Постанова № 139606906, 09.09.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1222/26

Провадження № 3/515/1905/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Татарбунари

Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Олійник К. І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

22.06.2026 року о 16 год. 05 хв. в м.Татарбунари Одеської області по вул. Князева неповнолітній водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, а саме - автомобілем марки Opel Astra, д.н.з НОМЕР_1 , не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.2.1.а. ПДР.

Правопорушник свою вину у судовому засіданні визнав, щиро розкаявся у вчиненому та просить суворо не карати

Суд, заслухавши правопорушника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Так, порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Так, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.126 КУпАП, полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні даних правопорушень доводиться матеріалами справи, зокрема протоколом серії ЕПР1 №699981 від 22.06.2026 року; копією протоколу серії ЕПР1 № 699987 від 22.06.2026 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП; копією протоколу серії ЕПР1 № 699994 від 22.06.2026 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП;, відеозаписами, якими підтверджуються викладені у протоколі обставини справи.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Підстав для закриття провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КупАП суд не вбачає.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

За змістом ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, 139, ч. 3 ст. 154, ч. 2 ст.156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185 КУпАП) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу, а згідно з ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Поряд з цим, виходячи з тяжкості вчинених адміністративних правопорушень, суддя вважає, що у даному, конкретному випадку застосування на неповнолітнього ОСОБА_1 заходів впливу, котрі передбачені ст. 24-1 КУпАП, не буде відповідати завданню провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки він вчинив адміністративне правопорушення, що підпадають під вичерпний перелік у ст. 13 КУпАП як таких, за вчинення котрих особи віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Вирішуючи питання про вид стягнення, суддя враховує характер вчинених правопорушень, які становлять підвищену загрозу заподіяння шкоди й посягає на громадську безпеку, особу правопорушника та вважає за необхідне накласти неповнолітнього ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.

При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що правопорушник користується встановленими законодавством пільгами, передбаченими ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» на підставі яких, його звільняється від сплати судового збору.

Відтак, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з правопорушника ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за винесення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 665,60 грн..

Керуючись ст.ст. 13, 36, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять грн 60 к.) за наступними реквізитами: стягувач ГУК у м.Києві/м.Київ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA9089 99980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

У разі несплати правопорушником даного штрафу в установлений строк, стягнути з нього подвійний розмір штрафу, визначений цією постановою, відповідно до ст.308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя К. І. Олійник