Рішення № 139608465, 08.09.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 08.09.2026

Справа № 334/1789/26

Провадження № 2/334/2041/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 вересня 2026 року

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя в складі:

Головуючого судді Гнатюка О.М.

При секретарі Якущенко Е.Р.

За участі представника відповідача Куляса О.Ф.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтований наступним.

30.10.2019 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (далі - Позичальник, Відповідача) уклав(ла) з Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» (далі - АТ «УКРСИББАНК», Кредитор, Банк) кредитний договір № 95783463000 (далі Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Згідно із Договором факторингу № 285 від 09.12.2024 (далі Договір факторингу), Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» (надалі за текстом Позивач, Фактор, ТОВ «ФК «Суперіум»), право вимоги до боржників, в тому числі до за кредитним договором № 95783463000 від 30.10.2019, в якому Відповідач виступаєте Позичальником.

Таким чином ТОВ «ФК «Суперіум» набуло право вимоги до Відповідача та стало новим кредитором за вищевказаним Договором. У зв`язку із неналежним виконанням умов Кредитного договору, загальна сума заборгованості Відповідача у відповідності до Реєстру боржників до договору факторингу № 285 від 09.12.2024 складає 150923,77 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом 65487,04 грн., заборгованості за відсотками 85436,73 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» (код ЄДРПОУ 42024152) заборгованість в загальному розмірі 150923,77 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,41 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ».

Представник відповідача надав відзив у кому заперечив можливість задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до відомостей позовної заяви, відповідач ОСОБА_1 30.10.2019 року уклав з Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» кредитний договір № 95783463000. Відповідно до умов Кредитного договору, Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит у розмірі 49600,00 гривень, а Позичальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Процентна ставка за договором кредиту складає 55% річних.

Також, представник позивача зазначив, що на підставі Договору факторингу № 285 від 09.12.2024 року, Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» право вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 95783463000 від 30.10.2019 року, в якому ОСОБА_1 є Позичальником. ТОВ «ФК «Суперіум» зазначає, що набуло право вимоги до Відповідача та стало новим кредитором за вищевказаним Договором.

У зв`язку із неналежним виконанням умов Кредитного договору, загальна сума заборгованості Відповідача у відповідності до Реєстру боржників до договору факторингу № 285 від 09.12.2024 складає 150923,77 гривень (заборгованість за основним боргом 65487,04 гривень, заборгованість за відсотками 85436,73 гривень).

Вважає позовні вимоги ТОВ ФК СУПЕРІУМ безпідставними, оскільки позивач не долучив до позовної заяви жодного належного доказу на підтвердження переходу від АТ УКРСИББАНК до ТОВ ФК СУПЕРІУМ права вимоги за кредитним договором № 95783463000 від 30.10.2019 року, в якому ОСОБА_1 є Позичальником.

Так, у відповідності до п.2.2 Договору факторингу №285 від 09.12.2024 року, права вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим Договором, відступаються в розмірі заборгованості Боржників перед Клієнтом, що передбачені умовами Первинних договорів та визначені в Реєстрі Боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді. Звертаю увагу Суду, що наданий позивачем Витяг з реєстру боржників не є повним документом, а також відповідним чином засвідченим витягом, містить компонування частин (тексту та підписів з печатками), закреслення відомостей щодо суми фінансування, розрахованої згідно з Договором, без пояснення причин цього з боку позивача.

Вказана копія міститься в системі «Електронний суд», тобто, не є наслідком роздрукування паперової копії у некоректному вигляді, а додана стороною позивача саме в такому виді.

Тож, створений у фото-редакторі Витяг з реєстру боржників не може бути належним доказом права вимоги ТОВ ФК СУПЕРІУМ до ОСОБА_1 .

Позивач не долучив до позовної заяви жодного доказу на підтвердження заявленої ціни позову, а саме - 150923,77 гривень. При цьому, позивач зазначає, що у його розпорядженні відсутні відомості щодо здійснення АТ УКРСИББАНК перерахунку (розрахунку) заборгованості ОСОБА_1 та просить Суд витребувати у АТ УКРСИББАНК розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 95783463000 від 30.10.2019 року, станом на 09.12.2024 року (день укладення договору факторингу). Представник позивача намагається ввести Суд в оману, оскільки посилається на невиконання АТ УКРСИББАНК умов Договору факторингу від 09.12.2024 року в частині ненадання відповідних розрахунків заборгованостей за кредитними договорами.

Вказані позивачем відомості спростовуються абзацом 2 пункту 5.1 Договору факторингу № 285 від 09.12.2024 року, з урахуванням положень ч.1 ст.1081 ЦК України, сторони домовились, що всі ризики щодо дійсності грошової вимоги та/або ризики подальшого задоволення грошових вимог, права за якими відступаються покладається на Фактора. Сторони домовились, що відмова та/або часткова відмова у задоволенні вимог Фактора з будь-яких підстав, а також ризики незадоволення вимог у зв`язку з визнанням недійсним права грошової вимоги (з будь-яких підстав) в подальшому, після укладення цього Договору та/або після переходу права вимог покладаються на Фактора. До цього Договору не застосовуються положення ч.1 ст.1081 ЦК України в частині відповідальності Клієнта перед Фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, та Клієнт не несе будь-яких ризиків (не відповідає) перед Фактором за дійсність грошової вимоги та/або розмір грошової вимоги, право якої відступається.

Згідно з ч.1 ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

За таких умов, клопотання ТОВ ФК СУПЕРІУМ про витребування доказів не підлягає задоволенню, оскільки АТ УКРСИББАНК не зобов`язане відповідати перед ТОВ ФК СУПЕРІУМ за дійсність та розмір грошової вимоги після укладення Договору факторингу №285 від 09.12.2024 року, та відповідно, не зобов`язане надавати докази щодо розміру та дійсності грошових вимог до Боржників. Згідно Договору факторингу вказані ризики покладені саме на Фактора - ТОВ ФК СУПЕРІУМ. Питання щодо дійсності та розміру грошових вимог, які відступаються необхідно було вирішувати перед укладенням Договору факторингу №285 від 09.12.2024 року. Фактично, відповідно до наданого позивачем Договору факторингу № 285 від 09.12.2024 року, ТОВ ФК СУПЕРІУМ набуло уявне право грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 150 923,77 гривень без будь-якого підтвердження та відповідальності з боку АТ УКРСИББАНК.

Посилання позивача на відсутність у його розпорядженні розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 95783463000 від 30.10.2019 року свідчить лише про необґрунтованість позовних вимог до ОСОБА_1 та відсутність підстав для задоволення позовних вимог. За відсутності розрахунку заборгованості, виконаного АТ УКРСИББАНК станом на 09.12.2024 року, взагалі відсутні підстави вимагати у ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 150 923,77 гривень.

Більше того, матеріали позову не містять доказів перерахування АТ УКРСИББАНК на рахунок ОСОБА_1 суми кредиту про яку йдеться у кредитному договорі, як і доказів користування ОСОБА_1 кредитною карткою, використання кредитного ліміту.

Належних, допустимих та достатніх доказів перерахування грошей АТ УКРСИББАНК на рахунок ОСОБА_1 , в порушення ч.1 ст.1046 ЦК України, а також видачі платіжної картки, встановлення на ній кредитного ліміту, суми використаного кредитного ліміту, тобто, виникнення грошового зобов`язання у відповідача позивачем не надано. Також, доказів на підтвердження права вимоги у ТОВ ФК СУПЕРІУМ до ОСОБА_1 позивачем не надано, як і доказів розміру заборгованості на час відступлення права вимоги. Просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Окрім того, представником відповідача надано додатково пояснення, у яких він вказав на те, що АТ «Укрсиббанк» на виконання ухвали суду було надано розрахунок у вигляді таблиці, проте без вони не є помісячними та не вказують черговість погашення заборгованості відповідачем. Заборгованість по кредиту нараховувалася ОСОБА_1 поза межами строку договору кредиту. Так у п. 2.1.1 договору-анкети про відкриття та комплексне розрахункове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування №95783463000 від 30.10.2019 заборгованість нараховувалася і поза межами строку договору кредиту. Строк дії ліміту кредитування: з дати укладання по 10.11.2021 року. Позовна заява містить безпідставні вимоги, в тому числі щодо стягнення процентів, в той час, коли розрахунок, наданий суду, містить у графі заборгованість за відсотками «0 грн.» станом на 10.11.2021 року.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи суд приходить наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що 30.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «УКРСИББАНК» з анкетою-заявою на надання споживчого кредиту, в якій просив банк надати йому споживчий кредит «Револьверна кредитна картка» в сумі 49600,00 грн. зі строком користування 24 міс.

В той же день ОСОБА_1 був ознайомлений з умовами кредитування та підписав Паспорт споживчого кредиту.

Того ж дня, між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з правилами) № 95783463000 (далі-кредитний договір).

Згідно п. 1.1 кредитного договору, Банк на підставі наданих Клієнтом відповідно до вимог законодавства України документів відкриває Клієнту та обслуговує на умовах тарифного плану «Картка з лімітом «Шоппінг картка 55 grace», розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com й на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку, поточний рахунок, який обслуговується згідно цього Договору-анкети та Правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків, опублікованих в газеті «Урядовий кур`єр» №105 від 09.06.2017р. (з усіма змінами та доповненнями) та розміщених на сайті my.ukrsibbank.com та/або на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку, а саме: Поточний Рахунок № НОМЕР_2 у національній валюті України.

Відповідно до п.2.1.1. кредитного договору, ліміт кредитування встановлюється у розмірі 49500,00 грн. Строк дії ліміту кредитування: з дати укладання договору по 10.11.2021 року.

Відповідно до п. 2.1.4. кредитного договору, щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування у відповідності до тарифного плану; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки та за безготівковими операціями - 55% річних; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями, протягом пільгового періоду 0,00 %; пільговий період для погашення заборгованості до 56 днів.

9.12.2024 року між ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» (фактор) та АТ «УКРСИББАНК» (клієнт) укладено договір факторингу №285, відповідно до умов якого клієнт відступає фактору, а фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1.). Право власності на Права Вимоги вважається таким, що перейшло від клієнта фактору, та право вимагати від боржників виконання всіх зобов`язань в межах відступлення прав вимог у фактора виникає з моменту підписання акту приймання-передачі права вимоги (п. 4.1.).

Відповідно до акту приймання-передачі права вимоги, клієнт передав (відступив) фактору права вимоги, а фактор прийняв права вимоги в обсязі та на умовах, визначених договором та реєстром боржників від 9.12.2024 року до договору факторингу №285 від 9.12.2024 року.

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги до вищевказаного договору факторингу, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 95783463000 в розмірі 150923,77 грн., з яких: 65487,04 грн. заборгованість за основним боргом; 85436,73 грн. за відсотками.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року в справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 106) зазначила такі характеристики договору факторингу як правочину: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватися у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляд різниці між номінальної вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону № 2664-III.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29 червня 2021року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012 тощо.

Норми статті 1077 ЦК України не містять імперативного положення про те, що право вимоги до нового кредитора за договором факторингу переходить саме з моменту сплати оплати новим кредитором (фактором) на користь первісного кредитора (клієнта) заборгованості та інших платежів відповідно до договору факторингу.

У цій справі, умовами договору факторингу №285 від 9.12.2024 року не було передбачено, що права грошової вимоги вважаються відступленими в день отримання клієнтом в повному обсязі оплати за таким договором.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження факту набуття ТОВ «ФК «Суперіум» права вимоги до відповідача за кредитним договором позивач надав копії відповідних документів договору факторингу, витягу з реєстру прав вимоги, акту приймання-передачі права вимоги.

При цьому статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Договором факторингу №285 від 9.12.2024 року передбачено момент набуття ТОВ «ФК «Суперіум» права вимоги - з моменту підписання акту приймання передачі права вимоги.

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У розумінні ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

На підтвердження виконання умов надання кредиту відповідачу, позивач надав суду виписку по рахунку картки з лімітом на ім`я відповідача.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повного повернення відповідачем отриманих коштів, в межах визначеного сторонами строку кредитування.

На повернення грошових коштів не вказував і відповідач у своєму відзиві.

Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку не повернуті, суд переконаний, що кредитор вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Згідно зі ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд звертає увагу, що до позовної заяви долучено розрахунок заборгованості, з якого вбачається розрахунок усієї суми заборгованості з урахуванням також нарахованих відсотків (відсотки передбачені п.2.1.4. кредитного договору №95783463000 в розмірі 55% річних).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018року у справі №444/9519/12 виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до п. 2.1.1. кредитного договору, строк дії ліміту кредитування: з дати укладання договору по 10.11.2021 року.

В матеріалах справи відсутні додаткові угоди про продовження строку дії кредитного договору та умови такого продовження.

Згідно з випискою по рахунку картки відповідача, первісним кредитором нарахована заборгованість за період з 30.10.2019 року по 8.12.2024 року в розмірі 150923,77 грн., з яких: 45313,36 грн. нараховані за період з 30.10.2019 року по 10.11.2021 року (в межах дії договору); 105610,41 грн. - нараховані за період з 11.11.2021 року по 8.12.2024 року (після спливу дії договору).

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено докази, наявні у матеріалах цивільної справи.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Таким чином, позивач як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на правову підставу своїх вимог, зокрема, щодо виникнення кредитних договірних правовідносин між сторонами на підставі кредитного договору та невиконання відповідачем взятих на себе за договором грошових зобов`язань, суму боргу, подавши суду належні і допустимі докази, оскільки обов`язок подання доказів покладається на сторін.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини 1-3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України).

Частинами 1-2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин.

Будучи обізнаним про те, що відповідач заперечує проти позову, позивач не надав додаткових доказів на підтвердження позовних вимог, тобто, скористався своїми правами, передбаченим ЦПК України, на власний розсуд.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що сума заборгованості за кредитом складає 45313,36 грн. нараховані за період з 30.10.2019 року по 10.11.2021 року (в межах дії договору), яку необхідно стягнути з відповідача.

В іншій частині вимог слід відмовити.

Судові витрати мають бути покладені на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючисьст.ст.522, 526, 530, 536, 549, 551, 610,612, 617, 625, 629, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 265-268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СУПЕРІУМ» (04053, м. Київ, вул. Вознесенівський узвіз, буд. 23-А, нежитлова приміщення №35-А код ЄДРПОУ: 42024152) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СУПЕРІУМ» (04053, м. Київ, вул. Вознесенівський узвіз, буд. 23-А, нежитлова приміщення №35-А код ЄДРПОУ: 42024152) заборгованість за кредитним договором №95783463000 від 30.10.2019 року в сумі 45313,36 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СУПЕРІУМ» (04053, м. Київ, вул. Вознесенівський узвіз, буд. 23-А, нежитлова приміщення №35-А код ЄДРПОУ: 42024152) судовий збір в розмірі 799,36 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя: Гнатюк О. М.