Постанова № 139604874, 08.09.2026, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/577/26

08.09.2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.09.2026 рокус-ще Краснокутськ

Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Бугаєнко І.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Сектору поліцейської діяльності №1 Богодухівського районного відділу поліції ГУ НП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2026 о 18:22 по польовій дорозі в с. Пархомівка Богодухівського району Харківської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме мотоциклом марки «Спарк» без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та медичному закладі КНП «Краснокутська ЦРЛ» водій відмовився, що було зафіксовано на службову бодікамеру №111300306411, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від керування транспортним засобом водій відсторонений.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток на його адресу.

08.09.2026 до суду надійшло клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Гайворонського О.А., у якому він просить суд закрити справу відносно ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Просить розглянути клопотання без його участі та без участі притягуваного.

Захисник у клопотанні зазначає, що сторона захисту вважає, що матеріали долучені до протоколу ЕПР1 № 684825 за ч. 1 ст. 130 КУпАП не доводять наявності в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення поза розумним сумнівом, а процедура пропонування та оформлення огляду на стан сп`яніння, на місці зупинки транспортного засобу, та у закладі охорони здоров`я не відповідала встановленому законом порядку, з наступних підстав.

Відповідно до відеофайлу «20260605191130 0020» о 19 год. 11 хв. 58 сек. поліцейський повідомив водієві, що той може або погодитися, або відмовитися від огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, і чітко каже ОСОБА_1 «Так» чи «Ні». Таке формулювання об`єктивно могло бути сприйняте як повідомлення про наявність законного вибору без негативних правових наслідків.

При цьому газоаналізатор водієві фактично не демонструвався, його модель, серійний номер, справність, чинність повірки та порядок застосування не повідомлялися.

Після чого таким же чином поліцейський запропонував ОСОБА_1 прослідувати в заклад охорони здоров`я, повідомивши його що той може і відмовитися.

Крім того, відповідно до акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального технічних засобів, що додається до протоколу, в графі: «огляд проведений за допомогою»: замість того, щоб вказати назву газоаналізатору, вказане не проводився, відмова. Натомість в графі: «результат огляду» зазначено згоден і підпис ОСОБА_1 , замість того, щоб вказати що огляд не проведений через відмову. Крім того, відповідно до відеозапису файл «20260605191130_0022», о 19 год. 24 хв. 00 сек. поліцейський заповнює документ, та каже ОСОБА_1 : «це направлення, що Вам пропонувалося пройти огляд на місці, а Ви відмовилися».

Цей факт доводить, що сама процедура проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, не відповідала вимогам чинного законодавства.

Таким чином, на думку захисник, поведінка ОСОБА_1 формувалася під впливом неповного та двозначного роз`яснення поліцейського. Замість того, щоб роз`яснити ОСОБА_1 про його обов`язок пройти огляд на стан сп`яніння, закріплений в ПДР України, поліцейський ввів в його в оману, запропонувавши варіанти відповіді, один з яких тягне за собою порушення ПДР України, та настання адміністративної відповідальності. Крім того, поліцейський чітко не роз`яснив наслідки відмови від огляду на стан сп`яніння, у вигляді адміністративної відповідальності, а лише спровокувавши ОСОБА_1 до відмови, зафіксував цей факт. За таких обставин висновок про свідому й однозначну відмову від огляду у встановленому законом порядку є припущенням.

Також, захисник у своєму клопотанні зазначає, що відеозапис не є безперервним і не відображає всієї процедури. З відеозапису, здійсненого реєстратором службового автомобіля файл WhatsApp Video 2026-06-06 at 11.24.56, вбачається, що зупинка транспортного засобу відбулася о 18 год. 22 хв. 50 сек.

Водночас запис із нагрудного відеореєстратора поліцейського файл «20260605191130 0020» починається лише о **18:26:29**. тобто через 3 хвилини 39 секунд після початку спілкування з водієм.

Отже, захисник вважає, що матеріали справи не містять відеофіксації початку контакту поліцейських із водієм. Не можливо перевірити; - які саме причини зупинки були повідомлені; - чи вказувалися та які саме ознаки сп`яніння були виявлені; - які вимоги або пропозиції висловлювалися водієві; - які пояснення надавав водій; - чи не було до початку запису висловлено тверджень, здатних вплинути на його подальшу поведінку.

Крім того, о 18:38:10 водій разом з одним із поліцейських залишив місце зупинки для отримання документів. У полі зору відеореєстратора залишився лише транспортний засіб, а водій повернувся приблизно о 19:02:50.

Таким чином, щонайменше протягом 24 хвилин 40 секунд матеріали справи не містять повної відеофіксації спілкування возія з поліцейським. Суд не має об`єктивної можливості перевірити зміст розмови, надані роз`яснення, можливі пропозиції пройти огляд та відповіді во дія. У цій справі розриви відеофіксації стосуються не другорядних обставин, а саме того проміжку часу, протягом якого могли повідомлятися ознаки сп`яніння, роз`яснюватися порядок огляду та фіксуватися волевиявлення водія.

Також захисник зазначає, що у направленні на до медичного закладу не зазначено час, тобто це не доводить, що водієві було належним чином запропоновано пройти огляд у конкретному уповноваженому закладі охорони здоров`я та що водій усвідомлено відмовився саме від такої пропозиції.

Щодо складання протоколу, захисник вважає, що останній не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП так як у графі 11 протоколу «До протоколу додаються» зазначено лише відеозапис. Водночас до суду були направлені також: - акт огляду на стан сп`яніння на місці зупинки; - направлення до закладу охорони здоров`я; - пояснення особи; - інші документи, які в самому протоколі не перелічені.

Протокол складено о 19:34:02, тоді як час у направленні до медичного закладу не зазна чено. Послідовність створення документів не підтверджена безперервним відеозаписом. У протоколі або долучених матеріалах також має бути належним чином зафіксовано конкретні ознаки сп`яніння, що стали підставою для вимоги пройти огляд. Саме посилання на загальну формулу про наявність ознак сп`яніння без їх об`єктивного прояву на відеозаписі не є достатнім для усунення сумнівів.

Підсумовуючи, захисник зазначає, що наявні матеріали допускають інше розумне пояснення події: водій, отримавши від по ліцейського неповне та двозначне повідомлення про можливість відмовитися від огляду на місці, не усвідомлював, що його відповідь буде розцінена як відмова від усієї встановленої законом процедури огляду. Отже, відсутня однозначна та усвідомлена відмова від огляду.

Сукупність цих обставин свідчить, що подія та склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, належними та допустимими доказами не доведені.

Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд доходить наступного.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У п. 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність відповідно до законодавства.

Водій, згідно з п. 2.5 ПДР, зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За невиконання вимог пункту 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується зібраними доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 684825 від 05.06.2026 /а.с.1/;

- постановою серії ЕНА №7320574 від 05.06.2026 відповідно до якої, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, відомостей про скасування якої матеріали справи не містять /а.с.2/;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких останній зазначає, що випив пляшку алкогольного напою «Джин тонік» та сів за кермо мотоцикла і поїхав /а.с.4/;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де в рядку «Результат огляду на стан сп`яніння» зазначено «відмовився» /а.с.5/;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.06.2026, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння не проводився через його відмову /а.с.6/;

- відеозаписом з відеореєстратору встановленому на службовому автомобілі, на якому зафіксовано факт керування транспортним засобом та момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , до якого підходить працівник поліції. Після чого, з відеозапису вже з бодікамери поліцейського вбачається, що підійшовши до водія, поліцейський представився повідомив причину зупинки та попрохав надати документи, які посвідчують його особу. В подальшому водієві було роз`яснено права та обов`язки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та складено постанову про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Склавши постанову, поліцейський повідомив водієві, що від нього відчутно різкий запах алкоголю з ротової порожнини та запропонував пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому медичному закладі охорони здоров`я на що ОСОБА_1 відмовився /а.с.9/.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказані докази мають бути належними та допустимими, на підставі яких суд встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

У пункті 8 розділу ІІ Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року №1452/735 вказано, що форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Згідно з пунктом 9 розділу ІІ вищевказаної Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

За вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

З огляду на викладене, суд не вбачає порушень вимог Інструкції з боку працівників поліції, щодо виявлення ознак алкогольного сп`яніння у притягуваного ОСОБА_1 , а також порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейським законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст.ст. 256, 266 КУпАП та положень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853.

Таким чином, суд вважає доведеним наявність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, якою передбачено відповідальність за сам факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доводи захисника притягуваного про те, що вимога щодо безперервності відеозйомки була порушена, є необґрунтованими, оскільки наявні в матеріалах справи відеозаписи стосуються саме обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та фіксують перебіг подій за участі ОСОБА_1 , з яких вбачається, що останній підтверджує особисто факт керування транспортним засобом і відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і у медичному закладі безпосередньо.

У пункті 5 Розділу ІІ, пункті 1 Розділу VII Інструкції з застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зазначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

Разом з тим, ні діючим законодавством, ні зазначеною вище Інструкцією не передбачено приєднання до матеріалів адміністративного провадження повного відеозапису з початку виконання службових обов`язків поліцейським. У даному випадку до матеріалів адміністративного провадження долучено відеозаписи, які стосуються безпосередньо вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .

Відеозапис з бодікамери поліцейського сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки фіксує обставини, які відносяться до зазначеної у протоколі події, не містять ознак фальсифікації, чи присутності на відео іншої особи, а не ОСОБА_1 .

Таким чином, відеозапис з бодікамери поліцейського, який містить фактичні дані щодо обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Отже, з урахуванням викладеного доводи сторони захисту викладені в клопотанні про закриття провадження, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи в суді, відтак, підстави для задоволення згаданого клопотання у суду відсутні.

Зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» вказується, що у рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різним, залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, а також особу правопорушника, ступінь його вини, суд вважає, що відносно останнього необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 27, 30, 33, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 251, 252, 268, 280, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника - адвоката Гайворонського Олександра Анатолійовича про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, відмовити.

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Штраф зарахувати за наступними реквізитами: Отримувач ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/ 21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку UA168999980313020149000020001, Код класифікації доходів бюджету 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106) в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя І. В. Бугаєнко