приват Банк» №20.1.0.0.0/7-260619/84887-БТ від 22.06.2026, наданої на виконання вимог ухвали суду від 16.06.2026 року, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , 07 січня 2022 року на платіжну картку № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 зараховано грошові кошти в сумі 10200,00 грн., та 09 січня 2022 на зазначену картку зараховано грошові кошти в розмірі 1800,00 гривень.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 07.02.2022 року здійснив оплату за зобовязанням в розмірі 2561,00 гривень (408,92 гривень в рахунок оплати тіла кредиту, 2152,08 гривень за нарахованими відсотками). Таким чином заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №227625918 від 07 січня 2022 року становить 15638,72 грн, з яких: 11591,08 грн заборгованість за тілом кредиту та 4062,71 грн заборгованість за процентами.

Таким чином, судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 07 січня 2022 року укладено договір кредитної лінії №227625918 в електронній формі, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на платіжну картку, що належить ОСОБА_1 , перерахувало кредитні кошти в сумі 12000,00 грн.

Як встановлено зі змісту договору, кредит був наданий позичальнику (позивачу) виключно за допомогою веб - сайту кредитодавця (відповідача), за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором на реквізити платіжної картки вказаної клієнтом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом положень ч. 1, 2 ст. 207, п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо, крім іншого, воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв`язку, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-IV від 22.05.2003 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Закон України «Про електронну комерцію визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 3 Закону електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У ст. 11 Закону передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідач шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора отриманого від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав договір (здійснив акцепт пропозиції товариства), тобто договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідачем не спростовано презумпцію правомірності правочину та не надано будь-яких доказів того, що "Манівео швидка фінансова допомога" отримало персональні дані відповідача ОСОБА_1 та використало їх у власних цілях.

Таким чином, сторони договору досягли згоди з усіх істотних його умов, уклали його у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону).

Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитним договором, сплату нарахованих за період користування відсотків, комісії, неустойка та інші платежі відповідно до договору, у разі наявності.

ОСОБА_1 , підписавши вказаний договір, надав згоду на отримання та повернення позики і сплати відсотків за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановленому кредитним договором.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах передбачених у договорі.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач повністю не виконав свого зобов`язання, здійснивши один платіж для погашення заборгованості 07.02.2022 року в розмірі 2561,00 гривень. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній здійснив 19.09.2022 один платіж для погашення кредитної заборгованості в розмірі 6175,00 гривень

Між сторонами виникли правовідносини з кредитного договору.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Положеннями ч. 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» повністю виконала свої зобов`язання перед позичальником ОСОБА_1 та перерахувала на картковий рахунок відповідача кошти в сумі 12000,00 грн.

Факт підписання сторонами договору кредитної лінії №227625918 від 07 січня 2022 року та отримання коштів відповідачем не спростовано, а тому суд вважає укладеним кредитний договір між сторонами.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору строк на який надається кредит строком на 28 днів, до 04.02.2022.

Згідно з ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).

Відповідач кредит отримав, в подальшому розпорядився даними коштами на власний розсуд, але свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконав, кредитні кошти не повернув.

Доказів на спростування отримання кредиту в сумі 12000,00 грн відповідачем не надано.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

28.11.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (фактор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт), укладено договір факторингу №28/1118-01 (із додатками), відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно з розділом 2 Договору факторингу №28/1118-01 предметом договору є відступлення фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта.

Відповідно до розділу 4 договору факторингу №28/1118-01 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій в додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників у повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги.

В подальшому додатковими угодами до договору факторингу №28/1118-01 №19 від 28.11.2019 року, №26 від 31.12.2020 року, №27 від 31.12.2021 року, №31 від 31.12.2022 року, №32 від 31.12.2023 року продовжувались строки договору та договір факторингу викладався в новій редакції, зокрема і порядок відступлення права вимоги, доповнено умовою, що право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру права вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022, на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №227625918 від 07 січня 2022 року, в сумі відступленої грошової вимоги в загальному розмірі 15653,79 гривень, з яких заборгованість по основному боргу 11591,08 грн, заборгованість по відсоткам 4062,71 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон плюс» ОСОБА_1 19.09.2022 року здійснено оплату за зобов`язанням в розмірі 6175,00 гривень. з яких 890,53 гривень сплачено заборгованість за тілом кредиту та 5284,37 гривень відсотків за користування кредитними коштами. Внаслідок таких дій відповідача заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №227625918 від 07 січня 2022 року становить 10700,45 грн, що є заборгованістю за тілом кредиту.

27.05.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» (клієнт), укладено договір факторингу №27/0524-01 (із додатками), відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024, на підставі договору факторингу №27/0524-01 від 27.05.2024 ТОВ « ФК «Онлайн Фінанс» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №227625918 від 07 січня 2022 року, в загальній заборгованості відступленої грошової вимоги 10700,45 грн, що є заборгованістю за тілом кредиту.

15.07.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (фактор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт), укладено договір факторингу №15/07/25-Е (із додатками), відповідно до якого за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025, ТОВ «ФК «Ейс» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №227625918 від 07 січня 2022 року, загальна заборгованість відступленої грошової вимоги 10700,45 грн, з яких заборгованість по основному боргу 10700,45 грн, (а.с.90).

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18) викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом у справі № 761/1543/20, провадження № 61 - 10389св21 від 23.02.2022, справа № 639/86/17, провадження № 61-5039 св21 від 19.01.2022, справа № 554/8549/15-ц, провадження № 61-18460св20 від 14.07.2021.

Оскільки, позивач ТОВ «ФК «Ейс» на підставі договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», яке на підставі договору факторингу №27/0524-01 від 27.05.2024, укладеного між ТОВ «Таліон плюс», яке на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між первісним кредитодавцем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 , тому у нього, як нового кредитора, виникло право вимоги повернення кредиту та інших передбачених договором платежів у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Доказів про визнання договорів факторингу: №15/07/25-Е від 15.07.2025, №27/0524-01 від 27.05.2024, №28/1118-01 від 28.11.2018 недійсним чи погашення боргу первісному кредитору матеріали справи не містять.

Щодо розрахунку заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №227625918 від 07 січня 2022 року становить 15638,72 грн, з яких: 11591,08 грн заборгованість за тілом кредиту та 4062,71 грн заборгованість за процентами.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон плюс» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №227625918 від 07 січня 2022 року становить 10700,45 грн, що є заборгованістю за тілом кредиту.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 10700,45 грн, яка складається із заборгованість по тілу кредиту у вказаному розмірі.

Вказаний розмір заборгованості підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором №227625918 від 07 січня 2022 року за період 15.07.2025 26.12.2025.

Таким чином, після отримання права вимоги ТОВ «ФК «Ейс» не здійснювалось нарахувань за кредитним договором.

За час виконання зобов`язань відповідач здійснив погашення заборгованості за договором: 07.02.2022 року в розмірі 2561,00 гривень, з яких 408,92 гривень - тіло кредиту та 2152,08 гривень відсотки), 19.09.2022 року в розмірі 6175,00 гривень, з яких 890,83 гривень тіло кредиту та 5284,37 гривень відсотки.

Враховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти в повному обсязі не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості по тілу кредиту, з урахуванням внесених ОСОБА_1 коштів в погашення заборгованості, що відображено в розрахунку заборгованості, а саме в розмірі 10700,45 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжного доручення позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн., а отже, відповідно до наведеної вище норми закону на користь позивача з відповідача підлягає стягненню вказана сума судового збору.

Крім цього, представник позивача просить суд стягнути на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Згідно із частинами 1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Частиною 3 ст.137 ЦПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано Договір про надання правової (правничої) допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, Додаткову Угоду №25771160496 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, Акт прийому-передачі еаданих послуг від 29.12.2025 року.

Із Акту прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року вбачається, що АБ «Соломко та партнери» на виконання Договору про надання правової (правничої) допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 надав послуги у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №227625918 від 07.01.2022 року боржником у якому є ОСОБА_1 на загальну суму 7000,00 грн.

Суд при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20, від 04.04.2024 у справі № 701/804/21, від 10.04.202 у справі № 530/259/21, від 10.04.2024 у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Верховний Суд також часто підкреслював необхідність детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за дублюючі одна одну послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків (зокрема, постанова від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15).

Для включення всієї суми витрат на правову допомогу у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень статей 137, 141 ЦПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Тож, у справі, яка розглядається, суд дійшов висновку про те, що справа не є складною, підготовка її до розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль, відтак визначені в переліку послуг вказані дії не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, та не є співмірними зі складністю справи.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Враховуючи наведені обставини, предмет спору, складність справи, виходячи із засад реальності та співмірності, суд вважає, що з відповідача на користь ТзОВ «ФК «Ейс» підлягає стягненню 3 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.526, 626, 628, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №227625918 від 07 січня 2022 року в розмірі 10700 (десять тисяч сімсот) гривень 45 копійок, яка складається з заборгованості за основним боргом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м.Київ Юрія Поправки, буд.6 каб.13, Київська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 05.09.2026 року.

Суддя В.О. Троцюк