Ухвала суду № 139605550, 09.09.2026, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/2520/26

Провадження № 1-кс/715/300/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2026 селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

у складі: слідчого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

учасники процесу:

прокурор ОСОБА_3

слідчий ОСОБА_4

підозрюваний ОСОБА_5

захисник ОСОБА_6

розглянувши в судовому засіданні у кримінальному провадженні 12026262020000366 від 06.02.2026 клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника відділу СУ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області капітан поліції ОСОБА_7 звернувся до суду звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026262020000366 від 06.02.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5, ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України.

Зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи засновником та одноосібним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Захбудком» (ЄДРПОУ 40327416), володіючи 100% часткою у його статутному капіталі та обіймаючи посаду директора, діючи умисно, з корисливих мотивів особистого незаконного збагачення, використовуючи сформовану на ринку нерухомості репутацію ТОВ «Захбудком» як забудовника, а також свої повноваження як керівника юридичної особи, розробив та реалізував злочинну схему заволодіння грошовими коштами фізичних осіб (інвесторів), шляхом обману та зловживання їхньою довірою.

Вказує на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 19.06.2016 ОСОБА_5 ініціював державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Захбудком» (номер запису в ЄДР 10381020000010149), яка була створена ним одноосібно. Основним видом економічної діяльності підприємства визначено 41.20 «Будівництво житлових та нежитлових будівель». Юридична адреса товариства: Чернівецька область, Чернівецький район, село Великий Кучурів, вулиця Стінкова, будинок 15.

Приступивши до виконання функцій директора, ОСОБА_5 зобов`язаний організовувати та забезпечувати ведення господарської діяльності ТОВ «Захбудком», визначеної Статутом підприємства, у тому числі щодо організації будівництва житлових і нежитлових будівель та споруд, спеціалізованих будівельних робіт, знесення та підготовчих робіт на будівельному майданчику, електромонтажних, водопровідних та інших будівельно-монтажних робіт, інших спеціалізованих будівельних робіт, тощо, будучи наділеним при цьому, внаслідок займаної посади, правом представляти Товариство без довіреності у відносинах з усіма без винятку державними органами, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та у відносинах з фізичними особами та громадянами, видавати накази та розпорядження, вказівки, які є обов`язковими до виконання всіма підрозділами та штатними працівниками Товариства.

Використовуючи зазначені повноваження, ОСОБА_5 організував на території Чернівецької області діяльність, пов`язану із залученням громадян до інвестування у будівництво об`єктів житлової нерухомості (будинків садибного типу таунхаусів), попри відсутність правових підстав для здійснення такої діяльності.

У свою чергу, ОСОБА_5 , орієнтовно наприкінці 2021 року (точна дата органом досудового розслідування не встановлена), достовірно усвідомлюючи, що ні ТОВ «Захбудком» як юридична особа, ні особисто ОСОБА_5 не є власниками земельних ділянок, на яких мало б здійснюватися будівництво будинків садибного типу таунхаусів, не укладали жодних цивільно-правових договорів із фактичними власниками земельних ділянок або іншими уповноваженими особами щодо користування земельними ділянками, а отже не мають права користування та розпорядження ними, не отримавши у встановленому законом порядку дозвільної містобудівної документації, передбаченої Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», свідомо розпочав реалізацію злочинного умислу.

Як керівник юридичної особи, наділений правом прийняття рішень з будь-яких питань діяльності товариства, зокрема щодо напрямків господарської діяльності та розпорядження прибутком, ОСОБА_5 сформував механізм шахрайського заволодіння коштами громадян, який полягав у використанні ділової репутації ТОВ «Захбудком» на ринку нерухомості для формування у громадян уявлення про легальність здійснення ОСОБА_5 забудови, та який в подальшому, під виглядом укладення правочинів надання послуг із будівництва житлових об`єктів, благоустрою прилеглої території, підключення до інженерних мереж (водопостачання, водовідведення, електропостачання, газопостачання) та подальшого введення об`єктів в експлуатацію, вводив громадян в оману щодо наявності у товариства усіх необхідних дозвільних документів.

Зловживаючи довірою інвесторів, ОСОБА_5 особисто, у готівковій формі, у порушення вимог законодавства України щодо порядку ведення бухгалтерського обліку, умисно уникаючи передбаченого законодавством порядку оприбуткування, отриманих коштів на рахунок ТОВ «Захбудком», шахрайським шляхом здійснював заволодіння грошовими коштами громадян, які вважали себе добросовісними учасниками інвестиційного процесу.

Для цього ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи у якості кінцевої мети отримання незаконного особистого прибутку, за допомогою засобів масової інформації, соціальних мереж, інших рекламних засобів розповсюдив інформацію про продаж ТОВ «Захбудком» об`єктів житлової нерухомості (будинків садибного типу таунхаусів) в с. Великий Кучурів Чернівецького (колишнього Сторожинецького) району Чернівецької області та наявність попередньо створеного ОСОБА_5 відділу продажу за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 194-А.

У свою чергу, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння коштами громадян, під час особистих зустрічей у відділі продажу повідомляв особам, які зацікавились придбанням житла, відомості щодо об`єкту будівництва та законності такого будівництва, запевняючи та переконуючи при цьому про наявність всіх необхідних дозвільних документів, демонструючи проекти будівництва, експлікацію (робочий план) об`єктів житлової нерухомості, які фактично були рекламною продукцією і не пройшли затвердження у встановленому законом порядку.

Розраховуючи на необізнаність та некомпетентність у сфері будівництва осіб, що звертались, ОСОБА_5 переконував їх, у тому, що зазначені матеріали є належною дозвільною документацією, одночасно створюючи у них хибне уявлення про авторитет і надійність діяльності ТОВ «Захбудком». Додатково ОСОБА_5 організовував показ будівельного майданчика та посилався на вже завершені та введені в експлуатацію об`єкти нерухомості ТОВ «Захбудком», чим створював у громадян переконання в законності та доцільності укладення попередніх договорів у простій письмовій формі (без нотаріального посвідчення) та передачі йому, як директору товариства, грошових коштів у готівковій формі нібито як інвестицій у будівництво з подальшим набуттям права власності на об`єкти нерухомості у майбутньому.

Крім того, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на шахрайське заволодіння грошовими коштами громадян, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливим мотивом, достовірно усвідомлюючи правову невідповідність обраної ним схеми інвестування вимогам чинного законодавства України, свідомо розробив та пропонував для підписання фізичним особам проєкт договору підряду, який не відповідав передбаченим законом правовим механізмам набуття майнових прав на майбутній об`єкт нерухомості.

Зокрема, згідно зі статтею 5 Закону України № 2518-IX «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт, що буде споруджений у майбутньому, є обов`язковою умовою для набуття та подальшого відчуження такого права. Відповідно до частини першої статті 3 та частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на майбутні об`єкти нерухомості можуть виникати лише після їх державної реєстрації у встановленому законом порядку.

ОСОБА_5 , усупереч цим вимогам, умисно укладав з громадянами договори підряду, які за своєю суттю прикривали фактичні правочини з продажу майнових прав на об`єкти будівництва, що ще не були споруджені, не введені в експлуатацію та не зареєстровані у Державному реєстрі речових прав. Така схема штучно підмінювала передбачений законодавством механізм участі у фінансуванні житла, зокрема через фонди фінансування будівництва або інші фінансово-кредитні інструменти, визначені законом.

Унаслідок укладення таких фіктивних договорів, які не створювали у фізичних осіб дійсних прав на об`єкти майбутньої нерухомості, громадяни були введені в оману щодо правової природи таких правочинів і їх юридичних наслідків.

Так, згідно з умовами розробленого ОСОБА_5 договору, ТОВ «Захбудком» начебто зобов`язувалося виконати будівельні роботи на певній земельній ділянці без уточнення права власності та власника вказаної ділянки, з подальшим введенням будинку в експлуатацію, а замовники сплатити вартість таких робіт та супутніх витрат (підключення до мереж, нотаріальні послуги, здача об`єкта в експлуатацію).

Складання та укладення ОСОБА_5 договору підряду створювало лише формальну видимість законних договірних відносин, однак не відповідало фактичним домовленостям ОСОБА_5 з особами, які виявили бажання придбати збудовані ТОВ «Захбудком» об`єкти нерухомості та які передбачали повноцінну передачу права на таке майно. Вказана розроблена форма договору дозволяла ОСОБА_5 в порушення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та ст. 5 ЗУ «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» уникати обов`язковості нотаріального посвідчення та державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, контролю та перевірки законності укладених правочинів з боку державних органів, а також приховувати фактичний рух поза бухгалтерським обліком підприємства особисто отриманих ОСОБА_5 від громадян коштів у готівковій формі.

Отже, вказаними діями ОСОБА_5 створив необхідні умови для введення майбутніх інвесторів в оману щодо дійсних намірів та, зловживаючи їх довірою, у подальшому забезпечив отримання від таких інвесторів коштів у готівковій формі без попереднього виконання будь-яких зобов`язань, визначених договором за ТОВ «Захбудком».

Крім того, з метою приховування своєї протиправної діяльності та введення громадян в оману протягом тривалого періоду часу, ОСОБА_5 , діючи умисно та не маючи наміру фактично виконувати умови укладених договорів підряду до кінця, а переслідуючи виключно мету залучення громадян у якості потенційних жертв своєї злочинної діяльності, протягом усього періоду вчинення злочину організовував на будівельному майданчику виконання окремих демонстраційних робіт із будівництва обіцяних об`єктів житлової нерухомості шляхом залучення працівників ТОВ «Захбудком» та інших найманих осіб і організацій.

Поряд з цим, ОСОБА_5 вчиняв дії, спрямовані на створення у потерпілих уявлення про легальність будівництва, зокрема демонстрував наявність нібито проєктної документації та вживав заходів для отримання дозвільних документів. Такі дії протягом тривалого часу формували у громадян, які вже передали йому грошові кошти, а також у потенційних інвесторів, переконання в реальності його намірів щодо завершення будівництва та виконання зобов`язань як керівника підприємства. Унаслідок цього ОСОБА_5 отримав можливість шахрайським шляхом заволодіти грошовими коштами значної кількості громадян.

Посилається на те, що ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів та з метою заволодіння грошовими коштами громадян під приводом здійснення ТОВ «Захбудком» господарської діяльності з будівництва об`єктів житлової нерухомості, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх протиправність та бажаючи настання відповідних наслідків, реалізував заздалегідь розроблений ним злочинний план. При цьому ОСОБА_5 , не маючи права власності чи користування відповідними земельними ділянками, необхідних дозвільних документів на будівництво, затвердженої проєктно-кошторисної документації та права на відчуження об`єктів нерухомості, у період часу з червня 2021 року по вересень 2024 року незаконно заволодів грошовими коштами громадян у розмірі 22 076 385 гривень 90 копійок, які передавали йому потерпілі у якості інвестицій у будівництво майбутніх житлових будинків (таунхаусів), а також квартир за наступних обставин.

Зазначає, що 04.09.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), в особливо великих розмірах, вчиненому повторно.

При цьому слідчий посилаючись на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України та існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, просить суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів та визначити розмір застави у розмірі завданої шкоди потерпілим в сумі 22 076 385 гривень.

Крім того, слідчий зазначав, що саме вказаний розмір застави є достатнім та необхідним для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків та є помірним для підозрюваного, не порушує його права та інших осіб, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні. При цьому слідчий виходив із того, що у підозрюваного є значні приховані активи та він здатий вільно оперувати значним тіньовим капіталом

Прокурор Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання, просив суд його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокатка ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. При цьому захисник вказувала на необґрунтованість підозри, зокрема, посилалася на наявність цивільно - правових відносин між підозрюваними та потерпілими, та недоведеність прокурором наявності ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України та те, що підозрюваний має постійне місце проживання, сім`ю, має на утриманні троє неповнолітніх дітей. Крім того, вказувала на те, що відносно її підзахисного на даний час в іншому кримінальному провадженні, який перебуває на розгляді у Сторожинецькому районному суді, застосовано запобіжний захід у виді застави. При цьому звертала увагу на те, що першочергово заставу було визначено, як альтернативний захід у розмірі 6 000 000 грн., яку її підзахисний не міг внести, а після її зменшення апеляційним судом до 998 400 грн. 19.08.2026 року тільки внесено 25.08.2026 року. Також звертала увагу на те, що застава це не спосіб покарання особи підозрюваного, а всього лише забезпечення виконання покладених на цю особу обов`язків.

Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання з додатками, суд приходить до наступних висновків.

Ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканість, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин.

Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Встановлено, що 04.09.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 від 08.04.2026 з додатками; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 21.04.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 21.04.2026; заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_10 від 29.06.2026 з додатками; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 від 29.06.2026; заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_11 від 17.02.2026 року з додатками; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_11 від 08.06.2026; протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_11 від 12.06.2026; заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_12 від 27.02.2026 року з додатками; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 08.06.2026; заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_13 від 03.03.2026 року з додатками; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_13 від 30.07.2026; заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_14 від 27.04.2026 з додатками; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_14 від 11.06.2026; заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_15 від 06.05.2026 року з додатками; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_15 від 23.06.2026 року; заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_16 від 17.06.2026 року з додатками; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_16 від 17.06.2026 року; заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_17 від 17.03.2026 року з додатками; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_17 від 15.06.2026; протоколом огляду відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7324582000:02:001:1756, 7324582000:02:001:1664, 7324582000:02:001:1574, 7324582000:02:001:1903, 7324582000:02:001:1900, які підтверджують відсутність у ТОВ «Захбудком», ОСОБА_5 зареєстрованих речових прав на зведення вказаних об`єктів нерухомості.

Дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що органом досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. У разі доведення його вини йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, на наявність вказаного ризику, вказує і те, що не всі особи, що причетні до скоєння злочину встановлені та на даний час перебувають на волі і можуть сприяти переховуванню ОСОБА_5 від органів досудового розслідування.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 має право перетину державного кордону України на період дії правового режиму воєнного стану, так як має на утриманні троє неповнолітніх дітей, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі, на території іноземних держав.

Також вважаю, що існує ризик передбачений ч. 2 ст. 177 КПК України, оскільки перебуваючи на волі ОСОБА_5 має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Перебуваючи на волі ОСОБА_5 та знаючи місцезнаходження вказаних речей та документів, підозрюваний може знищити докази та сприяти іншим учасникам уникнути від відповідальності.

Крім того, вважаю, що існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків чи потерпілих у кримінальному провадженні. Так, з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні а також потерпілих, показання яких мають важливе доказове значення в рамках вказаного кримінального провадження та ОСОБА_5 може намагатись здійснювати незаконний вплив на них з метою надання ними неправдивих показань у кримінальному провадженні;

Крім того, вважаю, що існує ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, адже на даний час органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчиняти активні дії для перешкоджання органу досудового розслідування під час встановлення вказаних обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження.

Однак, на думку суду ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, на думку суду не доведено.

Вирішуючи питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою враховую, що відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що таких доказів суду не було надано ні в клопотанні, ні в судовому засіданні, а вказівка в клопотанні про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить в повній мірі виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, та не дасть змогу запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а також не дасть можливості досягти завдань передбачених ст. 2 КПК України, на думку слідчого судді є передчасним.

Ні обґрунтованість підозри, ні наявність ризиків, ні будь-які характеризуючи обставини особи підозрюваного не є доказами того, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити встановлений і підтверджений в суді ризик, оскільки всі зазначені в ст.176 КПК України запобіжні заходи мають мету забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам визначеним в ч.1 ст.177 КПК України.

Встановлено, що станом на даний час, відносно підозрюваного застосовано запобіжний захід у виді застави у кримінальному провадженні № 12024262020003881 від 25.10.2024 року, з якого виділено кримінальне провадження №12026262020000366 за ч. 5 ст. 190 КК України, в рамках якого вирішується на даний час клопотання про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою був обраний слідчим суддею 30.09.2025 року, визначено заставу у розмірі 6000000 грн. Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 19.08.2026 року розмір застави був зменшений до 998 400 грн., яка була внесена 25.08.2026 року. При цьому відносно ОСОБА_5 покладено ряд обов`язків, таких як прибувати за кожною вимогою, не вилучатися за межі населеного пункту без дозволу, повідомляти про зміну місця проживання та утриматися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими учасниками провадження, які ним виконуються, доказів того, що він порушує покладені на нього обов`язки не надано.

Згідно вимог ч. 4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї ж статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вирішуючи питання про застосування більш м`якого запобіжного заходу, суд виходив із того, що в ході розгляду клопотання не було доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, які наявні у кримінальному провадженні, а тому враховуючи обставини кримінального провадження, докази, які містяться у матеріалах справи, наявність у підозрюваного запобіжного заходу в іншому кримінальному провадженні, який він не порушував, вважаю, що саме такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт, на даному етапі досудового розслідування, є найбільш доцільним та ефективним засобом для запобігання встановленого в суді ризику.

При цьому слідчий суддя враховує, що обґрунтування клопотання прокурора стосується необхідності забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому слідчий суддя враховуючи відповідні вимоги ч.5 ст.194 КПК України вважає, що на підозрюваного слід покласти певні обов`язки.

Згідно ч.7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 192-194, 196-199, 309 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання його під вартою, відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає в АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, терміном на 60 (шістдесят) днів без використання електронних засобів контролю, а саме по 07 листопада 2026 року включно.

Цілодобовий домашній арешт ОСОБА_5 здійснювати за адресою його місця проживання, а саме, в АДРЕСА_1 .

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки:

-заборонити ОСОБА_5 покидати цілодобово своє місце проживання;

-прибувати до слідчого та суду за першою вимогою;

-повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на відділення поліції № 5 (селище Глибока) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: