Ухвала суду № 139602851, 08.09.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 вересня 2026 року Чернігів Справа № 620/1002/26

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №620/1002/26,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 620/1002/26.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 у справі № 620/1002/26 позов задоволено частково.

16.07.2026 до суду від позивача надійшла заява в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, про встановлення судового контролю та подання звіту про виконання судового рішення від 01.04.2026 у справі № 620/1002/26.

12.08.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області подані пояснення, в яких зазначено, що на виконання рішення суду по справі №620/1002/26, заявнику проведено перерахунок пенсії з 01.04.2023 на підставі довідки Головного управління Національної гвардії України від 07.03.2024 № 27/13/4-1706 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 (копії розпоряджень про перерахунок пенсії додаються). Розмір пенсії становить: з 01.04.2023 14127,01 грн, з 01.03.2024 15328,66 грн, з 01.03.2025 16868,50 грн, з 01.01.2026 17055,70 грн, з 01.03.2026 18862,19грн. В інформаційних підсистемах ПВП ДКГ та Реєстрі судових рішень обліковується сума боргу, за період з 01.04.2023 по 31.05.2026, яка становить 205365,05 грн (розрахунок додається). Сума заборгованості за період з 01.04.2023 по 31.05.2026 у розмірі 205365,05 грн має дві складові: минула заборгованість за період з 01.04.2023 по 30.04.2026 (до дати набрання чинності рішенням суду) 198420,64 грн; поточна заборгованість за період з 01.05.2026 по 31.05.2026 6944,41 грн. Також зазначає, що вживає відповідні заходи щодо подальшого порядку виплати коштів, оскільки постанова КМУ № 821 судовим рішенням визнана нечинною, а інший нормативно-правовий акт, який визначає порядок виплати пенсій на виконання судових рішень на сьогодні відсутній.

21.08.2026 від позивача надійшла заява про витребування у відповідача звіту про виконання судового рішення у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду 01.04.2026 у справі № 620/1002/26 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2023 на підставі довідки Головного управління Національної гвардії України від 07.03.2024 № 27/13/4-1706 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Заявник вважає, що станом на день звернення до суду, рішення суду у справі № 620/1002/26 не виконано, оскільки відповідно до наданого відповідачем листа від 01.07.2026 доплата різниці пенсії за період з 01.04.2023 по 31.05.2026 у розмірі 205365,05 грн не виплачена.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

При цьому аналіз норми статті 382 КАС України у її системному взаємозв`язку з нормами статті 372 КАС України дозволяє стверджувати, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися за наявності для цього підстав (безвідносно до факту наявності виконавчого провадження щодо виконання відповідного судового рішення), зокрема у випадку, якщо:

- рішення суду ще не виконано, у тому числі у порядку його примусового виконання;

- існує обґрунтований і підтверджений доказами ризик його невиконання;

- існують підтверджені доказами обставини, які ставлять під сумнів виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, або дають підстави вважати, що:

- загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату,

- або що відповідач (його правонаступник) створює перешкоди для виконання такого рішення, має намір ухилення від цього обов`язку.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 травня 2024 року у справі №160/5259/20.

Суд зазначає, що з метою забезпечення виконання судового рішення, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов`язань у межах відповідної справи.

З матеріалів справи суд встановив, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 у справі № 620/1002/26, позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2023. Водночас доплата різниці пенсії за період з 01.04.2023 по 31.05.2026 в сумі 205365,05 грн не проведена.

Отже, судове рішення у справі № 620/1002/26 є невиконаним в частині виплати пенсії за період з 01.04.2023 по 31.05.2026.

Відповідач як на поважну причини невиконання судового рішення у даній справі в частині виплати заборгованості посилається на відсутність коштів.

У поданих письмових поясненнях зазначає, що відповідач вживає відповідних заходів для виконання судового рішення. Водночас виділення бюджетних коштів не залежить від волі керівництва пенсійного органу.

Суд зазначає, що вказані відповідачем обставини, не можуть бути свідченням виконання судового рішення, оскільки при цьому порушується гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005).

За практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Шмалько проти України», суд констатував, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, щоб виправдати невиконання судового рішення про виплату боргу. Невиконання рішення державного суду не може бути виправдане і відсутністю бюджетних видатків.

У рішеннях ЄСПЛ у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява № 70297/01) та у справі «Бакалов проти України» (заява № 14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

Зазначена позиція також підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007.

Також така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у зразковій справі № 160/3586/19, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом, а також в ухвалах Верховного Суду від 13.12.2023 у справі № 200/3958/19-а, від 03.04.2025 у справі № 560/1080/19, від 05.08.2025 у справі № 580/2522/24 тощо.

Отже, невиконання рішення суду з підстав відсутності коштів не є поважною причиною, за якою боржник звільняється від такого обов`язку, та відповідно не може підтверджувати фактичне виконання рішення суду.

Таким чином основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Частиною другою статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Визначаючи строк з приводу подання звіту, суд ураховує положення статті 382-1 КАС України, відповідно до яких встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Тож суд встановлює строк для подачі звіту протягом 60 днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали.

При цьому відповідно до частини другої статті 382-2 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX від 21.11.2024) звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

Відповідно до частини шостої статті 382-1 КАС України, ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Керуючись статтями 14, 241, 248, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про подання звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 у справі № 620/1002/26 задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, протягом 60 днів з дня отримання цієї ухвали, подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 у справі № 620/1002/26 в частині виплати пенсії за період з 01.04.2023 по 31.05.2026.

Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про можливість застосування заходів, передбачених статтею 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.

Суддя І.І. Соломко