Рішення № 139605698, 09.09.2026, Новодністровський міський суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 719/455/26

Номер провадження 2/719/251/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області у складі:

головуючої судді Вербіцької М. В.,

з участю секретарки судового засідання Чорної В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі судових засідань Новодністровського міського суду Чернівецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в інтересах якого діє представниця Морозова Аліна Дмитрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

29 червня 2026 року позивач «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в інтересах якого діє представниця Морозова Аліна Дмитрівна, звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.11.2025 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1623-8996, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» кредит у розмірі 12 800,00 грн на строк 300 календарних днів, базовий період складає 14 календарних днів, перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору, з кінцевим терміном повернення 05.09.2026.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1623-8996 від 10.11.2025 станом на 05.05.2026, наданого позивачем, заборгованість за основною сумою боргу складає 12 800,00 грн, залишок за відсотками 6 467,26 грн та заборгованість за процентами річних на підставі 625 ЦК 4 326,61 грн.

Загалом позивач просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 16 391,61 грн, а також судові витрати у розмірі 2 662,40 грн сплаченого судового збору.

Ухвалою судді Новодністровського міського суду Чернівецької області від 01.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

Позивач та його представниця у судові засідання не з`являлися, проте клопотали про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». У позовній заяві позивач також повідомив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі і не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, проте належним чином був повідомлений, зокрема, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження у справі, судових повісток (рекомендовані повідомлення поверталися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»).

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Крім того, відповідно до приписів ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін та постановити заочне рішення у справі.

У зв`язку з неявкою сторін згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов такого висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів сторін та застосованих норм права.

Суд установив, що 10.11.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» договір про відкриття кредитної лінії № 1623-8996 (шляхом акцептування оферти), за умовами якого позичальник отримав кредитні кошти у сумі 12 800,00 грн на строк 300 календарних днів, базовий період складає 14 календарних днів, згідно п. 4.4. цього договору перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору, з кінцевим терміном повернення 05.09.2026 року.

Відповідно до п. 4.6. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,00 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою).

У п. 10.2. договору передбачена знижена процентна ставка, яка становить 0,90 % за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Позичальник здійснює сплату процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою з першого дня користування кредитом протягом усього періоду дії договору за умови, якщо позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом, комісію за видачу кредиту (якщо п. 4.7. договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) та повертає кредитодавцю отриманий кредит згідно графіка платежів за зниженою ставкою (який є додатком 2 до цього договору). У разі несплати позичальником нарахованих згідно умов договору процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) або частини суми кредиту згідно графіка платежів за зниженою ставкою (який є додатком 2 до цього договору) не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду, з наступного дня подальше нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою до дати повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів, комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) та суми кредиту, включно з тою, обов`язок дострокового погашення якої у позичальника виникає у зв`язку із простроченням сплати процентів та/або комісії (включаючи дату погашення заборгованості). З дати, наступної за днем повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) та частини суми кредиту нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за зниженою процентною ставкою.

П. 4.7. договору передбачає комісію за видачу кредиту, яка становить 20,00 % від суми виданого кредиту (якщо в цьому пункті договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0 %, вказане означає, що комісія за видачу кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит також належить до комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні позичальником у кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними додатковими угодами до цього договору, якими сторони оформили отримання позичальником у кредит додаткових грошових коштів. Якщо у відповідній додатковій угоді до цього договору, якою сторони оформили отримання позичальником у кредит додаткових грошових коштів, зазначено, що комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит становить 0 %, вказане означає, що комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит на підставі такої додаткової угоди до цього договору є відсутньою).

Згідно з п. 3.2. договору про відкриття кредитної лінії № 1623-8996 для укладання цього договору, у порядку встановленому правилами, позичальник надав кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом оформлення заявки на веб-сайті кредитодавця або у мобільному додатку. Необхідна інформація про особисті дані позичальника передається кредитодавцю за допомогою системи BankID НБУ, бюро кредитних історій або шляхом використання інструменту покладання. У п. 3.3. цього договору вказано, що при поданні заявки відповідно до п. 3.2. цього договору позичальником вперше, відбувається реєстрація позичальника у ІКС кредитодавця через веб-сайт кредитодавця або мобільний додаток та формується позичальнику його особистий розділ у ІКС кредитодавця (особистий кабінет). Доступ до особистого кабінету здійснюється позичальником у порядку, передбаченому правилами. Під час реєстрації позичальника у ІКС кредитодавця позичальник проставляючи відповідну відмітку (чекбокс) у спеціальному полі підтверджує, що позичальник надав згоду на обробку своїх персональних даних кредитодавцю і телекомунікаційним операторам, надав згоду на отримання маркетингових розсилок та надав згоду на укладення з кредитодавцем договору про використання електронних підписів для вчинення правочинів, а також підтвердив, що ознайомився з положенням про конфіденційність, правилами надання кредиту, правилами укладення договорів поруки, публічною інформацією про діяльність кредитодавця та порядком здійснення належної перевірки особи поручителя.

Договір був підписаний відповідачем електронним шляхом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) А0594.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Наведена позиція висловлена в постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду ВС від 12.01.2021р. по справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20).

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Отже, кредитний договір був укладений відповідно до приписів чинного законодавства про порядок його укладення в електронній формі.

Відповідно до п. 4. паспорту споживчого кредиту та додатка до паспорта споживчого кредиту, затвердженого Наказом директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 113-П від 25.09.2025, позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування коштами на умовах, передбачених у договорі про відкриття кредитної лінії № 1623-8996 продукту «MахiKasa» за зниженою процентною ставкою у розмірі 0,90 % або за стандартною процентною ставкою у розмірі 1 % в день, які можуть застосовуватися протягом всього строку кредитування до 05.09.2026, що були підписані одноразовим ідентифікатором відповідача А9667.

Відповідно до п. 10.1. за цим договором до позичальника застосовується програма лояльності, яка передбачає можливість сплати позичальником процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою, яка є нижчою за стандартну процентну ставку (за умови виконання позичальником умов, передбачених п. 10.2. цього договору). Позичальник має можливість прийняти участь в акціях, які час від часу проводяться кредитодавцем, і отримати право протягом першого базового періоду або іншого періоду, визначеного кредитодавцем в умовах відповідної акції, сплачувати проценти за користування кредитом та комісію за видачу кредиту на умовах індивідуальної знижки, що надається кредитодавцем у межах програми лояльності згідно правил відповідної акції. Надаючи індивідуальну знижку, кредитодавець зменшує процентну ставку за користування кредитом та/або комісію за видачу кредиту/комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів. Відповідні розрахунки на умовах індивідуальної знижки відображаються у особистому кабінеті позичальника та розрахунках заборгованості. Якщо позичальнику протягом певного періоду була надана можливість сплати процентів за користуванням кредитом та комісії за видачу кредиту/комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів на умовах індивідуальної знижки, з наступного дня після завершення вказаного періоду проценти за користування кредитом нараховуються позичальнику до сплати за зниженою процентною ставкою або за стандартною процентною ставкою, якщо позичальник не виконав умови за яких йому надається можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою.

Цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору, згідно з п. 3.2. договору про відкриття кредитної лінії для укладання цього договору, у порядку встановленому правилами, позичальник надав кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом оформлення заявки на веб-сайті кредитодавця або у мобільному додатку. Необхідна інформація про особисті дані позичальника передається кредитодавцю за допомогою систему BankID НБУ, бюро кредитних історій або шляхом використання інструменту покладання.

Суд з`ясував, що позичальник підтвердив, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, крім того підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту виходячи з обраних ним умов кредитування, та підтвердив отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, у тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов`язань за цим договором.

До договору про відкриття кредитної лінії № 1623-8996 від 10.11.2025 додаються додатки: правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MахiKasa», затверджених Наказом директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 124-П від 22.10.2025; таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1623-8996 (графік платежів за договором за зниженою процентною ставкою) відповідно до Методики НБУ розрахована за умови застосування зниженої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 0,90 % на день (додаток № 2); таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1623-8996 (графік платежів за договором за стандартною процентною ставкою) відповідно до Методики НБУ розрахована за умови застосування стандартної процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1,00 % на день (додаток № 3); паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит; додаток до паспорта споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу для порівняння різних пропозицій кредитодавця до укладення договору про споживчий кредит, затвердженого Наказом директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 113-П від 25.09.2025.

Усі вказані документи підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором, також позивачем наданий суду розрахунок заборгованості за договором 1623-8996 від 10.11.2025, станом на 05.05.2026.

Судом встановлено, що сторонами узгоджено істотні умови кредитного договору, зокрема, розмір кредиту, строк кредитування, строк дії договору, процентна ставка та порядок нарахування відсотків.

Також суд звертає увагу, що відповідно до п. 8.3. кредитного договору у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі, сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом, а також у повному розмірі комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту).

У пунктах 6.3. та 6.4. кредитного договору зазначено, якщо позичальник несвоєчасно виконує зобов`язання щодо сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту), з дати виникнення у позичальника заборгованості зі здійснення вказаних платежів кредитодавець має право здійснювати позичальнику нагадування та повідомлення щодо необхідності сплати процентів за користування кредитом, комісії за видачу кредиту та щодо розміру заборгованості за кредитом, а також щодо розміру процентної ставки, яка застосовується кредитодавцем за користування кредитом. Якщо позичальник несвоєчасно виконує зобов`язання щодо повернення кредиту, кредитодавець має право здійснювати позичальнику нагадування та повідомлення щодо необхідності повернення кредиту.

Відповідно до п. 9.12.3. кредитного договору у разі, якщо спір не вдалося вирішити в порядку досудового врегулювання, він передається на розгляд суду загальної юрисдикції. Заходи досудового врегулювання спорів не є обов`язковими перед поданням позову до суду. Не проведення сторонами заходів досудового врегулювання не позбавляє права кредитодавця на подачу позову до суду.

Так, в силу зазначених вище правових норм, та у зв`язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору: несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, та у відповідності до умов кредитного договору 16.05.2026 на адресу позичальника було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту за кредитним договором вих. №1623-8996 від 07.05.2026, надавши можливість ОСОБА_1 добровільно врегулювати заборгованість протягом 30 днів, однак позивач зазначає, що ця вимога була проігнорована відповідачем і порушення не усунуто. Таким чином, відповідно до умов договору у позивача виникло право достроково вимагати повернення заборгованості за договором і позов є обґрунтованим.

10.11.2025 у день укладення кредитного договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перерахувало грошові кошти у розмірі 12 800,00 грн на банківський рахунок відповідача. Указана обставина підтверджується квитанцією EasyPay № 408547170661082307052026 від 07.05.2026, у якій зазначається, що ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» на запит ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про успішність операції, згідно договору № 02.06.2020 від 10.06.2020 з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало інформацію, а саме: номер транзакції: 1706610823, сума: 12 800,00 грн; валюта: UAH; дата виконання платіжної операції: 10.11.2025 15:49; номер замовлення: fa10a8b7483144ef91dab6e2ef5ebf98; номер картки: НОМЕР_1 ; статус: виконано; платник: ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»; призначення платежу: видача кредитних коштів за договором № 1623-8996 від 10.11.2025, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 (а. с. 70) та довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1623-8996 від 10.11.2025 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у якій зазначено такі відомості: дата платежу: 2025-11-10; тип операції: видача кредиту; платіжна система: EasyPay; платіж номер: 1706610823; card_mask: НОМЕР_3 ; сума платежу: 12 800,00 грн (а. с. 71).

Указаний номер картки НОМЕР_1 співпадає з даними номеру особистого електронного платіжного засобу ОСОБА_1 , зафіксованого у реквізитах позичальника у договорі про відкриття кредитної лінії № 1623-8996 від 10.11.2025 (п. 13. договору).

Отже, суд уважає доведеною ту обставину, що відповідач отримав кредитні кошти у загальній сумі 12 800,00 грн 10.11.2025 від позивача на підставі наведеного вище договору.

Проаналізувавши розрахунок заборгованості відповідача суд дійшов такого висновку.

10.11.2025 відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 12 800,00 грн.

Відповідач здійснював платежі на виконання умов договору та сплачував частково заборгованість, яка у нього виникла у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору.

З 10.11.2025 по 23.11.2025 (14 днів) відповідачу нараховувалися відсотки у розмірі 115,20 грн (12 800,00 ? 0,90 % = 115,20 грн).

14 днів ? 115,20 = 1 612,80 грн.

23.11.2025 відповідач вніс кошти на рахунок позивача у сумі 2 956,96 грн, з яких: 1 612,80 грн були зараховані на сплату заборгованості по нарахованих відсотках, 256,00 грн кредитодавець зарахував на погашення відсотків по ст. 625 ЦК України та 1 088,16 грн зараховані на погашення комісії за видачу кредиту.

24.11.2025 відповідачу нараховувалися відсотки у розмірі 128,00 грн (12 800,00 ? 1 % = 128,00 грн).

Починаючи з 25.11.2025 по 07.12.2025 (13 днів) відповідачу знову почали нараховувалися відсотки у розмірі 115,20 грн (12 800,00 ? 0,90 % = 115,20 грн).

14 днів ? 115,20 = 1 497,60 грн.

128,00 + 1 497,60 = 1 625,60 грн заборгованість за відсотками.

07.12.2025 відповідач вніс кошти на рахунок позивача у сумі 2 713,76 грн, з яких: 1 625,60 грн були зараховані на сплату заборгованості по нарахованих відсотках та 1 088,16 грн зараховані на погашення комісії за видачу кредиту.

З 08.12.2025 по 21.12.2025 (14 днів) відповідачу продовжили нараховувалися відсотки у розмірі 115,20 грн (12 800,00 ? 0,90 % = 115,20 грн).

14 днів ? 115,20 = 1 612,80 грн.

22.12.2025 відповідач вніс кошти на рахунок позивача у сумі 2 956,96 грн, з яких: 1 612,80 грн були зараховані на сплату заборгованості по нарахованих відсотках, 256,00 грн кредитодавець зарахував на погашення відсотків по ст. 625 ЦК України, 383,68 грн зараховані на погашення комісії за видачу кредиту та 704,48 грн зараховані на тіло кредиту.

22.12.2025 відповідачу нараховувалися відсотки у розмірі 128,00 грн (12 800,00 ? 1 % = 128,00 грн).

12 800,00 - 704,48 = 12 095,52 грн новий розмір тіла кредиту.

Отже, з 23.12.2025 по 04.01.2026 (13 днів) відповідачу знову почали нараховуватися відсотки на нове тіло кредиту у розмірі 108,85 грн (12 095,52 ? 0,90 % = 108,85 грн).

13 днів ? 108,85 = 1 415,05 грн.

128,00 + 1 415,05 = 1 543,05 грн заборгованість за відсотками.

01.04.2026 відповідач вніс кошти на рахунок позивача у сумі 2 720,11 грн, з яких: 1 543,05 грн були зараховані на сплату заборгованості по нарахованих відсотках та 1 177,06 грн зараховані на тіло кредиту.

12 095,52 - 1 177,06 = 10 918,46 грн новий розмір тіла кредиту.

Таким чином, з 02.04.2026 по 18.01.2026 (14 днів) відповідачу почали нараховуватися відсотки на нове тіло кредиту у розмірі 98,26 грн (10 918,46 ? 0,90 % = 98,26 грн).

14 днів ? 98,26 = 1 375,64 грн.

18.01.2026 та 19.01.2026 відповідач вніс кошти на рахунок позивача у сумі 2 582,55 грн, з яких: 1 257,23 грн (1 375,64 - 1 257,23 = 118,41) були зараховані на сплату заборгованості по нарахованих відсотках та 1 325,32 грн зараховані на тіло кредиту.

19.01.2026 відповідачу нараховувалися відсотки у розмірі 109,18 грн (10 918,46 ? 1 % = 109,18 грн).

10 918,46 - 1 325,32 = 9 593,14 грн новий розмір тіла кредиту.

Починаючи з 20.01.2026 по 26.01.2026 (7 днів) відповідачу почали нараховуватися відсотки на нове тіло кредиту у розмірі 95,93 грн (9 593,14 ? 1 % = 95,93 грн).

7 днів ? 95,93 = 671,51 грн.

118,41 + 109,18 + 671,51 = 899,10 грн заборгованість за відсотками.

26.01.2026 відповідач вніс кошти на рахунок позивача у сумі 1 679,80 грн, з яких: 118,41 грн були зараховані на сплату заборгованості по нарахованих відсотках та 1 561,39 грн кредитодавець зарахував на погашення відсотків по ст. 625 ЦК України.

899,10 - 118,41 = 780,69 грн заборгованість за відсотками.

3 27.01.2026 по 01.02.2026 (6 днів) відповідачу почали нараховуватися відсотки на тіло кредиту у розмірі 86,33 грн (9 593,14 ? 0,90 % = 86,33 грн).

6 днів ? 86,33 = 517,98 грн.

780,69 + 517,98 = 1 298,67 грн заборгованість за відсотками.

01.02.2026 відповідач вніс кошти на рахунок позивача у сумі 1 298,67 грн, які були зараховані на сплату заборгованості по нарахованих відсотках.

Починаючи з 02.02.2026 по 15.02.2026 (14 днів) відповідачу продовжили нараховуватися відсотки на тіло кредиту у розмірі 86,33 грн (9 593,14 ? 0,90 % = 86,33 грн).

14 днів ? 86,33 = 1 208,62 грн заборгованість за відсотками.

З 16.02.2026 по 20.02.2026 (5 днів) відповідачу почали нараховуватися відсотки на тіло кредиту у розмірі 95,93 грн (9 593,14 ? 1 % = 95,93 грн).

5 днів ? 95,93 = 479,62 грн.

1 208,62 ? 479,62 = 1 688,27 грн заборгованість за відсотками.

20.02.2026 відповідач вніс кошти на рахунок позивача у сумі 1 500,00 грн, з яких: 7,66 грн (1 688,27 - 7,66 = 1 680,61) були зараховані на сплату заборгованості по нарахованих відсотках та 1 492,34 грн зараховані на тіло кредиту.

9 593,14 - 1 492,34 = 8 100,80 грн новий розмір тіла кредиту.

Починаючи з 21.02.2026 по 20.03.2026 (28 днів) відповідачу почали нараховуватися відсотки на нове тіло кредиту у розмірі 81,00 грн (8 100,80 ? 1 % = 81,00 грн).

28 днів ? 81,00 = 2 268,00 грн.

1 680,61 + 2 268,00 = 3 948,61 грн заборгованість за відсотками.

20.03.2026 відповідач вніс кошти на рахунок позивача у сумі 2 503,00 грн, які були зараховані на тіло кредиту.

8 100,80 - 2 503,00 = 5 597,80 новий розмір тіла кредиту.

З 21.03.2026 по 04.05.2026 (45 днів) відповідачу почали нараховуватися відсотки на нове тіло кредиту у розмірі 55,97 грн (5 597,80 ? 1 % = 55,97 грн).

45 днів ? 55,97 = 2 518,65 грн.

Отже, 3 948,61 + 2 518,65 = 6 467,26 грн заборгованість за відсотками.

Крім того, суд бере до уваги, що позивач уважав за необхідне стягувати з відповідача заборгованість за відсотками не за повний період кредитування 300 днів, а лише за його частину 176 днів.

Зважаючи на засаду диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України), суд уважає, що розрахунок заборгованості слід проводити за період, визначений позивачем 176 днів.

Щодо стягнення з відповідача відсотків річних на підставі 625 ЦК України у розмірі 4 326,61 грн суд уважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 8.2. кредитного договору у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401 500 процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту), та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 (два) відсотки від неповернутої позичальником суми кредиту. Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100 (сто) гривень 00 копійок. Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту договору та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі договору, не може перевищувати половини суми кредиту, одержаної позичальником від кредитодавця за цим договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних позичальником від кредитодавця на підставі укладених додаткових угод до цього договору, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Суд уважає безпідставним включення позивачем до суми заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 відсотків річних на підставі 625 ЦК України у розмірі 4 326,61 грн зважаючи на таке.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зазначене також узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24).

Вказане свідчить, що судом касаційної інстанції визначено єдиний підхід щодо застосування норм права до правовідносин, які випливають, зокрема й з споживчого кредиту та щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року.

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням позичальником грошових зобов`язань за кредитним договором, підлягають застосуванню вимоги пункту 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Станом на дату розгляду справи судом Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування», які набрали чинності 24 січня 2024 року та передбачають інше. Зокрема, відповідно до редакції п. 6 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», який, власне, і був змінений наведеним вище законом, за договорами споживчого кредиту, укладеними з 24.01.2024, кредитор може нараховувати неустойку (штраф, пеню) та інші платежі за прострочення, якщо це передбачено договором.

Однак п.18 Прикінцевих положень ЦК України не був скасований і досі звільняє позичальника від неустойки під час воєнного стану.

Коли виникає колізія між нормами двох законів і одна з них спрямована на захист прав споживача, суди за загальним підходом повинні застосовувати ту норму, яка забезпечує вищий рівень захисту споживача. Це випливає із системного тлумачення законодавства України, конституційних принципів та практики Верховного Суду.

Адже відповідно до статті 42 Конституції України «Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та всіх видів послуг і робіт…», що означає, що захист споживача є конституційною гарантією, а тому при тлумаченні та застосуванні законів суд має обирати таке тлумачення, яке найефективніше забезпечує цей захист.

Закон України «Про захист прав споживачів» побудований на принципі підвищеного захисту слабшої сторони у правовідносинах. Споживач у правовідносинах із підприємцем чи фінансовою установою вважається економічно слабшою стороною, тому закон надає йому додаткові гарантії. Тому якщо норми різних законів регулюють однакові відносини, але одна норма забезпечує більший рівень захисту споживача, суд повинен застосовувати саме її.

Крім того, у правозастосуванні застосовується загальновизнаний принцип favor consumeris тлумачення норм права на користь споживача, відповідно до якого, якщо є колізія правових норм, то суд повинен обрати той варіант, який краще захищає права споживача. Наведений принцип повністю корелюється із загальним принципом справедливості та добросовісності (ст. 3 ЦК України).

У юридичній доктрині та практиці застосовується також такий підхід, що, якщо існують кілька норм, що регулюють ті самі правовідносини, застосовується норма, яка встановлює більш сприятливий режим для особи. У споживчих правовідносинах такою особою є саме споживач.

Виходячи із усього наведеного суд бере до уваги чинні приписи ЦК України щодо звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення у період воєнного стану.

Суд доходить переконання, що у частині стягнення з відповідача на користь позивача відсотків річних на підставі 625 ЦК України у розмірі 4 326,61 грн слід відмовити.

Крім того, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не могло стягувати відсотки річних на підставі статті 625 ЦК України у розмірі 4 326,61 грн, тому кошти, які відповідач вніс 3 рази на рахунок ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме на погашення заборгованості за нараховані позивачем відсотки по статті 625 ЦК України: 23.11.2025 у розмірі 256,00 грн, 22.12.2025 у розмірі 256,20 грн та 26.01.2026 у розмірі 1 561,39 грн на загальну суму 2 073,39 грн, повинні були зарахуватися кредитором на погашення заборгованості по відсотках.

Отже, 6 467,26 - 2 073,39 = 4 393,87 грн сума заборгованості за відсотками, яку позивач повинен був стягнути з відповідача.

З урахуванням викладеного, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 1623-8996 від 10.11.2025 у сумі 9 991,67 грн, з яких: 5 597,80 заборгованість за тілом кредиту та 4 393,87 проценти за користування кредитом.

Суд зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи щодо стягнення з нього грошових коштів за зобов`язаннями відповідно до умов кредитного договору, заяв по суті справи, інших клопотань, доказів на підтвердження протилежних обставин не подавав, проти позову не заперечував.

Суд вважає надані позивачем докази достовірними, допустимими, належними та такими, що у своїй сукупності достатні та підтверджують обставини, на які він покликається у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та за відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач як на підставу заявлених вимог посилається на те, що слід стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 16 391,61 грн у зв`язку із порушенням зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії № 1623-8996 продукту «MахiKasa» від 10.11.2025.

Позаяк ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» уклали договір про відкриття кредитної лінії № 1623-8996 продукту «MахiKasa» від 10.11.2025, за умовами якого позичальник отримав кредитні кошти у сумі 12 800,00 грн строком на 300 днів, сторони узгодили процентну ставку, позивач довів факт отримання відповідачем кредитних коштів, однак відповідач не повернув своєчасно кредитні кошти та узгоджені сторонами у договорі відсотки, у позивача виникло право достроково вимагати повернення заборгованості за договором, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Суд погоджується з аргументами позивача, виходячи з таких норм права, які підлягають застосуванню.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримав примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

У статті 14 зазначеного Закону виснувано: договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача. Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 цього кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_1 10.11.2025 уклав електронний кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 1623-8996 продукту «MахiKasa», за умовами якого отримав кредитні кошти у сумі 12 800,00 грн строком на 300 днів. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1623-8996 від 10.11.2025 станом на 05.05.2026 суд вбачає, що відповідач намагався сплачувати заборгованість за користування кредитом протягом строку кредитування.

Однак, ураховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не повернуті, позицію відповідача, який жодних аргументів чи доказів для доведення протилежного не надав, а також вимоги ч. 1 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що свідчить про порушення прав позивача, а тому суд вважає, що право позивача на повернення заборгованості по тілу кредиту, нарахованих відсотках та комісії за видачу кредиту та додаткових коштів підлягає захисту в судовому порядку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у цьому випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача щодо порядку погашення заборгованості за кредитним договором та вважає, що позов підлягає до задоволення частково, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сукупно заборгованості 9 991,67 грн, тобто позов задоволено на 60,96%.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові-на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Судовий збір, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача складає: 2 662,40 ? 60,96 % = 1 623,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 629, 1046, 1048-1050 Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в інтересах якого діє представниця Морозова Аліна Дмитрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1623-8996 від 10.11.2025 у розмірі 9 991,67 грн (дев`яти тисяч дев`ятисот дев`яноста однієї гривні 67 коп.), з яких 5 597,80 грн тіло кредиту та 4 393,87 грн відсотки за користування кредитом.

У решті позовних вимог позивачу відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 1 623,00 грн (однієї тисячі шестисот двадцяти трьох гривень 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте Новодністровським міським судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 38548598, банківські реквізити: IBAN: НОМЕР_4 UAH, банк: АБ «УКРГАЗБАНК», МФО: 320478, адреса місцезнаходження: Бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133.

Відповідач: : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 09.09.2026.

Головуюча суддя: Мар`яна ВЕРБІЦЬКА