Вирок № 139608846, 08.09.2026, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/2285/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026142420000032 від 18.03.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Старий Яричів, Кам`янка-Бузького району, Львівської області, військовослужбовця ЗСУ,кухаря взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у званні «солдата», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із професійно-технічною освітою, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, не нотаріус, не адвокат, не депутат,

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України,-

встановив:

ОСОБА_3 у грудні 2024 року, точну дату та час не встановлено, реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, направлений на підроблення посвідчення водія з метою його подальшого особистого використання для посвідчення своєї особи та права керування транспортними засобами, знаючи законний порядок отримання посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», реалізовуючи свій кримінально протиправний умисел, направлений на підроблення посвідчення, яке видається установою, що має право видавати такі документи, з метою подальшого використання його для посвідчення права керування, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 за допомогою власного персонального комп`ютера та фоторедактору створив електронний макет посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «В», «С1», «С» до якого вніс свої анкетні дані з фотокарткою, а також відтворив власний підпис. З метою доведення до кінця свого кримінально протиправного умислу на підроблення документа у грудні 2024 року, у невстановлені дату та час, перебуваючи в с. Старий Яричів, Львівського району Львівської області, ОСОБА_3 за допомогою знакодрукуючого пристрою з термосублімаційним способом друку роздрукував, тобто підробив, посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_2 від 30.12.2024 на своє ім`я на право керування транспортними засобами категорії «В», «С1», «С», яке не відповідає офіційним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України та виготовлене не підприємством, що здійснює випуск даної продукції.

Крім цього, 18.03.2026 близько 13 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «ЗАЗ» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , рухаючись по автодорозі, що по вул. Галицька в селі Старий Яричів Львівського району Львівської області був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Львівського РУП № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області та на виконання законної вимоги працівників поліції щодо пред`явлення документу, який посвідчує право керування автомобілем, достовірно знаючи і усвідомлюючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 30.12.2024, видане ТСЦ 1242, на право керування транспортними засобами категорії «В», «С1», «С», являється підробленим, так як він не отримував таке посвідчення водія у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 року «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, а саме завідомо підробленого посвідчення водія, в підтвердження наявного в нього права керування автомобілем, пред`явив працівникам сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Львівського РУП № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_2 від 30.12.2024, видане ТСЦ 1242 на право керування транспортними засобами категорії «В», «С1», «С», бланк якого виготовлений не поліграфічним підприємством, що здійснює виготовлення типових бланків документів, а виконаний за допомогою знакодрукуючого пристрою, комп`ютерної техніки чи іншої оргтехніки за допомогою кольорового відтворення зображень термосублімаційним способом та не відповідає аналогічним документам, які знаходяться в офіційному обігу на території України.

Таким чином, ОСОБА_3 , своїми умисними діями, які виразилися в підробленні посвідчення, яке видається установою, що має право видавати такі документи, і яке надає право керування транспортними засобами, з метою його використання, та у використанні завідомо підробленого документа, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

28.08.2026 прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону передано до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026142420000032 від 18.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України. Водночас, в обвинувальному акті прокурор клопоче про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення - підроблення посвідчення, яке видається установою, що має право видавати такі документи, і яке надає право керування транспортними засобами, з метою його використання (ч. 1 ст. 358 КК України), відноситься до категорії кримінальних проступків і його дії дізнанням за цією статтею кваліфіковані правильно.

Кримінальне правопорушення - використання завідомо підробленого документа (ч. 4 ст. 358 КК України), відноситься до категорії кримінальних проступків і його дії дізнанням за цією статтею кваліфіковані правильно.

Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Як видно з доданої до обвинувального акта письмової заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника ОСОБА_4 обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності.

Окрім цього, до обвинувального акта долучено матеріали досудового розслідування № 12026142420000032 від 18.03.2026 та документи, що засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Відтак, з урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінальних проступків без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, тобто у підробці, яке видається установою, що має право видавати такі документи, і яке надає право керування транспортними засобами, з метою його використання та використання завідомо підробленого документу, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи - доведена повністю встановленими органом досудового розслідування обставинами.

Відповідно до положень ст. 50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; відповідно положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки передбачені ч. 1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, по місця проживання характеризується позитивно, наявність стійких соціальних зв`язків та те, ОСОБА_3 . Є військовослужбовцем ЗСУ, кухар взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у званні «солдата».

При цьому, призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчинених ним кримінальних проступків, особу обвинуваченого, відсутність обставин які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, обставину, яка пом`якшує покарання відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, а саме: щире каяття, вважає що обвинуваченому ОСОБА_3 з метою його виправлення та з метою попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судово-технічної експертизи № СЕ-19/114-26/6845-ДД, у справі відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 у розмірі 3565,00 грн. на користь держави.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до статті 100 КПК України, про що зазначити в резолютивній частині цього вироку.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 20.03.2026 - скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КК України.

Запобіжний захід не застосовувались.

Керуючись ст. 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 200 /двісті/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 /три тисячі чотириста / гривень.

- за ч. 4 ст. 358 у виді штрафу в розмірі 50 /п`ятдесят/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 /вісімсот п`ятдесят/ гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 , покарання у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста гривень).

Речові докази: посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане 30.12.2024 ТСЦ 1242 із категоріями: «B», «C1», «C», на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке поміщено в сейф-пакет PSP 0010888 залишити при матеріалах кримінального провадження № 12026142420000032 від 18.03.2026.

Скасувати арешт накладений 20.03.2026 року слідчим суддею Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судово-технічної експертизи у розмірі 3565,00 грн. (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять гривень, нуль копійок) (отримувач: ГУК Львів/Львівська тг/24060300, код отримувача: 38008294, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA728999980313090115000013933).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.

Копія вироку не пізніше наступного дня за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1