Рішення № 139605631, 09.09.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/2216/26 Провадження № 2-а/724/58/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року Хотинський районний суду Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Лазарюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Годнюк Святослав Миколайович, звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позову посилається на те, що 21.07.2026 року інспектором БПП з обслуговування Чернівецького району УПП в Чернівецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Джурляком І.Д. складено постанову серії ЕНА № 7587302 відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. У постанові поліцейським зазначено, що 21.07.2026 р. о 12 год. 54 хв. по вул. 28 Червня водій керував ТЗ, який підлягає обов`язковому технічному огляду та своєчасно його не пройшов, чим порушив ст. 35 ЗУ «Про Дорожній рух».

Вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є не законною та необґрунтованою, оскільки поліцейським було порушено норми матеріального та процесуального права, а тому постанова підлягає скасуванню, крім того, відповідач не володіє жодними належними та допустимими доказами, які підтверджують усі елементи складу адміністративного правопорушення. Зокрема, у розпорядженні відповідача немає жодного доказу, який би підтверджував: факт керування транспортним засобом саме позивачем ОСОБА_1 ; факт того, що транспортний засіб Fiat Scudo д.н.з НОМЕР_1 на момент винесення постанови не пройшов обов`язковий технічний контроль; факт того, що саме цей транспортний засіб підлягав проходженню обов`язкового технічного контролю. Крім того, вважає, що постанова не відповідає вимогам статті 283 КУпАП, оскільки інспектором не зазначено яку саме частину чи пункт статті 35 ЗУ ДР порушено та який саме нормативний припис, нібито, порушив позивач, також з постанови не можливо встановити де саме відбулася подія, так як в ній відображено тільки назву області, району та вулиці проте не вказано конкретно місто/село/селище, крім того, інспектор взагалі не зазначив конкретного пункту Правил дорожнього руху України, який нібито був порушений позивачем.

Враховуючи вище викладене, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7587302 від 21 липня 2026 року в справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором БПП з обслуговування Чернівецького району УПП в Чернівецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Джурляком І.Д. за ч. 3 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 29.07.2026 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено справу до розгляду.

06 серпня 2026 року від представника відповідача ДПП Маланчука М.В. надійшов відзив на адміністративний позов в якому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити у повному обсязі, у зв`язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю. Вказує, що 21.07.2026 інспектором відділення безпеки дорожнього руху БПП з обслуговування Чернівецького району УПП в Чернівецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Джуряком І.Д., під час несення служби, було виявлено, що водій автомобіля Fiat Scudo з д.н.з. НОМЕР_1 керував транспортним засобом, що підлягає проходженню обов`язкового технічного контролю, але вчасно його не пройшов, чим порушив пункт 31.3.6 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, старший лейтенант поліції Джуряк І.Д. представився позивачу, роз`яснив його права відповідно до ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП виніс постанову по справі про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Позивачу копію постанови було вручено під розписку, про що свідчать підписи у відповідній графі постанови про адміністративне правопорушення. Зазначає, що транспортний засіб марки Fiat Scudo з д.н.з. НОМЕР_1 , згідно бази даних ІПНП 1998 року випуску та із датою першої реєстрації в Україні від 18.04.2012, а отже строк експлуатації більше двох років. Доведеним фактом також є те, що даний автомобіль є спеціалізованим вантажним фургоном та з вантажопідйомністю до 3,5 тонни, отже підлягає обов`язковому технічному контролю, який і був відсутній у позивача. Зазначає, що зупинка транспортного засобу була законною та відбулась на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Представник відповідача стверджує, що доводи позивача про відсутність доказів того, що транспортним засобом керував саме ОСОБА_1 є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Зокрема, оскаржувана постанова містить у пункті 4 «Особа, щодо якої розглядається справа» анкетні дані саме ОСОБА_1 , що свідчить про встановлення поліцейським особи водія під час розгляду справи. Крім того, у пунктах 8 та 9 постанови містяться особисті підписи ОСОБА_1 , якими він засвідчив факт ознайомлення зі змістом постанови, правами особи та отримання її копії. Якби позивач не був особою, яка керувала транспортним засобом та щодо якої здійснювався розгляд справи про адміністративне правопорушення, були б відсутні будь-які підстави для внесення його персональних даних до постанови та проставлення ним особистих підписів у відповідних графах. При цьому, позивач не заявляє про підроблення своїх підписів чи незаконне використання його персональних даних, а тому його твердження про недоведеність факту керування транспортним засобом є необгрунтованими та спрямовані виключно на уникнення адміністративної відповідальності. Таким чином, з огляду на все вищезазначене, вказує, що в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, інспектор патрульної поліції мав всі законні підстави для зупинки транспортного засобу, пред`явив законну та обґрунтовану вимогу щодо надання документів передбачених законодавством, ним дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів., постанова серії ЕНА № 7587302 від 21.07.2026 обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством.

19 серпня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Годнюк С.М. подав до суду письмові пояснення в яких просив відхилити доводи, викладені представником відповідача у відзиві на адміністративний позов, визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП. Вказує, що відзив фактично зводиться до доведення лише того, що транспортний засіб за реєстраційними даними є вантажним спеціалізованим фургоном та за певних умов підлягає обов`язковому технічному контролю. Однак, зазначене саме по собі не підтверджує факту вчинення адміністративного правопорушення. Позивач звернувся до суду з вимогою про скасування постанови суб`єкта владних повноважень, а тому відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України саме відповідач зобов`язаний довести правомірність прийнятого ним рішення. Неприпустимим є перекладення на позивача обов`язку доводити відсутність адміністративного правопорушення, коли саме працівник поліції під час винесення постанови стверджував про наявність такого правопорушення. Якщо відповідач стверджує, що станом на 21.07.2026 року транспортний засіб не пройшов обов`язковий технічний контроль, саме відповідач повинен надати суду належний доказ, який підтверджує цю обставину. Долучений до відзиву витяг з інформаційної системи містить відомості про реєстраційні характеристики транспортного засобу, однак із нього не вбачається конкретний факт проходження або непроходження ОТК саме станом на дату 21.07.2026 року. Водночас у матеріалах, наданих відповідачем, відсутній належний об`єктивний доказ, який би безпосередньо підтверджував, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем Fiat Scudo у момент, зазначений у постанові. Зокрема, відповідачем не надано суду відеозапису, на якому було б зафіксовано факт руху зазначеного транспортного засобу та особу водія, який ним керував. Позивач наголошує, що він не визнає та не підтверджує факт керування транспортним засобом у зазначених відповідачем обставинах, також не визнає, що підпис, який міститься у відповідних графах постанови належить саме йому. Крім того, підпис особи в постанові може свідчити про отримання документа, ознайомлення з ним або реалізацію передбачених КУпАП процесуальних прав, однак не може автоматично розцінюватися як визнання всіх обставин, викладених посадовою особою поліції. З огляду на викладене, вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного та достатнього доказового підтвердження всіх обставин, необхідних для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, але від його представника адвоката Годнюка С.М. на адресу суду надійшла заява в якій він просить справу розглянути у його з позивачем відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ДПП Маланчук М.В. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою інспектора БПП з обслуговування Чернівецького району УПП в Чернівецькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Джуряка І.Д. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7587302 від 21.07.2026 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Так, згідно оскаржуваної постанови, водій ОСОБА_1 21.07.2026 р. о 12:54:36 год. по вул. 28 Червня керував транспортним засобом Fiat Scudo державний номерний знак НОМЕР_1 , який підлягає обов`язковому технічному огляду та своєчасно його не пройшов, чим порушив ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух», відповідальність за що передбачена ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , власником транспортного засобу Fiat Scudo державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 19 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

В силу ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч. 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 245 КУпАП встановлено, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Як встановлено ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 35 Закону України «Про дорожній рух» регулюються питання, пов`язані із обов`язковим технічним контролем транспортних засобів.

Диспозиція ч. 3 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача. Суб`єкт владних повноважень при цьому повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, у даній справі саме на відповідача покладається обов`язок довести належними, допустимими та достатніми доказами як факт вчинення адміністративного правопорушення, так і те, що його вчинено саме ОСОБА_1 .

У даному випадку, відповідач не надав суду належних та достатніх доказів, які б безпосередньо підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Fiat Scudo, державний номерний знак НОМЕР_1 , саме 21.07.2026 року о 12 год. 54 хв. 36 сек.

Так, у матеріалах справи відсутній відеозапис з нагрудної камери поліцейського або інший відеозапис, на якому було б зафіксовано момент руху зазначеного транспортного засобу та особу водія, який ним керував.

Більше того, з відповіді Департаменту патрульної поліції на адвокатський запит № 108-А3/41/29/02-2026 від 24.07.2026 року вбачається, що відеозаписи за участі ОСОБА_1 від 21.07.2026 року в УПП в Чернівецькій області ДПП відсутні.

Таким чином, посилання представника відповідача на те, що факт керування транспортним засобом позивачем підтверджується матеріалами справи, не знайшло свого належного об`єктивного підтвердження під час судового розгляду.

Суд не погоджується і з доводами відповідача про те, що сам факт зазначення анкетних даних ОСОБА_1 в пункті 4 оскаржуваної постанови свідчить про встановлення поліцейським саме його як водія транспортного засобу.

Зазначення посадовою особою у постанові певних відомостей про особу, щодо якої розглядається справа, саме по собі не є самостійним доказом достовірності всіх викладених у постанові обставин. Постанова про накладення адміністративного стягнення є рішенням суб`єкта владних повноважень, законність та обґрунтованість якого у цій справі підлягає судовому контролю, а наведені в ній відомості мають бути підтверджені належними доказами.

Інше тлумачення фактично означало б, що сама постанова, складена посадовою особою, автоматично підтверджує обставини, які в ній зазначені, незалежно від наявності інших доказів. Такий підхід суперечив би положенням статей 251, 252, 280 КУпАП та статті 90 КАС України, відповідно до яких обставини правопорушення та винність особи мають бути встановлені та підтверджені доказами.

Не може бути визнаний достатнім доказом факту керування і сам по собі підпис особи у графах постанови про ознайомлення з правами та отримання копії постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, підписи у відповідних графах постанови стосуються факту ознайомлення особи з процесуальними правами та отримання нею копії постанови. Зміст таких підписів не свідчить про визнання особою факту керування транспортним засобом, визнання обставин, викладених поліцейським у постанові, або визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Саме по собі отримання особою копії постанови та підтвердження ознайомлення з її змістом не може ототожнюватися із визнанням фактичних обставин, які стали підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Відтак за відсутності визнання позивачем факту керування та за відсутності інших об`єктивних доказів, які б підтверджували, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля Fiat Scudo у вказаний у постанові час, суд позбавлений можливості зробити достовірний висновок про те, що саме позивач був суб`єктом зазначеного адміністративного правопорушення.

Отже, в оскаржуваній постанові не відображені докази, які б вказували на керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відсутні посилання на відеозапис з бодікамери, відомості про реєстраційні характеристики транспортного засобу, його тип, рік випуску, дату першої реєстрації, власника та необхідність проходження ним обов`язкового технічного контролю можуть характеризувати сам транспортний засіб, однак не підтверджують факту керування ним саме позивачем у час та місці, зазначених в оскаржуваній постанові.

Таким чином, сукупність наявних у справі доказів не дає можливості зробити поза розумним сумнівом обґрунтований висновок про те, що саме ОСОБА_1 21.07.2026 року о 12 год. 54 хв. 36 сек. керував транспортним засобом Fiat Scudo, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Суд зауважує, що у справах про оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності не може покладати на особу обов`язок доводити власну невинуватість у ситуації, коли суб`єкт владних повноважень не надав належних доказів, які підтверджують сам факт вчинення правопорушення конкретною особою.

Інший підхід фактично призводив би до перекладення встановленого частиною другою статті 77 КАС України обов`язку доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень із відповідача на позивача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 121 КУпАП.

Таким чином, відповідач не виконав свій обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення.

Як встановлено судом, об`єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для вирішення справи про наявність обставин вчинення порушення позивачем встановлених законом норм відповідачем зібрано не було.

Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, згідно якої усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржувана постанова серії ЕНА № 7587302 від 21.07.2026 року винесена без достатнього доказового підтвердження обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому не може вважатися законною та обґрунтованою.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки належними та достатніми доказами не підтверджено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 121 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови серії ЕНА № 7587302 від 21.07.2026 року та закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи те, що позивач поніс витрати зі сплати судового збору в сумі 532,48 грн., тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції слід стягнути судові витрати у розмірі 532,48 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 9, 77, 139, 242, 243, 244, 245, 246, 286, п.п.10 п.1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України суд,-

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7587302 від 21.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення у його діях.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 532,48 грн. (п`ятсот тридцять дві гривні 48 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ