Єдиний державний реєстр судових рішень
СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua
ідентифікаційний код 02886143
Справа №547/823/26
Провадження №2/547/732/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2026 року с-ще Семенівка
Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Самойленко Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Вареник К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в залі судових засідань Семенівського районного суду Полтавської області № 1 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
28.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" (далі ТОВ "Фінпром Маркет") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у кредит.
Позов обгрунтовано тим, що 22.01.2026 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6821772 від 22.01.2026, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 8000,00 грн строком на 365 днів (з 22.01.2026 по 21.01.2027) з фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі становить 1380,00 грн. Договір підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 035507, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу robot260175@gmail.com у порядку визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Кредитодавець на виконання умов кредитного договору виконав свої зобов`язання, зокрема, надав відповідачу грошові кошти шляхом їх перерахування на його банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи ТОВ "Європейська платіжна система".
25.02.2026 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінпром Маркет" укладено договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб - боржників, в тому числі за договором кредиту № 6821772 від 22.01.2026.
Відповідно до реєстру прав вимоги №5 від 20.05.2026 ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" відступило ТОВ "Фінпром Маркет" право вимоги заборгованостей до боржників на умовах, передбачених договором факторингу №25/02/26 від 25.02.2026, в тому числі до відповідача в сумі 30301,10 грн, з яких: 8000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 4940,00 грн - заборгованість за відсотками, 1361,10 грн заборгованість за комісією, 16000,00 грн - заборгованість за пенею/неустойкою.
Тому позивач просить стягнути з відповідача вищевказану заборгованість в розмірі 30301,10 грн, суму сплаченого ним судового збору в розмірі 2662,40 грн та 6500,00 грн витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 31.07.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву; витребувано письмові докази.
Представник позивача ТОВ "Фінпром Маркет" належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі до його електронного кабінету.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про відкриття спрощеного провадження у справі шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 56). Відзиву або будь-яких інших документів на спростування доводів позивача не подав, клопотань до суду не направив.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 22.01.2026 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6821772 від 22.01.2026, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 8000,00 грн строком на 365 днів (з 22.01.2026 по 21.01.2027), процентна ставка 0,95%, нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі становить 1380,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 5916,41 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту 37120,00 грн. Загальна вартість кредиту 29120,00 грн. Дата повернення кредиту 21.01.2027. Неустойка 400,00 грн в день. Договір підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 035507, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" (а. 15 зв. ст.-22).
Згідно із заявкою -опитувальником клієнта на отримання фінансового кредиту від 22.01.2026 відповідачем вказано номер електронного платіжного засобу НОМЕР_1 (а.с. 23).
Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" зазначено, що ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , ідентифікований ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису при укладенні договору № 6821772,одноразовий ідентифікатор 035507, час відправки ідентифікатора позичальнику 22.01.2026 09:37:12, номер телефону/електрона пошта, на яку було відправлено ідентифікатор ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 24).
Довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» від 27.05.2026 та платіжною інструкцією від 22.01.2026 підтверджено успішну платіжну операцію 22.01.2026 щодо перерахування коштів в розмірі 8000,00 грн відповідачу на картку № НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_2 (а.с. 25, 26 ).
З інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 18.08.2026 встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). З виписки по рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) за період з 22.01.2026 по 25.01.2026 вбачається, що на рахунок ОСОБА_1 надійшли грошові кошти в сумі 8000,00 грн 22.01.2026 (а.с. 58, 59).
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.
Визначення поняття зобов`язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронну комерцію", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.
Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що первісний кредитодавець ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" виконало свої зобов`язання за договором, перерахувало відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі, визначеному договором.
Проте, у порушення зазначених норм законодавства та умов договору, відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконує.
На час розгляду справи судом відповідачем не надано доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, розрахунок заборгованості не спростований.
Факт несплати відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів за користування кредитом підтверджується доданим до матеріалів справи розрахунком суми заборгованості (а.с. 6, 14).
Пунктом 1 частини 1 статті 512, статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
25.02.2026 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінпром Маркет" укладено договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб - боржників, в тому числі за договором кредиту № 6821772 від 22.01.2026 (а.с. 27-30, 31-32, 33).
Відповідно до реєстру прав вимоги №5 від 20.05.2026 ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" відступило ТОВ "Фінпром Маркет" право вимоги заборгованостей до боржників на умовах, передбачених договором факторингу №25/02/26 від 25.02.2026, в тому числі до відповідача в сумі 30301,10 грн, з яких: 8000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 4940,00 грн - заборгованість за відсотками, 1361,10 грн - заборгованість за комісією, 16000,00 грн - заборгованість за пенею/неустойкою (а.с. 31-32).
Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.
Принцип змагальності є одним із ключових принципів цивільного судочинства і грає важливу роль у судових процесах. Принцип змагальності передбачає, що кожна сторона у судовому процесі має можливість представити свою позицію, обґрунтувати свої вимоги чи заперечення і надати докази в підтримку своєї позиції
Відповідач доводів на спростування позовних вимог не надав.
Враховуючи викладене, суд виснує, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 8000,00 грн, заборгованості за процентами - 4940,00 грн, заборгованості за комісією - 1361,10 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені/неустойки в розмірі 16000,00 грн суд зважає на таке.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Договір про надання коштів у кредит між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено 22.01.2026, під час дії воєнного стану.
Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено нараховано пеню/неустойку за договором №6821772 від 22.01.2026.
З огляду на зазначене, пеня/неустойка в розмірі 16000,00 грн не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
За таких обставин, суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №6821772 від 22.01.2026 в розмірі 14301,10 грн.
Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6500,00 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу. Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст. 141 ЦПК України).
Так, для підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано: копію договору про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11.05.2026, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 11.05.2026, витяг з акту № 1-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11.05.2026 від 05.06.2026 на суму 4500,00 грн, що включає: судовий супровід в суді першої інстанції: підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів клієнта в суді (адвокат самостійно подає позовну заяву від імені клієнта, представляє інтереси як представник клієнта в суді), копію ордера на надання правничої (правової допомоги) ТОВ "Фінпром Маркет" адвокатом Ткаченко Ю.О., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Ткаченко Ю.О. (а.с. 33 зв.ст. -36,37, 38-39, 40).
Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
У постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Так, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову, часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягнення судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1256,56 грн (2662,40 х 14301,10 /30301,10).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 81,141, 263-265, 268, 273,354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_5 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку 334851) заборгованість за договором кредиту № 6821772 від 22.01.2026 у розмірі 14301,10 грн (чотирнадцять тисяч триста одна гривня 10 коп).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет"1500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" судовий збір у розмірі 1256,56 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" (місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204; код ЄДРПОУ 433 11346).
Відповідач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повне рішення складене 09.09.2026.
Суддя Л.М.Самойленко
Судове рішення № 139615935, Семенівський районний суд Полтавської області було прийнято 09.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 547/823/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: