Ухвала суду № 139608378, 09.09.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер № 333/6462/25

Провадження № 1-кп/333/426/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднані матеріали кримінального провадження, яке 26.06.2025 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025082040000846 та яке 12.08.2025 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025082040001079, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченої у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, за участі прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), -

В С Т А Н О В И В :

На розгляді в суді перебуває вищевказане кримінальне провадження на стадії судового розгляду.

Під час судового засідання прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченій строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та вчинити інше кримінальне правопорушення, застосувати більш м`який запобіжний захід неможливо, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років; не має міцних соціальних зв`язків, не заміжня, офіційно не працевлаштована, раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів. Також прокурор звернула увагу, що обвинувачена вже порушувала умови раніше застосованого до неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вказане підтверджує як обґрунтованість ризиків, так і неможливість застосування до ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу.

Обвинувачена та ї захисник заперечували проти продовження строку тримання обвинуваченої під вартою, вважають, що прокурор не довів наявність ризиків, про які зазначив в клопотанні, тяжкість покарання за вказані злочини не є визначальною, обвинувачена має міцні соціальні зв`язки і не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення чи переховуватися від суду, та буде вчасно виконувати процесуальні обов`язки, а тому просили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити на більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт. Обвинувачена звернула увагу, що вже біля 10 місяців перебуває під вартою без вироку суду, за цей час ризики значно зменшились, визнала факт порушення умов раніше застосованого до неї запобіжного заходу, про що зараз жалкує, зазначила, що має батьків похилого віку, яким потрібна допомога, хоче бути поруч з ними.

Розглянувши дане клопотання та вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання ОСОБА_3 під вартою, суд враховує що вона обвинувачується у вчинені тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, у обвинуваченої відсутнє постійне місце роботи чи інші джерела її доходів, обвинувачена не заміжня, не має на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей та інших непрацездатних осіб, що вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків та підтверджує можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків і потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином і вчинити інше кримінальне правопорушення, та приходить до висновку, що ризики передбачені ст.177 КПК України, які враховувались при обранні і продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно неї мають місце і на теперішній час, тому клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Доводи сторони захисту про недоведеність наявності ризиків передбачених ч. 1 ст.177 КПК України відхиляються, оскільки КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачена обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям "ризик" - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Сам по собі факт тривалого застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не свідчить про відсутність ризиків, визначених кримінальним процесуальним законом, а лише підтверджує дієвість застосованого до неї запобіжного заходу та необхідність подальшого його продовження.

Так, ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 28.07.2025, до ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з забороною залишати житло, що розташоване по АДРЕСА_2 та з покладенням на неї, обов`язків передбачених ст. 194 КПК України. Незважаючи на застосовані до ОСОБА_3 обмеження, вона їх порушила та переховувалась від слідства і суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, в зв`язку з чим постановою слідчого від 12.09.2025 підозрювана на той час, була оголошена в розшук. Лише застосування ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 24.10.2025, до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, забезпечило її належну процесуальну поведінку та знівелювало вищевказані ризики.

При цьому, суд звертає увагу сторони захисту на неодноразові відкладення судового розгляду за їх клопотаннями, зокрема задля вирішення питання про об`єднання в одне декількох кримінальних проваджень відносно ОСОБА_3 . Така процесуальна поведінка сторони захисту, в тому числі, збільшила строк судового розгляду і як наслідок призводила до необхідності вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосувати більш м`які запобіжні заходи до ОСОБА_3 не можливо, оскільки особисте зобов`язання та домашній арешт розраховані в першу чергу на сумлінне дотримання обвинуваченою їх умов, в той же час характер і тяжкість злочинів у вчинені яких її обвинувачують, та наступного покарання, наявність судимостей та обвинувачення у вчиненні низки аналогічних злочинів, вказує на неможливість застосування вказаних запобіжних заходів. Відсутність осіб, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, а також відсутність у обвинуваченої на цей час офіційного місця роботи та постійного джерела доходів, унеможливлює застосування відносно ОСОБА_3 запобіжних заходів у вигляді особистої поруки та застави.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 178, 331, 369-372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченій у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, залишити без змін та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07 листопада 2026 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити установі для попереднього ув`язнення для виконання. Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1