Рішення № 139615130, 08.09.2026, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/645/26

Провадження № 2/529/597/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Чуб К.В.,

за участю секретаря с/з Онищенко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ Споживчий центр звернулося з позовом до суду про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 25.11.2025-100001367 від 25.11.2025 у розмірі 10800,00 грн., в якому також просить стягнути з відповідачки судові витрати у справі, зокрема, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 120,18 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 25.11.2025 між ТОВ Споживчий центр та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 25.11.2025-100001367, згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 3000,00 грн., строком на 140 днів, до 13.04.2026, процентна ставка фіксована та становить 1 % за один день користування кредитом. Також договором передбачена комісія, пов`язана з наданням кредиту в розмірі 20% від суми кредиту, що складає 600,00 грн. Відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 10800,00 грн., які складаються з 3000 грн. - за тілом кредиту, 4200 грн. - за процентами, 600 грн. комісії за надання кредиту, 3000 грн. відсотків, нарахованих на підставі 625 ЦПК України.

28.07.2026 ухвалою судді відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

31.07.2026 від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив, відповідно до якого остання заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у позові. Вказує, що вона не визнає факт свідомого укладення нею спірного договору, вона не мала волевиявлення на отримання кредитних коштів. Відповідачка зазначає, що електронний підпис для оформлення кредиту особисто не застосовувала. Також звертає увагу, що заявлена сума боргу є юридично необґрунтованою, оскільки у період дії воєнного стану заборонено нараховувати штрафи та пеню. Крім того, загальна сума нарахованих вимог перевищує основний борг у 3,5 рази, що суперечить принципам добросовісності та розумності.

05.08.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що між сторонами було укладено кредитний договір в електронній формі відповідно до норм чинного законодавства. При проходженні автентифікації було встановлено особу відповідачки шляхом отримання відповідних даних, перелік якої визначено в електронній анкеті специфікації взаємодії абонентського вузла з центральним вузлом Системи BankID Національного банку. ТОВ «Споживчий центр» виконало свої зобов`язання за договором, надавши відповідачці кредит, проте відповідачка не виконує свої зобов`язання за договором.

03.09.2026 відповідачка ОСОБА_1 подала заперечення на відповідь на відзив, у яких заявила, що спірний договір не укладала, заяв на отримання коштів не подавала та зазначила, що кредитної заборгованості не визнає. Вказала, що її персональними даними без її відома скористалися сторонні особи (шахраї). Крім того зазначила, що має статус одинокої матері і самостійно виховує та утримує двох неповнолітніх дітей, тому у випадку, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення позову, просить надати розстрочку виконання рішення строком на 12 місяців.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у відповіді на відзив просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, у запереченнях на відповідь на відзив просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.11.2025 між ТОВ Споживчий центр та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 25.11.2025-100001367, згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 3000,00 грн. строком на 140 днів, з кінцевим терміном повернення 13.04.2026.

Відповідно до пункту 6 кредитного договору тип процентної ставки фіксована незмінна, а її розмір становить 1% за 1 (один) день користування кредитом. Також договором передбачена комісія, пов`язана з наданням кредиту, яка складає 20% від суми кредиту, що становить 600,00 грн. (а.с. 22-29).

Згідно інформації отриманої з центрального вузла Системи BankID НБУ на електронний запит на ідентифікацію з даними користувача 25.11.2025 проведено ідентифікацію позичальника: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зворот а.с. 37).

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 1-2805 від 28.05.2026 за допомогою платіжного сервісу "iPay.ua" 25.11.2025 проведена успішна транзакція на суму 3000,00 грн. за реквізитами, вказаними відповідачкою у кредитному договорі (а.с. 21).

З розрахунку вбачається, що заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 25.11.2025-100001367 від 25.11.2025 складає 10800,00 грн., з яких: 3000,00 грн. основний борг, 4200,00 грн. проценти, нараховані за період з 25.11.2025 по 13.04.2026, 600,00 грн. комісія, 3000,00 грн. проценти, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України (а.с. 35-36).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується ЗУ "Про електронну комерцію" (далі - Закон).

Відповідно до ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 (позика), якщо інше не встановлено параграфом 2 (кредит) і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачкою ОСОБА_1 було отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені у кредитному договорі і вона користувався ними. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачка не дотрималася взятих за договором зобов`язань.

Щодо тверджень відповідачки, що вона не підписувала кредитний договір, не мала реальної можливості користуватися та розпоряджатися грошовими коштами, які були перераховані, суд зазначає, що будь-яких доказів на спростування доводів позивача, як то доказів можливого заволодіння особистими даними відповідачки, у тому числі через вчинення шахрайських дій (зокрема звернення з відповідною заявою до правоохоронних органів), тощо відповідачкою не надано.

Отже, враховуючи ті обставини, що в порушення умов кредитного договору відповідачка ОСОБА_1 фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку не повернула, чим порушила права кредитора, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитними коштами та комісії за надання кредиту підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 3000,00 грн. заборгованості за процентами, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

З аналізу норм матеріального права, зокрема ст.ст. 1048-1050 ЦК України слідує, що відповідальність за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України настає після спливу визначеного договором строку позики (кредиту) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, коли право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що останній просить стягнути з відповідачки на підставі ст. 625 ЦК України проценти, нараховані у строк наданого кредиту та одночасно з процентами, передбаченими договором. З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_1 , нарахованих позивачем процентів на підставі ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають.

Крім того варто відмітити, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином з відповідачки підлягає стягненню заборгованість за договором №25.11.2025-100001367 від 25.11.2025 у загальному розмірі 7800,00 грн., яка складається з 3000,00 грн. за тілом кредиту, 4200,00 грн. за процентами, 600,00 грн. за комісією за видачу кредиту.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відсоток задоволеності позовних вимог складає 72,22 %, тому з відповідачки на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню судовий збір за подання позову в розмірі 1922,78 грн (2662,4 грн * 72,22 %).

Вимога позивача про стягнення витрат на оплату послуг поштового зв`язку при направленні відповідачці позовної заяви з додатками в сумі відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв`язку, задоволенню не підлягає, оскільки вказані витрати не охоплюються положеннями статті 133 ЦПК України, а направлення копії позовної заяви з доданими документами відповідачу передує відкриттю провадження у справі та є процесуальним обов`язком позивача. Крім того, 120,18 грн., які позивач просить покласти на відповідачку, витрачено позивачем на поштове відправлення, здійснене не у належний спосіб, про що було постановлено ухвалу про усунення недоліків.

Щодо заяви відповідачки про розстрочку виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статті 265, 267 ЦПК України не містять окремо визначені підстави для розстрочення виконання рішення суду, тому застосовуються положення ст. 435 цього Кодексу.

За змістом ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його не можливим. Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Відповідачка стверджує, що самостійно виховує та утримує двох неповнолітніх дітей, має статус одинокої матері, наразі не має постійного офіційного доходу, тому перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Проаналізувавши обставини справи, враховуючи введений в Україні Указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим ЗУ від 24.02.2022 № 2101-ІХ, воєнний стан, який триває донині, з огляду на виклики, які постали перед українським суспільством внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації, що призвело до значного погіршення матеріального становища громадян, суд вважає за можливе клопотання відповідачки задовольнити частково та розстрочити виконання судового рішення щомісячними платежами в рівних частинах строком на 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12-13, 76-81, 83, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором № 25.11.2025-100001367 від 25.11.2025 у загальному розмірі 7800,00 грн. та судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору в розмірі 1922,78 грн., а всього 9722 (дев`ять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 78 коп.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення у розмірі 9722 (дев`ять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 78 коп. на строк 3 (три) місяці шляхом сплати щомісячного платежу у розмірі 3240 (три тисячі двісті сорок) грн. 93 коп., з дати набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне найменування сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Головуючий: К.В. Чуб