Ухвала суду № 139605302, 09.09.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

09.09.2026 Суддя Ритов Я. М.

Справа № 644/9409/26

Провадження № 2-с/644/128/26

УХВАЛА

Іменем України

09 вересня 2026 року м. Харків

Суддя Індустріального районного суду міста Харкова Ритов Я.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду міста Харкова із заявою про скасування судового наказу, в якій просив скасувати судовий наказ Індустріального районного суду міста Харкова від 04.08.2026 року по справі № 644/9409/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість у розмірі 310,23 грн. та судового збору у розмірі 332,80 грн.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що вищезазначений судовий наказ з додатками він отримав 01.09.2026 року, сплатив борг та судовий збір 03.09.2026 року.

Суддя, перевіривши матеріали справи, дійшов до наступного.

Згідно з ч.3 ст.171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що 04.08.2026 року у цивільній справі № 644/9409/26 Індустріальним районним судом міста Харкова виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (61004 м. Харків, вул. Москалівська, буд.57/59, р/р НОМЕР_2 в філії ХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 45141068), заборгованості за послуги з розподілу природного газу у розмірі 310,23 грн. за період з 01.08.2023 по 30.06.2026 та судового збору в сумі 332,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Згідно з п. 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23.12.2012, у заяві про скасування судового наказу має бути зазначено не лише про оспорення наказу, а й про обставини, які свідчать про повну чи часткову необґрунтованість вимог стягувача, а також посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти заявлених вимог. Самі докази можуть бути подані суду при розгляді заяви про скасування судового наказу.

Таким чином, сама по собі заява про скасування судового наказу не є достатньою підставою для скасування судового наказу, а повинна містити обґрунтовані обставини, які свідчать про повну чи часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Разом з цим, такі обставини мають існувати до видачі судового наказу.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2026 року суддя Індустріального районного суду міста Харкова видав судовий наказ у справі № 644/9409/26 (провадження № 2-н/644/2444/26), яким наказав стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість за послуги з розподілу природного газу у розмірі 310,23 грн. за період з 01.08.2023 по 30.06.2026 та судового збору в сумі 332,80 грн.

13.08.2026 року копія судового наказу направлена засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 .

В матеріалах справи відсутні відомості про дату отримання заявником копії судового наказу, однак останній у заяві про скасування судового наказу стверджує, що отримав його 01.09.2026 року.

Таким чином, судовий наказ за положеннями ст. 172 ЦПК України не набрав законної сили.

Відповідно до доданих заявником до заяви про скасування судового наказу копій квитанцій АТ «Ощадбанк», 03.09.2026 року заявник сплатив двома платежами грошові кошти у розмірі 310,50 грн. та 333 грн. за реквізитами, зазначеними у судовому наказі.

Таким чином, сплачена заявником сума покриває стягнуту судовим наказом заборгованість за спожитий природний газ та судовий збір.

З огляду на викладене, зазначені заявником обставини відсутності у нього заборгованості настали фактично після того, як судовий наказ вже було видано і отримано заявником, що суд розцінює як сплату заборгованості та виконання судового наказу.

Судовий наказ є одним з видів судового рішення (п. 4 ч. 1 ст. 258 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений у частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу до його електронного кабінету, а в разі його відсутності - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом.

Таким чином, добровільна сплата суми заборгованості за виданим судовим наказом є не підставою для скасування судового наказу, а обставиною, за якою судовий наказ не буде направлено стягувачем для примусового виконання в порядку Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене, у скасуванні судового наказу слід відмовити.

Разом з цим, заявнику слід наголосити, що ним фактично сплачено заборгованість за вимогами судового наказу, тому судовий наказ в цій частині не може бути скерований до примусового виконання стягувачем.

Ухвала суду про відмову у скасуванні судового наказу оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, про що зазначено у постанові КЦС ВС від 02.05.2024 у справі № 447/4197/23.

Керуючись ст. ст.170, 259, 260, 261, 263, 268 ЦПК України, суддя

постановив:

У задоволені заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.М. Ритов