Рішення № 139610996, 08.09.2026, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 686/11483/26

2/689/800/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

08.09.2026 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Шевчик О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Фурман Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду селища Ярмолинці цивільну справу за позовом овариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №180595 від 24.04.2025 року в розмірі 30 164,32 грн, понесених судових витрат в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 24.04.2025 ТОВ «ФК Кредіплюс» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №180595.

10.10.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №10102025, згідно з яким позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

У зв`язку із цим, ТОВ «Юніт Капітал» просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 30 164,32 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів і, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 24.04.2025 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «ФК «Кредіплюс» із заявою на видачу кредиту, у якій просила ТОВ «ФК «Кредіплюс» на підставі договору видати їй кредит в розмірі 22 892,00 грн строком на 126 днів. Заява на видачу кредиту та паспорт споживчого кредиту підписані позичальником ОСОБА_1 24.04.2025 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

24.04.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №180595, який підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором (п.2.1 Договору індивідуальна частина).

Сума кредиту становить 22 892,00 грн та надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 19 000,36 грн на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 3 891,64 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини (п. 2.2.1 Договору індивідуальна частина). Строк кредитування 126 днів з 24.04.2025 по 28.08.2025 (п.2.6 Договору індивідуальна частина). Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 350,00% річних (п.2.3 Договору індивідуальна частина). Денна процентна ставка 0,7575% (п.2.7.1 Договору індивідуальна частина). Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні (п.2.6.1 Договору індивідуальна частина).

Видача кредитних коштів за договором від 24.04.2025 для ОСОБА_1 підтверджена довідкою ТОВ «Кредіплюс» за №207/16-01 від 16.01.2026 (а.с.42-44), інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 28.07.2026 про те, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано банківську картку № НОМЕР_2 та випискою про рух коштів за період з 24.04.2025 по 29.04.2025 (а.с.87-89).

Як вбачається з картки обліку виконання договору № 180595 від 24.04.2025, ОСОБА_1 має заборгованість за договором про споживчий кредит у загальному розмірі 32 964,32 грн, з яких: тіло кредиту 17 909,13 грн, відсотки 11 555,19 грн, пеня 2 800,00 грн, комісія 700,00 грн (а.с. 15).

10.10.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №10102025, згідно з яким позивач набув статусу кредитора та отримав право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «ФК «Кредіплюс», в тому числі щодо ОСОБА_1 за договором № 180595 від 24.04.2025 (а.с.49-50).

Як вбачається з витягу з додатку № 1 до договору факторингу №10102025 від 10.10.2025 Реєстр права вимоги № 3, ТОВ «Юніт Капітал» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 180595 від 24.04.2025 у розмірі 32 964,32 грн, з яких: тіло кредиту 17 909,13 грн, відсотки 11 555,19 грн, пеня 2 800,00 грн, комісія 700,00 грн (а.с.10).

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 180595 від 24.04.2025 заборгованість ОСОБА_1 станом на 20.02.2026 складає 32 964,32 грн, в тому числі: 17 909,13 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 11 555,19 грн - прострочена заборгованість за процентами, 700,00 грн - прострочена заборгованість за комісією, 2 800,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (а.с.16)

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

За правилам ч.1 ст.1049 і ст.1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві кредит у строк та порядок, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, згідно умов договору та у строки передбачені цим договором.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь- якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, чинне законодавство України надає можливість укладати кредитні договори у формі електронного документу з використанням електронних підписів сторонами.

Щодо стягнення заборгованості за комісією, суд виходить з наступного.

Відповідно до Договору про споживчий кредит № 180595 від 24.04.2025, комісія за надання кредиту - одноразова винагорода, що сплачується Позичальником за підготовку, організацію та надання Кредитодавцем фінансової послуги (кредиту), та встановлена в п. 2.5. цього Договору. Комісія за управління та обслуговування кредиту - комісія, яку Позичальник сплачує на користь Кредитодавця, що нараховується за кожний період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу згідно графіку платежів (розрахунковий період) за зниженим тарифом. Якщо Позичальник порушив (прострочив) строки сплати чергового платежу згідно Графіку платежів, комісія у наступному розрахунковому періоді нараховується за стандартним (базовим) тарифом.

Відповідно до п.2.5. Договору, Комісія за надання кредиту складає 3 891,64 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 17,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Як вбачається з правової позиції, викладеної у Постанові ВП ВС від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону № 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку (п. 29 Постанови ВП ВС від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17).

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем не доведено правомірність вимог щодо стягнення з відповідачки заборгованості за комісією.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню і з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 180595 від 24.04.2025 в розмірі 29 464,32 грн, в тому числі: 17 909,13 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11 555,19 грн - заборгованість за відсотками.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Представником позивача до закінчення розгляду справи по суті було подано докази понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн., а саме, надано договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, укладений між ТОВ «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», а також додаткову угоду № 25771506178 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року.

Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг, вартість послуг із правової допомоги складає 7 000,00 грн.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.5,6 ст.137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, складності даної справи, враховуючи принцип розумності розміру витрат на правничу допомогу суд вважає, що витрати відповідачки на правничу допомогу слід зменшити до 5 000,00 грн, та, враховуючи часткове задоволення позову, визначити вказані витрати у розмірі 4 885,00 грн.

Щодо стягнення з відповідачкина користь позивача судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме, судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 600,61 грн ((29 464,32 грн х100% : 30 164,32 грн) х 2 662,40 грн. : 100%).

На підставі ст. 526, 610, 1054 ЦК України, керуючись ст.4,5, 280-282 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 180595 від 24.04.2025 у розмірі 29 464 (двадцять дев`ять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн 32 коп, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 17 909,13 грн, заборгованості за відсотками 11 555,19 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, ЄДРПОУ 43541163) 4 885 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят п`ять) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, ЄДРПОУ 43541163) судовий збір в сумі 2 600 (дві тисячі шістсот) грн61 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Ярмолинецького районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Шевчик О.М.