Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 530/788/26
2/530/700/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А І Н И
01.09.2026 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в місті Зіньків Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
14.04.2026 року до Зіньківського районного суду Полтавської області надійшли матеріали справи Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У позовній заяві представник позивача зазначив, що 27.07.2025 р. між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про надання кредиту №1581-1241, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 15800,00 грн, строк кредитування - 365 днів, базовий період 30 днів, знижена % ставка 1,00 % в день, стандартна ставка - 1,00 % в день, комісія за видачу кредиту - 15,00 %. Позивач виконав умови договору, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Відповідач не виконував умов кредитного договору належним чином, внаслідок чого станом на 24.02.2026 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 66278,00 грн, з яких 18000,00 грн - заборгованість за кредитом, 36578,80 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 9000,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами річних, заборгованість по комісії 2700 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість в сумі 66278,80 грн та судовий збір.
Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 14.05.2026 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Представник позивача просив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачу ОСОБА_1 було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та супровідний лист за адресою його місця реєстрації, що підтверджується поштовим повідомленням, 23.06.2026 року відповідач отримав зазначений лист, відзив на позов не надіслав.
Відповідно до ст. 128 ЦПК України судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов висновку з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч.2ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Судом встановлено, що 27.07.2025 р. між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про надання кредиту №1581-1241, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 15800,00 грн, строк кредитування - 365 днів, базовий період 30 днів, знижена % ставка 1,00 % в день, стандартна ставка - 1,00 % в день, комісія за видачу кредиту - 15,00 %. Позивач виконав умови договору, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Відповідач не виконував умов кредитного договору належним чином, внаслідок чого станом на 24.02.2026 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 66278,00 грн, з яких 18000,00 грн - заборгованість за кредитом, 36578,80 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 9000,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами річних, заборгованість по комісії 2700 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість в сумі 66278,80 грн та судовий збір.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Так, статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмір та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як зазначено в ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Як зазначено в ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно доч.1ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитор свої зобов`язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти в сумі 15800,00 грн та 2200,00 грн (квитанції від 27.07.2025 р. та 29.07.2025 р.), а відповідач у добровільному порядку та у встановлені договором строки їх не повернула, тому утворилась заборгованість за кредитним договором, згідно розрахунку заборгованості за договором №1581-1241 ,яка станом на 24.02.2026 року становить в розмірі 66278,00 грн, з яких 18000,00 грн - заборгованість за кредитом, 36578,80 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 9000,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами річних, заборгованість по комісії 2700 грн.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач ОСОБА_1 порушує взяте на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за наданим кредитом та відсотками ,що становить 54578,80 грн.
Що стосується вимог стосовно стягнення суми заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України у сумі 9000 грн та заборгованості по комісії у сумі 2700 грн , то суд зазначає наступне :
Законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України було доповнено пунктом 18, відповідного до якого визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З матеріалів справи вбачається, що заявлена вимога про стягнення неустойки (пені) за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором та комісії нараховані після 24.02.2022 року.
В зв`язку з цим, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 27.07.2025 року у розмірі 54578,80 грн., що складається із заборгованості за кредитом та відсотками.
В частині позовних вимог про стягнення суми заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України та комісії слід відмовити.
Що стосується судових витрат суд зазначає:
Позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2662,40 грн
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов задоволено на 82,34 % (54578,8грн / 66278,8 грн).
Відповідно, стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2192,22 грн. (2662,40х82,34%/100=2192,22 ).
На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 527, 530, 549, 551, 1049, 1050, 1054, ЦК України, ст.12,13,19, 81, 210, 247, 258-259, 263-268,274-279, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598, суму заборгованості за кредитним договором № 1584-1241 від 27.07.2025 р. в розмірі 54578 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот сімдесят вісім ) грн 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598, судовий збір в сумі 2192 (дві тисячі сто дев`яносто дві ) грн. 22 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. В. Ситник
Судове рішення № 139615231, Зіньківський районний суд Полтавської області було прийнято 01.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 530/788/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: