Вирок № 139608449, 09.09.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 09.09.2026

Справа № 334/4882/25

Провадження № 1-кп/334/296/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження № 22025080000000743 від 21.05.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Чкалове Новотроїцького району Херсонської області, громадянки України, українки, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

За загальновідомим фактом, всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації ОСОБА_6 та інші невстановлені на цей час представники влади Російської Федерації, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст.2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (XXV) від 21.12.1965 №2131 (XX), від 14.12.1974 №3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів ЗС Російської Федерації на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.

Президент Російської Федерації 22 лютого 2022 року направив до ради федерації звернення про використання збройних сил Російської Федерації за межами Російської Федерації, яке було задоволено.

Так, приблизно о 05 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних сил та іншим збройним формуванням Російської Федерації про військове вторгнення на територію суверенної України. На виконання вищевказаних наказів військово-політичного керівництва Російської Федерації, військовослужбовці ЗС Російської Федерації, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснити збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого здійснити військову окупацію частин території суверенної України, в тому числі і територію Мелітопольського району Запорізької області.

З метою відсічі військової агресії Російської Федерації, 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України затверджених Верховною радою України, зокрема Указом Президента України від 15 квітня 2025 року №235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 4356-ІХ від 16.04.2025, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб, тобто до 06 серпня 2025 року.

Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаних наказів військово-політичного керівництва Російської Федерації, військовослужбовці ЗС Російської Федерації, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відтак, Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», вся територія Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області внесена до вказаного переліку, та з 24.02.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

Після остаточної військової окупації значної частини території Запорізької області, представниками збройних формувань Російської Федерації фактично було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території громади шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.

Нормативно правовим актом, який регламентує питання проведення всеукраїнського референдуму є Закон України «Про всеукраїнський референдум», прийнятий 26.01.2021. Так, частиною 2 статті 15 вказаного Закону передбачено, що Всеукраїнський референдум щодо зміни території України призначається Верховною Радою України відповідно до Конституції України. Крім того, в частині 1 статті 20 вказаного Закону зазначено, що у разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях призначення (проголошення) та проведення всеукраїнського референдуму забороняється.

Разом з тим, приблизно на початку травня 2022 року представниками збройних формувань Російської Федерації всупереч законного порядку, установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими діючими нормативно-правовими актами, було створено окупаційну адміністрацію держави-агресора - т.зв. «Военно-гражданскую администрацию Запорожской области», з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом та тимчасово окупованій території Запорізької області, а також реалізації узурпованих владних повноважень.

При цьому, положеннями п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII визначено, що окупаційна адміністрація Російської Федерації - це сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

Всупереч вимог Конституції України та ЗУ «Про всеукраїнський референдум», окупаційною владою розпочато підготовку та організацію проведення незаконного референдуму щодо входження Запорізької області до складу російської федерації на тимчасово окупованій території Запорізької області.

В той же час, указом голови окупаційної адміністрації держави-агресора т.зв. «Военно-гражданской администрации Запорожмкой области» Балицького (29.06.2023 Комунарським районним судом м. Запоріжжя ухвалено вирок, відповідно до якого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 110 КК України) № 165-р від 26.07.2022 створено незаконний орган влади - «виборчу комісію Запорізької області», якій, відповідним розпорядженням голови окупаційної адміністрації держави-агресора т.зв. «Военно-гражданской администрации Запорожской области» № 195-р від 08.08.2022 «О подготовке организации проведения референдума Избирательной комиссией Запорожской области», доручено опрацювати та надати пропозиції по організаційному, матеріально-технічному та іншому забезпеченню заходів з підготовки до проведення вказаного референдуму.

Далі, ОСОБА_7 знаходячись у палаці культури «ім. Т.Г. Шевченко», розташованому за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пл. Перемоги, 4, організував та провів збори мешканців громади із залученням численних представників російських та місцевих окупаційних ЗМІ, на якому у штучно створеній урочистій обстановці, з використанням російської державної символіки, створюючи враження у присутніх осіб щодо їх певної причетності до цієї нібито значущої події, маніпулюючи таким чином їх дійсним сприйняттям подій та їх наслідків, підписав розпорядження «Про підготовку організації проведення референдуму виборною комісією Запорізької області» № 195-р від 08.08.2022, відповідно до якого доручив створеній виборчій комісії пропрацювати та надати до військово-цивільної адміністрації Запорізької області пропозиції з організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення заходів до підготовки до проведення референдуму про входження Запорізької області до складу Російської Федерації.

Крім того, 20.09.2022 ОСОБА_7 , будучи головою військово-цивільної адміністрації Запорізької області, використовуючи владні повноваження, видав указ №356-у, відповідно до якого, зокрема:

1) призначив референдум Запорізької області про вихід Запорізької області із складу України та про входження Запорізької області до складу Російської Федерації на правах суб`єкта Російської Федерації;

2) виніс питання на референдум щодо голосування за вихід Запорізької області із складу України, утворення Запорізької області самостійної держави та входження її до складу Російської Федерації на правах суб`єкта Російської Федерації, а саме: «Ви за вихід Запорізької області зі складу України, утворення Запорізькою областю самостійної держави і входження її до складу Російської Федерації на правах суб`єкта Російської Федерації4?, відповідь: «так» або «ні»»;

3) затвердив положення про референдум Запорізької області про вихід Запорізької області із складу України та про входження Запорізької області до складу Російської Федерації на правах суб`єкта Російської Федерації;

4) в цілях забезпечення умов для реалізації прав на участь у референдумі, а також безпеки для учасників референдуму, членів комісій референдуму, наглядачів, представників засобів масової інформації визначив дні голосування на референдумі - 23 вересня - 27 вересня 2022 року.

Так, у невстановлені дату та час, але не пізніше 23.09.2022 на тимчасово окупованій території Запорізької області було утворено т.зв. «участковую избирательную комиссию № 288», яка розташовувалася за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Володимирівка, вул. Миру, буд. 77 (вул. Миру, буд. 70).

Крім того, у невстановлені дату та час, але не пізніше 23.09.2022, ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території с. Володимирівка Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, де з 24.02.2022, та на час складання обвинувального акту, діє окупаційний режим держави-агресора Російської Федерації, діючи умисно, із власних корисливих мотивів, з метою підтримання та остаточного становлення окупаційної влади російської федерації на тимчасово окупованій території Запорізької області, прийняла пропозицію невстановлених осіб із числа представників окупаційної влади, які брали участь в організації та проведенні незаконного референдуму на території Запорізької області та безпосередньо займалися створенням і формуванням складу дільничних виборчих комісій та добровільно зайняла посаду мовою оригіналу «секретарь» однієї із місцевих незаконних виборчих комісій - т.зв. «участковой избирательной комиссии № 288», розташованої за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Володимирівка, вул. Миру, буд. 77 (вул. Миру, буд. 70), з метою участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території громади за відповідну оплату.

В подальшому, протягом серпня-вересня 2022 року, ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території с. Володимирівка Мелітопольського району Запорізької області, діючи умисно, за попередньою змовою з головою місцевого штабу референдуму та іншими невстановленими особами із числа окупаційної адміністрації держави-агресора Російської Федерації, бажаючи проявити себе перед окупаційною адміністрацією держави-агресора Російської Федерації, всупереч Конституції України та Закону України «Про всеукраїнський референдум», з метою остаточного встановлення окупаційної влади Російської Федерації на тимчасово окупованій території Запорізької області, здійснювала активні організаційні заходи направлені на проведення на тимчасово окупованій території с. Володимирівка Мелітопольського району Запорізької області незаконного референдуму про входження Запорізької області до складу Російської Федерації, де, зокрема: розносила агітаційні листівки та газети, проводила розмови про необхідність голосування та робила попереднє опитування щодо вибору у голосуванні, облаштовувала вказану незаконну виборчу дільницю у приміщенні за адресою Запорізька область, Мелітопольський район, с. Володимирівка, вул. Миру, буд. 77 (вул. Миру, буд. 70), разом із іншими невстановленими співробітниками та членами незаконної комісії складала списки виборців, розподіляла бюлетені для проведення голосування.

Надалі, після виконання територіальними штабами всіх необхідних дій та запланованих організаційних заходів з підготовки та організації проведення вказаного референдуму, в порушення вимог Конституції України та ЗУ «Про всеукраїнський референдум» 20.09.2022 головою окупаційної адміністрації держави-агресора в Запорізькій області видано указ №356-у «О назначении референдума Запорожской области о выходе Запорожской области из состава Украины и о вхождении Запорожской области в состав российской федерации на правах субъекта российской федерации», яким фактично призначено проведення на тимчасово окупованій території Запорізької області незаконного референдуму про вихід Запорізької області із складу України та її входження до складу Російської Федерації, у період з 23 по 27 вересня 2022 року.

В подальшому, на виконання вказаного незаконного указу окупаційної адміністрації держави-агресора Російської Федерації, ОСОБА_5 в період 23-27 вересня 2022 року, перебуваючи на території с. Володимирівка Мелітопольського району Запорізької області, діючи умисно, достовірно усвідомлюючи та передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з метою остаточного встановлення окупаційної влади Російської Федерації на тимчасово окупованій території Запорізької області, взяла безпосередню участь в проведенні на території с. Володимирівка незаконного референдуму щодо входження Запорізької області до складу Російської Федерації, особисто, будучи мовою оригіналу - «секретарь» однієї із місцевих незаконних виборчих комісій - т.зв. «участковой избирательной комиссии № 288», розташованої за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Володимирівка, вул. Миру, буд. 77 (вул. Миру, буд. 70), за попередньою змовою із невстановленими під час особами із числа місцевих мешканців, які приймали участь у проведенні референдуму, а також із числа представників окупаційної адміністрації держави-агресора Російської Федерації, з метою проведення голосування відвідувала місця проживання мешканців вказаного населеного пункту спонукаючи їх до голосування на незаконному референдумі, маючи при собі відповідну урну та бюлетені для голосування, здійснювала публічну агітацію щодо необхідного включення Запорізької області до складу російської федерації, та всіляко допомагала встановленню та розповсюдженню окупаційної влади держави-агресора Російської Федерації.

Таким чином ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України - участь в організації та проведенні незаконних референдумів на тимчасово окупованій території, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Згідно із ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

З огляду на положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи, суд зазначає про таке.

З 24.02.2022 року АТ «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до рф, а також поштових відправлень до тимчасово окупованої території.

Відповідно до ч. 4 ст. 548 КПК України оригінал запиту про міжнародно-правову допомогу надсилається за кордон поштою, то в умовах припинення АТ «Укрпошта» приймання всіх видів поштових відправлень призначенням до рф та поштових відправлень до тимчасово окупованої території, виконати вимоги КПК України та міжнародних договорів щодо вжиття необхідних заходів з метою отримання правової допомоги у кримінальному провадженні на території рф та тимчасово окупованої території немає можливості.

Повістки про виклик ОСОБА_5 , повідомлення про підозру, повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України, шляхом публікування на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на стадії судового розгляду у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення», а копію процесуальних документів, що підлягали врученню ОСОБА_5 , на виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України направлялись захиснику. Будь-які клопотання від обвинуваченої на адресу суду не надходили.

Дорученням центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги адвоката ОСОБА_8 уповноважено у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст. 46, 47 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу обвинуваченій.

02.06.2025 року ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя надано дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025080000000743, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.05.2025 року відносно підозрюваної ОСОБА_5 .

З огляду на зазначене, орган досудового розслідування вживав всіх можливих передбачених КПК України заходів для виклику та розшуку ОСОБА_5 , щоб забезпечити останній можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваної на стадії досудового розслідування.

Після постановлення ухвали слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 02.06.2025 року, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 , відповідно до вимог ч. 4 ст. 46 КПК України, ст. 42 КПК України, п. 8 ч. 2 ст. 51 КПК України та ч. 2 ст. 297-5 КПК України реалізацію прав підозрюваного (обвинуваченого) здійснював її захисник, який отримував необхідні процесуальні документи, знайомився з матеріалами кримінального провадження.

Крім цього, згідно з ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 11.02.2026 року відносно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне судове провадження. У судовому засіданні приймала участь захисник ОСОБА_9 , яка була захисником на стадії досудового розслідування і обізнана з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування.

Судом також вживалися заходи про виклик обвинуваченої для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим на кожне судове засідання остання викликалась у порядку ст. 323 КПК України. Повістки про виклик опубліковані у газеті «Урядовий кур`єр».

Захисник обвинуваченої здійснювала активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого: приймала участь у дослідженні доказів, звертала увагу суду на роль обвинуваченого в інкримінованому кримінальному правопорушенні, виступала у дебатах.

Враховуючи наведене, з урахуванням здійснення у цьому кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення вжито достатніх заходів щодо дотримання прав підозрюваної та обвинуваченої ОСОБА_5 на захист та доступ до правосуддя.

У свою чергу, суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачена була проінформована належним чином про дати слухання справи, а також дотримані її права на належне представництво у суді.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 323 КПК України, суд вважає що є всі правові підстави проводити розгляд цього кримінального провадження за правилами спеціального судового провадження.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у цьому випадку має бути підвищений.

Також прокурором долучено у судовому засіданні процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, на підтвердження законності вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 5 ст. 111-1 КК України підтверджується зібраними та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами.

Показами допитаної у якості свідка ОСОБА_10 , яка пояснила суду, що обвинувачена ОСОБА_5 працювала вчителькою у школі Володимирської сільської ради. Останнє спілкування зі ОСОБА_5 відбулося перед проведенням псевдореферендуму. Під час спілкування ОСОБА_5 цікавилася ставленням до «нової влади» та питала, як голосуватимуть. Обвинувачена чинила моральний тиск з метою спонукання до голосування за окупаційну владу, приносила друковану пропаганду, газети та роздруківки про російську владу за місяць до референдуму. До початку повномасштабного вторгнення була щирою українкою, проте після окупації перейшла на бік окупантів.

Показами допитаного у якості свідка ОСОБА_11 , який пояснив суду, що він знайомий із ОСОБА_5 . Вона працювала у Володимирській школі на посаді вчителя української мови та літератури та проживала у с. Володимирівка. Він проживав у ОСОБА_12 та виїхав 26.09.2022 разом із дружиною та колегою по роботі, після того, як окупанти погрожували розправою сім`ї та дали два дні на виїзд. Востаннє бачив ОСОБА_5 25.09.2022. Обвинувачена була у складі «бригади», яка проводила псевдореферендум, та перебувала разом із ними. За два дні до цього під`їжджала до нього додому, здійснювала агітацію, їздила по будинках, де роздавала бюлетені. Зазначив, що у членів бригади були бюлетені, пересувалися вони на цивільних автомобілях місцевих мешканців, які брали участь у проведенні референдуму. ОСОБА_5 залишилася жити у с. Володимирівка.

Провина обвинуваченої підтверджується також письмовими доказами.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.03.2025 року, складеного за участі свідка ОСОБА_13 , у якому зафіксовано впізнання свідком ОСОБА_5 , як особи, яка проживає у с. Володимирівка, завжди чекали «руський мір», підтримувала окупацію, та намагалась всіляко їм допомагати, під час підготовки до референдуму розносила агітаційні листівки, а потім з іншими членами референдуму, ходила до місцевих мешканців по домівках та пропонувала голосувати, говорила, що так треба голосувати.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.04.2025 року, складеного за участі свідка ОСОБА_14 , у якому зафіксовано впізнання свідком ОСОБА_5 , як особи, яка приймала активну участь в референдумі, агітувала людей, щоб вони голосували, розносила агітаційні листівки, приймала участь у святкуванні всіх російських свят, місцева мешканка с. Володимирівка.

Протоколом огляду від 06.06.2025 року та додатком до нього, згідно із яким було проведено огляд копії протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з електронних інформаційних систем №59/28/336т від 29.01.2023 з додатком - резервна копія DVD-R диском №59/28/100т від 29.01.2023 (які у встановленому законом порядку розсекречені актом № 59/14/29 дек від 15.02.2023), відносно громадянки України ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою встановлення інформації, яка може мати значення для кримінального провадження.

Зокрема, серед іншого, оглядом зафіксовано відомості стосовно отримання заробітних плат членами виборчих комісій.

Зокрема, у списку членів виборчих комісій, які не отримали заробітні плати під порядковим номером у списку 49 (виборча комісія №288) є мовою оригіналу « ОСОБА_16 », яка у вказаному списку позначена як «секретарь» виборчої дільниці.

Окрім цього, проведеним оглядом та аналізом наявної у вказаних файлових масивах інформації встановлено, що у файловому масиві «Жмурко Telegram 28012022», за адресою: Жмурко Telegram 28012022\chats\chat_46\files\, міститься електронний файл «ТАБЛИЦА_по_ВЬІПЛАТАМ_Акимовская_ТО», який містить службовий документ представників окупаційної влади держави-агресора, які приймали участь в організації та проведенні референдуму на тимчасово окупованій території Мелітопольського району Запорізької області, котрі отримали/не отримали заробітні плати.

Таким чином, оглядом вказаного документу було встановлено, що «секретарем» виборчої дільниці №288 під час проведення незаконного референдуму була ОСОБА_5 .

Окрім цього, під час огляду вказаного чату було виявлено та роздруковані робочі файли, які викладали інші учасники чату, що містять загальну інформацію (інструкції, посібники тощо) про організацію та порядок проведення вказаного незаконного референдуму, які долучені до протоколу як додаток.

Таким чином, проведеним оглядом вказаної інформації встановлено конкретне коло осіб, які були членами незаконних виборчих комісій в Якимівській селищній територіальній громаді Мелітопольського району Запорізької області та безпосередньо проводили незаконний референдум на визначених за ними територіях.

Окрім цього, проведеним оглядом та аналізом наявної у вказаних файлових масивах інформації встановлено, що у файловому масиві «Жмурко Telegram 28012022», за адресою: Жмурко Telegram 28012022\chats\chat_46\files\, міститься електронний файл «учителя», який містить службовий документ представників окупаційної влади держави-агресора, які приймали участь в організації та проведенні референдуму на тимчасово окупованій території Мелітопольського району Запорізької області, та за основним напрямком діяльності працюють в освітніх закладах окупаційної влади. У вказаному документі під порядковим номером 8 вказано в графі «ФИО»: ОСОБА_16 », зазначено населений пункт с. Володимирівна, номер «УИ по старой номерации» 230605, посада «секретарь», навчальний заклад «МОУ Владимировская ООШ №30», та основну спеціальність «завуч, учитель украинского языка и летиратуры».

Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає письмові докази надані стороною обвинувачення, неналежними та не приймає їх до уваги, оскільки вони не підтверджують жодної обставини які викладені в обвинувальному акті, а саме:

протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 13.11.2022 року.

протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 29.01.2023 року.

протокол огляду від 31.03.2023 року (об`єктом огляду є інформація розміщена у телеграм-каналі «Балицкий Евгений»).

протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 07.06.2025 року.

протокол огляду від 13.06.2025 року.

Відповідно до ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, який закріплений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, за обставин, встановлених судом.

Дії обвинуваченої ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.2 ст.28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто участь в організації та проведенні незаконних референдумів на тимчасово окупованій території, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Згідно із приписами ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо призначення покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_5 покарання, суд враховує, що обвинувачена вчинив тяжкий злочин, раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлені.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлені.

Враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченій основного покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади з конфіскацією всього належного обвинуваченій майна, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів.

На переконання суду, призначення обвинуваченій саме такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Доля речових доказів судом не вирішується відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, оскільки вони суду не надавалися та судом не досліджувалися.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. 369-371, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування строком на п`ятнадцять років, з конфіскацією майна.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити захиснику та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1