Ухвала суду № 139614270, 09.09.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 6/359/314/2026

Справа № 359/9617/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Муранової Лесів І.В.,

при секретарі - Кулакевич В.О.,

за участі

заявника боржника (відповідача) - ОСОБА_1 ,

стягувача (позивача) - ОСОБА_2 ,

представника стягувача (позивача)- ОСОБА_3 ,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі заяву відповідача (боржника) ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду щодо графіку побачень з дитиною у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи : Служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, -

В С Т А Н О В И В:

30 листопада 2026 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла вищезазначена заява, в якій ОСОБА_1 на підставі ст. 435 ЦПК України просить змінити спосіб і порядок виконання Постанови Київського апеляційного суду від 19.09.2024 у справі № 359/9617/21, постановивши наступний графік побачень із дитиною : два рази на місяць по парним дням середи з 16.00 до 18.00 за бажанням самої дитини, за обов`язковою участю психолога по АДРЕСА_1 ; спілкування через телефон, месенджері та інше у вільний від навчання та занять час, за бажанням самої дитини (т.1 а.с.1-13, провадження №6/359/314/2026).

Обґрунтовуючи подану заяву, ОСОБА_1 зазначила, що 22.01.2026 державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Київського міжрегіонального управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП №80042805 відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 19.09.2024 у справі №359/9617/21 та рішення Бориспільського міськраойнного суду Київської області від 21.06.2023 за заявою ОСОБА_2 про встановлення графіку побачень із дитиною.

26.06.2026 ОСОБА_1 звернулася до служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської у м.Києві районної державної адміністрації із заявою про зміну графіку суду та проханням долучити психолога для забезпечення якнайкращих інтересів дитини внаслідок тривалого невиконання ОСОБА_2 рішення суду №359/9617/21. Крім того, вона звернулася до державного виконавця про залучення психолога до проведення зустрічей із батьком.

Також зазначає, що державним виконавцем 14 та 26 червня 2026 року складено акти про те, що дитина не хоче бачитися з батьком та боїться його, а також встановлено залучити психолога.

ОСОБА_1 вказує, що до зустрічей негативно впливає на психологічний стан дитини, думку якої не було враховано. Також вказує, що при ухваленні рішення судом не враховано умови військового часу , що ОСОБА_2 тривалий час, понад п`ять років, не бачився із сином, який досягнув десятирічного віку та має право на висловлювання власної думки і бажань. Звертає увагу, що спроба батька примусити дитину виконувати рішення суду, говорить не про любов до дитини та повагу до особистої думки, а про тиск і примушування.

Звертає увагу на судову практику Верховного Суду, зокрема, що дитина, яка категорично відмовляється від зустрічей (і це не є наслідком маніпуляцій чи тиску з боку іншого з батьків), це може стати підставою для залучення органів опіки, що виконавець залучає представників органів опіки та піклування, психологів для з`ясування причин відмови та проведення бесід. А також, що виконавча служба не примушує дитину, а зосереджує свої заходи на забезпечення виконання рішення батьками, завжди керуючись найкращими інтересами дитини.

Крім того, заявник задається питанням проте, що можливо до закінчення війни взагалі відстрочити виконання рішення про фізичні зустрічі на території України до закінчення воєнного стану, у зв`язку з існуванням великої кількості загроз ракетних, шахедних обстрілів, блекаутів, відсутності опалення, водопостачання, та закликанням мера м.Києва виїжджати у зв`язку із важкою ситуацією.

Тому вважає, що графік побачень із дитиною у справі №359/9617/21 має бути змінений у запропонований заявником спосіб.

31.07.2026 в системі «Електронний суд» представник стягувача ОСОБА_2 адвокат Яворський А.В. подав заперечення (т.1 а.с.102-124, провадження №6/359/314/2026), у яких просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання постанови Київського апеляційного суду від 19.09.2024 року у справі № 359/9617/21.

Заперечення мотивовані тим, що встановлений судом графік побачень із дитиною набрав законної сили, а заявницею не доведено наявності обставин, які істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим. На думку представника, запропонована ОСОБА_1 зміна графіка фактично спрямована на перегляд судового рішення по суті, що виходить за межі процесуального інституту зміни способу і порядку його виконання та суперечить принципу остаточності судового рішення.

Зазначено, що державним виконавцем уже визначено місце проведення побачень з урахуванням місця проживання дитини, а питання залучення психолога може вирішуватися в межах виконавчого провадження без зміни встановленого судом порядку виконання рішення.

При цьому посилання заявниці на думку дитини, тривалу відсутність спілкування з батьком, місце проживання дитини, воєнний стан та необхідність участі психолога, на думку представника, не свідчать про об`єктивну неможливість виконання рішення.

Представник також зазначає, що ОСОБА_2 після відкриття виконавчого провадження вживав заходів для реалізації свого права на спілкування із сином, звертався до державного виконавця та направляв ОСОБА_1 листи з проханням забезпечити виконання судового рішення. Натомість, за твердженням представника, ОСОБА_1 створює перешкоди у спілкуванні батька з дитиною, зокрема не з`являлася за викликом державного виконавця та втручається у процес побачень.

Крім того, представник заперечує проти запропонованого заявницею скорочення побачень до двох разів на місяць у середу з 16:00 до 18:00, оскільки в цей час дитина перебуває на навчанні, а батько працює за п`ятиденним робочим графіком. На думку представника, щотижневий графік забезпечує регулярне підтримання емоційного зв`язку між батьком і дитиною, тоді як запропонований заявницею порядок може призвести до фактичної відсутності побачень у разі хвороби дитини.

Також зазначено, що повторне звернення ОСОБА_1 фактично ґрунтується на обставинах, які вже були предметом судового розгляду, а нових істотних обставин, що виникли після ухвалення постанови апеляційного суду та унеможливлюють її виконання, заявницею не наведено.

Посилаючись на положення статті 435 ЦПК України, статті 33 та статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, представник вважає заяву необґрунтованою та такою, що спрямована на зміну судового рішення по суті.

Щодо витрат на правничу допомогу представник зазначає, що їх понесення підтверджується договором про надання правничої допомоги, рахунком, платіжною інструкцією та інформаційним повідомленням про зарахування коштів, у зв`язку з чим просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12500 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою судді від 01.07.2026 відкрито провадження за поданою заявою та призначено до судового розгляду (т.1 а.с.75, провадження №6/359/314/2026).

Протокольними ухвалами від 07.09.2026 було відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про заслуховування думки малолітнього ОСОБА_4 ,2016 року народження, та витребування матеріалів виконавчого провадження з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Київського міжрегіонального управління юстиції відкрито виконавче провадження, ВП №80042805.

В судовому засіданні боржник ОСОБА_1 підтримала подану заяву та викладені у ній обставини.

Стягувач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 проти задоволення заяви заперечували.

Представники інших осіб, які брали участь у розгляді цивільної справи про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, у призначене судове засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином.

Їх неявка не перешкоджає судовому розгляду.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані суду письмові докази, матеріали цивільної справи №359/9617/21, суд дійшов наступних висновків.

У провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа №359/9617/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи : Служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Так, постановою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2024 року було частково задоволено апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 рішення Бориспльського міськрайонного суду від 21 червня 2023 року в цивільній справі №359/9617/2021 змінено, встановлено такий графік побачень ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- щонеділі - з 10:00 до 19:00;

- день народження батька - з 12:00 до 17:00;

- день батька - з 10:00 до 19:00;

- спілкування через телефон, месендженри та інше - у вільний від навчання та занять час.

13.01.2026 Бориспільським міськрайонним судом Київської області за заявою ОСОБА_2 було видано виконавчий лист у вказаній справі (т.1 а.с.169-170, провадження №6/359/314/2026), на підставі якого 23.01.2026 державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федоренко Ольгою Володимирівною було відкрито виконавче провадження ВП №80050167 (щодо встановленого графіку побачень ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.43-44, провадження №6/359/314/2026).

Стягувачем у вказаному виконавчому провадженні є ОСОБА_2 , позивач у справі №359/9617/21, боржником ОСОБА_1 , відповідач.

Постановою державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федоренко О.В. від 13.03.2026 про визначення часу та місця виконання рішення, на підставі ст..ст. 63,64-1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено місцем проведення побачень ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно із графіком побачень, встановленим судом за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.199-200, провадження №6/369/314/2026).

Також встановлено, що згідно із актами державного виконавця від 14 червня 2026 року та від 21 червня 2026 року відбулася зустріч батька із сином та під час спілкування дитина пояснила, що не бажає проводити зустріч із батьком/від спілкування з батьком відмовилася (т.1 а.с.48-50, 51, провадження №6/359/314/2026).

В акті 14.06.2026 виконавець Федоренко О.В. прийняла рішення залучити психолога. В акті виконавця Бондаря О.Д. від 21.06.2026 зазначено про те, що стягувач і боржник вважали необхідним залучити психолога.

Встановлено, що боржник ОСОБА_1 повторно звернулася до суду із заявою про зміну способу виконання рішення та зміну графіку побачень дитини з батьком.

Так, 26.01.2026 ОСОБА_1 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із заявою про зміну способу виконання рішення суду, яка була залишена без задоволення ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 09.04.2026, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 червня 2026 року.

У своїй заяві від 26.01.2026 ОСОБА_1 просила суд змінити спосіб і порядок виконання постанови Київського апеляційного суду від 19.09.2024 у справі № 359/9617/21 встановивши наступний графік побачень із дитиною:

- щомісяця з 10:00 до 19:00, за бажанням самої дитини, (за місцем фактичного проживання дитини за адресою проспект Леоніда Каденока 3, а, м. Київ), за обов`язковою участю представників служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської РДА, та психолога;

- день народження батька з 12:00 до 17:00, за бажанням самої дитини, ( за місцем фактичного проживання дитини за адресою АДРЕСА_2 ), за обов`язковою участю представників служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської РДА, та психолога;

- спілкування через телефон, месенджери та інше у вільний від навчання та занять час, за бажанням самої дитини.

За змістом вказаної постанови Київського апеляційного суду від 18 червня 2026 року, суд встановив, що заявлена ОСОБА_1 вимога про встановлення нового графіка побачень батька з дитиною (один раз на місяць замість щонеділі, виключно за бажанням дитини, за обов`язкової участі психолога та представників Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації) за своєю правовою природою спрямована на перегляд та зміну суті постанови Київського апеляційного суду від 19.09.2024, яка набрала законної сили й у якій детально досліджувався та визначався порядок участі батька у вихованні сина.

Крім того, у своїй постанові суд апеляційної інстанції вказав, що зміна способу виконання судового рішення із затвердженого судом детального графіка побачень на кардинально інший порядок спілкування призведе до зміни судового рішення по суті з виходом за межі предмету заяви, що прямо суперечить статті 435 ЦПК України, оскільки процесуальний механізм виконання не може підміняти собою апеляційне чи касаційне оскарження остаточного рішення. Жодних обставин, які б свідчили про абсолютну, об`єктивну та незалежну від волі сторін неможливість виконання рішення суду, заявницею не надано.

Щодо посилань ОСОБА_1 на необхідність врахування думки дитини відповідно до статті 171 Сімейного кодексу України, колегія суддів зазначила, що діти мають право на врахування їхньої думки з питань, що торкаються їхніх інтересів, проте їхні погляди необов`язково є достатніми для того, щоб превалювати над інтересами батьків, особливо щодо регулярного спілкування. Право дитини на висловлення своєї думки не потрібно тлумачити як фактичне надання дітям безумовного права вето без аналізу інших факторів, оскільки в умовах гострого конфлікту між батьками думка дитини може бути висловлена під впливом тривалого проживання з одним із них (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 554/1124/20).

Частиною першої статті ст.435 ЦПК України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до вимог ч.3 цієї статті підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим..

В силу вимог ч.3 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, положення ст..33 Закону України «Про виконавче провадження» у порівнянні з положеннями ст.435 ЦПК України наділяють боржника, як сторону виконавчого провадження, правом звернутися до суду із заявою про встановлення чи зміну способу виконання рішення суду.

Водночас, таке право не є безумовним, а лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим,

Жодна із зазначених заявником обставин не свідчить про неможливість виконання рішення суду, у тому числі і воєнний стан, а також небажання дитини спілкуватися із батьком.

Встановлено, що заявник у своїй заяві не порушує перед судом питання щодо встановлення іншого безпечного місця проведення зустрічей, ніж було визначено виконавцем у відповідній постанові, не пропонує також і іншого безпечного способу їх проведення. Натомість ставить питання про зміну визначеного графіку побачень з дитиною (днів тижня, часу і тривалості побачень), ігноруючи доводи стягувача, які були враховані судом при ухваленні рішення у справі про усунення перешкод у спілкуванні батька з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Як було звернуто увагу колегією суддів Київського апеляційного суду у вищевказаній постанові від 18 червня 2026, за наявності остаточного судового рішення по суті спору, зміна умов спілкування з дитиною в межах виконавчого провадження за відсутності об`єктивних підстав для неможливості виконання рішення порушує принцип остаточності судових рішень (res judicata) та правової визначеності.

Крім того, визначення конкретного місця для зустрічей дитини з батьком є дискреційними повноваженнями державного виконавця, у провадженні якого знаходиться відповідне рішення, а суд відповідно до вимог ст..447 ЦПК України наділений повноваження судового контролю за виконанням судових рішень.

Так, відповідно до положень ст..64-1 Закону України Про виконавче провадження», виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.

Крім того , відповідно до вимог п.5 розділу ІХ «Інструкція з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5), якщо рішенням про встановлення побачення з дитиною не визначено час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, державний виконавець викликає сторони виконавчого провадження з метою визначення часу та (або) місця такого побачення шляхом надіслання викликів одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Сторона виконавчого провадження у разі неможливості з`явитися на призначений час письмово повідомляє про це державного виконавця шляхом подання заяви (клопотання), в якій (якому) зазначає про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною.

Державний виконавець визначає час та (або) місце побачення стягувача з дитиною, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження та інтереси дитини, шляхом винесення постанови про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною.

Якщо сторона виконавчого провадження не з`явилася у визначений у виклиці час до державного виконавця та письмово не повідомила державного виконавця про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною, державний виконавець визначає час та (або) місце такого побачення без врахування позиції відповідної сторони виконавчого провадження.

Щодо необхідності залучення психолога у виконавчому провадженні, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.14 Закону України «Про виконавче провадження» для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

Зокрема, залучення спеціалістів, зокрема, психолога, здійснюється виконавцем у порядку , визначеному ст..20 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, питання залучення психолога не потребує зміни способу виконання рішення суду, а вирішується виконавцем, яким виконується відповідне рішення.

Щодо врахування думки дитини, яка досягла 10 років та висловлює небажання спілкуватися з батьком.

Жодних висновків психолога чи органу опіки та піклування, якими було встановлено причини такого ставлення дитини до батька, у тому числі, що така поведінка не є наслідком маніпуляцій чи тиску з боку іншого з батьків, заявником ОСОБА_1 не надано.

Крім того, як було звернуто увагу судом апеляційної інстанції у вищезазначеній постанові від 18 червня 2026 року за результатами розгляду аналогічної заяви ОСОБА_1 , вирішення питань, пов`язаних зі зміною встановленого судом графіка участі одного з батьків у вихованні дитини у зв`язку зі зміною обставин (досягнення дитиною певного віку, зміна її психоемоційного стану чи місця проживання), належить до матеріально-правових відносин сторін і має вирішуватися шляхом пред`явлення самостійного позову про зміну способу участі у вихованні дитини, а не через процесуальний інститут зміни способу виконання рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду щодо графіку побачень із дитиною, як такої, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Щодо поданої заявником ОСОБА_1 заяви про залишення без розгляду її заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд зазначає, що така заява була подана після розгляду судом заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду по суті.

З огляду на положення статей 244, 257 ЦПК України після розгляду заяви по суті та переходу суду до стадії ухвалення судового рішення залишення такої заяви без розгляду не передбачено.

За таких обставин підстави для залишення заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду без розгляду відсутні.

Вирішуючи питання щодо розподілу понесених судових витрат, суд звертає увагу, що при зверненні до суду заявником таких витрат понесено не було.

Натомість залученим до участі у справі стягувачем ОСОБА_2 понесено витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 12500 грн., які його представник просив стягнути з заявника ОСОБА_1 ..

Відповідно до ст..ст.133, 137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що на підтвердження понесення таких витрат стягувачем подано договір про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого розмір гонорару адвоката визначено у сумі 12500 грн., а також платіжну інструкцію, яка підтверджує сплату зазначених коштів (т.1 а.с.220-223 , провадження №6/359/314/2026).

Разом з тим, відповідно до положень цивільного процесуального законодавства, суд не пов`язаний безумовно розміром витрат на професійну правничу допомогу, фактично сплачених стороною, та під час їх розподілу має оцінити їх, зокрема, з точки зору співмірності, обґрунтованості та розумності.

Суд враховує, що предметом розгляду у цій справі була заява боржника про зміну способу виконання рішення у справі щодо участі батька у вихованні та побаченнях з дитиною. Заява не стосувалася вирішення спору щодо визначення чи зміни прав та обов`язків сторін по суті, а була пов`язана виключно з питанням способу виконання вже ухваленого судового рішення.

Для участі у розгляді зазначеної заяви адвокатом стягувача були підготовлені письмові заперечення та забезпечено участь у судовому засіданні. При цьому матеріали справи не містять даних про значний обсяг проведеної адвокатом роботи, необхідність здійснення складних процесуальних чи інших юридичних дій, проведення значного за обсягом аналізу доказів або законодавства, що могли б об`єктивно обумовлювати заявлений до відшкодування розмір витрат у 12500 грн.

З огляду на характер та складність питання, яке розглядалося судом, обсяг фактично виконаної представником роботи, тривалість розгляду заяви, а також те, що підготовка письмових заперечень та участь адвоката у судовому засіданні не потребували значного обсягу часу та спеціальних юридичних досліджень, суд доходить висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із фактичним обсягом наданої правничої допомоги.

Враховуючи наведені обставини, керуючись принципами розумності та співмірності судових витрат, суд вважає обґрунтованими та такими, що відповідають характеру та обсягу наданої правничої допомоги, понесені стягувачем витрати на суму 1250 грн., які підлягають стягненню на його користь з заявника ОСОБА_1 ..

На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 257, ст.ст. 353, 435 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду щодо графіку побачень з дитиною у цивільній справі № 359/9617/21 залишити без задоволення.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частину понесених витрат на правничу допомогу в сумі 1250 гривень (одна тисяча двісті п`ятдесят гривень).

Ухвала суду набирає чинності з моменту її підписання (проголошення).

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання (проголошення).

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. В. Муранова-Лесів