Рішення № 139608983, 08.09.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/957/26 Справа №447/876/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

08.09.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі: головуючого судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Янкевич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

11.03.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся у Миколаївський районний суд Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №8932695 від 22.03.2024 у розмірі 17775 грн., судового збору у розмірі 2662,40 грн., та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Позов мотивує тим, що 22.03.2024 ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» кредитний договір №8932695, згідно з умовами якого відповідачка отримала 5000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачкою у встановлений договором строк. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит. ОСОБА_1 підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

29.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір факторингу (відступлення права вимоги) №108-МЛ від 29.07.2024. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №108-МЛ від 29.07.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки в сумі 17775,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків 11925,00 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 850 грн.

Відповідачці було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. №23774213/2596 від 04.02.2026. Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задовольнити.

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 31.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень. Витребувано у Монобанк інформацію.

Ухвала суду від 31.03.2026 була скерована відповідачці на зареєстровану адресу її проживання, проте поштове відправлення повернулося на адресу суду у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Крім того, позивач, на виконання вимог абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, додав до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів.

08.06.2026 на виконання ухвали суду від представника АТ «Універсал Банк» надійшов лист, відповідно до якого на картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_1 був зарахований платіж у сумі 5000 грн. у період з 22.03.2024 по 29.03.2024.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача.

Відповідачка у судові засідання не з`явилася, заяв чи клопотань про розгляд справи у її відсутності не подавала, про причини неявки суд не повідомила, при цьому суд вжив всіх можливих заходів для виклику останньої до суду. Відзиву на позовну заяву відповідачкою не було подано.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.

В силу приписів ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.03.2024 ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» кредитний договір №8932695, згідно з умовами якого відповідачка отримала 5000 грн., строком на 105 днів, тобто до 05.07.2024.

Відповідно до п.1.3.1. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 06.04.2024.

Пунктом 1.3.2. передбачено, що поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 05.07.2024.

Відповідно до п.1.5.1. комісія за надання кредиту становить 850,00 грн., яка нараховується за ставкою 17.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до п. 1.5.2. проценти за користування протягом пільгового періоду 1575,00 грн., які нараховуються за ставкою 2.10 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

Відповідно до п. 1.5.3. проценти за користування протягом поточного періоду 10350,00 грн., які нараховуються за ставкою 2.30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до п.2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки про ідентифікацію виданої ТОВ «Мілоан» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), з якою укладено договір №8932695 від 22.03.2024 пройшла ідентифікацію одноразовим ідентифікатором 667972.

Відповідно до платіжного доручення №126238565 від 22.03.2024 ТОВ «Мілоан» здійснило переказ коштів згідно договору №8932695 від 22.03.2024 на платіжну картку НОМЕР_2 у сумі 5000,00 грн.

Відповідно до договору відступлення права вимоги №108-МЛ від 29.07.2024 ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників від 29.07.2024 до договору відступлення права вимоги №108-МЛ від 29.07.2024 ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» реєстр боржників від 29.07.2024 у загальній кількості 2604.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №108-МЛ від 29.07.2024, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 17775,00 грн.

ТОВ «Кредит Капітал» надіслало ОСОБА_1 письмову вимогу про погашення боргу за кредитним договором №8932695 від 22.03.2024.

Оцінка суду.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, у відповідачки виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти.

Відповідно до ч.1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Суд встановив, що 22.03.2024 ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» кредитний договір №8932695, згідно з умовами якого відповідачка отримала 5000 грн., строком на 105 днів, тобто до 05.07.2024. Комісія за надання кредиту становить 850,00 грн., яка нараховується за ставкою 17.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Проценти за користування протягом пільгового періоду 1575,00 грн., які нараховуються за ставкою 2.10 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування протягом поточного періоду 10350,00 грн., які нараховуються за ставкою 2.30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду.

Надаючи оцінку аргументам позивача, суд зауважує, що відповідачка, підписавши договір про надання кредиту шляхом ведення одноразового ідентифікатора відповідно до положень Закону України "про Електронну комерцію" погодився з умовами договору.

Однак, відповідачка належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконувала.

Відповідно до договору відступлення права вимоги №108-МЛ від 29.07.2024 ТОВ «Мілоан» передає (відступає) позивачеві ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні йому права вимоги, а позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників до договору.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №108-МЛ від 29.07.2024, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 17775,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків 11925,00 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 850 грн.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 850,00 грн., суд зазначає таке.

Статтею 3 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з частинами 1, 2, 5, 7 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Враховуючи наведене, положення договору про споживчий кредит №8932695 від 22.03.2024 щодо сплати позичальником комісії у розмірі 850,00 грн. суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідачки заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 850,00 грн.

Отже, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім цього, відповідачка не подала жодного доказу на спростування розрахунку заборгованості поданого позивачем та належного виконання зобов`язань за договором.

Щодо позовної вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

На підтвердження факту отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат, представником позивача подано копії: договору №0107 про надання правової допомоги від 01.07.2025, акт наданих послуг №Д/18241 від 12.02.2026, відповідно до якого сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000 грн., детальний опис наданих послуг до акту №Д/18241 від 12.02.2026 за договором про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025.

Отже, за результатами дослідження та оцінки долучених до матеріалів справи доказів щодо понесення витрат на правову допомогу у їх сукупності, беручи до уваги те, що відповідачкою не подано заперечень щодо стягнення витрат на правову допомогу у заявленому позивачем розмірі, однак, враховуючи те, що позов задоволено на 95,22 %, сума витрат на правову допомогу складатиме 7617,44 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи те, що позов було пред`явлено засобами системи «Електронний суд» та такий підлягає до задоволення частково, з відповідачки слід стягнути судовий збір у розмірі 2535, 08 грн. на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розрахунку: 16925,00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) / 17775,00 грн. (розмір заявлених позовних вимог) х 2662,40 грн. (сума сплаченого судового збору).

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, cуд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №8932695 від 22.03.2024 у розмірі 16925 (шістнадцять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2535 (дві тисячі п`ятсот тридцять п`ять) гривень 08 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7617 (сім тисяч шістсот сімнадцять) гривень 44 копійки.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 08.09.2026.

Суддя Павлів В. Р.