Рішення № 139609734, 09.09.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2214/26

Провадження № 2-о/682/105/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Матвєєвої Н.В.

з участю секретаря - Кисельової А.М.

представника заявниці - адвоката Маринюка С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Славута Хмельницької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Маринюк Сергій Олександрович про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи - Млинівська селищна рада Дубенського району Рівненської області, приватний нотаріус Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області - Мельничук Наталія Василівна, -

в с т а н о в и в:

Заявниця, в інтересах якої діє адвокат Маринюк С.О., звернулася до суду із заявою, заінтересовані особи - Млинівська селищна рада Дубенського району Рівненської області, приватний нотаріус Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області - Мельничук Наталія Василівна про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем.

В обґрунтування заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама заявниці ОСОБА_2 , яка була зареєстрована в с.Тушебин Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області, але в зв`язку з похилим віком та слабким здоров`ям, необхідністю стороннього догляду заявниця проживала разом з ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із земельної частки (паю), яка знаходиться на території Рівненського району Рівненської області. Заявниця є спадкоємцем за законом, що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про укладення шлюбу, інших спадкоємців немає, бо сестра заявниці - ОСОБА_3 та брат ОСОБА_4 померли, тому заявниця є єдиним спадкоємцем, спадкова справа після смерті - ОСОБА_2 не заводилася. Згідно відповіді Млинівської селищної ради на адвокатський запит №03-24/1724 від 11.06.2026 року, ОСОБА_2 була зареєстрована на день своєї смерті одна, проте як вказує довідка №104 від 27.05.2026 року, видана Пітушківським старостинським округом Млинівської селищної ради разом з померлою ОСОБА_2 дійсно проживала заявниця ОСОБА_1 та вела з нею спільне господарство. Тобто ОСОБА_1 прийняла спадщину в порядку ст.1268 ЦК України, проте в інший спосіб не має можливості підтвердити факт прийняття спадщини після смерті матері, тому нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини на земельну частку (пай) та рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з спадкодавцем мамою ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою : АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 06.08.2026 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в окремому провадженні.

Заявниця в судове засідання не з`явилася, її інтереси представляє в суді адвокат Маринюк С.О., який підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, подав до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, при винесені рішення по справі покладається на розсуд суду.

Заінтересована особа - приватний нотаріус Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області - Мельничук Н.В. в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, подала до суду клопотання про слухання справи без її участі.

Заслухавши пояснення представника заявниці, свідків, дослідивши докази у справі в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст.89 ЦПК України, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №5 від 31 березня 2014 року.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 11.10.1962 року ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00053819565 від 25.09.2025 року, дошлюбне прізвище дружини заявниці ОСОБА_7 , після реєстрації шлюбу - ОСОБА_8 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із земельної частки (паю), що знаходиться на території Рівненського району Рівненської області та підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай), виданим 15.09.2008 року.

Заявниця є єдиним спадкоємцем за законом, інших спадкоємців немає, оскільки її сестра - ОСОБА_3 та брат ОСОБА_4 померли, що підтверджується повторними свідоцтвами про смерть серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 , спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася.

Відповідно до довідки №104 від 27.05.2026 року, виданої Пітушківським старостинським округом Млинівської селищної ради слідує, що на день смерті ОСОБА_2 разом з нею дійсно проживала ОСОБА_1 та вели спільне господарство.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.05.2026 року слідує, що приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Мельничук Н.В., заявниці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), оскільки ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини та не надала документів на підтвердження проживання за однією адресою разом із ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

З пояснень свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 слідує, що вони знайомі із заявницею та її мамою - покійною ОСОБА_2 , тому їм відомо, що коли ОСОБА_2 захворіла, за нею доглядала ОСОБА_1 , спочатку її мати проживала з нею у м. Славута. Потім вона захотіла повернутися додому і ОСОБА_1 відвезла її до села Тушебин Млинівської сільської ради, де проживала разом із мамою, доглядала її до смерті. На час смерті матері проживала з нею за однією адресою, інші спадкоємці не претендують на спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Спір про право на спадщину відсутній, оскільки заявниця є єдиною спадкоємицею після смерті матері ОСОБА_2 . Встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем заявниці необхідно для реалізації права на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до положень ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

При цьому, згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та інший вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Верховний Суд у справі № 404/2163/16-ц від 04.07.2018 року виклав свою позицію, згідно якої: відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, вказавши, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Згідно з п. 4.10 п.4 гл.10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена.

Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачою свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Ст. 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку.

Ч. 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів.

Факт постійного проживання заявниці ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , знайшов своє підтвердження під час судового розгляду.

Метою встановлення факту спільного проживання заявниці зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже, такий факт породжує юридичні наслідки.

Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Враховуючи викладене, а також, що встановлення факту постійного проживання заявниці зі спадкодавцем породжує юридичні наслідки, а саме його підтвердження необхідне заявниці для реалізації права на спадщину, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем її мамою ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою : АДРЕСА_1 .

З цих підстав заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 258- 260, 263- 265, 315- 319 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зі спадкодавцем матір`ю ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою : АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі "Електронний суд".

Головуючий суддя Н.В.Матвєєва