Рішення № 139615772, 09.09.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 09.09.2026Справа № 554/11721/26 Провадження № 2/554/5548/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Черняєвої Т.М.,

за участі секретаря Кравченко А.А.

представника позивача адвоката Бибика В.А.

представника відповідача Труфан Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення матеріальної допомоги,-

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача звернувся до суду із позовною заявою до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення матеріальної допомоги, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену матеріальну допомогу в розмірі 198793,66 грн. та вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позову зазначив, що на підставі наказу від 29.04.2021 №120/0 позивача було звільнено з роботи відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі ліквідацією та скороченням штату працівників.

29.04.2021 між ОСОБА_1 та Державним підприємством обслуговування повітряного руху України був укладений договір №71 про виплату матеріальної допомоги за колективним договором., відповідно до якого підприємство зобов`язується виплатити працівнику матеріальну (грошову) допомогу, передбачену п.2.3.2. Додатку 19 до Колективного договору між адміністрацією підприємства та профспілками. Розмір матеріальної допомоги становить 250 000,00 грн.

Відповідач у справі частково виконав свої договірні зобов`язання щодо перерахування відповідних коштів, зокрема: 17.05.2021 р. відповідачем було виплачено 17068,78 грн., 15.12.2021 р . 17068,78 грн., 22.02.2022 р. 17068,78 грн., а всього виплачено 51206,34 грн. Разом з тим у зв`язку з частковим виконанням умов договору у відповідача утворилася заборгованість в сумі 198793,66 грн., яку прохає стягнути позивач.

Також позивачем зазначається, що орієнтовна сума понесених судових витрат складається із суми правничих послуг в розмірі 20000 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 06.08.2026 року відкрито провадження по справі, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

25.08.2026 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач прохав залишити позов без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, у разі сплати позивачем судового збору та судового розгляду просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування відзиву відповідач не заперечує факту, що між ним та позивачем укладено договір про виплату підприємством працівникові матеріальної допомоги. При цьому 29.04.2021 до договору сторонами було укладено додаткову угоду №1/72 про заміну сторони у зобов`язанні, за умовами якої сторони дійшли взаємної згоди змінити підприємство з Харківського регіонального структурного підрозділу на Дніпровський регіональний структурний підрозділ Украероруху. Згідно п.2.3. Договору, розмір матеріальної допомоги становить 250 000, 00 грн.

Згідно п.3.2.Договору, підприємство повинно перерахувати працівнику матеріальну допомогу за вирахуванням обов`язкових податків і зборів, чинних на момент виплати певної частини матеріальної допомоги щодо яких підприємство є податковим агентом. Отже у п.2.3. Договору зазначена сума матеріальної допомоги без вирахування обов`язкових податків і зборів.

Відповідачем у справі згідно умов договору було здійснено 3 виплати, а саме: 17154,55 грн. на рахунок позивача згідно платіжної інструкції від 17.05.2021 №861; 3835,80 грн. податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету згідно платіжної інструкції від 17.05.2021 р. № 862; 319, 65 грн. військовий збір до відповідного бюджету згідно платіжної інструкції від 17.05.2021 р. №863; 17154,55 грн. на рахунок позивача згідно платіжної інструкції від 15.12.2021 р. №3482; 3385 грн. податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету згідно платіжної інструкції від 15.12.2021 р. № 3483; 319, 65 грн. - військовий збір до відповідного бюджету згідно платіжної інструкції від 15.12.2021 р. №3484; 17154,55 грн. - на рахунок позивача згідно платіжної інструкції від 22.02.2022 №381; 3835,80 грн. - податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету згідно платіжної інструкції від 22.02.2022 р. № 382; 319,65 грн. - військовий збір до відповідного бюджету згідно платіжної інструкції від 22.02.2021 р. №383.

Водночас на час звернення з позовом до суду сума невиплаченої матеріальної допомоги складає 186 070 грн.

Згідно ст.11 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.

Також у відзиві зазначено, що у зв`язку із введенням правового режиму воєнного стану в Україні, скасування повітряного сполучення призвело до того, що відповідач із 24.02.2022 р. взагалі позбавлений можливості отримувати будь-який дохід від господарської діяльності, наявні кошти були повністю вичерпані та власні грошові кошти у підприємства відсутні.

Дана ситуація склалась у наслідок об`єктивних обставин, що є винятковими, надзвичайними, невідворотними та такими, що знаходяться поза волею то контролем Украероруху (збройна агресія російської федерації проти України, введення воєнного станув Україні).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Також зазначив щодо суми яка підлягає до стягнення, а саме просив стягнути з відповідача 198 793,66 грн. невиплаченої матеріальної допомоги. Вказав, що позивачу ОСОБА_1 було виплачено всього 51206 грн. 34 коп. по 17 000 грн. трьома платежами: 17.05.2021, 1512.2021 р. та 22.02.2022 р.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, оскільки вина відповідача щодо невиплати у даному випадку відсутня. Щодо розміру невиплаченої матеріальної допомоги вказала, що він становить 186070 грн. та буде виплачений після закінчення військового стану. Зазначила, що на даний час підприємством не здійснюється господарська діяльність в зв`язку з веденням військового стану у країні.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивача ОСОБА_1 згідно наказу від 29.04.2021 за № 122/10 звільнено з роботи відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі ліквідацією та скороченням штату працівників.

29 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та Державним підприємством обслуговування повітряного руху України був укладений договір №71 про виплату матеріальної допомоги за колективним договором.

Відповідно до умов вказаного договору підприємство зобов`язується виплатити працівнику матеріальну (грошову) допомогу, передбачену п.2.3.2 Додатку 19 до Колективного договору між адміністрацією підприємства та профспілками.

Згідно пунктів 2.2 та 2.3 вказаного договору дата звільнення працівника (відповідно до наказу) 29.04.2021 р., посадовий оклад працівника для розрахунку матеріальної допомоги з урахуванням доплати за знання та постійне використання в роботі іноземної мови, як такої, що збільшує посадовий оклад становить 21310,00 грн.; стаж безперервної роботи працівника на підприємстві становить 27 років 03 місяців та 29 днів. Розмір матеріальної допомоги становить 250 000,00 грн.

Згідно п.3.1. Договору, підприємство виплачує працівнику матеріальну допомогу у наступному порядку: 1 посадовий оклад, протягом 10 банківських днів із дати початку дії цього договору; залишок суми матеріальної допомоги - по 1 (одному) посадовому окладу кожні 2 (два) місяці, які починають відліковуватись з 12-го місяця з дати підписання цього договору до повної виплати для матеріальної допомоги за пунктами 6.25.2. та 6.25.4. Колективного договору; 6-го (шостого) місяця з дати підписання цього договору до повної виплати для матеріальної допомоги за пунктом 2.3.2. Додатку 19 Колективного договору.

Відповідно до п.3.3. Договору, матеріальна допомога перераховується з банківського рахунку підприємства на банківський рахунок працівника, повідомлений працівником при укладенні цього договору.

Згідно п.4.2. Договору, при порушенні підприємством умов договору сума матеріальної допомоги (її залишок) та нарахована пеня можуть стягуватись працівником у судовому порядку.

Відповідно п.5.1. Договору, цей договір набуває чинності з дня звільнення працівника або з дня підписання цього договору залежно від того, яка дата настає пізніше та діє до повної виплати підприємством матеріальної допомоги.

Спірні правовідносини регулюються главою 47 «Поняття зобов`язання. Сторони у зобов`язанні», главою 48 «Виконання зобов`язання», главою 51 «Правові наслідки порушення зобов`язання. Відповідальність за порушення зобов`язання» розділу І «Загальні положення про зобов`язання» та главою 52 «Поняття та умови договору», главою 53 «Укладення, зміна і розірвання договору» розділу ІІ «Загальні положення про договір» книги п`ятої «Зобов`язальне право», а також главою 52 «Правові наслідки порушення зобов`язання. Відповідальність за порушення зобов`язання» розділу І «Загальні положення про зобов`язання» книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України.

Згідно до ч.1 та ч.2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, передати майно, виконати роботу, надати по слугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання),а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Згідно ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1ст.611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до Додаткової угоди №1/72 про зміну сторони в зобов`язанні до Договору №71 від 29.04.2021 року укладеним 29.04.2021 року вбачається, що у зв`язку зі зміною в організаційній структурі підприємства Харківського РСП Украероруху всі права і зобов`язання по діючому договору передаються до Дніпровського РСП Украероруху з 29.04.2021 р.. сторони дійшли до взаємної згоди змінити підприємство з Харківського РСП Украероруху на Дніпровський РСП Украерорух.

Відповідно до Наказу Т.в.о. директора Дніпровського регіонального структурного підрозділу ДП Обслуговування повітряного руху України, з метою виконання Договору №71 від 29.04.2021 року між державним підприємством обслуговування повітряного руху та ОСОБА_1 про виплату матеріальної допомоги за Колективним договором в загальній сумі 250 000,00 грн. наказано головному бухгалтеру ОСОБА_2 здійснювати виплату матеріальної допомоги ОСОБА_1 у наступному порядку ??21 310,00 грн. (з 29.04.2021 до 17.05.2021); 21 310,00 грн. у період з 29.10.2021 до 28.12.2021; 21 310,00 грн. у період з 29.12.2021 до 28.02.2022; 21 310,00 грн. у період з 01.03.2022 до 30.04.2022; 21 310,00 грн. у період з 01.05.2022 до 30.06.2022; 21 310,00 грн. у період з 01.07.2022 до 31.08.2022; 21 310,00 грн. у період з 01.09.2022 до 31.10.2022; 21 310,00 грн. у період з 01.11.2022 до 31.12.2022; 21 310,00 грн. у період з 01.01.2023 до 28.02.2023; 21 310,00 грн. у період з 01.03.2023 до 30.04.2023; 21 310,00 грн. у період з 01.05.2023 до 30.06.2023; 15 590,00 грн. у період з 01.07.2023 до 31.08.2023.

Відповідно до платіжної інструкції 17.05.2021 року ДРСПДПОПР України здійснено платіж на суму 17 154,55 грн. отримувач ОСОБА_1 , в призначені платежу зазначено «Поповнення рахунку неоподаткована матеріальна допомога за травень 2021 р. для ОСОБА_1 без ПДВ».

Відповідно до платіжної інструкції 17.05.2021 року ДРСПДПОПР України здійснено платіж на суму 3835,80 грн. отримувач ГУК у Дн-й обл../м. Дніпро/11010100, в призначенні платежу вказано «Податок з доходу найм. пр.. за травень 2021 р., неопод. мат. доп. за травень2021 р. без ПДВ».

Відповідно до платіжної інструкції 17.05.2021 року ДРСПДПОПР України здійснено платіж на суму 319,65 грн. отримувач ГУК у Дн-й обл../м. Дніпро/11010100, в призначенні платежу вказано «Військовий збір, 1,5 % за травень 2021 р., неопод. мат. доп. за травень 2021 р. без ПДВ».

Відповідно до платіжної інструкції 15.12.2021 року ДРСПДПОПР України здійснено платіж на суму 17 154,55 грн. отримувач ОСОБА_1 , в призначені платежу зазначено «Поповнення рахунку неоподаткована матеріальна допомога за грудень 2021 р. для ОСОБА_1 без ПДВ».

Відповідно до платіжної інструкції 15.12.2021 року ДРСПДПОПР України здійснено платіж на суму 3835,80 грн. отримувач ГУК у Дн-й обл../м. Дніпро/11010100, в призначенні платежу вказано «Податок з доходу найм. пр. за грудень 2021 р., неопод. мат. доп. за грудень 2021 р. без ПДВ».

Відповідно до платіжної інструкції 15.05.2021 року ДРСПДПОПР України здійснено платіж на суму 319,65 грн. отримувач ГУК у Дн-й обл../м. Дніпро/11010100, в призначенні платежу вказано «Військовий збір, 1,5 % за грудень 2021 р., неопод. мат. доп. за грудень 2021 р. без ПДВ.

Відповідно до платіжної інструкції №381 від 22.02.2022 року вбачається, що Дніпровським РСП здійснено платіж на суму 17 154,55 грн. отримувач ОСОБА_1 , в призначені платежу зазначено «Поповнення рахунку неоподаткована мат. допомога за лютий 2022 р. для ОСОБА_1 без ПДВ».

Відповідно до платіжної інструкції №382 від 22.02.2022 р. вбачається, що Дніпровським РСП здійснено платіж на суму 3835,80 грн. отримувач ГУК у Дн-кій обл./м. Дніпро/11010100, в призначенні платежу вказано «Податок з дох. найм. пр. за лютий 2022 р., неопод. мат. доп. за лютий 2022 р. пер. на п.к. Без ПДВ».

Відповідно до платіжної інструкції№ 383 від 22.02.2022 р. вбачається, що Дніпровським РСП здійснено платіж на суму 319,65 грн. отримувач ГУК у Дн-кій обл./ОТГ смт Солоне, в призначенні платежу вказано «Військовий збір, 1,5 % за лютий 2022 р., неоподатк. мат. доп. за лютий 2022 р., пер. на п,к. Без ПДВ.

Отже за вказаним договором з боку Украерорух виплачено 63930 грн., в тому числі на користь ОСОБА_1 матеріальна допомога 51463,65 грн., із яких 11507,40 грн. ПДФО та 118,95 грн. військовий збір.

Отже з боку Украерорух на користь ОСОБА_1 сума невиплаченої матеріальної допомоги за договором складає 186 070 грн. Ідентична сума розрахунку боргу зазначена відповідачем у відзиві.

Таким чином, суд вважає підтвердженою суму заборгованості відповідача перед позивачем ОСОБА_1 в сумі 186 070 грн.

Суд, відхиляє доводи відповідача щодо неможливості виконання умов договору про виплату матеріальної допомоги №71 від 29.04.2021 у зв`язку із виданням 30.03.2022 наказу №141 «Про призупинення дії окремих положень Колективного договору», оскільки зміст вказаного наказу не поширюється на договірні правовідносини, що виникли між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем Державним підприємством обслуговування повітряного руху України. Які регулюються нормами цивільного законодавства.

Також суд відхиляє доводи відповідача щодо неможливості проведення виплат згідно Договору з підстав настання форс-мажорних обставин. Наявність форс-мажорних обставин може засвідчуватись Торгово-промисловою палатою України.

Відповідно до ст.14-1 ЗУ «Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні, сторона яка посилається на дію форс-мажорних обставин повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку.

Відповідно до опублікованого на сайті Торгово-промислової палати України листа №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05:30 години 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Засвідчено форс-мажорні обставини: військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05:30 годин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента, підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язаням/обов`язком виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання яких форс-мажорних обставин.

Разом з цим, лист Торгово-промислової палати України не є достатнім підтвердженням настання форс-мажорних обставин, оскільки не є індивідуальним сертифікатом, виданим на підставі ст.14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні».

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 01.06.2021 у справі №910/9258/20, від 06.10.2022 у cправі №911/1805/21 зазначено, що статтею 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те,що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Виходячи з наведених норм законодавства, висновків Верховного Суду, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.

Однак, відповідач Державне підприємство обслуговування повітряного руху України не надано доказів засвідчення Торгово-промисловою палатою України за його зверненням про введення воєнного стану, як форс-мажорної обставини, що об`єктивно унеможливлює виконання ним зобов`язань за договором № 71 від 29 квітня 2021 року.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 невиплачену матеріальну допомогу в розмірі 186 070 грн. В інші частині позову відмовити, оскільки суд вважає підтвердженою суму заборгованості відповідача перед позивачем ОСОБА_1 в сумі 186 070 грн.

Відповідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Також стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на корить держави судовий збір у розмірі 1 860,70 грн.

Керуючись ст.ст.12, 81,130,131, 141, 212, 229, 263, 350, 354 ЦПК України , суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення матеріальної допомоги - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 невиплачену матеріальну допомогу в розмірі 186 070 грн.

В інші частині позову відмовити.

Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь держави судовий збір у розмірі 1 860,70 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, місце знаходження 08324, Київська область, Бориспільський район, територіальна громада Гірська, «Украерорух», масив, будинок 1, код ЄДРПОУ 19477064.

Суддя Т.М. Черняєва