Рішення № 139614226, 08.09.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1936/25 Провадження № 2/358/174/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача кредитну заборгованість за Заявою договором №4016307-019 від 15.04.2024 в розмірі 95 467,65 грн та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 квітня 2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-анкету № 4016307-019 про надання споживчого кредиту в рамках кредитного продукту «Зручна готівка Максимум».

На виконання умов договору Позивач надав Відповідачу кредитні кошти у розмірі 53 450,00 грн. шляхом їх перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ТАСКОМБАНК». Позивач свої зобов`язання з договором виконав, перерахував 15.04.2025 на рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 53 450 грн.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором нелажним чином не виконував, допустив виникнення заборгованості в сумі 95 467,65 грн, яка складається із: 51 206,29 грн заборгованості за тілом кредиту; 4,76 грн заборгованості за процентами та 44 256,60 грн заборгованості за комісією. В добровільному порядку заборгованість відповідачем не погашена, внаслідок чого представник позивача змушений звернутися до суду із позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

10.10.2025 року вказана справа надійшла до Богуславського районного суду Київської області, цього ж дня автоматизованою системою документообігу суду дана справа розподілена для розгляду судді ОСОБА_2 . Останнім справа по суті не розглянута.

27.02.2026 по справі на підставі розпорядження № 17 керівника апарату суду здійснений повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 рішенням ВРП від 10.02.2026 на підставі п. 4 ч. 6 ст. 126 Конституції України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2026 головуючим суддею визначено суддю Лебединець Г.С.

Ухвалою від 11.03.2026 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Копія позовної заяви з додатками та ухвалою про відкриття провадження суду була направлена відповідачу за місцем реєстрації останнього рекомендованим поштовим відправленням.

30.03.2026 до суду повернуто вказане поштове відправлення із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд зазначає, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 11.06.2021 у справі № 2-6236/11).

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, провадження № 61-185св23).

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до статті 55 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак з гарантій статті 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.

Суд звертає увагу на те, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу.

Це передбачено пунктами 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо позовної заяви.

Таким чином, судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідив матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 15.04.2024 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір №4016307-019 про надання споживчого кредиту в рамках кредитного продукту «Зручна готівка Максимум». (а.с.10-16)

Відповідно до умов Заяви-договору № 4016307-019 від 15.04.2024 року АТ «ТАКСОМБАНК» надає Позичальнику кредит на наступних умовах:

Пунктом 1.2.2. визначена загальна сума кредиту: 53450, 00 грн.

Згідно п.1.2.3., комісія за надання кредиту (за наявності, зокрема база розрахунку, порядок обчислення та сплати): Комісія за надання кредиту є фіксованою (незмінною), нараховується Банком і сплачується Позичальником одноразово, під час надання Кредиту, у розмірі 6,9% від суми Кредиту, зазначеної в пп. 1.2.4 Заяви-договору (база розрахунку комісії), і складає суму 3450,00 грн.

Згідно пункту 1.2.4., сума кредиту без комісії за надання кредиту: 50 000.00 грн. (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

Відповідно пункту 1.2.5., спосіб надання кредитних коштів: Кредитні кошти надаються шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 відкритий в АТ «ТАСКОМБАНК», операції за яким здійснюються Позичальником з використанням електронних платіжних засобів або без їх застосування, в залежності від наявності/відсутності в Позичальника Електронного платіжного засобу (платіжної картки).

Пунктом 1.2.6. визначено строк кредиту: 24 міс.

Відповідно до п.1.2.9., проценти за користування кредитом: 0,01% річних.

Згідно п.1.2.9.1. Тип процентної ставки за користування кредитом та порядок нарахування процентів: Процентна ставка фіксована та застосовується на весь строк Кредиту. Розмір фіксованої процентної ставки, встановлений цією Заявою договором, не може бути збільшений без письмової згоди Позичальника. Проценти нараховуються за Заявою договором щоденно на суму залишку заборгованості за кредитом на кінець кожного дня та сплачуються Позичальником щомісячно в складі ануїтетних платежів у строки згідно з умовами Кредитного договору. Нарахування процентів відбувається за схемою «30/360».

Пунктом 1.2.11. визначено, що денна процентна ставка та її розрахунок: 0,23570540 % = ( 91968,71/ 53450,00)/730 * 100%.

Відповідно до пункту 1.2.12. Загальні витрати за Кредитом: 3450,00 грн. (Комісія за надання кредиту) + 88513,20 грн. (Комісія за обслуговування кредиту) + 5,51 грн. (Проценти за користування кредитом) = 91968,71 грн.

Відповідно до п.1.4. Заяви-договору Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості):

- нараховується Банком щомісячно, в перший робочий день розрахункового періоду;

- розраховується за відповідний розрахунковий період у розмірі 6,9% щомісячно від наданої Банком суми Кредиту (база розрахунку комісії);

- складає суму 3688.05 грн.

Комісія сплачується Позичальником щомісячно протягом строку Кредиту на відповідний розрахунковий період, її сума є фіксованою (незмінною) протягом строку Кредиту, крім випадку, зазначеного у п. 5.5 цієї Заяви-договору.

Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, що також підтверджується відповідною Випискою.

Зобов`язання щодо надання коштів банком виконані, проте відповідач не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, що призвело до порушення прав позивача.

Згідно з наданим графіком платежів з обчисленням загальної вартості кредиту для споживача, сума кредиту за договором становить 53 450,00 грн, проценти за користування кредитом - 5,51 грн, комісія за надання кредиту - 3450,00 грн, плата за обслуговування кредитної заборгованості - 88 513,20 грн, а загальна вартість кредиту для споживача становить 141 968,71 грн. (а.с.17-19)

Відповідачем було підписано заяву-анкету на оформлення банківських продуктів від 15.04.2024, яка містить персональні дані позичальника, відомості про його місце роботи та бажані умови кредитування, а також підпис позичальника про ознайомлення та згоду з умовами надання банківських послуг. (а.с.20-21)

Також матеріали справи містять підписаний відповідачем дозвіл на обробку персональних даних від 15.04.2024, відповідно до якого останній надав АТ «ТАСКОМБАНК» згоду на збір, обробку, зберігання, використання та передачу своїх персональних даних, а також на отримання та передачу інформації до бюро кредитних історій. Зазначений документ підписаний відповідачем власноруч. (а.с.22)

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4016307-019 від 15.04.2024 року, станом на 01.05.2025 року загальна заборгованість відповідача становить 95 467,65 грн та складається з: заборгованості по тілу кредиту - 51 206,29 грн; заборгованості по відсоткам 4,76 грн; заборгованості по комісії - 44 256,60 грн. (а.с.23-24)

До матеріалів справи долучено Повідомлення-вимогу АТ «ТАСКОМБАНК» від 11.06.2025 року, яка була направлена на адресу реєстрації відповідача ОСОБА_1 з метою дострокового врегулювання питання погашення заборгованості за Кредитним договором № 4016307-019 від 15.04.2024 року та встановлювала строк для добровільного виконання зобов`язань. Проте, зазначена вимога була проігнорована відповідачем. (а.с.99)

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003 року ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ «ПУМБ»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Суд зауважує, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «ТАСКОМБАНК» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що АТ «ТАКСОМБАНК» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Разом з цим, вирішуючи питання щодо стягнення заборгованості по комісії (в т.ч. простроченій) в сумі 44 256,60 грн, суд виходить з наступного.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

У частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

При цьому, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Зокрема, згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» у разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування (управління) кредитом може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць, а в іншому випадку відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» така інформація надається безоплатно.

Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року в справі № 496/3134/19, Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі № 204/224/21.

Крім того, подібні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 25 січня 2023 року в справі № 752/4008/20.

Згідно із частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що відповідачу щомісячно надавалися будь-які послуги, погоджені ним, за які встановлено нарахування комісії, чи певна інформація щодо кредиту та, що така інформація надавалася частіше ніж один раз на місяць, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача 44 256,60 грн заборгованості по комісії.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за Заявою-договором № 4016307-019 від 15.04.2024 в розмірі 51 211,05 грн, а в іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитного переказу коштів від 12.08.2025.

Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 299,43 грн., що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265,280-283 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за кредитним договором № 4016307-019 від 15.04.2024 в загальному розмірі 51 211 (п`ятдесят одна тисяча двісті одинадцять) грн 05 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (ЄДРПОУ 09806443) судовий збір у розмірі 1 299 (одна тисяча двісті дев`яносто дев`ять) грн 43 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець