Рішення № 139606389, 09.09.2026, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/632/26

Провадження № 2-др/503/7/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Вороненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Черноморець Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кодима, заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Щетиніної Анастасії Костянтинівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за вище вказаним позовом, в якій 05.08.2026 року ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено частково. При цьому, у змісті позовної заяви позивачем було заявлено про стягнення судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат пов`язаних з розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 5000,00 грн. Однак, в ухваленому судом заочному рішенні було вирішено питання лише про розподіл судових витрат у вигляді судового збору. У зв`язку з чим представник позивача просить суд ухвалити додаткове рішення, в якому вирішити питання про стягнення також судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

Судом не встановлено необхідності у вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі в судовому засіданні за участю учасників справи, тому судом прийнято рішення про вирішення питання про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі без повідомлення учасників справи, у відповідності до положень ч.4 ст. 270 ЦПК України. При цьому суд відзначає, що сама дана цивільна справа була розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Водночас другим реченням ч.3 ст. 270 ЦПК України передбачено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Ураховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши заяву та матеріали самої цивільної справи, суд встановив наступне.

У змісті позовної заяви (а.с.10) позивачем було заявлено про стягнення судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат пов`язаних з розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 5000,00 грн.

05.08.2026 року судом у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було ухвалено заочне рішення (а.с.146-150), яким позов задоволено частково, а також було вирішено питання лише про розподіл судових витрат у вигляді судового збору.

21.08.2026 року представник позивача подала до суду через систему «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ч.3 ст. 246 ЦПК України, у випадку вирішення питання про судові витрати суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

У відповідності до положень абзацу другого ч.3 ст. 259 ЦПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно пункту 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В свою чергу пунктом 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, згідно абзаців 1 і 2 ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У зв`язку з чим суд вважає необхідним ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).

Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

При цьому договір про надання правової допомоги повинен містити детальний опис правових послуг, що надаються, та їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

Аналогічний висновок зазначений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 червня 2020 року справа № 466/9758/16-ц (провадження № 61-39474св18).

Відповідно до копії договору про надання професійної правничої допомоги (а.с.129-131), укладеного 08.04.2026 року між позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ БАЛАНС», та копії рахунку-фактури № Р -0002883 від 21.04.2026 р. (а.с.133) вартість наданих послуг становить 5000,00 грн.

Таким чином матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката в суді першої інстанції, а саме щодо підготовки позовної заяви.

Водночас із цим від відповідача ОСОБА_1 до суду не надходило клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку передбаченому ч.5 ст. 137 ЦПК України. При цьому, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24) висловлено позицію, згідно якої суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Ураховуючи зазначене вище суд вважає, що у відповідності до п.3 ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають стягненню також судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 3602,50 грн (5000,00 грн / 100% х 72,05% = 3602,50 грн), оскільки позовні вимоги задоволені частково на 72,05 відсотка (розмір задоволених позовних вимог х 100% / ціну позову, тобто 29170,17 грн х 100% / 40483,75 грн), відмовлено в задоволенні позовних вимог у розмірі, що становить 27,95 відсотків (100 72,05).

Керуючись ст. 133, 137, 141, 259, 270 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Щетиніної Анастасії Костянтинівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

У цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалити додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3602 (три тисячі шістсот дві) грн 50 коп.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Суддя Д.В. Вороненко