Ухвала суду № 139604009, 09.09.2026, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

09.09.2026

Справа № 494/1836/26

Провадження № 2/494/1366/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 року м. Березівка

Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., ознайомившись з матеріалами цивільної справи №494/1836/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2026 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2026 року, вищевказана справа надійшла у провадження судді Римаря І.А.

Суд також вважає зазначити, що у зв`язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями на території колишнього Миколаївського, частини Лиманського та Березівського районів; постійними повітряними тривогами на території Одеської області, враховуючи перебування судді Римар І.А. у щорічній основній відпустці з 10.08.2026 року по 28.08.2026 року, тому суд позбавлений можливості проводити розгляд справи в розумні строки визначені Цивільно-процесуальним кодексом України (далі ЦПК України).

Згідно довідки з Березівської міської ради Одеської області від 11.08.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вивчивши матеріали позовної заяви з додатками, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до приписів статті 4 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушень, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За правилами ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 58 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Положеннями ч. 4 ст. 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 62 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 245 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана (ч. 2 ст. 247 ЦК України).

Згідно з ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Судом встановлено, що 23.07.2026 року представник ТОВ «Українські фінансові операції» адвокат Дідух Є. О. подав через підсистему «Електронний суд» вищевказану позовну заяву.

На підтвердження своїх повноважень Дідух Є. О. додав до позовної заяви довіреність від 31.07.2024 року, наказ ТОВ «Українські фінансові операції» № 20 від 26.10.2017 року, наказ ТОВ «Українські фінансові операції» № 01/02/25-3К від 01.02.2025 року, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.06.2024 року, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.12.2025 року, довіреність в порядку передоручення від 31.07.2024 року, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформований в підсистемі «Електронний суд», договір про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 5972/10.

01.08.2024 року між ТОВ «Українські фінансові операції» та адвокатом Дідухом Є.О. укладено Договір про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А, відповідно до якого виконавець зобов`язався надавати юридичні послуги за цим договором. Згідно з п. 8.1 договору він набрав чинності з моменту підписання сторонами та діяв до 31.12.2025 року.

Отже, на момент підписання та подання позовної заяви строк дії договору про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року закінчився.

Також підписант надав сформовану у системі «Електронний суд» 31.07.2024 року «Довіреність у порядку передоручення», яка не є посвідченою нотаріально всупереч припису ч. 2 ст. 245 ЦК України та не входить до переліку довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, тому не є належним документом на підтвердження повноважень. Передоручення за своїм змістом передбачає передання повноважень, отриманих на підставі доручення. Окрім того, матеріали справи не містять відомостей про строк дії основної довіреності. Вказана довіреність видана Сівеком С. С., який за матеріалами позовної заяви станом на день пред`явлення позову не є керівником юридичної особи або особою, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи ТОВ «Українські фінансові операції».

Визначені відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України документи, які можуть підтвердити повноваження діяти від імені позивача за правилами самопредставництва, підписант не надав. Входження до кола трудових обов`язків підписанта здійснення самопредставництва позивача не підтвердив.

Згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. ст. 175 та 185 ЦПК України, що є підставою для її повернення.

Водночас відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.42 своєї постанови №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року роз`яснив судам, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір»№ 3674-VI від 08 липня 2011 року врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним.

Відповідно до платіжної інструкції №621 від 16.07.2026 року, отримувач: ГУК в ОД.обл./ м. Берез./22030101, р/р UA 84899998031317120600015594, код отримувача: 37607526 сплачений судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп. за подання по вищевказаній справі.

Оскільки вказану позовну заяву повернуто позивачу, то з урахуванням вищезазначеного, підлягає поверненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн., який сплачений при поданні позову до суду.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353, 354, 355 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- повернути.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», що розташоване за адресою: 04070, м. Київ, вул. Глибочицька, 40, приміщення 19 літ. «Н», «П», ЄДРПОУ 40966896, судовий збір сплачений в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп., який було сплачено на рах. UA 84899998031317120600015594, код отримувача: 37607526, за платіжною інструкцією №621 від 16.07.2026 року.

Роз`яснити право на повторне звернення із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя І.А. Римар