Ухвала суду № 139614405, 09.09.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"09" вересня 2026 р. Справа № 363/5731/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Вишгород

Слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №12026111150000632 відомості про яке внесено до ЄРДР 05.08.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Вишгорода, Вишгородського району, Київської області, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

ВСТАНОВИВ:

Вказане клопотання надійшло до Вишгородського районного суду Київської області 08.09.2026 року. В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12026111150000632 від 05.08.2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Так, в не встановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше 18.07.2026 року, у денну пору доби, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_4 , який правомірно перебував за адресою: АДРЕСА_1 , спільно із ОСОБА_5 , виник злочинний умисел на таємне викрадення майна, що належить останній. В подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій умисел на таємне заволодіння майном, що належить потерпілій ОСОБА_5 , в не встановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше 18.07.2026 року, правомірно перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що в Україні діє воєнний стан, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та він залишиться не поміченим, без відома та дозволу потерпілої, таємно викрав мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 14C 8\256 GB», вартістю 4 783,33 грн. (чотири тисячі сімсот вісімдесят три гривні 33 коп.). Викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 4 783,33 грн. (чотири тисячі сімсот вісімдесят три гривні 33 коп.).

Окрім того, 04.08.2025 року, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, проте не пізніше 21 год. 40 хв., ОСОБА_4 правомірно перебуваючи по АДРЕСА_1 ,поблизу домоволодіння за АДРЕСА_2 , де у останнього повторно виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, що належить ОСОБА_6 . Далі, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 , повторно діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, достовірно знаючи, що в Україні діє воєнний стан, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, в той же день та час, з застосуванням фізичної сили рук, відчинивши хвіртку паркану, проник на територію домоволодіння за АДРЕСА_2 , де переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та він залишиться не поміченим, підійшов до господарського будинку, що розташований за вищевказаною адресою та шляхом застосування фізичної сили рук, відтиснув вікно, протиправно проник до господарського приміщення, розташованого на території домоволодіння.

Перебуваючи в зазначеному приміщені, ОСОБА_4 виявив майно потерпілої ОСОБА_6 , а саме: електричний лобзик синього кольору марки «Expert TOOLS» моделі «М1Q-80», 220 В, 50ГЦ, вартістю 520,50 (п`ятсот двадцять грн 50 коп.); пристрій для вирівнювання волосся марки «Modeling Comb», вартістю 328,67 (триста двадцять вісім грн. 67 коп.); лампи ксенонові для автомобіля марки «MGTY LIGHT»; GPS навігатор з маркуванням «Piranha Infiniti HD White», код P38516482; ящик з інструментами марки «Yato YT-14451» вартістю 668,27 (шістсот шістдесят вісім грн. 27 коп.); шліфувальна машинка марки «Grinder Angle 500W»; машинка для стрижки волосся марки «Moser Germany», вартістю 853,34 (вісімсот п`ятдесят три грн. 34 коп.); металевий напильник марки «OREGON»; металеві плоскогубці без маркування у кількості три штуки, вартістю 360,00 (триста шістдесят грн. 00 коп.); акумулятор для мопеда марки «Leader YTX4L-BS 12V4h»; три будівельних молотків без маркування, вартістю 330,00 (триста тридцять грн. 00 коп.); заклепочник марки «OFIT», вартістю 186,67 (сто вісімдесят шість грн. 67 коп.); три шестигранники марки «Сибртех»; розвідний ключ марки «Montero 20620233»; вартістю 345,00 (триста сорок п`ять грн. 00 коп.); сокири з маркуванням «STREND PRO», вартістю 460,00 (чотириста шістдесят грн. 00 коп.); два секатори без маркування; дев`ять викруток без маркування; дванадцять металевих рожкових ключів без маркування; переноску без маркування на три розетки; двох пластикових поливалок без маркування, вартістю 199,00 (сто дев`яносто дев`ять грн. 00 коп.); бензиновий генератор синього кольору з номінальною напругою 220В, марки «WPG 3600» (2,5 кВт), вартістю 5666,67 (п`ять тисяч шістсот шістдесят шість грн. 67 коп.); металева двох колісна тачка з ємкістю 150/240л вода/пісок 200 кг., вартістю 2219,21 (дві тисячі двісті дев`ятнадцять грн. 21 коп.); паяльник без марки, вартістю 2219,21 (дві тисячі двісті дев`ятнадцять грн. 21 коп.), якими протиправно таємно заволодів з метою подальшого збуту та особистого збагачення.

В подальшому, ОСОБА_4 з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого мана та особистого збагачення, за допомогою металевої тачки перевіз викрадене майно до ділянки, розташованої в межах лісу між населеними пунктами Димер та Федорівка, Вишгородського району, Київської області, маючи на меті його заховати та в подальшому збути з метою отримання матеріальної вигоди.

Своїми умисними діями, що виразились в таємному викраденні чужого майна, що належить ОСОБА_6 , вчиненого повторно, поєднаному із проникненням в приміщення та в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 завдав потерпілій майнової шкоди на загальну суму 14 356,54 (чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят шість грн. 54 коп.).

ОСОБА_4 27.08.2026 року вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в приміщення, вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема:

- протоколами оглядів місця події від 05.08.2026 року за адресою: АДРЕСА_2 та за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Федорівка за географічними координатами (50.850567, 30.271255); 06.08.2026 за адресою: АДРЕСА_1 .

- протоколом огляду цифрового носія інформації від 27.08.2026 року.

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ;

- протоколом впізнання за участю ОСОБА_7 ;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;

- протоколом впізнання за участю ОСОБА_8 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;

- протоколом впізнання за участю ОСОБА_9 ;

- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Слідчий стверджує у клопотанні, погодженому прокурором, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_4 ,

перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про наявність вказаних ризиків свідчить, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, за вчинення яких законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, тому підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує, у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, з метою уникнення покарання за вчинення злочинів в яких підозрюється, може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому від суду.

Крім того, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальностіможе незаконно впливати, шляхом підбурювання, вмовляння, залякування на свідків у даному кримінальному провадженні, у тому числі, здійснити стосовно останніх насильницькі дії, оскільки останні надали та можуть надати органу досудового розслідування беззаперечні показання, що підтверджують причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень. Також, варто звернути увагу на те, що підозрюваному надаються копії матеріалів до вказаного клопотання, в яких безпосередньо наявні допити свідків та потерпілих даного кримінального провадження, з їх повними анкетними даними, мобільними номерами телефонів, а також адресами місць проживання, що дає всі підстави вважати, що останній матиме змогу при зустрічі, за допомогою мобільного чи інтернет-зв`язку, чинити вплив на останніх з метою відмови чи зміни їх показів на його користь. Також, слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме - відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та їх дослідження.

Також слідчий вважає, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, об`єктивно може вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується характером, способом та обставинами вчинення інкримінованих йому діянь.

Незважаючи на той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 вважається раніше не судимим, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі і за вчинення кримінальних правопорушень проти власності. Так, упродовж 2025-2026 років Вишгородською окружною прокуратурою скеровано до суду чотири обвинувальні акти щодо вчинення ОСОБА_4 злочинів проти власності, а саме: 24.04.2025 року направлено до суду з обвинувальним актом кримінальне провадження за №12025111150000073 від 26.01.2025 року щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 185 КК України; 22.12.2025 року направлено до суду з обвинувальним актом кримінальне провадження за №12025111150000916 від 22.10.2025 року щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України; 04.05.2026 року направлено до суду з обвинувальним актом кримінальне провадження за №12026111150000272 від 03.04.2026 року щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 190 КК України; 29.05.2026 року направлено до суду з обвинувальним актом кримінальне провадження за №12026111150000359 від 04.05.2026 року щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України.

Вчинення підозрюваним ряду кримінальних правопорушень свідчить про високий ступінь суспільної небезпечності особи підозрюваного, його схильність до ігнорування норм права та правопорядку. ОСОБА_4 не має жодного офіційного джерела доходів, що дає підстави стверджувати про те, що фактично основним джерелом здобуття засобів для існування останнього є протиправна діяльність, пов`язана із незаконним заволодінням чужим майном. Тобто, наявна систематичність вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_4 , що об`єктивно вказує на те, що в разі перебування на волі, останній продовжуватиме вчиняти аналогічні злочини.

Враховуючи викладені вище обставини, можливо зробити висновок, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі і домашній арешт, не можуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та виконання покладених на підозрюваного обов`язків, а тому слідчий за погодженням з прокурором і звернувся до суду з цим клопотанням про обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави для забезпечення виконання обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор повністю підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав викладених у ньому. При цьому прокурор зазначив, що у органа досудового розслідування відсутні докази впливу підозрюваного на потерпілих, свідків, експертів та спеціалістів в цьому провадженні. Допитані потерпілі та свідки не зазначали про те, що підозрюваний намагався, або чинив на них вплив. Як і відсутні докази ухилення підозрюваного під час досудового розслідування вказаного провадження від слідчого та прокурора.

Підозрюваний ОСОБА_4 проти клопотання заперечував, пояснив, що має постійне місце реєстрації за адресою АДРЕСА_1 , де проживає разом з матір`ю, рідним дядьком та дідусем. Пояснив, що дійсно офіціально не працює, існує за рахунок випадкових заробітків, допомагає іноді іншим, за це отримує гроші. ОСОБА_4 просив відмовити в клопотанні прокурора та обрати йому запобіжний захід у вигляді арешту за місцем проживання.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного:

Судом встановлено, що слідчим відділом Вишгородського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111150000632 від 05.08.2026 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

27.08.2026 року повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України - запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

За змістом ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного;

7) майновий стан підозрюваного;

8) наявність судимостей у підозрюваного;

9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Так, відповідно до вимог ст. 177 та ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний не виконає покладені на нього процесуальні обов`язки, а також для запобігання його спробам, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до несудимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Слідчий суддя виходить з того, що на даному етапі провадженні він не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, він не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_4 .

На думку слідчого судді, в ході розгляду цього клопотання прокурором надані докази, які доводять обставини, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України

В той же час, долучені до клопотання докази лише частково підтверджують ризики, зазначені в ньому та в сукупності не можуть свідчити про наявність підстав для застосування до підозрюваного такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, враховує положення, що передбачені діючим КПК України, а також вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо тільки в передбачених законом випадках, за встановленою законом процедурою, між тим ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер, та доводитися відповідними доказами.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Що стосується ризику, зазначеного в клопотанні та передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування, а також ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо імовірного впливу підозрюваного на свідків, потерпілих, експертів та спеціалістів в цьому провадженні, то вони не знайшли свого підтвердження під час розгляду. Так матеріали додані до клопотання не містять даних переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та впливу підозрюваного на потерпілих, свідків, експертів та спеціалістів. Крім того, під час розгляду цього клопотання слідчим суддею, прокурор також не навів жодних переконливих доводів на підтвердження зазначених ризиків.

Частина 4 ст. 194 КПК України зазначає, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті (недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 та ч. 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

А відтак, зважаючи на наявні у матеріалах клопотання докази та пояснення прокурора у судовому засіданні слідчий суддя вважає, що прокурором не доведені обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного для запобігання ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи те, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеного у клопотанні, з огляду на позицію підозрюваного, враховуючи обставини, передбачені ст. 176 КПК України, а саме: вік підозрюваного, наявність в нього зареєстрованого та постійного місця проживання, за яким він характеризується задовільно, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання та можливість, на підставі ч. 4 ст. 194 КПК України, застосувати до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, із покладанням на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід, а саме - цілодобовий домашній арешт та покласти на нього ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до положень ст. 181 КПК України - домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Слідчий суддя враховує, що згідно з положеннями ч. 2 вказаної статті - домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.

Слідчий суддя вважає необхідним роз`яснити ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, оскільки він перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183-184, 193-194, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні за №12026111150000632, відомості про яке внесено до ЄРДР 05.08.2026 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 залишати житло, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, за виключенням часу, необхідного для отримання медичної допомоги в закладах охорони здоров`я та в інших невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя чи здоров`я в умовах воєнного стану, перебування в укритті чи бомбосховищі в період оголошення повітряної тривоги в Київській області.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора;

3) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Встановити строк дії ухвали про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування кримінального провадження за №12026111150000632, а саме до 27.10.2026 року включно.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, оскільки він перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Вишгородське РУП ГУНП в Київській області.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошений 09.09.2026 року о 14 год. 50 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1