Ухвала суду № 139614518, 09.09.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 369/4048/15-ц

Провадження №2/367/5886/2026

УХВАЛА

Іменем України

09 вересня 2026 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області

головуючого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Ірпені цивільну справу № 369/4048/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк" Надра", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

УСТАНОВИВ:

15 квітня 2026 року в провадження судді Ірпінського міського суду Київської області надійшла цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк" Надра", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Ухвалою суду від 16 квітня 2026 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

У підготовчі засідання, призначені на 21 травня 2026 року, 17 червня 2026 року, 10 серпня 2026 року, 09 вересня 2026 року представник позивача не з`явився, причини неявки суду не повідомлено, про час та місце розгляду справи позивач та представник позивача повідомлені своєчасно та належним чином в електронному кабінеті через підсистему «Електронний суд». Заяв про розгляд справи за відсутності представника позивача матеріали справи не містять.

09 вересня 2026 представник позивача надала суду письмову заяву, в якій просила суд закрити провадження у справі на підставі п.3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи доходить висновку про залишення позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача/його представника до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача та/або його представника в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті. Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Згідно з абз. 2 п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Відповідно довимог ч.ч.1,4,5 ст.14 ЦПК Україниу судах функціонує Єдинасудова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповіднодо закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесуу судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

З матеріалів справи вбачається, що в підготовчі засідання, призначені на 21 травня 2026 року, 17 червня 2026 року, 10 серпня 2026 року, 09 вересня 2026 року представник позивача не з`явився. Про час та місце розгляду справи позивач та представник позивача, які мають зареєстровані Електронні кабінети у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, повідомлені своєчасно та належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних документів на зазначені дати судових засідань в електронному вигляді документу: «Судова повістка про виклик до суду» до електронного кабінету.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).

Необхідно також відмітити, що залишення позову без розгляду на стадії саме підготовчого засідання з підстав неявки позивача не допускалося відповідно до процесуальних вимог та до постанови ВС/КЦС у справі № 752/21845/19 від 19.05.2021.

Як наголосила ВП ВС, правові висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формулюються виходячи з конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права (постанова ВП ВС від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20), п. 68).

Однак, Законом№ 3200-IX від 29.06.2023 року у п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України внесені зміни та викладено дану норму процесуального закону а такій редакції «3) належним чином повідомлений позивач повторно нез`явився упідготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи».

Таким чином, на сьогодні положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України чітко закріплюють право суду залишити позовну заяву без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно нез`явився упідготовче засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене вище в даній ухвалі, неявка представника позивача в підготовче засідання є повторною в розумінні положень ч.5 ст. 223 ЦПК України і суду не надано доказів на підтвердження поважності причин неявки сторони позивача в підготовче засідання.

Верховний Суд у своїй постанові від 22.05.2019 року по справі № 310/12817/13 вказав, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Відповідно до статті 10 ЦПКУкраїни визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 10.07.2017 року у справі «Гінчо проти Португалії» Європейський суд з прав людини зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, ЄСПЛ у рішеннях у справах «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року, зазначив, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Таким чином, оскільки належним чином повідомлений представник позивача повторно не з`явився в підготовче засідання, про причини неявки суду не повідомив та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд вважає необхідним застосувати наслідки, передбачені в п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України (в редакції Закон України № 3200-IX від 29.06.2023) та постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду в підготовчому засіданні.

Керуючись ст,ст. 200, 257, 260 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк" Надра", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть отримати за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.П. Одарюк