Постанова № 139614805, 04.09.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1503/26

Провадження № 3/379/543/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 рокум.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Невгад Олександр Вікторович, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , не працюючого, до адміністративної відповідальності притягувався 22.07.2026 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

У С Т А Н О В И В :

05.08.2026 близько 09 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , вчиняв домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме проти її волі закрив її в будинку та виражався нецензурною лайкою, чим своїми діями завдав шкоди психологічному здоров`ю останньої, дане діяння вчинено повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

За указаним фактом працівником поліції на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 976921 від 08.08.2026 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того 06.08.2026 близько 00 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , вчиняв домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , що виражалося у постійному цькуванні, штурханні і залякуванні, чим завдано шкоди психологічному здоров`ю останньої, дане діяння вчинено повторно протягом року.

За указаним фактом працівником поліції на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 848655 від 06.08.2026 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 04.09.2026 матеріали адміністративних справ №379/1503/26 провадження №3/379/543/26, та №379/1625/26 провадження №3/379/580/26, були об`єднані в одне провадження із присвоєнням об`єднаній справі № 379/1503/26, провадження №3/379/543/26.

У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП не визнав та заперечив, що вчиняв щодо своєї дружини ОСОБА_2 дії, опис яких наведено в протоколах про адміністративні правопорушення. ОСОБА_1 визнав факт розбиття вікна ломом, пояснюючи свої дії тим, що хотів потрапити до будинку, оскільки всередині знаходилися його особисті речі.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_1 - її чоловік, але вони вже перебувають в процесі розлучення через те, що між ними склались вкрай негативні стосунки. Чоловік постійно поводить себе агресивно , погрожує їй та залякує її, знущається над нею, нищить її майно та викидає її речі, виганяє її з належного їй будинку. 21.06.2026 року вона вже була жертвою домашнього насильства з боку ОСОБА_1 за що постановою судді Таращанського районного суду Київської області від 22.07.2026 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Але він продовжував вчиняти протиправні дії щодо неї. Так, 05.08.2026 вранці він та замкнув її в будинку та пішов з дому на роботу, при цьому висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, вимагав від неї віддати йому речі, які раніше вже забрав. Вона з цього приводу викликала поліцію. Крім того, в цей же день вночі він прийшов додому близько півночі в стані алкогольного сп`яніння. З незрозумілих причин не став своїми ключами відкривати двері, замість цього металевим ломом пошкодив вікно на кухні, намагався залізти через нього в будинок, але не зміг. При цьому погрожував, що вона не доживе до ранку, лаявся в її бік та поводився вкрай агресивно. Вона знову викликала поліцію. Після цього, ОСОБА_1 сидів на лавці на подвір`ї будинку, де пив горілку. Потерпіла зазначила, що агресивна поведінка чоловіка та пошкодження майна викликали у неї реальний страх за своє життя та здоров`я, спричинили шкоду її психічному здоров`ю, оскільки через це вона перебуває в стані стресу, сильно хвилюється через агресивну поведінку ОСОБА_1 та його погрози на її адресу, які вона вважає реальними. Через це вона просила свого батька ночувати у неї в будинку, щоб він міг її захистити.

Суд, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілу, вивчивши матеріали, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, за обставин, наведених у протоколах від 06.08.2026 та 08.08.2026 підтверджується зібраними у справі доказами.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, 19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, яким стаття 173-2 КУпАП викладена в новій редакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Частина 3 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі Закон) визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

За положенням ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- відомостями протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД № 976921 від 06.08.2026 та ВАД № 848655 від 06.08.2026;

-диском з відеозаписами з нагрудних камер №476435 та №476744 від 06.08.20264;

-довідкою про визначення повторності порушення ГБ від 06.08.2026;

-копією постанови Таращанського районного суду Київської області № 379/1352/26 від 22.07.2026;

-заявами потерпілої ОСОБА_2 від 05.08.2026 та від 06.08.2026;

-поясненнями ОСОБА_1 від 08.08.2026;

-поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 06.08.2026;

-рапортом від 06.08.2026;

Отже, суддя кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, матеріали, що характеризують особу, яка притягається до відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують її відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.

Згідно ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями за будь-яке з вчинених правопорушень. В зв`язку з цим матеріали щодо вищевказаних правопорушень були об`єднані в одне провадження.

Згідно із ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Щодо застосування заходів, передбачених ст. 39-1 КУпАП, то суд враховує, що це право суду, а не обов`язок, оскільки вказана норма, передбачає, що у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Тому, враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, зважаючи на особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності і на нього накладалось адміністративне стягнення у виді штрафу, що не дозволило запобігти вчиненню ним нових правопорушень, за які передбачена відповідальність ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, йому необхідно призначити адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу. Вказаний вид стягнення в цьому випадку суд вважає доцільним і достатнім для його виправлення, а також для попередження вчинення ним нових правопорушень, без застосування положень ст. 39-1 КУпАП.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись статтями 33-35, 173-2 ч. 3, 283, 284, 285, 287, 294, 299, 300 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) грн. 00 коп. (отримувач коштів ГУК у Київ.обл/Таращанська міс/21081100 ЄДРПОУ 37955989, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок IBAN UA298999980313020106000010850, код класифікації доходів бюджету 21081100).Отримувач коштів ГУК у Київ.обл/Таращанська міс/21081100 ЄДРПОУ 37955989, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок IBAN UA298999980313020106000010850, код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп .

Реквізити: стягувач Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код стягувача (за ЄДРПОУ): 26255795, отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити правопорушнику його обов`язок сплатити штраф не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя О.В. Невгад