Рішення № 139605487, 09.09.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/8886/26

№ провадження 2/646/5260/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Благої І.С.,

за участі секретаря судового засідання Левченко В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів сторін

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 80263351 від 10.12.2024 у розмірі 26892 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.12.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» був укладений кредитний договір № 80263351, згідно з умовами якого відповідач отримав 6000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Позивач умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну їй суму, але Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.

Сума заборгованості Відповідача становить 26892,00 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 6000,00 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 16992,00 грн.; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 900,00 грн.; прострочена заборгованість за штрафами становить 3000,00 грн

Рух справи

Ухвалою судді від 21.07.2026 року було відкрито провадження в зазначеній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Відповідач своїми правами на подання до суду клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін та поданням відзиву на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Позивач зазначає, що 10.12.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 80263351, який підписано сторонами в електронному вигляді.

Відповідно до п. 1.2 Договору сума кредиту становить 6000 грн.

Кредит надається /видається 2024 року загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 10.12.2024. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. (п.1.3)

Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії (за умови дотримання графіку платежів): 05.12.2025 року. (п.1.4 Договору)

Кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на безготівковий рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 (п.2.1. Договору)

Відповідно до п. 1.5.2. Договору кредитодавець одноразово нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 15% від Суми кредиту, що складає 900,00грн., яку Позичальник має сплатити на умовах, визначених пунктом 1.4.1. цього Договору.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору відсотки за користування кредитом встановлюються в розмірі 0,8% в день в пільговий період з 10.12.2024 по 09.01.2025 року (30 календарних днів) та 0,96 % в день за стандартною (базовою) процентною ставкою в наступні 330 календарні дні користування кредитом у період з 10.01.2025 по 05.12.2025 року.

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом відображена у Паспорті споживчого кредиту.

На підтвердження укладення договору в електронній формі позивач надав Довідку №24187739/І від 28 травня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з якою укладено договір про споживчий кредит №80263351 від 10.12.2024 року ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Тайгер-Фінанс». Номер телефону на який відправлено одноразовий ідентифікатор +380500692878.

На підтвердження факту перерахування коштів відповідачці позивачем надано лист ТОВ «ФК «Контрактовий дім» №306304-1523745699-20042026 від 20.04.2026 року про підтвердження виплати грошових коштів в сумі 6000 грн. 10.12.2024 року о 10:45 на картку НОМЕР_3 .

Згідно з розрахунком заборгованості у відповідачки за договором №80263351 від 10.12.2024 року нараховано заборгованість у розмірі 26829,00 грн., з яких: за тілом кредиту 6000,00 грн., відсотки 16992,00 грн., штраф 3000,00 грн. та комісія 900,00 грн.

Відповідно до Угоди про внесення змін до Договору про споживчий кредит №80263351 від 10.12.2024 щодо продовження строку повернення PDL кредиту, строк повернення кредиту продовжено до 03.01.2026.

Згідно з Угодою про внесення змін до Договору про споживчий кредит №80263351 від 10.12.2024 щодо продовження строку повернення PDL кредиту, строк повернення кредиту продовжено до 02.02.2026 року.

22.05.2026 року ТОВ «ФК» «Тайгер Фінанс» надіслало ОСОБА_1 претензію з вимогою про сплату кредитних коштів за договором №80263351 від 10.12.2024 року, а саме погасити заборгованість у сумі 26892,00 грн.

Релевантне законодавство

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Частиною 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Згідно з ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 530 ЦК України передбачає, якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Із положень статті 546 ЦК України слідує, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Релевантна практика Верховного Суду

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).

Верховний Суд наголошує на тому, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку (постанова Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 308/3956/15-ц).

Що стосується виписки з банківського рахунку клієнта, то у постанові від 30.11.2022 у справі №214/6975/15 Верховний Суд дійшов висновку, що відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) виписка з особового рахунку клієнта банку має статус первинного документа.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).

Мотиви, з яких виходив суд, та висновки суду

Під час розгляду справи судом встановлено, що договір про споживчий кредит №80263351 від 10.12.2024, графік платежів за договором №80263351 від 10.12.2024, паспорт споживчого кредиту, угода про внесення змін до Договору від 08.01.2025, угода про внесення змін до Договору від 07.02.2025 підписані в електронній формі в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

На підтвердження надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 6000,00 грн. позивачем надано суду лист ТОВ «ФК «Контрактовий Дім».

Зазначений лист не містить усієї необхідної інформації про отримувача, яка б давала можливість ідентифікувати його як позичальника, а також усіх необхідних реквізитів, які б свідчили про те, що кредитні кошти були надані ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» та отримані ОСОБА_1 .

Крім того, неможливо встановити, чи належить зазначена картка відповідачці, а також чи зазначила вона цей номер картки під час укладення кредитного договору, оскільки кредитний договір містить лише неповний (маскований) номер картки № НОМЕР_1 .

Згідно з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №161/16891-15 (провадження №61-517св18) про стягнення заборгованості за кредитним договором, банк зобов`язаний довести отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, установлених договором, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до зазначеної норми Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п.62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або надсилання клієнту.

Відтак виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, що може бути доказом і який суд має оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів щодо реального виконання кредитного договору.

Вказані вище відомості про щоденні нарахування, а також розрахунок заборгованості, складені ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс», не можуть відображати рух коштів по банківському рахунку відповідача та інформацію про операції по вказаному рахунку, в тому числі інформацію про зарахування суми кредиту на банківський (картковий) рахунок відповідача, а відтак не є первинними документами і не можуть підтверджувати наявність заборгованості та її розмір.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем всупереч вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України не надано суду первинних документів, які суд, з урахуванням висновків щодо застосування норм права Верховного Суду, міг би визнати належними та допустимими доказами на підтвердження факту отримання відповідачем грошових коштів у кредит на підставі Договору про споживчий кредит № 80263351 від 10.12.2024.

При цьому позивач не був позбавлений можливості заявити клопотання про витребування з банку, який емітував банківську картку № НОМЕР_3 , інформацію щодо власника картки (особи, якій картка була видана), а також щодо руху коштів по вказаній картці, зокрема щодо зарахування на картку сум кредиту/позики.

Проте вказаною можливістю позивач не скористався, клопотання про витребування доказів не заявив.

За таких обставин у суду відсутні підстави для стягнення з відповідачки заборгованості за кредитом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс», місцезнаходження юридичної особи: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ЄДРПОУ 43561909, IBAN: НОМЕР_4 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335;

відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя І.С. Блага