Рішення № 139612555, 08.09.2026, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/3384/26

Провадження № 2/0158/1443/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ЗАОЧНЕ/

08 вересня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Корецької В.В.

при секретар Процик Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, цивільну справу за позовом Моторного (транспортне) страхове бюро України до ОСОБА_1 про стягнення майнового відшкодування, -

в с т а н о в и в:

Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) в особі його представника Сечко С.В. звернулось до Ківерцівського районного суду Волинської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14 вересня 2025 о 18 год. 45 хв. по вул. Павлоградська, у м. Лозова, Харківської області, відбулась ДТП за участю транспортних засобів: автомобіля марки «Mitsubishi L200» н.з. « НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «DAF XF95.430» н.з. « НОМЕР_2 », належного ОСОБА_2 .

Постановою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02.10.2025 року у справі №629/6717/25, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність останнього на момент настання дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була.

Цивільно правова відповідальність потерпілого ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ЕР-227766841).

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача по справі ОСОБА_1 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована, потерпіла особа ОСОБА_2 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) із заявою про виплату страхового відшкодування та повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки «DAF XF95.430» н.з. « НОМЕР_2 », належного ОСОБА_2 становить 26413,96 грн.

Загальний розмір витрат МСТБУ з урахуванням витрат на збір документів, послуги аварійного комісара та визначення розміру шкоди складає 27213,96 грн, які позивач відшкодував потерпілій особі ОСОБА_2 та які позивач просить стягнути з відповідача по справі ОСОБА_1 в його користь.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 12.08.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача по справі в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності. Щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач по справі ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позовну заяву не подав.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Суд вважає, що, оскільки судочинство здійснюється на засадах змагальності і неявкою до суду незалежно від причин відповідач фактично відмовився надавати докази на захист своїх прав у суді, в зв`язку із чим суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів у його відсутності оскільки, в справі є достатньо матеріалів та доказів для розгляду спору та постановлення рішення у відповідності до ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши надані письмові докази, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі статями 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» містять спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Основними завданнями Моторного (транспортного) страхового бюро України є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Судом встановлено, що 14 вересня 2025 о 18 год. 45 хв. по вул. Павлоградська, у м. Лозова, Харківської області, відбулась ДТП за участю транспортних засобів: автомобіля марки «Mitsubishi L200» н.з. « НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «DAF XF95.430» н.з. « НОМЕР_2 », належного ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Постановою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02.10.2025 року у справі №629/6717/25, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова судді набрала законної сили /а.с. 4, 17-19/.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була /а.с.5/.

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто Холдинг» проти України», а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, вина відповідача по справі ОСОБА_1 у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди встановлена та в порядку статті 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Також судом встановлено, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди відповідач ОСОБА_1 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами у встановленому законом порядку.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (далі Закон) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно з пунктом 39.1 статті 39 Закону Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За положеннями підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його (пункт 36.2 статті 36 Закону).

Цивільно правова відповідальність потерпілого ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ЕР-227766841) /а.с. 8-9/.

16.09.2025 року потерпілий ОСОБА_2 звернувся до страховика МТСБУ із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою, в якій просив здійснити відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди /а.с. 6/.

Згідно протоколу огляд транспортного засобу судовим експертом Пилипенко О.С. від 08.10.2025 та ремонтної калькуляції №130277 від 31.10.2025, встановлено вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки «DAF XF95.430» н.з. « НОМЕР_2 », належного ОСОБА_2 26413,96 грн. /а.с.10-13/.

06.11.2025 року МТСБУ прийнято наказ про виплату потерпілому ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 26413 грн 96 коп., яке 10.11.2025 було виплачено МСТБУ потерпілому ОСОБА_2 , що підтверджується платіжною інструкцією №0034507 /а.с. 14-15/.

Страховик також поніс витрати на збір документів, послуги аварійного комісара та визначення розміру шкоди, яка складає 800,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №0033781 від 03.11.2025 /а.с. 16/.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як передбачено частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з частиною 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

До страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України).

Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність (підпункт 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону).

У пункті 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства судовий експерт має право: проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом.

Як зазначено вище, вказаний звіт про оцінку складено на договірних засадах, з урахуванням особливостей його оформлення згідно п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка не вимагає, щоб висновок містив посилання, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Крім того, відповідач не був позбавлений можливості надати суду інший висновок (звіт про оцінку, тощо) або заявити клопотання про призначення експертизи для встановлення розміру шкоди.

При цьому, МТСБУ виконало покладений на нього законом обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника (володільця) транспортного засобу, який всупереч вимогам Закону на час події керував транспортним засобом без діючого договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особам.

Враховуючи викладене, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи надані по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємозв`язку у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги МТСБУ законні та обґрунтовані, отже підлягають задоволенню.

Позивач довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого і документально підтвердженого судового збору в розмірі 3328 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення . Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 22, 1166, 1187, 1192,1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на підставі ст. ст. 10, 12, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. №8, код ЄДРПОУ: 21647131, р/р НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313) суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 27213 (двадцять сім тисяч двісті тринадцять) грн 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. №8, код ЄДРПОУ: 21647131, р/р НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313), судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Ківерцівським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, юридична адреса: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. №8, код ЄДРПОУ: 21647131;

представник позивача: Сечко Сергій Володимирович, робоча адреса: 01054, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. №9, корп. №1, оф. №301, рнокпп: НОМЕР_5 ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька