Рішення № 139608126, 09.09.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2392/26

Провадження № 2/307/1134/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Чопик В.В., при секретарі Рішко О.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Тячівська міська рада, де третя особа: Тячівської районної державної нотаріальної контори, про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Тячівська міська рада, де третя особа: Тячівської районної державної нотаріальної контори, про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

На випадок своєї смерті ОСОБА_2 заповіту не склала. На момент смерті їй належали три земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 2.59 га (1.03 га ріллі, 0.87 га сіножаті та 0.79 га сад) на території Тячівської міської ради.

Право власності на земельні ділянки посвідчено державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 010475 виданим 14 травня 2001 р. Тячівською міською радою народних депутатів.

ЇЇ останнім місцем реєстрації є будинок в АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю Відділу державної реєстрації Тячівської міської ради від 21 квітня 2026 року.

На момент спадщини єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_3 , - син.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , який доводився їй батьком. На випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповіту не склав.

Останнім місцем реєстрації ОСОБА_3 був будинок в АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю Відділу державної реєстрації Тячівської міської ради від 21 квітня 2026 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її дідусь ОСОБА_4 , що підтверджується доданою до копією Свідоцтва про смерть.

Останне місце його реєстрації та проживання: було АДРЕСА_2 що підтверджується відповіддю Відділу державної реєстрації Тячівської міської ради від 21 квітня 2026 року.

Про прийняття чи не прийняття спадщини після смерті дідуся їй невідомо.

Враховуючи, що місцем проживання її батька ОСОБА_3 було місце проживання ОСОБА_2 які були матір`ю і сином, то за правилами ст. 1268 ЦК України її батько ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняв спадщину на спадкове майно, оскільки вступив у володіння і управління спадковим майном.

Станом на дату подачі заяви після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщина шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину не оформлена.

Спадщину вона прийняла фактично, оскільки проживала разом з бабусею та батьком за однією адресою без фактичної реєстрації.

Більше того станом на дату смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будинок та земельна ділянка в АДРЕСА_1 належав їй на праві власності.

Тому просить суд встановити факт постійного проживання її, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою АДРЕСА_1 .

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити.

Подальший розгляд справи проведено у відсутності позивачки, яка подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у їх відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у їх відсутності.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

На час смерті померлій ОСОБА_2 належали три земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 2.59 га (1.03 га ріллі, 0.87 га сіножаті та 0.79 га сад) на території Тячівської міської ради.

Право власності на земельні ділянки посвідчено державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 010475 виданим 14 травня 2001 р. Тячівською міською радою народних депутатів.

Останнім місцем реєстрації ОСОБА_2 є будинок в АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю Відділу державної реєстрації Тячівської міської ради від 21 квітня 2026 року.

На момент спадщини єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_2 був її син ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_3 є батьком позивачки, і останнім місцем його реєстрації був будинок в АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю Відділу державної реєстрації Тячівської міської ради від 21 квітня 2026 року.

Показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судому засіданні підтверджено, що позивачка проживала на час смерті бабусі та батька за однією адресою та доглядала за останніми.

Відповідно до положень ст.ст.1216-1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно роз`яснень, викладених в абз. 3 п. 3, п. п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У постанові від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 Верховний Суд дійшов висновку, що «відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом».

Отже, з викладеного вбачається, що позивач проживав разом зі спадкодавцем - батьком ОСОБА_3 по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_7 , доглядала померлого, що підтверджується дослідженими доказами, наявними в матеріалах справи, показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову .

Керуючись ст.ст.259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовну заяву - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання її, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Тячівська районна державна нотаріальна контора, місце розташування: 90500, м. Тячів, вул.. Незалежності, 30.

Третя особа: Тячівська міська рада, місце знаходження м. Тячів, вул. Шевченка, 2, Закарпатської області.

Суддя: В.В. Чопик