Рішення № 139608523, 09.09.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/5960/26 2/335/3241/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м.Запоріжжя

Вознесенівський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено про те, що 08.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено договір №3707234 у відповідності до якого кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 8 000,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування ним.

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за кредитними договорами виконало в повному обсязі надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами. Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань кредитні кошти у передбачений договорами строк не повернув, не сплатив передбачені умовами договору проценти.

Так, внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №3707234 від 08.01.2022 утворилась заборгованість у розмірі 19 600,00 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8 000,00 грн. та заборгованості по нарахованим процентам у розмірі 10 000,00 грн., заборгованість по комісіям у розмірі 1 600,00 грн.

Крім цього, 01.02.2022 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір №1148735 у відповідності до якого кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 2 500,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування ним.

ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» свої зобов`язання за кредитними договорами виконало в повному обсязі надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами. Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань кредитні кошти у передбачений договорами строк не повернув, не сплатив передбачені умовами договору проценти.

Відповідно до розрахунку заборгованості внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №1148735 від 01.02.2022 утворилась заборгованість у розмірі 3 200,45 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 2 500, 00 грн., заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 700,45 грн.

26.07.2024 було укладено договір № 26-07/2024 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3707234.

27.12.2022 було укладено договір № ФК27-12/22/1 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ Заяву подано через систему «Електронний суд» "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1148735. 01.12.2025 було укладено договір № 01-12/25 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1148735. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 1148735.

З урахуванням того, що відповідачем не виконано зобов`язання за кредитними договорами щодо повернення кредитних коштів ні первісному кредитору ні новому, позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за Кредитним договором №3707234 від 08.01.2022 та кредитним договором №1148735 від 01.02.2022 у загальному розмірі 22 800,45 грн., а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 06 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, разом з тим у позовній заяві просив суд провести розгляд справи за його відсутності та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом в поряду ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України оскільки адреса зареєстрованого місця проживання відповідача знаходиться на тимчасово окупованій території. Будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, відповідач до суду повторно не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов до суду не подала, із заявами про розгляд справи без її участі до суду не зверталась.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст.ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до приписів ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10. 2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 08.01.2022 ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН» подала заяву-анкету на кредит №3707234.

08.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір про споживчий кредит №3707234.

Відповідно до п.1.2 Договору сторони погодили, що на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2 Договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 8 000,00 грн.

Відповідно до п.1.3 Договору кредит надається строком на 30 днів з 08.01.2022 (строк кредитування).

Згідно з п.1.4. Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 07.02.2022 року.

Відповідно до п.п. 1.5.1, 1.5.2 Договору комісія за надання кредиту становить 1 600,00 грн, яка нараховується за ставкою 20,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредиту 1 600,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом.

Також сторонами підписано Графік платежів за договором про споживчий кредит 3707234 від 08.01.2022, який є Додатком №1 до Договору про споживчий кредит №3707234 від 08.01.2022.

Судом встановлено, що кредитний договір між сторонами був укладений в електронній формі та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором Z167, який було відправлено на номер +380663854299, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «МІОАН» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі надавши відповідачу кредит шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 у розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується листом ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 14.10.2025 №7/16479.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, у визначений строк грошові кошти не повернув та не сплатив комісію та проценти за користування кредитом.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «МІЛОАН» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №3707234 від 08.01.2022 станом на 04.03.2022 становила 19 600,00 грн., яка складається із: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8 000,00 грн., заборгованість зі сплати процентів у розмірі 10 000,00 грн., заборгованість по комісії за надання кредиту 1 600,00 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В силу вимог ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Судом встановлено, що 26.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір факторингу №2607/2024 на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами.

Згідно із п.6.1.3 Договору факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024 сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників для друку, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

26.07.2024 між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та АТ «ІДЕЯ БАНК» підписано Акт приймання-передачі Реєстрів Боржників для друку та Акт приймання-передачі Реєстрів Боржників в електронному вигляді.

Відповідно до реєстру боржників для друку до Договору факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024 до ТОВ «ФАКТОРИНГУ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги до Відповідача за кредитним договором №3707234 від 08.01.2022 на загальну суму 19 600,00 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 8 000,00 грн., заборгованість по процентам 10 000,00 грн., заборгованість по комісії за надання кредиту 1 600,00 грн.

За вказаних обставин судом встановлено, що відповідачем отримано кошти по кредитному договору № 3707234 від 08.01.2022 в сумі 8 000,00 грн., які нею не повернуті та право стягнення заборгованості за вказаним договором набуло ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

Згідно розрахунку ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 3707234 від 08.01.2022 станом на 19.05.2026 становить 19 600,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8 000,00 грн, заборгованість по комісії 1 600,00 грн, заборгованість по процентам у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідач доказів повної або часткової сплати заборгованості не надано.

Згідно з положеннями ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В силу ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем отримано кредитні кошти в сумі 8 000,00 грн., які останньою не повернуті, а тому кошти у зазначеному розмірі підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», яке набуло права стягнення.

Також в порушення умов договору відповідачем не сплачено комісію за надання кредиту у розмірі 1 600,00 грн.

Водночас суд доходить до висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за договором про споживчий кредит №3707234 від 08.01.2022 за період 07.02.2022 по 04.03.2022 задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

За вказаних обставин, встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем договору споживчого кредиту, дана фінансова установа надала позичальнику суми кредиту а останній зобов`язувався повернути наданий кредит у повному обсязі до 07.02.2022. Доказів погодження інших строків нарахування процентів за договором кредиту №3707234 від 08.01.2022 суду не надано.

Таким чином, кредитодавець мав право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування за договором №3707234 від 08.01.2022 тобто до 07.02.2022, після закінчення строку його дії у кредитодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 910/17048/17.

Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначені позивачем до стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитом включає період, який виходить за межі строку кредитування.

За вказаних обставин після закінчення строку кредитування у кредитодавців відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, то заявлені ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», як правонаступника ТОВ «МІЛОАН», вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування кредитом за період з 07.02.2022 по 04.03.2022, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Крім цього, з матеріалів справи убачається, що 01.02.2022 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1148735.

Відповідно до п.1.1 Договору сторони погодили, що кредитодавець обов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування грошовими коштами) на умовах та у порядку, встановлених цим Договором.

Відповідно до п.п.1.3, 1.5 Договору розмір кредиту становить 2 500,00 грн. Кредит надається строком на 30 днів.

Згідно із п.1.6 Договору термін повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом 03.03.2022 року.

Сторони Договору також погодили, що позичальник сплачує проценти за кожний день користування кредитом у такому розмірі: з 1-го по 15-1 день користування кредитом 0,0000%, з 16-го по 30-й день користування кредитом 4,0000% (п.п.1.7.1, 1.7.2 Договору).

Також сторонами підписано Графік платежів, який є Додатком №1 до Кредитного договору №1148735 від 01.02.2022 та Паспорт споживчого кредиту.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі надавши відповідачу кредит шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача № НОМЕР_2 у розмірі 2 500,00 грн., що підтверджується квитанцією №57395088 від 01.02.2022.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, у визначений строк грошові кошти не повернув та не сплатив комісію та проценти за користування кредитом.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1148735 від 01.02.2022 станом на 27.12.2022 становила 3 200,45 грн., яка складається із: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 2 500,00 грн., заборгованість зі сплати процентів у розмірі 700,45 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В силу вимог ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Судом встановлено, що 27.12.2022 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №ФК27-12/22/1 на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до Витягу з реєстру до Договору факторингу №ФК27-12/22/1 від 27.12.2022 до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» перейшло право вимоги до Відповідача за кредитним договором №1148735 від 01.02.2022 на загальну суму 3 200,45грн., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 2 500,00 грн., заборгованість по процентам 700,45 грн.

01.12.2025 між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №01-12/25 на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до реєстру боржників для друку №1 до Договору факторингу №01-12/25 від 01.12.2025 до ТОВ «ФАКТОРИНГУ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги до Відповідача за кредитним договором №1148735 від 01.02.2022 на загальну суму 3200,45 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 2 500,00 грн., заборгованість по процентам 700,45 грн..

За вказаних обставин судом встановлено, що відповідачем отримано кошти по кредитному договору № 1148735 від 01.02.2022 в сумі 2 500,00 грн., які нею не повернуті та право стягнення заборгованості за вказаним договором набуло ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

Згідно розрахунку ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1148735 від 01.02.2022 станом на 19.05.2026 становить 3 200,45 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 2 500,00 грн, заборгованість по процентам у розмірі 700,45 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач доказів належного виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів суду не надала.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №1148735 від 01.02.2022 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Повно та всебічно оцінивши усі докази, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується укладення кредитних договорім між первісними кредиторами та відповідачем, позивачем надано належні докази переходу прав вимоги за вказаними договорами, відповідачем доказів належного виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів, комісії суду не надано. Разом з цим, враховуючи те, що позивачем до розміру нарахованої заборгованості за процентами включено період, який виходить за межі кредитування суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором № 3707234 від 08.01.2022 у розмірі 13 200,00 грн., яка складається з: 8 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 1 600, 00 грн. комісії та 3 600,00 грн. заборгованості за нарахованими процентами в межах строку кредитного договору; за кредитним договором №1148735 від 01.02.2022 у розмірі 3 200,00 грн., яка складається з: 2 500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 700,45 грн. заборгованість за відсотками.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд доходить наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем до позовної заяви на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку на надання правової допомоги № 947 від 01.04.2026, витяг з Акту № 33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 відповідно до яких сторони погодили надання наступних правових послуг загальною вартістю 13 000,00 грн., з них: надання усної консультації з вивченням документів вартістю 4 000,00 грн., складання позовної заяви вартістю 9 000,00 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 910/4881/18, від 03.04.2020 у справі № 920/653/19.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт, що узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу не подавалось.

Разом з цим, враховуючи те, що суд за наслідками розгляду справи позовні вимоги задоволено частково у відповідності до ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та з відповідача на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підлягає стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 9 349,60 грн.

Згідно з платіжною інструкцією №0651780077 від 25.05.2026, позивачем при поданні даної позовної заяви сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1914,79 грн. (з розрахунку: 16400,00 грн. х 100% / 22800,00 грн. = 71,92%; 71,92% х 2 662,40 грн. / 100% = 1914,79 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-4, 12, 13, 19, 76-83, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №3707234 від 08.01.2022 року в розмірі 13 200 (тринадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок; заборгованості по комісії у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень, заборгованості по процентам 3 600 (три тисячі шістсот) гривень 00 копійок; заборгованість за кредитним договором №1148735 від 01.02.2022 у розмірі 3 200 (три тисячі двісті) гривень 45 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок, заборгованості по процентам у розмірі 700 (сімсот) гривень 45 копійок, а всього стягнути 16 400 (шістнадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 349 (дев`ять тисяч триста сорок дев`ять) гривень 60 копійок та витрати на оплату судового збору у розмірі 1 914 (одна тисяча дев`ятсот чотирнадцять) гривень 79 копійок.

В інші частині позову відмовити.

Копію заочного рішення направити сторонам, які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складене 09 вересня 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (Код ЄДРПОУ 42640371, адреса: м.Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: А.Б.Алєксєєнко