Ухвала суду № 139603594, 09.09.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2960/14

Провадження № 4-с/577/19/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" вересня 2026 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Гетьмана В.В.,

при секретарі Лиховоз Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Конотопа цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , уточнивши вимоги скарги, просить визнати незаконною і скасувати постанову ст. державного виконавця Дєдова Р.А. від 17.07.26 р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 згідно в/л №577/2960/14-ц (провадження №50248563), повернути йому кошти, які були відраховані при примусовому виконанні; виконавче провадження закінчити у зв`язку з припиненням юридичної особи ТОВ ОТП Факторінг Україна. Вимоги обґрунтовує тим, що 14.08.14 р. Конотопським міськрайонним судом Сумської обл. у справі №577/2960/14-ц винесено заочне рішення про стягнення з нього на користь ТОВ ОТП Факторінг Україна 55648,75 дол. США, що еквівалентно 658092,61 грн., 1662284,53 грн. боргу за кредитними договорами та 3654 грн. судового збору. Видано в/л та відкрито ВП№50248563. Вважає дії державного виконавця незаконними, оскільки стягувач ОТП Факторінг України до нього не має претензій. На даний час розглядається справа №577/2960/14-ц, де кредитори визначають ТОВ ДІДЖИ ФІНАНС, як такого, що набув статусу нового кредитора за зобов`язаннями боржника. Вищеперераховану інформацію ст. державний виконавець Дєдов Р.А. знав та на даний час вона не змінилась, що не завадило йому прийняти оскаржувану постанову. Крім того, статус стягувача припинено, а тому виконавче провадження слід закінчити. Все вищевикладене змусило звернутися із скаргою до суду.

Скаржник ОСОБА_1 вимоги скарги підтримав, фактично пославшись на вищевикладені обставини.

Представник Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволенню скарги заперечує, вважає, що права скаржника не порушені, виконавець діяв згідно ЗУ Про виконавче провадження.

ТОВ ОТП Факторинг Україна в судове засідання не з`явилося, про місце, дату та час розгляду справи належним чином повідомлено.

Встановлено судом, що 17.07.2026 р. ст. державним виконавцем Дєдовим Р.А. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с. 6). 08.09.2026 р. ст. державним виконавцем Дєдовим Р.А. винесено постанову про про зупиненняя виконавчих дій, оскільки до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником звернулася заінтересована юридична особа (а.с.24).

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

П.9 ч. 2 ст. 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Зазначене конституційне положення відображено у ст. 18 ЦПК України, згідно з правилами якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У відповідності до ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»- виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що на виконанні у ст. державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дєдова Р.А. перебуває виконавче провадження за в/л №577/2960/14-ц, який не відкликаний, не визнаний таким, що не підлягає виконанню, відсутня ухвала суду про затвердження мирової угоди між сторонами виконавчого провадження.

Скаржник в судовому засіданні не довів іншого.

Згідно ст. 10 ч.1 п.1 Закону України Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Таким чином, оскільки оскаржувана постанова прийняті відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено, слід відмовити в задоволенні скарги.

Що стосується вимоги скаржника в частині закінчити ВП №50248563 у зв`язку з припиненням юридичної особи сторони виконавчого провадження.

Згідно ст. 451 ч.2 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Вказаною нормою не передбачено право суду усувати, в разі їх встановлення, порушення (поновлювати порушене право заявника). Тобто, у даному випадку суд не має право підміняти орган ДВС та закінчити ВП №50248563. Вимоги ж про зобов`язання державного виконавця вчинити вказані дії скаржником не заявлено.

Тому, скарга і в цій частині не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 18, 447-453 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження,-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні скарги.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 09 вересня 2026 року.

СуддяВ. В. Гетьман