Рішення № 139612465, 09.09.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/2290/26

2/154/1438/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

09.09.2026 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді Пустовойт Т.В., за участю секретаря судового засідання Мазій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Володимирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ "Споживчий кредит", представник позивача Медведєва Н.О. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» Медведєва Н.О. звернулась в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивача зазначено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , 06.12.2025 року укладено Кредитний договір (оферти) № 06.12.202 -100000326. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 7500,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 20.03.2024 року, строком на 42 дні.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 , свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 27000 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7500 грн., по процентам в розмірі 10500, комісії 1500, відсотків 7500 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

У зв`язку з цим, просить суд стягнути з відповідача на користь ТзОВ «Споживчий центр» вказану заборгованість, а також судові витрати по справі.

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 08.06.2026 відкрито провадження у справі у спрощеному позовному провадженні та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, одночасно з поданням позовної заяви, подав клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідачка будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила. Будь-яких заяв/клопотань до суду не подавала.

Ухвалою суду від 09.09.2026 року ухвалено провести заочний розгляд справи вказаної справи, оскільки відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, відзив не подала, в той же час представник позивача не заперечувала проти заочного вирішення справи.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

За змістом позиції Верховного Суду, сформованої у справі від 01.10.2020 №361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено кредитний договір № 06.12.2025 року укладено Кредитний договір (оферти) № 06.12.2025 - 100000326 року (далі Кредитний договір). Договір складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 06.12.2025 та заявки від 08.09.2025, які підписані сторонами та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.7. Заявки, "Комісіфя" -20% від суми Кредиту та дорівнює 1500 грн. 00 коп.

Згідно п. 6 Заявки, процентна ставка «Стандарт»- фіксована незмінна та складає 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Денна процентна ставка - загальні витрати за сапоживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку , на який надається кредит, 0,87%=(9170/7500)/140*100%. Проценти (економічна сутність плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Указаний Договір укладено шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якого є заявка на укладення кредитного договору та наданням позичальником відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) Договору.

Вказані умови послідовно передбачені та погоджені відповідачем у пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявці на укладення кредитного договору, відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) Договору, паспорті споживчого кредиту.

Зазначений договір про надання споживчого кредиту підписано у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом відповідача з використанням одноразового ідентифікатора (Е367), що був надісланий на його фінансовий номер мобільного телефону згідно смс-повідомлення.

Відповідно до п.4.1 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № 5168-74XX-XXXX-5834 .

Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 06.12.2025- 100000326 від 06.12.2025 пройдено ідентифікацію та підписано кожну окрему частину Договору (Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на укладення кредитного договору, відповідь про прийняття пропозиції (акцепту) Договору, паспорт споживчого кредиту, шляхом використання одноразових ідентифікаторів, що були надіслані смс-повідомленням відповідачці на її мобільний номер телефону, вказаний останньою і підписано у інформаційному повідомленні позичальника.

Підписанням Договору сторонами визначено та погоджено розмір кредиту, строк кредитування, розмір відсоткової ставки та комісійних платежів, періоди здійснення обов`язкових платежів, а також суми платежів у них.

Положення Договору відповідають законодавчо закріпленим вимогам, що ставляться до договорів споживчого кредитування в розумінні Закону України «Про споживче кредитування» із внесеними змінами.

Представником позивача при зверненні до суду до позовної заяви було додано розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором № 06.12.2025- 100000326 від 06.12.2025, згідно з яким заборгованість відповідачки ОСОБА_1 становить 27000 грн., що складається з: тіла кредиту - 7500 грн., процентів - 10500 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 1500 грн., відсотків, нараховані по 625 ст. ЦК України 7 500 грн.

Відповідно до довідки ТОВ "Споживчий центр" вбачається, що ТОВ «Контрактовий дім» було успішно перераховано грошові кошти в розмірі 7500,00 грн., відповідно до договору № 06.12.2025- 100000326 від 06.12.2025 року на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 .

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», відповідно до якого вимоги позову щодо розміру заборгованості є доведеними у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.

Отже, наданий позивачем розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 06.12.2025- 100000326 від 06.12.2025

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору. Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу в розмірі 19500 грн., що складається з: тіла кредиту 7500 грн., процентів 10500 грн., комісії, пов`язаної з наданням кредиту- 1500 грн., які нараховані у відповідності до умов договору.

Разом з тим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 7500 грн. є безпідставними, оскільки в силу вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, з цього дня в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та на час нарахування неустойки діяв та діє на час розгляду справи згідно Указу Президента від 20.10.2025 №793/2025, затвердженого Законом України від 21.10.2025 №4643-IX.

Твердження позивача про можливість нарахування сум на підставі ст. 625 ЦК України у зв`язку з внесенням відповідних змін до Закону України "Про споживче кредитування", є безпідставними, оскільки п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено заборону банкам нараховувати суми за ст. 625 ЦК України у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, у тому числі за кредитним договором. Відсутність таких застережень у спеціальному Законі, не суперечить нормам ЦК України.

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними і обов`язковими.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 19 500 грн., що складається з: тіла кредиту 7 500 грн., процентів 10 500 грн., комісії, пов`язаної з наданням кредиту- 1500 грн.

Крім того, відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому слід стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати в розмірі 1 922,85 грн. виходячи з розрахунку: 19 500 грн. (загальна сума задоволених вимог) х 100% : 27000 грн. (загальна сума заявлених вимог) = 72,22 % х 2662,40 грн. : 100 = 1 922,85 грн.

Керуючись ст. ст.4,7,8,11,12,13,76,77,81,83,141,247,258,259,263,265,280-282,417 ЦПК України, ст. ст.526,549,1048,1050,1054 ЦК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором № 06.12.2025- 100000326 від 06.12.2025 у розмірі 19 500 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп., що складається з: тіла кредиту 7 500 (сім тисяч п`ятсот) грн., процентів 10 500 (десять тисяч п`ятсот) грн., комісії, пов`язаної з наданням кредиту- 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1 922 (одна тисяча дев`ятсот двадцять дві) грн. 85 коп.

У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ