Ухвала суду № 13960657, 02.02.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2011 р. м. КиївК-52254/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Сіроша М.В., Харченка В.В.

при секретарі: Гутніченко А.М.

за участю представників:

Державної інспекції з енергозбереження Куценко Т.В.

КП «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління»Пазій О.І.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з енергозбереження на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року у справі №2-а-3124/09/0570 за позовом Маріупольського трамвайно-тролейбусного управління до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження в Донецькій області, Державної інспекції з енергозбереження, третя особа Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, про визнання недійсною постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2006 року Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління звернулося досуду з позовом до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження в Донецькій області, Державної інспекції з енергозбереження, за участю третьої особи Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, про визнання недійсною постанови від 23.03.2006 року № 18-6/103-КП 05/М про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в сумі 30862,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами перевірки за період з 2001 року по 2006 рік відповідачем складено акт перевірки від 27.02.2006 року за № 18-6/89-05/М, на підставі якого відповідачем була прийнята постанова № 18-6/103-КП 05/М від 23.03.2006 року про сплату позивачем підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів.

При перевірці посадові особи відповідача не мали при собі ані посвідчень, ані програми перевірки. В результаті відсутності програми перевірки, зазначена перевірка проводилась за період з 2001 року по 2006 рік, на той час як за період з 2001 рок по 2002 рік перевірка вже була здійснена у лютому 2003 року. Крім того, факти, які викладені в цих актах за один і той же період, не співпадають.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про енергозбереження»економічні санкції накладаються на юридичних осіб за марнотратне використання паливно-енергетичних ресурсів; несвоєчасне проведення експертного огляду використання паливно-енергетичних ресурсів; не використання або не своєчасне використання приписів органів державного управління з енергозбереження стосовно усунення фактів марнотратного або без господарського використання паливно-енергетичних ресурсів.

Економічні санкції відповідачем застосовані за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, а саме: в результаті неефективного використання електроенергії в результаті низького коефіцієнта потужності (факт 0.364 при нормі 0.25), при цьому втрати електроенергії склали 118.7 тис. кВт/год.

Підставою низького коефіцієнта потужності (0.364) є незавантаженість преобразуючих трансформаторів на підстанціях, у звязку зі скороченням випуску на лінію трамваїв та тролейбусів, тобто недостатня кількість електротранспорту стала підставою неефективного використання електроенергії. В даному випадку потрібно придбання додаткового електротранспорту, але тролейбусне управління є збитковим підприємством, яке перебуває у важкому матеріальному становищі, у звязку з чим не має можливості придбати необхідну кількість трамваїв та тролейбусів.

Крім того, перевіряючими не було взято до уваги, що відповідно до Додатку до Постанови КМУ від 02.09.1993 року № 699 у разі, якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів пов'язані з технологічним неудосконаленням процесу та для його удосконалення необхідні значні матеріальні та фінансові ресурси, то Інспекція зобовязана встановити строк для їх виконання зі згодою із споживачем. У випадку невиконання робіт у зазначений строк споживач зобовязаний сплатити перевитрати паливно-енергетичних ресурсів у подвійному розмірі від встановленої на них ціни. Проте, відповідач не виконав зазначену норму, та прийняв оскаржувану постанову. Окрім того, акт перевірки не підписаний керівництвом тролейбусного управління.

З огляду на наведене, позивач просив суд визнати незаконною постанову № 18-6/103-КП 05/М про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, яка прийнята на підставі акту перевірки від 27.02.2006 р.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Останніми судовими рішеннями, а саме постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року, позов задоволено в повному обсязі.

В касаційній скарзі Державна інспекція з енергозбереження просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу КП «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління»просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення, як законні та обґрунтовані, без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління є юридичною особою, зареєстроване виконкомом Маріупольської міської ради Донецької області 30.06.1993 року, про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію Серії А00 № 285003; включено до ЄДРПОУ та має ідентифікаційний код 05393725; діє на підставі Статуту, який затверджено рішенням Маріупольської міської ради від 24.06.1999 року № 329.

На підставі наказу Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 р. № 64 «Про затвердження Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання»Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області, яке є структурною одиницею Державної інспекції з енергозбереження, здійснено комплексну перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів Маріупольським трамвайно-тролейбусним управлінням, за результатами якої 27.02.2006 р. було складено Акт №18-6\89-05\М комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів, в якому зазначено про факт марнотратного споживання прямих витрат, неекономного та неефективного використання електроенергії, а саме витрати електроенергії в електричних мережах за рахунок низького коефіцієнта потужності (tg=0.364; норма tg=0.25) втрати електроенергії 118.7 тис. кВт.год/рік.

На підставі зазначеного Акту перевірки територіальним управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області винесено постанову від 23.03.2006 року за № 18-6\103-КП05\М, якою застосовано до Маріупольського трамвайно-тролейбусного управління підвищену плату у розмірі 30862 грн. за перевитрати електроенергії 118.7 тис. кВт.год/рік.

Правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян визначає Закон України “Про енергозбереження”.

Відповідно до п. «е»ст. 11 Закону України «Про енергозбереження», економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають, зокрема, введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Разом з цим п. «є»зазначеного Закону передбачено застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.

Відповідно до приписів Закону України «Про енергозбереження», «марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів»- це систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теплоустаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів); «нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів»- прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 р. № 699 “Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві” затверджені “Розміри плати за газ, що тимчасово споживається на виробничі потреби понад встановлені середньодобові норми, а також у разі неефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами (електростанціями)”, згідно розділу II “Плата за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання” встановлено, що за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.

Тобто, зазначеною постановою КМУ встановлено, що якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), то споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни.

Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані технологічною недосконалістю процесів і на виконання робіт потрібні значні матеріальні і фінансові ресурси, то за погодженням із споживачем встановлюється термін для їх виконання. У разі невиконання робіт у зазначений термін споживач надалі до їх завершення сплачує за перевитрачений обсяг газу та інших паливно-енергетичних ресурсівв подвійному розмірі встановленої на них ціни.

Відповідно до ст. 17 Закону України 01.07.1994, № 74/94 «Про енергозбереження»економічні санкції у розмірі 200 відсотків вартості перевитрачених ресурсів накладаються на юридичних та фізичних осіб за марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів:; за несвоєчасне проведення експертного обстеження використання паливно-енергетичних ресурсів, за їх споживання понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення системи стандартів у дію - нормами питомих витрат енергоресурсів, а також за невідповідність показників когенераційних установок кваліфікаційним показникам; за невиконання чи несвоєчасне виконання приписів органів державного управління енергозбереженням щодо усунення фактів марнотратного витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

Як зазначено в оскаржуваній постанові від 23.03.2006 р., економічна санкція у вигляді підвищеної плати застосована відповідачем за нераціональне використання електроенергії: низький коефіцієнт потужності в електричних мережах, у двократному розмірі на суму 30862 грн.

Застосована до позивача плата є економічною санкцією у формі плати за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання, яка розраховується у двократному розмірі встановленої на ПЕР ціни за річний обсяг перевитрат таких ПЕР.

Однак, застосування санкцій можливе в тому випадку, коли марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів сталось внаслідок безгосподарської або некомпетентної діяльності робітників.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, причиною низького коефіцієнта потужності (відхилення коефіцієнта потужності від нормативного) в трамвайно-тролейбусному управлінні стали обставини, які від позивача не залежать.

Так, підставою низького коефіцієнта потужності (0.364) стало незавантаженість преобразуючих трансформаторів на підстанціях, у звязку зі скороченням випуску на лінію трамваїв та тролейбусів, тобто, у звязку із недостатньою кількістю електротранспорту, що й стало підставою неефективного використання електроенергії.

Як встановлено судом, обовязок щодо закупівлі електротранспорту (трамваїв та тролейбусів) для забезпечення м. Маріуполя електротранспортом не покладений на позивача, оскільки електротранспорт купується Маріупольською міською радою за рахунок паритетного фінансування з міського та державного бюджетів.

За період з 2002 року по 2006 рік Програмами економічного та соціального розвитку м. Маріуполя було заплановано придбати 27 одиниць тролейбусів та 7 одиниць трамваїв, проте ці норми виконані не були у звязку із недостатнім фінансуванням, що підтверджується листом Відділу транспорту та звязку Маріупольської міської ради від 12.12.2006 року №53/701.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність встановлених законом підстав для застосування до позивача економічних санкцій, що передбачені Законом України «Про енергозбереження».

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної інспекції з енергозбереження залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: