Ухвала суду № 139604538, 07.09.2026, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/6913/26

Провадження № 1-кс/946/1467/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , законного представника підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Броска Ізмаїльського району Одеської області, українця, громадянина України, з середньою - спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

13.01.2012 року постановою Ізмаїльського міськрайонного суду звільнений від кримінальної відповідальності із застосуванням міри медичного характеру з госпіталізацією в психіатричну установу зі строгим наглядом,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.345 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке 23.07.2025 внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12026162150000552 від 10.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 10.06.2026, близько 18:51 години, інспектор ВРПП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 спільно із інспектором ВРПП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , перебуваючи на добовому чергуванні здійснили виїзд на повідомлення про вчинення домашнього насильства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно своєї матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

У ході виконання службових обов`язків працівниками поліції інспектором ВРПП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 та інспектором ВРПП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 у встановленому законом порядку, відповідно до ЗУ «Про Національну поліцію» висунуто законну вимогу до ОСОБА_4 припинити незаконні дії, заспокоїтись, викинути сторонні предмети та надати пояснення з приводу виниклого сімейного конфлікту, однак ОСОБА_4 , діючи умисно, відмовився виконати законні вимоги працівників правоохоронного органу, які виконують службові обов`язки та були у форменому одязі та на службовому автомобілі, щодо припинення протиправних дій та надання пояснень, поводив себе зухвало, підвищував тон, провокував конфлікт, погрожував застосуванням підручних предметів та зброї, чим свідомо створив перешкоди у здійсненні працівником поліції своїх службових обов`язків.

Надалі, ОСОБА_4 продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на продовження конфлікту, уникнення відповідальності за вчинення домашнього насильства та перешкоджання законній діяльності працівників правоохоронного органу, перебуваючи у конфліктній ситуації, продовжував погрожувати працівникам поліції нанесенням тілесних ушкоджень та вбивством, демонстрував сокиру, ножі, дерев`яні палиці, предмети схожі на списи, погрожуючи їх використання відносно працівників поліції та повідомив про можливість застосування вогнепальної зброї та вибухових пристроїв, які має в наявності по місцю проживання, чим своїми діями запевнив поліцейських у можливості спричинення їм тілесних ушкоджень та вбивства.

11.06.2026 о 07:38 год. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 11.06.2026 о 18:01 год. письмово повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України за ознаками: погроза насильством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку із виконанням цим працівником службових обов`язків.

Підозра ОСОБА_4 в інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколами огляду місця подій, протоколами допитів потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , протоколами допиту свідків, протоколом обшуку та іншими доказами у сукупності, копії яких надані суду для вивчення.

Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області № 946/4455/26 від 12.06.2026 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) діб, тобто 07.08.2026.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні 29.07.2026 керівником Ізмаїльської окружної прокуратури продовжено до 3-х місяців, тобто до 11.09.2026, включно.

Також, ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області № 946/5951/26 від 31.07.2026 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 до 11.09.2026.

У кримінальному провадженні призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу підозрюваному ОСОБА_4 .

Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 387 від 30.07.2026, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період, що відноситься до інкримінованого йому діяння, страждав на хворобливий психічний розлад у вигляді «Резидуального психотичного розладу (шизофреноподібного) з пізнім відстроченим дебютом» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F 19.75 за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), за своїм психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У даний час підозрюваний ОСОБА_4 , страждає на хворобливий психічний розлад у вигляді «Резидуального психотичного розладу (шизофреноподібного) з пізнім відстроченим дебютом» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F 19.75 за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), за психічним станом він не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. Підозрюваний ОСОБА_4 , потребує застосування примусових заходів медичного характеру. За своїм психічним станом потребує тримання та лікування у психіатричному закладі в умовах посиленого нагляду, відповідно до ст. 94. ч. 4 КК України. Підозрюваний ОСОБА_4 , за своїм психічним станом не здатний брати участь в проведенні з ним слідчих та процесуальних дій.

31.08.2026 ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду за клопотанням слідчого погодженим із прокурором відносно ОСОБА_4 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи та ОСОБА_4 госпіталізовано до психіатричного стаціонару із суворим наглядом, а саме до установи: Дніпровська філія «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (Код ЄДРПОУ 44482451), розташованого за адресою: 49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 84 на строк досудового розслідування, тобто до 11 вересня 2026 року, де ОСОБА_4 наразі і перебуває.

31.08.2026 досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні завершене та клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 направлено для розгляду до Ізмаїльського міськрайонного суду.

Станом на теперішній час підготовче судове засідання по казаному кримінальному провадженні Ізмаїльським міськрайонним судом не проведено.

Строк дії запобіжного заходу закінчується 11.09.2026.

Як зазначено прокурором в клопотанні, враховуючи викладене, необхідне продовжити строку дії відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи.

Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання.

Захисник та законний представник обвинуваченого у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Захисник додав, що підготовче судове засідання призначено на 29.09.2026 року.

Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У сторони обвинувачення на теперішній час є достатньо підстав вважати, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні.

Згідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним […] кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке 23.07.2025 внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12026162150000552 від 10.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України.

11.06.2026 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

11.06.2026 року ОСОБА_4 письмово повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України за кваліфікуючими ознаками: погроза насильством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку із виконанням цим працівником службових обов`язків.

Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області № 946/4455/26 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 12.06.2026 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) діб, тобто 07.08.2026.

31.07.2026 ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до 11.09.2026.

31.08.2026 досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні завершене та клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 01.09.2026 направлено для розгляду до Ізмаїльського міськрайонного суду.

Строк дії ухвали слідчого судді від 31.08.2026 року спливає 11.09.2026 року.

Підготовче судове засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12026162150000552 не проведено.

Згідно ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор, не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, може подавати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами ст. 199 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ст. 92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Відповідно до ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння; які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення; які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.

Згідно положень ч. 1 ст. 508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру може бути застосований запобіжний захід поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.

Так, ч. 2 ст. 508 КПК України визначає, що вказаний запобіжний захід застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби, а ч. 3 вказаної статті передбачає, що застосування вказаного запобіжного заходу здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.

Передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.

31.08.2026 ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду за клопотанням слідчого погодженим із прокурором відносно ОСОБА_4 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи та ОСОБА_4 госпіталізовано до психіатричного стаціонару із суворим наглядом, а саме до установи: Дніпровська філія «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (Код ЄДРПОУ 44482451), розташованого за адресою: 49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 84 на строк досудового розслідування, тобто до 11 вересня 2026 року, де ОСОБА_4 наразі і перебуває.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність його соціальних зав`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.

Підозра ОСОБА_4 в інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколами огляду місця подій, протоколами допитів потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , протоколами допиту свідків, протоколом обшуку та іншими доказами у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу необхідно оцінити в сукупності всі обставини, передбачені п.п. 1, 2, 4, 8 ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів в матеріалах кримінального провадження, що вказують на причетність до вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, відсутність міцних соціальних зв`язків особи, відсутність постійного місця роботи, ризик вчинення нового кримінального правопорушення а в даному випадку також врахуванню підлягає і стан психічного здоров`я ОСОБА_4 , його небезпеку для оточуючих та для себе, необхідність надання йому психіатричної допомоги.

Оскільки в судовому засіданні не допитані свідки, не досліджені письмові докази застосування більш м`якого запобіжного заходу (передання на піклуванням опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом), аніж поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи може привести до незаконного впливу ОСОБА_4 на потерпілих та свідків, що може негативно вплинути на всебічний та об`єктивний розгляд кримінального провадження.

З урахуванням тяжкості інкримінованого злочину, особистості особи ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи ОСОБА_4 є виправданим заходом, оскільки будь-яких даних про зменшення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не встановлено.

Вирішуючи питання про продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Враховуючи, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії досудового розслідування та тяжкості можливого покарання, яке загрожує підозрюваному у разі доведеності його вини та визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за рішенням суду, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, слідчій суддя приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого, а тому вважає за можливе та необхідне продовжити застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що ризики не зменшилися та продовжують існувати, у зв`язку з чим менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та не зможуть забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Згідно положень ч. 1 ст. 508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру може бути застосований запобіжний захід поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.

Відповідно до ч. 2 ст. 508 КПК України визначає, що вказаний запобіжний захід застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби, а ч. 3 вказаної статті передбачає, що застосування вказаного запобіжного заходу здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справа "Нечипорук і Йонкало проти України" термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.

З урахуванням того, що зазначені обставини кримінального провадження про продовження існування доведених ризиків свідчать про те, що справжній інтерес суспільства у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права ОСОБА_4 на свободу, та на даний час застосувати відносно нього більш м`які запобіжні заходи, ніж поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи (з урахуванням наявності в нього психічного захворювання та необхідності надання йому психіатричної допомоги, в умовах, що виключають його небезпечну поведінку), не забезпечать належної поведінки ОСОБА_4 під час розгляду справи та можуть запобігти настанню вищевказаних ризиків, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, у зв`язку з чим розмір застави не визначається.

Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 199, 205 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи (на строк не більше 60 днів) в Дніпровській філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» до 05.11.2026 року.

Ухвала слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи припиняє свою дію 05.11.2026 року.

Ухвала слідчого судді щодо продовження застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено 09.09.2026 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1