Ухвала суду № 139605009, 07.09.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/9248/26

Провадження №1-кс/751/3435/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026270000000336 від 05.09.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Дирчин, Городнянського району Чернігівської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , особи з інвалідністю Ш групи, раніше не судимого, -

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

В обґрунтування клопотання зазначив, що слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області розслідується кримінальне провадження № 12026270000000336 від 05.09.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. 06.09.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується зібраними доказами. Беручи до уваги те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, зазначивши, що пред`явлена ОСОБА_6 підозра обґрунтована та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є доцільним обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому просив не визначити розмір застави.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив задовольнити, з підстав, викладених у ньому.

Підозрюваний та захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили застосувати нічний домашній арешт. У разі задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити розмір застави.

Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України.

Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Так, в судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Чернігівській області розслідується кримінальне провадження № 12026270000000336 від 05.09.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

05.09.2026 о 20 год 28 хв ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

06.09.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

На даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано (для даної стадії досудового розслідування) підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та підозра підтверджується зібраними по справі доказами: протоколом огляду місця події від 05.09.2026; протоколом допиту свідка; протоколом допиту підозрюваного; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_6 від 05.09.2026; речовими доказами у кримінальному провадженні.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що остаточна оцінка доказів та кваліфікація дій здійснюється судом під час судового розгляду справи. Повідомлення про підозру у сукупності з наданими слідчим матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 286 КК України, і такі докази є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У ході судового розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено наявність ризиків визначених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, тому з метою уникнення покарання може залишити своє місце проживання і переховуватись від органу досудового розслідування та суду; матиме реальну можливість впливу на потерпілих та свідків; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Так, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та характеристики особи підозрюваного, що обумовлено загрозою можливого призначення покарання, а відтак свідчить про обґрунтованість цього ризику. Наслідки ризику втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і його процедура виконання покарання.

При цьому, як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, слідчий суддя враховує введення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, що часто створює невизначеність на кордонах України та позбавляє насамперед прикордонну службу України можливості здійснювати належний контроль за всією ділянкою державного кордону, отже, і пропуск громадян через кордон із дотриманням відповідних порядку та правил.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілих слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, а саме: отримання показань на стадії досудового розслідування та безпосередній допит свідків та потерпілих вже на стадії судового розгляду.

Відтак, ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілих та дослідження їх судом.

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбуренні осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих показань на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій.

Крім того, слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан його здоров`я; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, що останній не одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює, є особою з інвалідністю Ш групи, раніше не судимий.

Ураховуючи зазначені обставини, а також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому діянні, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вказані обставини є наявними і достатніми для цього.

Слідчий суддя також зазначає, що при вирішенні питання доцільності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно враховувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, можуть переважати принцип поваги до особистої свободи.

Слідчий суддя не залишає поза увагою наявність суспільного інтересу, адже додатковим обов`язковим об`єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, є життя і здоров`я особи, ознакою об`єктивної сторони є суспільно-небезпечні наслідки, а ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, внаслідок якого загинула людина.

Стороною захисту не надано даних про наявність обставин для обрання більш м`якого запобіжного заходу, для запобігання зазначеним ризикам та досягнення дієвості цього кримінального провадження.

При цьому матеріали провадження не містять відомостей про неможливість утримання підозрюваного в умовах слідчого ізолятора за станом здоров`я або ненадання йому необхідної медичної допомоги.

Отже, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

З огляду на те, що вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України не є імперативними, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, який кваліфікований за ч. 2 ст. 286 КК України, що відноситься до злочинів, вчинених з необережності, тобто відсутній умисний характер вини, за відсутності даних про вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, слідчий суддя вважає за можливе скористатися своїм правом та визначити розмір застави у передбаченому законом розмірі.

Згідно з п.2 ч.5 ст. 183 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного є визначення розміру застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680,00 грн. Слідчий суддя вважає, що застава в такому розмірі буде достатнім стримуючим засобом, щоб уникнути бажання ухилитися чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тобто зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є непомірною для підозрюваного.

Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Згідно ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

З огляду на зазначене клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями ст.ст. 176-178, 182, 184, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Дирчин, Городнянського району Чернігівської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, строком на 60 днів, до 03 листопада 2026 року, з утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».

Визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на депозитний рахунок (одержувач: ТУ ДСАУ у Чернігівській області; код ЄДРПОУ 26295412; банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати за кожною процесуально вмотивованою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у визначений ними час;

- не відлучатися із населенного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні з приводу обставин даного кримінального провадження, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

- здати на зберігання, у разі наявності, до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії зазначених обов`язків до 03 листопада 2026 року, у межах строку досудового розслідування.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`являвся за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошено 09.09.2026 о 13 год 55 хв.

Слідчий cуддя ОСОБА_1