Ухвала суду № 139609022, 08.09.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/5008/25 Провадження № 1-кп/450/272/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі колегії:

головуючого-судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

з участю прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх захисника ОСОБА_10

обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та їх захисника ОСОБА_13

обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та їх захисника ОСОБА_17

представника потерпілого ОСОБА_18 ОСОБА_19

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні №12024140000000656 від 19.06.2024 р. відносно обвинувачених ОСОБА_6 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, ОСОБА_20 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, ОСОБА_11 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, ОСОБА_12 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, ОСОБА_14 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, ОСОБА_15 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, ОСОБА_9 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, ОСОБА_16 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України,-

в с т а н о в и в:

27.10.2025 р. в порядку ст.ст.283, 291, 293 КПК України від заступника начальника першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 поступив в суд обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024140000000656 від 19.06.2024 р. відносно обвинувачених ОСОБА_6 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, щодо якого в ході досудового розслідування застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою строком до 13.12.2025 р., ОСОБА_8 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, щодо якої в ході досудового розслідування не застосовано захід забезпечення кримінального провадження, ОСОБА_11 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, щодо якої в ході досудового розслідування застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді застави, ОСОБА_12 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, щодо якого в ході досудового розслідування застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді застави, ОСОБА_14 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, щодо якого в ході досудового розслідування застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді застави, ОСОБА_15 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, щодо якої в ході досудового розслідування застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді застави, ОСОБА_9 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, щодо якої в ході досудового розслідування застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді застави, ОСОБА_16 за ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, щодо якої в ході досудового розслідування застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді застави.

Потерпілим у даному кримінальному провадженні визнано ОСОБА_18 .

Ухвалою від 28.10.2025 р. по вказаному обвинувальному акту призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 18.03.2026 р. обвинувальний акт призначено до судового розгляду по суті.

08.09.2026 року прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів з визначення застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665600 грн.

Мотивував клопотання тим, що ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.07.2026 року ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 12.09.2026 року, з можливістю внесення застави у розмірі 665600 грн. та покладенням процесуальних обов`язків у разі її внесення. Вказав, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.5 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384 КК України, за яке останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Крім цього, ч. 5 ст.190 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину. Відтак, щодо ОСОБА_6 є наявність обґрунтованого обвинувачення та наявні достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не змінились, оскільки він матиме можливість переховуватись від суду, знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших обвинувачених, експертів та спеціалістів у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. З огляду на вказане, просив клопотання задовольнити.

08.09.2026 року захисником ОСОБА_6 ОСОБА_7 подано клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою з можливістю внесення застави на цілодобовий домашній арешт. Вказала, що наведені прокурором у клопотанні ризики не відповідають дійсності, ОСОБА_6 має міцні та усталені соціальні зв`язки на території України, здав на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон, демонструє відкритість до співпраці зі стороною обвинувачення, належним чином виконує процесуальні обов`язки, а його поведінка є стабільною і передбачуваною. Крім цього, ОСОБА_6 є пенсіонером, який досягнув 76-річного віку, що з огляду на стан його здоров`я обмежує останнього у вільному пересуванні. Скерування обвинувального акту в суд свідчить про зібрання стороною обвинувачення усієї необхідної доказової бази, що свідчить про відсутність можливості у ОСОБА_6 знищити чи сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Протягом досудового розслідування та розгляду справи у суді ОСОБА_6 не вчиняв жодних дій, пов`язаних із незаконним впливом на потерпілого, свідків, інших обвинувачених, експертів та спеціалістів. Окрім наведеного, вказані вище особи допитані стороною обвинувачення, а їх показання зафіксовано процесуально. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином повинен бути обґрунтованим і підтверджений належними доказами із зазначенням конкретних дій, чого в даному випадку не дотримано прокуром. Таким чином, у клопотанні прокурора відсутні обґрунтування, які підтверджують, що заявлені ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Крім цього, ОСОБА_6 утримується під вартою понад 1 рік і 5 місяців та із вказаного періоду часу останній не зміг внести заставу ні в сумі 908400 грн., яка обрана першочергово, ні в розмірі 665600 грн., оскільки щомісячний його дохід у виді пенсійних виплат становить від 3613 грн. до 4050 грн. Окрім наведеного у ОСОБА_6 наявні серйозні захворювання серцево-судинної системи, стан здоров`я якого суттєво погіршився під час перебування у слідчому ізоляторі. З огляду на викладене вище, просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора, застосувавши до обвинуваченого запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

В судовому засіданні 08.09.2026 року прокурор ОСОБА_5 надав пояснення аналогічні викладеним письмово, подане клопотання підтримав та просив таке задовольнити. Вказав, що обвинувачений ОСОБА_6 є достатньо забезпеченою особою, який має можливість внести зазначену заставу. Клопотання про зміну запобіжного заходу заперечив з мотивів наведених у клопотанні про продовження строку тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_7 , думку якої підтримав обвинувачений ОСОБА_6 , надала пояснення аналогічні викладеним письмово і просила відмовити у задоволенні вимог клопотання, змінивши обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Долучили договір оренди укладений між орендодавцем ОСОБА_21 та обвинуваченим ОСОБА_6 , який останнім підписаний 13.07.2026 року під час відвідування ними слідчого ізолятора. Вказали, що станом на даний час іншого місця проживання обвинувачений ОСОБА_6 не має.

Представник потерпілого ОСОБА_18 ОСОБА_19 підтримав думку прокурора.

Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх захисник ОСОБА_10 , обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і їх захисник ОСОБА_13 , підтримали думку захисника ОСОБА_7 .

Захисник ОСОБА_17 , думку якого підтримали обвинувачені ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , в судовому засіданні вирішення клопотань залишили на розсуд суду.

Заслухавши пояснення і думку присутніх сторін, розглянувши клопотання і матеріали обвинувального акту, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ч.ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частиною 1 статті 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Положеннями ч. 1 та ч. 3 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

ОСОБА_6 обвинувачується, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, матиме можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших обвинувачених, експертів та спеціалістів у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, щодо нього є наявність обґрунтованого обвинувачення, а також існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

З цього приводу суд зазначає, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.02.2025 року щодо підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

25.03.2025 року Львівським апеляційним судом скасовано ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.02.2025 року, а ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб із можливістю внесення застави у розмірі 908400 грн. та покладенням процесуальних обов`язків у разі її внесення.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 15.10.2025 року ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, а саме до 13.12.2025 року із можливістю внесення застави у розмірі 908400 грн. та покладенням процесуальних обов`язків у разі її внесення.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.12.2025 року ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, а саме до 07.02.2026 року із можливістю внесення застави у розмірі 908400 грн. та покладенням процесуальних обов`язків у разі її внесення.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 04.02.2026 року ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, а саме до 05.04.2026 року із можливістю внесення застави у розмірі 908400 грн. та покладенням процесуальних обов`язків у разі її внесення.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.03.2026 року ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, а саме до 25.05.2026 року із можливістю внесення застави у розмірі 908400 грн. та покладенням процесуальних обов`язків у разі її внесення.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 20.05.2026 року ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 19.07.2026 року із можливістю внесення застави у розмірі 908400 грн. та покладенням процесуальних обов`язків у разі її внесення.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.07.2026 року ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 12.09.2026 року, з можливістю внесення застави у розмірі 665600 грн. та покладенням процесуальних обов`язків у разі її внесення.

Обґрунтованість наявного обвинувачення встановлено наданим суду обвинувальним актом у відповідності до якого ОСОБА_6 обвинувачується, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, за яке йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить приписам ч. 5 ст. 182 та п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України.

Суд вважає, що більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, що встановлено в судовому засіданні, а також колегією суддів Львівського апеляційного суду на етапі досудового розслідування, внаслідок чого ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.02.2025 року щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту була скасована та ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

За вказаних обставин не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи покликання захисника ОСОБА_7 щодо можливості зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.

Крім цього, стороною захисту не спростовано факту, що ОСОБА_6 в статусі підозрюваного близько пів року перебував поза межами території України, а місця свого перебування органу досудового розслідування та обвинувачення не повідомляв.

Окрім наведеного, мотиви захисника ОСОБА_7 в частині спростування ризиків прокурора про переховування ОСОБА_6 від суду є неспроможними з огляду на те, що вік останнього дозволяє безперешкодно покинути територію України в умовах воєнного стану, а майновий стан обвинуваченого спростовує покликання щодо скрутного матеріального становища. Наявність при цьому міцних соціальних зв`язків, які обґрунтовані позитивною характеристикою ОСОБА_6 з місця його проживання та перебування доньки останнього на території України, що не підтверджено жодними належними і допустимими доказами, самі по собі не усувають ризику переховування.

Крім цього, здача паспорта не усуває ризику втечі, оскільки не позбавляє особу можливості незаконно залишити територію України або використати інші способи перетину кордону, в тому числі залишитись в її межах на тимчасово окупованих територіях.

Що стосується покликань захисника ОСОБА_7 щодо невчинення з 25.02.2025 року ОСОБА_6 жодних дій, які б були спрямовані на переховування від суду і незаконного впливу на потерпілого, свідків, інших обвинувачених, експертів та спеціалістів у даному кримінальному провадженні, слід вказати, що з цією метою відносно ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з правом внесення застави, який неодноразово продовжувався.

Для продовження запобіжного заходу не вимагається встановлення факту вже вчиненої втечі, впливу чи іншого порушення. Запобіжний захід має превентивний характер і застосовується для недопущення реалізації встановлених ризиків.

Згідно п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 лишня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

В силу вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, клопотання прокурора слід задовольнити частково та продовжити ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 07.11.2026 року, з визначенням застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332800 грн.

Зменшення розміру застави суд обґрунтовує певною тривалістю перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, майновим станом останнього, який протягом зазначеного вище періоду не в змозі внести ні 908400 грн., ні 665600 грн.

Щодо покликань захисника ОСОБА_7 в частині наявності у ОСОБА_6 серцево-судинних захворювань слід звернути увагу, що такі виникли задовго до обрання щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Сам по собі факт погіршення стану здоров`я під час перебування під вартою не свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між таким погіршенням та умовами тримання в установі попереднього ув`язнення, оскільки аналогічне погіршення стану здоров`я могло настати незалежно від факту перебування особи під вартою, зокрема з огляду на її вік та наявні захворювання. Суд зазначає, що у ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» функціонує медичний підрозділ, який забезпечує особам, що там утримуються, належний рівень медичної допомоги і лікування. Неналежне виконання медичними працівниками службових обов`язків, на що покликалась захисник ОСОБА_7 , може мати місце як в установах попереднього ув`язнення, так і за їх межами, реагування на які повинно відбуватись у встановлений чинним законодавством спосіб.

Долучений до матеріалів справи договір оренди квартири у приватної особи від 13.07.2026 року, за яким орендна плата становить 6000 грн., суперечить мотивам захисника ОСОБА_7 в частині отримання доходу обвинуваченим ОСОБА_6 розміром від 3613 грн. до 4050 грн., який не в змозі оплатити послуги за користування квартирою. Таким чином, наведений захистом розмір пенсії сам по собі не характеризує повний майновий стан ОСОБА_6 .

Вказаний договір, який підписаний обвинуваченим ОСОБА_6 за відсутності огляду ним приміщення квартири, спрямований лише на підтвердження необхідного житла, однак вартість послуг за таким не відповідає загальнодоступним ринковим відносинам, вартість яких станом на даний час є значно вищою.

ЄСПЛ у своїх рішеннях послідовно констатує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях, однак наголошує, що ця вимога не означає обов`язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент, таке питання вирішується виключно у світлі обставин конкретної справи.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 331, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 з визначенням застави задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме до 07.11.2026 року, з визначенням застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332800 грн.

Роз`яснити, що обвинувачений або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду в розмірі, визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави, обвинувачений ОСОБА_6 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 разі внесення застави, наступні обов`язки:

-прибувати до суду за першим викликом;

-не відлучатися за межі Львівської області без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання/перебування;

-заборонити спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд/в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Ухвала про продовження застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії.

Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

В іншій частині ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 08.09.2026 року в приміщенні Пустомитівського районного суду Львівської області.

Головуючий - суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3